Рішення № 15110974, 21.04.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.11 Справа № 8/32/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуглебудівник", м. Луганськ,

до Державного підприємства "Луганське шахтобудівельне управління", м. Луганськ,

за участю Третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, місто Київ, -

про стягнення 148149 грн. 46 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача Желіско Н.В. представник за довіреністю №16 від 18.02.2011 року;

від відповідача Мучінський І.Д. - голова ліквідаційної комісії, - посвідчення водія НОМЕР_1 від 21.07.1993року; наказ про ліквідацію ДП "Луганське шахтобудівельне управління" №365 від 22.09.2010 року;

від третьої особи представник не зявився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимоги про:

-визнання суми кредиторської заборгованості Державного підприємства "Луганське шахтобудівельне управління" (далі ДП "ЛШБУ") перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Вуглебудівник" (далі ТОВ «Вуглебудівник») у повному обсязі у сумі 148149,46 грн.;

-включення ТОВ "Вуглебудівник" до реєстру вимог кредиторів відповідно до законодавства у сумі 148149,46 грн.;

-зобовязання відповідача виплатити кредиторську заборгованість позивачу у сумі 148149,46 грн. 46 коп.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено: з 14.03.11 року до 28.03.11 року з метою надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази, а позивачу, крім того, уточнити позовні вимоги.

22.03.11 року, через канцелярію суду, від позивача надійшли:

а)уточнення до позовної заяви у справі №8/32/2011 (без вих. номера та без дати), згідно якому він просить суд:

1)зобовязати ліквідаційну комісію ДП "ЛШБУ" визнати за ТОВ "Вуглебудівник" та включити суму заборгованості у розмірі 148149,46 грн. до ліквідаційного балансу відповідача;

2)стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальній сумі 148149,46 грн. (з посиланням на конкретні договори та періоди виникнення боргу) (том 2, а.с.93-105).

З урахуванням того, що вказана заява відповідає приписам ч.ч.2 та 4 ст. 22 ГПК України, судом її прийнято та враховано при вирішенні спору по суті;

б)клопотання про забезпечення позову у справі (вих. №27 від 21.03.11 року) шляхом накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно, що належить відповідачеві на праві власності, припинення процедури затвердження ліквідаційного балансу органом, який призначив ліквідаційну комісію, - тобто Міністерством енергетики та вугільної промисловості України (том 4, а.с.23).

Розглянувши це клопотання, враховуючи обставини справи, наявні у ній докази, а також те, що позивач не надав його належного обґрунтування, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено: з 28.03.11 року до 11.04.11 року у звязку з залученням до участі у справі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерства енергетики та вугільної промисловості України; з 11.04.11 року до 21.04.11 року у звязку з неявкою третьої особи та необхідністю надання сторонам можливості надати додаткові докази.

До початку судового засідання 21.04.11 року від сторін надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

У судовому засіданні позивач свої вимоги (з урахуванням їх уточнення) підтримав у повному обсязі.

Відповідач у цьому судовому засіданні позов визнав частково на суму 6612,86 грн., посилаючись на те, що у нього відсутні документальні докази як наявності правовідносин, на які посилається позивач, так і повної суми боргу, заявленого до стягнення, оскільки йому попереднім арбітражним керуючим не передано відповідні договори та документи (відзив на позовну заяву за вих.№10 від 14.03.11року).

У судовому засіданні він підтримав власне клопотання (вих. №26 від 11.04.11 року) про призначення судової експертизи, на зясування якої просить поставити наступні питання:

1)у якій послідовності виконувалися реквізити документів (підпис, відтиск печатки) на актах прийому-передавання вищезазначених автомобілів, додатковій угоді від 25.01.06 року до договору №01/01/2006;

2)чи виготовлений рукописний текст (підпис), нанесені відтиски печаток, виготовлений текст за допомогою принтера, у той самий час, яким датовані вищезазначені документи?

Своє клопотання відповідач мотивував тим, що, на його думку, дня нього є очевидним, що "підписи сторін на згаданому договорі виконані особами, які їх вчинили, після проставлення печаток сторін на договорі, а не до того".

Від решти раніше заявлених клопотань відповідач відмовився.

Позивач заперечив проти задоволення цього клопотання, пославшись на те, що він надав до справи належним чином засвідчені копії, а для огляду у судовому засіданні оригінали усіх документів, на яких ґрунтуються його вимоги, - при цьому відповідач не надав належних, ймовірних доказів так званої очевидності його висновку про порядок підписання документів та накладення печаток, а тому позивач вважає, що клопотання про призначення експертизи є безпідставним, спрямоване на навмисне затягування розгляду цієї справи та має на меті порушення охоронюваних законом прав та інтересів позивача.

Розглянувши клопотання, заслухавши думку позивача з цього приводу, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, суд, керуючись ст.41 ГПК України, вважає, що воно не підлягає задоволенню як таке, що належним чином не вмотивоване та не обґрунтоване.

