Рішення № 15111600, 18.04.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.04.11

Справа № 3/94-10нр.

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», м. Суми

до відповідача: Виробничо-комерційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Торгсервіс», м. Кролевець

про стягнення 8607084 грн. 88 коп.

СУДДЯ КІЯШКО В.І.

За участю представників сторін:

від позивача: Пилипенко С.В.

від відповідача: не з‘явився

при секретарі судового засідання Мелащенко І.М.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 04-67 від 31.05.2008р. з додатковою угодою № 2 від 16.07.2009р. в загальному розмірі 8607084 грн. 88 коп., з яких відповідно: заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 7222600 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом, нараховану станом на 25.05.2010р. в розмірі 574641 грн. 92 коп.; заборгованість за пенею за порушення строків сплати відсотків за користування ним, нараховану станом на 25.05.2010р. в розмірі 809842 грн. 96 коп., судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Сумської області від 16.08.10р. позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 04-67 від 31 травня 2008 року з додатковою угодою № 2 від 16 липня 2009 року в загальному розмірі 8607084 грн. 88 коп., з яких відповідно: заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 7222600 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом, нараховану станом на 25.05.2010р. в розмірі 574641 грн. 92 коп.; заборгованість за пенею за порушення строків сплати відсотків за користування ним, нараховану станом на 25.05.2010р. в розмірі 809842 грн. 96 коп.; витрати по сплаті державного мита в розмірі 25500 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

Під час перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2010р. рішення господарського суду Сумської області від 16.08.2010р. у справі № 3/94-10 було залишено без змін.

Під час перегляду справи в касаційному порядку, постановою Вищого господарського суду України від 12.01.2011р., рішення господарського суду Сумської області від 16.08.2010р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2010р. у справі № 3/94-10 в частині вирішення спору щодо стягнення пені по кредиту, пені по відсоткам за користування кредитом та судових витрат скасовано і справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. В решті - постановлені у справі судові рішення залишено без змін.

24.02.2011р. справа № 3/94-10 була повернута на адресу господарського суду Сумської області.

Ухвалою від 25.02.2011р. розгляд даної справи було призначено на 14.03.2011р., у зв‘язку з неявкою представника відповідача у судове засідання та необхідністю витребування у сторін додаткових матеріалів, розгляд справи № 3/94-10 відкладався до 28.03.2011р. та до 18.04.2011р.

Таким чином, предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача 784938 грн. 32 коп. пені за порушення строків повернення кредиту та 24904 грн. 64 коп. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом відповідно до кредитного договору № 04-67 від 31.05.08р., всього 809 842 грн. 96 коп.

Позивач в судове засідання, яке відбулося 14.03.2011р. подав додаткові пояснення щодо стягнення пені, де просить суд стягнути з відповідача 778853 грн. 52 коп. пені за порушення строків повернення кредиту, 15803 грн. 79 коп. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом відповідно до кредитного договору № 04-67 від 31.05.2008р., всього 794657 грн. 31 коп.

Відповідно до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, вказані додаткові пояснення позивача прийняті судом до розгляду у судовому засіданні.

Відповідач письмових пояснень в обґрунтування своєї позиції по справі з урахуванням висновків Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 12.01.2011р. по справі № 3/94-10 не подав, доказів сплати боргу не подав, в засідання суду не з‘явився, тому, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Закритим акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний банк», правонаступником всіх прав та зобов'язань якого є Публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» та Виробничо-комерційним підприємством товариством з обмеженою відповідальністю «Торг сервіс» був укладений кредитний договір № 04-67 від 31.05.2008р. з додатковою угодою від 16.07.2009р. до нього.

Відповідно до умов кредитного договору позивач зобов‘язався надати відповідачу кредит у розмірі еквівалентному 1880627,44 доларів США, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався використати його за цільовим призначенням, сплатити позивачу відсотки за користування кредитом та повернути кредит частинами в розмірах, в порядку та в строки, визначені кредитним договором, але не пізніше 29 листопада 2009 року (п. 6.1. кредитного договору). Відповідно п. 1.2 кредитного договору валютами кредиту за кредитним договором є гривня та долар США. Частину кредиту в розмірі еквівалентному 942627,44 доларів США було надано відповідачу виключно у гривнях за курсом 7.70 гривень за 1 долар США. Після укладення додаткової угоди від 16 липня 2009 року відповідач отримував кредит виключно у гривнях.

Згідно пунктів 1.1, 10.1.1 кредитного договору, на позивача покладений обов'язок надати відповідачу обумовлену кредитним договором суму кредиту.

Судом, під час розгляду даної справи в першій інстанції встановлено, що позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання за кредитним договором - надав кредитні кошти у розмірі, еквівалентному 1880627,44 доларів США , а саме: 938000,00 доларів США, що підтверджується меморіальними ордерами № 1010138307 від 05.06.2008р., № 1010138319 від 25.06.2008р., № 1010138322 від 26.06.2008р., № 1010138326 від 01.07.2008р., № 1010138332 від 10.07.2008р., та 7222600,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 1010138336 від 21.07.2009р., а відповідач, згідно пунктів 1.1., 6.1., 7.1. кредитного договору зобов'язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, своєчасно повернути в повному обсязі надану суму кредиту та сплатити відсотки за користування ним.

