Рішення № 15111668, 05.04.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2011 р. Справа № 5023/980/11

вх. № 980/11

Суддя господарського суду Сальнікова Г.І.

при секретарі судового засідання Мунжиу О.П.

за участю представників сторін:

позивача - Шумари С.М. дов. б/н від 09.07.2010 року

відповідача - Коваль Г.С., дов. від 14.02.2011 року

розглянувши справу за позовом ТОВ "Аеліта плюс", м. Харків

до ПАТ "Кросс-птахофабрика "Зоря", с. Хроли

про стягнення заборгованості в сумі 5230,38грн., згідно договору поставки №55-с від 20.07.2010 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Аеліта плюс", звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача, ПАТ "Кросс-птахофабрика "Зоря", 5230,38 грн. заборгованості, з яких 4184,00 грн. - основний борг, 746,98 грн. - пеня, 239,54 грн. - інфляційні, 59,86 грн. - 3% річних, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 55-с від 20.07.2010 року, укладеним між сторонами. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

05.04.2011р. від позивача до канцелярії господарського суду надійшло клопотання про зменшення позовних вимог, в якому позивач повідомляє про часткове погашення боргу відповідачем у розмірі 600,00 грн., у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 4630,38 грн., з яких 3584,00 грн. основний борг, 746,98 грн. - пеня, 239,54 грн. - інфляційні, 59,86 грн. - 3% річних. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Враховуючи, що згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача про уточнення позовних вимог як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству і продовжує розгляд справи з її урахуванням.

05.04.2011 р. до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. 7863), в якому повідомляється, що станом на 01.01.2011 року сума заборгованості ПАТ "Кросс-птахофабрика "Зоря" за договором поставки № 55-с від 20.07.2010 року складала 4184,00, що підтверджувалось актом звірки на 2010 року. Проте станом на 17.03.2011 року сума заборгованості складає 3584,00 грн., оскільки 21.02.2011 року позивачу було перераховано 600,00 грн.

Суд долучає наданий відповідачем відзив з доданими до нього документами до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні наполягає на задоволенні зменшених позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні визнає позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 3584,00 грн. та просить суд зменшити розмір нарахованої пені в порядку ст. 83 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.

20 липня 2010 року між ТОВ "Аеліта плюс" та ПАТ "Кросс-птахофабрика "Зоря" було укладено договір поставки № 55-с. Відповідно до умов даного договору позивач зобов'язався передати (поставити) відповідачу товар (спецодяг) згідно із замовленнями відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2.1 спірного договору загальна сума договору складається згідно специфікацій (заявок), що є невід'ємною частиною договору.

У п. 3.4 спірного договору сторони встановили, що оплата повинна здійснюватись відповідачем (покупцем) на підставі цього договору і виставлених позивачем (постачальником) рахунків-фактур на відповідний товар.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд, враховує положення ст. 627 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно приписів ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Позивач, на виконання умов договору, на підставі товарної накладної № 214 від 19.08.10 р. передав відповідачеві товар, а саме костюми жіночі у кількості 92 шт. на суму 9384,00 грн., а відповідач товар отримав, що підтверджується підписом уповноваженої особи на відповідній накладній та довіреністю № 386 від 18.08.2010 року, але оплату вартості товару належним чином та у повному обсязі не здійснив.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п.п. 3.1, 3.2 спірного договору покупець (відповідач) оплачує товар і формі попередньої оплати в розмірі 50% його вартості, а остаточний розрахунок за поставлений товар здійснюється за фактом отримання товару на склад покупця.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі: відповідачу був виставлений рахунок-фактура № 143 від 19.07.2010 року на суму 9384,00 грн. та поставлений товар, проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов спірного договору, лише частково оплатив отриману продукцію та станом на час подання позовної заяви у відповідача перед позивачем за договором поставки № 55-с від 20.07.2010 року утворилась заборгованість у розмірі 4184,00 грн., що, зокрема підтверджувалось актом звірки на 2010 року, підписаним та скріпленим печатками обох сторін.

Проте, під час розгляду справи відповідачем частково суму основного боргу у розмірі 600,00 грн. було перераховано на розрахунковий рахунок позивача, у зв'язку з чим станом на час винесення рішення у відповідача залишається непогашеною заборгованість перед позивачем за договором поставки № 55-с від 20.07.2010 року у розмірі 3584,00 грн., що визнається відповідачем.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Загальні умови виконання зобов'язання встановлені ст. 526 ЦК України згідно якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наведені обставини свідчать про те, що відповідач не виконав належним чином своїх обов'язків відповідно до договору поставки № 55-с від 20.07.2010 року, у зв'язку з чим порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, що призвело до його заборгованості перед позивачем на вищезазначену суму.

Враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, ненадання відповідачем суду доказів про погашення боргу суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в межах суми основного боргу у розмірі 3584,00 грн.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

У відповідності до п. 6.2. спірного договору сторони визначили, що у разі порушення строків оплати за переданий товар, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та відповідно до якого належна до сплати сума пені становить 746,98 грн., тому суд задовольняє позовні вимоги і в цій частині.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру нарахованої пені в порядку ст. 83 ГПК України, то суд не знаходить правових підстав для його задоволення, оскільки відповідачем, в порушення ст. 33 ГПК України, не надано доказів винятковості випадку порушення зобов'язання та взагалі будь-яких доказів в обґрунтування заявленого клопотання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 59,86 грн. та інфляційні втрати у сумі 239,54 грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 611 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49,75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Прийняти до розгляду клопотання позивача про зменшення позовних вимог.

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про зменшення пені.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Кросс-п/ф "Зоря" (юридична адреса: 62480, Харківська область, Харківський район, с. Хроли, вул. Червоноармійська та Миколаївська, 25/2, п/р 26004000130816//980 у Харківській філії АТ "Укрексімбанк", МФО 351618, ідент. код 31214525) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Аеліта Плюс" (юридична адреса: 61052, м. Харків, вул. Ярославська, 18/15; р/р № 260046303 у відділенні ХРУ АБ "Полтава-банк", МФО 31489; ідент. код 36035279) 3584,00 грн. основного боргу, 746,98 грн. пені, 239,54 грн. інфляційних втрат, 59,86 грн. - 3% річних, 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Сальнікова Г.І.

Повний текст судового рішення підписано 08.04.2011 року.