Третя особа пояснення (відзив) на позов та витребувані судом документи не надала, до судового засідання не зявилася без пояснення причин, хоча належним чином була поставлена до відома про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи (том 4, а.с. 54-55).

Сторони не заперечили проти розгляду спору у цьому судовому засіданні за відсутності третьої особи.

З урахуванням викладеного, враховуючи обставини справи, наявні у ній докази, приймаючи до уваги, що термін розгляду спору, встановлений ч.1 ст. 69 ГПК України добігає кінця 23.04.11 року; від сторін не надійшло клопотання про його продовження в порядку, передбаченому ч.3 ст.69 ГПК України, - що унеможливлює подальше відкладення розгляду справи, - суд, керуючись ст.ст.4-3,ч.3 ст.22,27,32-36,43,69 та 75 ГПК України, вважає, що спір підлягає вирішенню по суті у цьому судовому засіданні за відсутності третьої особи, - на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши сторони, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

Між позивачем та відповідачем була укладена низка господарських договорів.

03.01.06 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір №Т-2 про надання транспортних послуг, відповідно до якого виконавець на підставі попередньої заявки замовника надає йому транспортні послуги з перевезення вантажів автомобілем КАМАЗ-5511, державний номерний знак (далі д.н.з.) 097-43 АР (п.1), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконавцю їх вартість (п.2) відповідно до рахунків, виставлених виконавцем, та складених калькуляцій (п.4), не пізніше 5-ти календарних днів від дня отримання рахунку (п.5); термін дії договору з 04.01.06 року по 31.12.06 року (п.9) (том 1, а.с.89).

Позивач стверджує, що він у травні 2006 року на підставі цього договору надав відповідачеві в оренду транспортний засіб, за користування яким орендар повинен був сплатити орендну плату у сумі 176,51 грн., що підтверджується двостороннім Актом виконаних робіт №б/н від 31.05.06 року на загальну суму 3316,00 грн. (том 1, а.с.29), рахунком (том 1, а.с.29); розрахунками договірної ціни автопослуг (том 1, а.с.30-33) та ін. доказами.

Сума боргу за цим договором становить 176,51 грн.

03.01.06 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір №Т-3 про надання транспортних послуг, відповідно до якого виконавець на підставі попередньої заявки замовника надає йому транспортні послуги з перевезення вантажів автомобілем КАМАЗ-5410, д.н.з. 059-06 АР (причіп ОДАЗ, д.н.з. 105-85АМ) (п.1), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконавцю їх вартість (п.2) відповідно до рахунків, виставлених виконавцем, та складених калькуляцій (п.4), не пізніше 5-ти календарних днів від дня отримання рахунку (п.5); термін дії договору з 04.01.06 року по 31.12.06 року (п.9) (том 1, а.с.90).

Позивач стверджує, що він у травні 2006 року на підставі цього договору надав відповідачеві в оренду транспортний засіб, за користування яким орендар повинен був сплатити орендну плату у сумі 154,50 грн., що підтверджується двостороннім Актом виконаних робіт №б/н від 31.05.06 року на загальну суму 3316,00 грн. (том 1, а.с.29), рахунком (том 1, а.с.29); розрахунками договірної ціни автопослуг (том 1, а.с.30-33) та ін. доказами.

Сума боргу за цим договором становить 154,50 грн.

10.01.06 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) у простій письмовій формі укладено договір №Т-7 про надання транспортних послуг, відповідно до якого виконавець на підставі попередньої заявки замовника надає йому транспортні послуги з перевезення вантажів автомобілем ГАЗ-3307, д.н.з. 03-24АІА (п.1), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконавцю їх вартість (п.2) відповідно до рахунків, виставлених виконавцем, та складених калькуляцій (п.4), не пізніше 5-ти календарних днів від дня отримання рахунку (п.5); термін дії договору з 04.01.06 року по 31.12.06 року (п.9) (том 1, а.с.100).

Позивач стверджує, що він на підставі цього договору надав відповідачеві в оренду транспортний засіб, за користування яким орендар повинен був сплатити орендну плату:

у травні 2006 року у сумі 940,97 грн., що підтверджується двостороннім Актом виконаних робіт №б/н від 31.05.06 року на загальну суму 3316,00 грн. (том 1, а.с.29), рахунком №30 від 31.05.06 року на суму 3316,06 грн. (том 1, а.с.29); розрахунками договірної ціни автопослуг (том 1, а.с.30-33) та ін. доказами;

у червні 2006 року у сумі 235,15 грн., що підтверджується двостороннім Актом виконаних робіт №б/н від 30.06.06 року на загальну суму 2894,95 грн. (том 1, а.с.36), рахунком №38 від 30.06.06 року на суму 2894,95 грн.(том 1, а.с.35); розрахунками договірної ціни автопослуг (том 1, а.с.37-38) та ін. доказами ( том 1, а.с.39; та ін.);

Сума боргу за цим договором становить 1176,12 грн. (940,97 грн. + 235,15 грн.).