Станом на 25.05.2010р. сума простроченої заборгованості відповідача перед позивачем з повернення основної суми кредиту за кредитним договором, укладеним між сторонами в справі, склала 722600 грн. та сума заборгованості відповідача перед позивачем зі сплати відсотків за користування кредитними коштами склала 574641 грн. 92 коп.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.01.2011р. у справі № 3/94-10, рішення господарського суду від 16.08.2010р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2010р. по зазначеній справі, в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з повернення основної суми кредиту в розмірі 722600 грн. та заборгованості за відсотками за користування кредитом, нарахованої станом на 25.05.2010р. в розмірі 574641 грн. 92 коп. залишено без змін, а в частині стягнення пені по кредиту, пені по відсоткам за користування кредитом та судових витрат вищевказане рішення суду скасовано та направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Відповідно до вищезазначеної постанови, судом касаційної інстанції встановлено, що термін повернення основної суми кредиту закінчився 29.11.2009р., а відсотки за користування кредитом не сплачувались відповідачем з 25.01.2010р., попередніми судовими інстанціями нараховано пеню за порушення строків повернення кредиту та слати відсотків за користування ним, починаючи з 29.11.2009р., при цьому, судом першої інстанції та апеляційної інстанції не вказано, якими саме мотивами та нормами права вони керувалися, приймаючи рішення про стягнення пені за порушення строку повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним саме з 29.11.2009 року.

Приймаючи до уваги висновки наведені у зазначеній постанові Вищого господарського суду, про те, що постановлені у даній справі судові рішення в частині вирішення спору щодо стягнення пені по кредиту, пені по відсотках за користування кредитом та судових витрат ґрунтуються на висновках, які є суперечливими у відповідності з фактичними обставинами та наявними матеріалами справи, нормами матеріального та процесуального права, господарський суд Сумської області, розглядаючи справу в першій інстанції у зазначеній частині позовних вимог, встановив, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені по кредиту та пені по відсотками за користування кредитом у відповідності до умов кредитного договору № 04-67 від 31.05.2008р., укладеного між сторонами у справі, підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне:

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України, під пенею розуміється грошова сума, яка встановлюється у відсотковому відношенні до простроченої суми за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436 IV штрафні санкції (штраф, пеня) за порушення грошового зобов'язання встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.96 р. (стаття 3) передбачено, що розмір пені за прострочення платежу обмежений подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пункт 12.1. кредитного договору встановлює, що у разі порушення відповідачем строків виконання будь-якого з боргових зобов'язань, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Нарахування пені здійснюється на суму простроченого виконанням боргового зобов'язання за весь час прострочення.

Відповідно до пункту 9.6. кредитного договору, пеня та інші штрафні санкції за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за цим договором розраховуються позивачем у валюті кредиту та сплачуються у національній валюті України за курсом Національного банку України на дату здійснення платежу.

Пунктом 2 статті 258 Цивільного кодексу України встановлено, щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлений строк позовної давності в один рік.

У відповідності до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Після аналізу змісту кредитного договору, укладеного між сторонами у справі, на наявність умови про період нарахування штрафних санкцій встановлюється наступне - у пункті 12.1. кредитного договору зазначено, що нарахування пені здійснюється на суму простроченого виконанням зобов'язання за весь час прострочення, отже, норма пункту 6 статті 232 ГК України про шестимісячний граничний строк нарахування пені по даному кредитному договору не застосовується.

Відповідно до поданих позивачем додаткових пояснень щодо стягнення пені від 12.03.2011р. та наведених розрахунків, позивач просить суд стягнути з відповідача 778853 грн. 52 коп. пені за порушення строків повернення кредиту за період з 30.10.2009р. по 25.05.2010р. та 15803 грн. 79 коп. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, за період з 12.02.2010р. по 25.05.2010р., відповідно до кредитного договору № 04-67 від 31.05.2008р., всього 794657 грн. 31 коп.

Суд, розглянувши матеріали справи, приймаючи до уваги постанову Вищого господарського суду України від 12.01.2011р. у даній справі, встановив фактичні обставини справи, з‘ясував дійсні права та обов‘язки сторін, а також приймаючи до уваги вищевикладені правові норми та уточнений розрахунок пені за порушення строків повернення кредиту та пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, відповідно до кредитного договору № 04-67 від 31.05.2008р., укладеного між сторонами у справі, дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача пені за порушення строків повернення кредиту за період з 30.10.2009р. по 25.05.2010р. в розмірі 778853 грн. 52 коп. та пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 12.02.2010р. по 25.05.2010р. в розмірі 15803 грн. 79 коп., а в іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені суд відмовляє.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» (83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2 А, код ЄДРПОУ 14282829) з Виробничо-комерційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Торгсервіс» (41300, Сумська область, м. Кролевець, вул. Кооперативна, буд. 4, ідентифікаційний код 30033501) 778853 грн. 52 коп. пені за порушення строків повернення кредиту за період з 30.10.2009р. по 25.05.2010р., 15803 грн. 79 коп. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 12.02.2010р. по 25.05.2010р., 25245 грн. державного мита та 233 грн. 64 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог – відмовити.

СУДДЯ КІЯШКО В.І.

Повний текст рішення складено 21.04.2011 року.