10.01.06 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) у простій письмовій формі укладено договір №Т-11 про надання транспортних послуг, відповідно до якого виконавець на підставі попередньої заявки замовника надає йому транспортні послуги автобусом ГАЗ-5327, д.н.з. 109-11АР (п.1), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконавцю їх вартість (п.2) відповідно до рахунків, виставлених виконавцем, та складених калькуляцій (п.4), не пізніше 5-ти календарних днів від дня отримання рахунку (п.5); термін дії договору з 10.01.06 року по 31.12.06 року (п.9) (том 1, а.с.101).

Позивач стверджує, що він на підставі цього договору надав відповідачеві в оренду транспортний засіб, за користування яким орендар повинен був сплатити орендну плату:

у травні 2006 року у сумі 2044,08 грн., що підтверджується двостороннім Актом виконаних робіт №б/н від 31.05.06 року на загальну суму 3316,00 грн. (том 1, а.с.29), рахунком (том 1, а.с.29); розрахунками договірної ціни автопослуг (том 1, а.с.30-33) та ін. доказами;

у червні 2006 року у сумі 2219,88 грн., що підтверджується двостороннім Актом виконаних робіт №б/н від 30.06.06 року на загальну суму 2894,95 грн. (том 1, а.с.36), рахунком №38 від 30.06.06 року на суму 2894,95 грн.(том 1, а.с.36); розрахунками договірної ціни автопослуг (том 1, а.с.37-38) та ін. доказами ( том 1, а.с.39; та ін.).

Сума боргу за цим договором становить 4263,96 грн. (2044,08 грн. + 2219,88 грн.).

04.01.06 року між позивачем (субпідрядник) та відповідачем (підрядник) укладено договір №01/01/2006 на обслуговування дренажної насосної станції на промисловому майданчику вентиляційної скважини Відокремленого підрозділу «Шахта ім. ХІХ зїзду КПРС» Державного підприємства «Луганськвугілля», відповідно до якого замовник (підрядник) доручає, а виконавець (субпідрядник) приймає на себе виконання робіт з обслуговування дренажної насосної станції на промисловому майданчику вентиляційної скважини ВП «Шахта ім. ХІХ зїзду КПРС»(п.1.1), вартість робіт становить 84966,00 грн. (п.2.1); платником за договором виступає ДП «Лугансьвугілля»(п.2.2); факт виконання робіт підтверджується шляхом складення акту виконаних робіт (п.3.1).

Договір є чинним з моменту його підписання сторонами та до 31.12.06 року (п.6.1) (том 2, а.с.91).

Позивач стверджує, що на виконання умов цього договору він виконав на користь відповідача підрядні роботи, що підтверджується:

у червні 2006 року - двостороннім Актом №1 приймання-здавання робіт з обслуговування дренажної насосної станції на проммайданчику вентиляційної скважини Відокремленого підрозділу «Шахта ім. ХІХ зїзді КПРС»за липень 2006 року від 31.07.06 року на суму 6283,00 грн. (том 1, а.с.53), розрахунком затрат за липень 2006 року (том 1, а.с.54), рахунком №31 від 31.07.06 року на суму 6283,00 грн. (том 1, а.с.55); іншими доказами;

у листопаді 2006 року - двостороннім Актом №1 приймання-здавання робіт з обслуговування дренажної насосної станції на проммайданчику вентиляційної скважини Відокремленого підрозділу «Шахта ім. ХІХ зїзді КПРС»за листопад 2006 року від 30.11.06 року на суму 6260,00 грн. (том 1, а.с.67), розрахунком затрат за листопад 2006 року (том 1, а.с.68);

у грудні 2006 року - двостороннім Актом №1 приймання-здавання робіт з обслуговування дренажної насосної станції на проммайданчику вентиляційної скважини Відокремленого підрозділу «Шахта ім. ХІХ зїзді КПРС»за грудень 2006 року від 29.12.06 року на суму 6283,00 грн. (том 1, а.с.69), розрахунком затрат за грудень 2006 року (том 1, а.с.70); рахунком №82 від 29.12.06 року на суму 6283,00 грн. (том 1, а.с.71); платіжними дорученнями №213 від 19.01.07 року на суму 19500,00 грн. (том 1, а.с.72), №11 від 31.01.07 року на суму 5400,00 грн. (том 1, а.с. 73), №54 від 07.04.07 року на суму 102,24 грн. (том 1, а.с.74), №55 від 07.04.07 року на суму 102,24 грн. (том 1, а.с.75), №56 від 08.04.07 року на суму 235,96 грн. (том 1, а.с.76); іншими доказами (том 1, а.с.77).

Сума боргу за цим договором становить 18826,00 грн. (6283,00 грн. + 6260,00 грн. + 6283,00 грн.).

04.01.06 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) у простій письмовій формі укладено договір оренди №01-ар(2006), відповідно до якого орендодавець передає легковий автомобіль ГАЗ-3110, д.н.з. 002-24 АО орендареві у користування на правах оренди (п.1.1); передача автомобіля здійснюється на вимогу орендаря (п.1.2), - необхідність складення при цьому акту приймання-передачі автомобіля сторони не передбачили.

Оплата за оренду у сумі 150,00 грн. щомісячно здійснюється орендарем на підставі рахунку орендодавця шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця (п.3.1); термін дії договору з 04.01.06 року по 31.12.06 року (п.6.1) (том 1, а.с.95).

Предмет оренди орендодавець передав орендареві на підставі акту приймання-передачі від 04.01.06 року (том 1, а.с.96-97).

Позивач стверджує, що на виконання умов даного договору він надав транспортний засіб в оренду відповідачеві, який за червень 2006 року повинен був сплатити на його користь орендну плату у розмірі 150,00 грн., що підтверджується двостороннім Актом виконаних робіт №б/н від 30.06.06 року на загальну суму 2894,95 грн., до складу якої входить вказана частка боргу (том 1, а.с.36); рахунком №38 від 30.06.06 року на суму 2894,95 грн.(том 1, а.с.35); розрахунками договірної ціни автопослуг (том 1, а.с.37-38) та ін. доказами ( том 1, а.с.39; та ін.).

Сума боргу за цим договором становить 150,00 грн.

04.01.06 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) у простій письмовій формі укладено договір оренди №04-ар(2006), відповідно до якого орендодавець передає автобетонозмішувач КРАЗ-250, д.н.з.097-45 АР балансовою вартістю 6195,00 грн. орендареві у користування на правах оренди (п.1.1); передача автомобіля здійснюється по заявці орендаря (п.1.2), - необхідність складення при цьому акту приймання-передачі автомобіля сторони не передбачили.

Оплата за оренду у сумі 12,08 грн. за 1 машино-зміну (без ПДВ) здійснюється орендарем на підставі рахунку орендодавця шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця (п.3.1); термін дії договору з 04.01.06 року по 31.12.06 року (п.6.1) (том 1, а.с.98).

Предмет оренди орендодавець передав орендареві на підставі актів приймання-передачі від 04.01.06 року та від 02.10.06 року (том 1, а.с.99).

Позивач стверджує, що на виконання умов даного договору він надав транспортний засіб в оренду відповідачеві, який за червень 2006 року повинен був сплатити на його користь орендну плату у розмірі 289,92 грн., що підтверджується двостороннім Актом виконаних робіт №б/н від 30.06.06 року на загальну суму 2894,95 грн., до складу якої входить вказана частка боргу (том 1, а.с.36); рахунком №38 від 30.06.06 року на суму 2894,95 грн.(том 1, а.с.35); розрахунками договірної ціни автопослуг (том 1, а.с.37-38) та ін. доказами ( том 1, а.с.39; та ін.).

Сума боргу за цим договором становить 289,92 грн.

21.03.06 року між позивачем (субпідрядник) та відповідачем (підрядник) у простій письмовій формі укладено контракт №2.1/ /06 на виконання робіт з капітального ремонту покрівлі будівлі Відокремленого підрозділу «Санаторій-профілакторій «Парус»Державного підприємства «Луганськвугілля», відповідно до якого субпідрядник у межах договірної ціни та проектно-кошторисної документації виконує власними силами та способами роботи з капітального ремонту покрівлі будівлі Відокремленого підрозділу «Санаторій-профілакторій «Парус»Державного підприємства «Луганськвугілля»(п.2.1), а підрядник забезпечує видачу проектно-кошторисної документації, контролює якість виконаних робіт, здійснює їх приймання та оплату (п.2.2).

Вартість робіт сторони визначили на рівні 104364,00 грн. (п.3.1).

Строк виконання робіт до 31.12.06 року (п.4.1).

Підрядник забезпечує фінансування будівництва у межах договірної ціни шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника впродовж 5-ти днів після підписання повноважними представниками сторін актів щомісячно виконаних робіт за формою КБ-2В, довідки КБ-3 (п.5.1); контракт набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань за цим контрактом, але не пізніше 31.12.06 року (п.12.1) (том 1, а.с.102-103).

Позивач стверджує, що на виконання умов даного контракту він виконав роботи на загальну суму 38714,00 грн.; на підставі цього акту утворився борг у сумі 7000,00 грн.

Факт виконання вищезгаданих робіт підтверджується двостороннім Актом виконаних робіт №1 за квітень 2006 року від 28.04.06 року (том 1, а.с.22-23).

Сума боргу за цим договором становить 7000,00 грн.

30.03.06 року між позивачем (субпідрядник) та відповідачем (підрядник) у простій письмовій формі укладено контракт №6.1/ /06 на виконання будівельно-монтажних робіт з будівництва залізничних вагів за проектом «Розкривання та підготовка уклонного поля пл.L1»Відокремленого підрозділу «Шахта ім. ХІХ зїзду КПРС»», відповідно до якого субпідрядник у межах договірної ціни та проектно-кошторисної документації виконує власними силами та способами роботи з капітального ремонту залізничних вагів за проектом «Розкривання та підготовка уклонного поля пл.L1»Відокремленого підрозділу «Шахта ім. ХІХ зїзду КПРС»»(п.2.1), а підрядник забезпечує видачу проектно-кошторисної документації, контролює якість виконаних робіт, здійснює їх приймання та оплату (п.2.2).

Вартість робіт сторони визначили на рівні 48886,00 грн. (п.3.1).

Строк виконання робіт до 31.12.06 року (п.4.1).

Підрядник забезпечує фінансування будівництва у межах договірної ціни шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника впродовж 5-ти днів після підписання повноважними представниками сторін актів щомісячно виконаних робіт за формою КБ-2В, довідки КБ-3 (п.5.1); здавання-приймання робіт після закінчення будівництва здійснюється відповідно до чинних норм та правил і оформлюється актом введення обєкту в експлуатацію (п.13.1); контракт набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань за цим контрактом, але не пізніше 31.12.06 року (п.12.1) (том 1, а.с.104-105).

Позивач стверджує, що на виконання умов договору він у червні 2006 року виконав на користь відповідача підрядні роботи, які той сплатив не у повному обсязі, у звязку з чим мається борг у сумі 732,97 грн., що підтверджується двостороннім Актом №1 приймання виконаних підрядних робіт за травень 2006 року від 31.05.06 року (том 1, а.с.22-23), рахунком №20 від 28.04.06 року на суму 38714,00 грн. ( том1, а.с.24); платіжним дорученням №14 від 22.05.06 року на суму 31714,00 грн. (том 1, а.с. 28); іншими доказами (том 1, а.с.25-27); та ін.

Сума боргу за цим договором становить 732,97 грн.

05.05.06 року між позивачем (субпідрядник) та відповідачем (підрядник) у простій письмовій формі укладено контракт №7 на будівництво обєктів за проектом «Удосконалення вентиляції з бурінням вентиляційної скважини»Відокремленого підрозділу «Шахта ім. ХІХ зїзду КПРС»Державного підприємства «Луганськвугілля», відповідно до якого субпідрядник у межах договірної ціни та проектно-кошторисної документації виконує власними силами та способами роботи з будівництва обєктів за проектом «Удосконалення вентиляції з бурінням вентиляційної скважини»Відокремленого підрозділу «Шахта ім. ХІХ зїзду КПРС»Державного підприємства «Луганськвугілля», (п.2.1), а підрядник забезпечує видачу проектно-кошторисної документації, контролює якість виконаних робіт, здійснює їх приймання та оплату (п.2.2).

Вартість робіт сторони визначили на рівні 495000,00 грн. (п.3.1).

Строк виконання робіт до 31.12.06 року (п.4.1).

Підрядник забезпечує фінансування будівництва у межах договірної ціни шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника впродовж 5-ти днів після підписання повноважними представниками сторін актів щомісячно виконаних робіт за формою КБ-2В, довідки КБ-3 (п.5.1); здавання-приймання робіт після закінчення будівництва здійснюється відповідно до чинних норм та правил і оформлюється актом введення обєкту в експлуатацію (п.13.1); контракт набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань за цим контрактом, але не пізніше 31.12.06 року (п.12.1) (том 1, а.с.108-110).

Позивач стверджує, що на виконання умов договору він у червні 2006 року виконав на користь відповідача підрядні роботи, що підтверджується:

двостороннім актом №1 приймання виконаних підрядних робіт за червень 2006 року від 29.06.06 року на суму 74809,00 грн. (том 1, а.с.40-42), - за яким залишок боргу становить 809,00 грн.;

двостороннім актом №2 приймання виконаних підрядних робіт за червень 2006 року від 29.06.06 року на суму 74809,00 грн. (том 1, а.с.44-48), - за яким залишок боргу становить 60634,00 грн.;

двостороннім актом №1 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2006 року від 30.09.06 року на суму 1051,00 грн. (том 1, а.с.56);

двостороннім актом №2 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2006 року на суму 68580,00 грн. (том 1, а.с.57-58);

двостороннім актом №3 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2006 року від 30.09.06 року на суму 15163,00 грн. (том 1, а.с.59-60), - при цьому залишок боргу за вищезгаданими трьома актами (№№1,2 та 3) становить 25772,00 грн.;

двостороннім Актом №1 приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2006 року від 31.10.06 року на суму 28003,00 грн. (том 1, а.с.63-65), - при цьому залишок боргу за вищезгаданим актом становить 28003,00 грн.

Крім того, наявність боргу також підтверджується: рахунком №34 від 29.06.06 року на суму 74809,00 грн. ( том 1, а.с.43); двостороннім Актом №2 приймання виконаних робіт за червень 2006 року на суму 63634,00 грн. ( том 1, а.с.44-48), рахунком №35 від 29.06.06 року на суму 63634,00грн. (том 1, а.с.49); документальними доказами часткової сплати відповідачем суми вартості виконаних робіт, а саме: платіжним дорученням №56 від 07.076.06 року на суму 24000,00 грн. (том 1, а.с. 50), платіжним дорученням №65 від 18.0706 року на суму 3000,00 грн. (том 1. а.с.51), платіжним дорученням №67 від 19.07.06 року на суму 50000,00 грн. (том 1, а.с.52); рахунком №51 від 30.09.06 року на суму 84794,00 грн. (том 1, а.с.61); платіжним дорученням про часткову сплату вартості робіт №32 від 09.10.06 року на суму 34122,00 грн. (том 1, а.с.62); рахунком №60 від 31.10.06 року на суму 28003,00 грн. ( том 1, а.с.66); та ін.

Сума боргу за вищезазначеними договорами становить 115218,00 грн. (809,00 грн. + 60634,00 грн. + 25772,00 грн. + 28003,00 грн.).

Наявність боргу відповідача, крім вищеперелічених доказів, підтверджується платіжними дорученнями про перерахування позивачем коштів на користь відповідача у загальній сумі 161,48 грн., - відповідно до платіжних доручень №54 від 07.04.07 року на суму 102,24 грн., за яким безпідставно перерахованою є сума 59,24 грн. (том 1, а.с.74) та №55 від 07.04.07 року на суму 102,24 грн. (том 1, а.с.75).

Таким чином, з урахуванням кожної із вищезазначених складових часток боргу його загальна сума становить 148149,46 грн., у тому числі за різновидами договорів:

про надання автотранспортних послуг 5771,09 грн.;

про оренду майна 439,92 грн.;

підряду 141776,97 грн.

З наданих до справи доказів вбачається, що позивач вживав заходів, спрямованих на погашення відповідачем боргу.

Так, він надав до справи акт взаємних розрахунків за період з 01.01.07 року по 31.07.08 року, складений та підписаний сторонами у справі, відповідно до якого відповідач підтвердив наявність у нього перед позивачем боргу у сумі 147987,98 грн. (том 1, а.с.112-113).

У звязку з тим, що відповідач після згаданої взаємозвірки не вжив заходів до сплати боргу, позивач 23.09.08 року за вих. №91 спрямував на його адресу претензію на суму 147973,15 грн., з вимогою сплати боргу (том 1, а.с.111), яку відповідач отримав 23.10.08 року (том 1, а.с.114), але заходів до погашення боргу не вжив.

Станом на 14.01.09 року сторони повторно здійснили взаємозвірку, при цьому відповідач визнав наявність у нього боргу за вищепереліченими договорами перед позивачем у сумі 147987,98 грн. (до загальної суми боргу не включена вищезазначена сума у розмірі 161,48 грн., перерахована позивачем на користь відповідача платіжними дорученнями №№54 та 55) ( том 1, а.с.120).

28.05.09 року на підставі заяви ДП «ЛШБУ» господарським судом Луганської області було провадження у справі №12/41б про банкрутство.

Постановою названого суду від 25.06.09 року по даній справі ДП «ЛШБУ»було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено Колєжука А.О. (том 1, а.с.116-117).

Після публікації в газеті «Голос України»(№134(4634) від 22.07.09 року) повідомлення про визнання ДП «ЛШБУ»банкрутом ТОВ «Вуглебудівник»звернулося до ліквідатора з заявою про визнання поточних майнових вимог у сумі 148248,48 грн. (том 1, а.с.119).

За результатами розгляду даної заяви боржник визнав факт наявності боргу перед позивачем за вищепереліченими договорами перед на загальну суму 147973,15 грн. (відзив за вих. №б/н від 30.03.09 року) ( том 1, а.с.115), а відзивом від 07.109.09 року за вих. №137 ДП «ЛШСУ» визнало факт наявності боргу перед позивачем у сумі 148226,54 грн. ( том 1, а.с.128).

Як вбачається з протоколу загальних зборів кредиторів по справі №12/41б про банкрутство ДП «Луганське ШБУ»від 16.10.09 року, збори кредиторів також визнали наявність перед позивачем по цій справі (№8/32/2011) боргу у сумі 148248,48 грн. (том 1, а.с.130).

Вищевикладене дає суду підстави дійти висновку, що відповідач станом на 16.10.09 року визнав факт наявності у нього боргу перед позивачем у зазначеній сумі.

В силу ст. 264 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ) перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обовязку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

З огляду на те, що ТОВ «Вуглебудівник»до суду звернувся 23.02.11 року (том 1, а.с.2-12), термін позовної давності для зхисту прав позивача, передбачений ст. 257 ЦКУ, не скінчився.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 19.08.10 року провадження у справі №12/41б припинено (том 1, а.с.132), заявлений позивачем до стягнення борг відповідачем на його користь не був відшкодований.

22.09.10 року Міністерством вугільної промисловості України видано наказ №365 «Про ліквідацію ДП «Луганське шахтобудівельне управління»( том 2, а.с.83-84), у звязку з чим у газеті «Луганська правда»від 19.10.10 року (№117(23357)) було надруковане повідомлення цього Міністерства про припинення діяльності ДП «ЛШБУ», у якому наголошено на тому. що претензії кредиторів приймаються впродовж 2-х місяців (том 1, а.с.133), - на підставі якого ТОВ «Вуглебудівник»подав на адресу названого підприємства заяву про визнання поточних майнових вимог (вих. №75 від 29.11.10 року) та заявив вимогу про визнання відповідачем факту наявності у нього перед позивачем боргу у сумі 148149,46 грн., який виник на підставі вищеперелічених договорів (том 1, а.с.134).

Розглянувши цю заяву, боржник повідомив позивача про те. що він визнає наявність такого боргу у сумі 161,48 грн., посилаючись на відсутність на підприємстві документів, які підтверджують утворення заборгованості у сумі 147987,98 грн. (хоча позивач подав заяву про визнання боргу у сумі 148149,46 грн.).

Не погодившись з такими діями боржника, позивач 26.01.11 року спрямував на його адресу претензію за №05 на суму 148149,46 грн., з доданням документальних доказів наявності такого боргу (том 1, а.с.140-150; том 2, а.с.1-61).

Розглянувши претензію, ДП «ЛШБУ»частково визнало наявність перед позивачем боргу у сумі 6612,86 грн. - тільки за вищезгаданим договором №2.1/ /06 від 21.03.06 року (том 2, а.с.85-86).

Ця обставина стала підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

Станом на час звернення позивача з цим позовом до суду та вирішення судом спору по суті відповідач є зареєстрованим у ЄДР (том 2, а.с.66-70), - тобто відповідно до чинного законодавства може бути стороною у цивільно-правовому спорі.

ІІ.Заслухавши сторони, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Спірні правовідносини виникли між сторонами у справі на підставі вищеперелічених господарських договорів, кожен з яких, а також документальні докази їх виконання обома сторонами суд оглянув у судовому засіданні та в копіях долучив до справи.

Посилання відповідача на факт відсутності у нього документальних доказів укладення та виконання згаданих договорів суд не вважає за належний та допустимий доказ у справі з наступних причин.

Згідно ст.1 Закону України від 16.07.99 року №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Його дія поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних субєктів господарської діяльності, які зобовязані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Статтею 8 цього Закону встановлено, що бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до частин 1 та 9 ст. 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливобезпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи та регістри бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства тільки за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Посадова особа підприємства має право в присутності представників органів, які здійснюють вилучення, зняти копії документів, що вилучаються. Обовязковим є складання реєстру документів, що вилучаються, у порядку, встановленому законодавством.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) зобов'язання для фізичних та юридичних осіб виникають внаслідок вчинення ними дій, передбачених цим Кодексом, у т.ч. - укладення договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ), який є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

Закон ст.525 ЦКУ не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань, а згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договори, укладені між сторонами за цим спором, є господарськими та належать до наступних категорій:

договору про надання автотранспортних послуг;

договору про оренду майна;

договору підряду.

Вирішуючи спір відносно договорів про надання автотранспортних послуг, суд виходить з наступного.

Згідно загальним нормам ЦКУ за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобовязання (ст. 901).

Статтею 902 Цивільного кодексу встановлено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 ЦКУ).

Що стосується надання послуг з автоперевезення, то згідно ст.908 ЦКУ перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 909 ЦКУ встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами)).

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Згідно частинам 1 та 2 ст.916 ЦКУ за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Плата за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти, що здійснюється транспортом загального користування, визначається за домовленістю сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку.

Що стосується транспортного експедирування, то згідно ст. 929 ЦКУ за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами. Закон (стаття 931 ЦКУ) визначає, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату. Статтею 932 Цивільного кодексу України передбачено, що експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Позивач по справі належним чином виконав вимоги ст.ст.909, 917 та 919 ЦКУ, - тобто здійснив перевезення та видачу вантажу вантажоотримувачу.

Відповідач припустився порушення вимог чинного цивільного законодавства та умов договору, не повністю сплативши вартість наданих йому експедитором послуг з автоперевезень.

Так, статтею 920 ЦКУ встановлено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), а статтею 934 ЦКУ встановлено відповідальність експедитора за договором транспортного експедирування, згідно якій за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу (Правові наслідки порушення зобовязань. Відповідальність за порушення зобовязань).

При вирішенні спору в частині орендних правовідносин суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 759 ЦКУ, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, упоноважена на укладення договору найму (ст. 761).

Статтею 762 Цивільного кодексу встановлено низку імперативних обовязків орендаря, згідно яким за користування майном з нього справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Вирішуючи спір в частині підрядних правовідносин, суд керується наступним.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦКУ).

Відповідно до ч. 1 ст. 839 Кодексу підрядник зобовязаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Позивач документально довів факт виконання ним цієї вимоги закону.

Як сказано у частині 1 ст. 843 ЦКУ, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Частиною 1 ст. 853 Цивільного кодексу визначено, що замовник зобовязаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Матеріалми справи доведено факти прийняття замовником (підрядником) робіт за договором, що, у свою чергу, покладає на нього обовязок виконати вимоги частини 1 ст. 854 ЦКУ, згідно якій якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника,достроково.

Отримавши виконані роботи, замовник (відповідач) повинен був дотримуватися вимог ст.ст.530 та 853 ЦКУ, - тобто здійснити оплату за них у порядку та у строк, встановлені договором.

Однак він у вказаний термін вартість виконаних робіт оплатив не у повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи, тим самим порушив вимоги як частини 1 ст.530, так і частини 1 статті 853 ЦКУ.

Суд дійшов висновку, що наявними у справі доказами у порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством, доведено, що з боку відповідача має місце неналежне виконання умов вищезазначених договорів, укладених між сторонами у справі, - тобто порушення зобовязань.

Згідно ст. 610 ЦКУ порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 Цивільного кодексу встановлені правові наслідки порушення зобов'язання, а саме: у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 614 цього Кодексу особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

З огляду на порушення абонентом (відповідачем) своїх зобовязань за договорами та додатковими угодами до них позивач правомірно скористався правилом частини ст. 615 ЦКУ, в якій сказано, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Частиною 1 ст. 617 ЦКУ встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили

Відповідач не довів суду наявність таких обставин.

З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 622 Цивільного кодексу боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

З обставин справи відомо, що позивач просить стягнути тільки основний борг за кожним з договорів, - що є його правом.

В частині стягнення боргу спосіб захисту порушеного права, обраний позивачем, відповідає приписам ст.16 Цивільного та ст. 20 Господарського кодексів України.

В той же час вимога позивача - зобовязати ліквідаційну комісію ДП "ЛШБУ" визнати за ТОВ "Вуглебудівник" та включити суму заборгованості у розмірі 148149,46 грн. до ліквідаційного балансу відповідача не відповідає способам захисту порушеного права, визначеним ст. 16 ЦКУ та ст. 20 ГКУ, а тому задоволенню не підлягає.

Отже, позов вцілому підлягає задоволенню частково з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Керуючись ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України, суд покладає судові витрати на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивач, звертаючись з цим позовом до суду, припустився порушення вимог чинного законодавства при сплаті державного мита.

Так, позивачем заявлено два види вимог: немайнову (зобовязати ліквідаційну комісію ДП "ЛШБУ" визнати за ТОВ "Вуглебудівник" та включити суму заборгованості у розмірі 148149,46 грн. до ліквідаційного балансу відповідача) та майнову (про стягнення боргу у сумі 148149,46 грн.).

У разі звернення до господарського суду з позовом майнового характеру відповідно до приписів п. «а»ч.2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 «Про державне мито» з позивача на користь Державного бюджету України підлягає стягненню державне мито у розмірі 1% вартості позову, але не менше 6 (102,00 грн.) та не більше 1500 (25500,00 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позивач за подання майнової частини позову вірно сплатив державне мито у сумі 1481,49 грн. (платіжне доручення №29 від 18.02.11 року) (том 1, а.с.15).

Згідно п. «б»ч.2 ст. 3 вищеназваного Декрету за подання до господарського суду позову немайнового характеру на користь Державного бюджету України підлягає сплаті державне мито у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 85,00 грн.

Позивач не сплатив державне мито за розгляд немайнової частини спору, а тому воно підлягає стягненню з нього на користь Державного бюджету України.

Отже, відшкодування відповідачем державного мита на користь позивача повинно мати місце лише за майнову частину спору у сумі 1481,49 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення позову підлягають покладенню на відповідача частково - у розмірі 118,00 грн. (236,00 грн. : 2).

На підставі викладеного, ст.ст.11,16,203,509,525-528,530,610-614,617,622,623,626, 629, 759, 762, 837, 839, 843, 844, 853, 902, 903, 909, 916, 920, 929, 931 Цивільного кодексу України; ст. 20 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.4-3,ч.2 ст.22,27,32-36,43,44,47-1,49,75, 82, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства «Луганське шахтобудівельне управління», ідентифікаційний код 00180999, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, провул. Краснодонський, 2, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглебудівник», ідентифікаційний код 23486991, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, провул. Краснодонський, 2-Б, - основний борг у сумі 148149 (сто сорок вісім тисяч сто сорок девять) грн. 46 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 1489 (одна тисяча чотириста вісімдесят девять) грн. 46 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Решту судових витрат покласти на позивача.

4.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглебудівник», ідентифікаційний код 23486991, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, провул. Краснодонський, 2-Б, - на користь Державного бюджету України на рахунок 311180957000006, банк: ГУ ДКУ у Луганській області, одержувач: УДК у місті Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, ОКПО: 24046582, КБК: 22090200, символ звітності банку 095, - державне мито у сумі 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп.; наказ після набрання рішенням законної сили видати Ленінській обєднаній державній податковій інспекції у місті Луганську.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 21.04.11 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 26 квітня 2011 року.

Суддя А.П.Середа