Рішення № 15110874, 21.04.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.11 Справа № 15/51/2011

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-монтажна компанія «Зернобуд», м. Харків

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ЗОРЯ», с. Цілуйкове Білокуракінськьго району Луганської області

про стягнення 42 720 гри. 39 коп.

та за зустрічним позовом

Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ЗОРЯ», с. Цілуйкове Білокуракінськьго району Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-монтажна компанія «Зернобуд», м. Харків

про визнання договору недійсним

Суддя господарського суду Луганської області

Пономаренко Є.Ю.

За участю:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - Рідченко Л.В., представник за довіреністю № 57 від 10.02.2011.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв’язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми 42 720 грн. 39 коп. за договором підряду № 116/7 від 06.09.2007, яка складається з основного боргу –22 838 грн. 00 коп., штрафу –5 709 грн. 50 коп., пені - 2 681 грн. 30 коп., інфляційних втрат –9 548 грн. 37 коп., та 3% річних – 1 943 грн. 22 коп.

Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ЗОРЯ»- відповідачем за первісним позовом, заявлено зустрічний позов від 06.04.2011 № 68 по справі № 15/51/2011 з вимогою про визнання недійсним договору підряду від 06.09.2007 № 116/7.

Зустрічна позовна заява прийнята судом до провадження для сумісного розгляду з первісною позовною заявою, враховуючи що її подано до початку розгляду справи по суті, про що винесено ухвалу від 07.04.2011.

Позивач витребувані судом документи не надав, правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомленням про вручення поштового відправлення.

Явка представників сторін не визнавалася судом обов’язковою.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив та підтримав зустрічний позов у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи та вислухавши представника відповідача у справі, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектно-монтажна компанія «Зернобуд», як підрядником, та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ЗОРЯ», як замовником, 06.09.2007 укладено договір підряду № 116/7 (далі - договір).

Згідно предмету даного договору підрядник (позивач у справі) зобов’язується здійснити монтаж обладнання відповідно до додатку № 1, а замовник (відповідач у справі) зобов’язується прийняти та сплатити виконані роботи (п. 1.1 договору).

За положеннями п. 2.4 договору розрахунок за виконані роботи проводиться замовником протягом п’яти днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.

Позивачем на виконання умов договору виконано роботи на загальну суму 22 838 грн. 00 коп., що підтверджується актом здачі-приймання від 19.03.2008 № 1 (а.с. 16).

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язань з оплати виконаних робіт по договору за ним утворився борг.

У зв’язку з викладеним, позивач за первісним позовом звернувся за захистом своїх прав та порушених законом інтересів.

При цьому, відповідач у справі подав зустрічну позовну заяву про визнання недійсним договору підряду від 06.09.2007 № 116/7, посилаючись на наступне.

1. Екземпляр договору підряду позивача у справі не є автентичним екземпляру договору підряду відповідача у справі, зокрема, в у договорі, наданому ТОВ «ПМК «Зернобуд»не встановлено конкретних строків виконання робіт. Так, заявник вважає, що договір підряду не містить всіх істотних умов, обов’язковість яких передбачена ст. 318 Господарського кодексу України.

2. Договір підряду від 06.09.2007 № 116/7 вчинено підрядником без відповідного дозволу (ліцензії).

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог за первісним позовом та відмову в задоволенні зустрічної позовної заяви, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За положеннями ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

При цьому, згідно із ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які становлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до зазначених норм ст. 203 Цивільного кодексу України:

- 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

- 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

- 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

- 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

- 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Перелік вказаних вимог, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, є вичерпним.

З приводу практики розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними Верховним судом України видано узагальнення від 24.11.2008.

Так, зазначено, що недійсність правочину виникає через те, що дія схожа на правочин, але за своєю суттю не відповідає його характеристикам. Недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів:

- дефекти (незаконність) змісту правочину;

- дефекти (недотримання) форми;

- дефекти суб’єктного складу;

- дефекти волі –невідповідність волі та волевиявлення.

Доводи заявника зустрічного позову про відсутність у підрядника ліцензії судом відхиляються з наступних підстав.

У п. 1.1 договору підряду від 06.09.2007 № 116/7 (в примірниках договору, наданих як позивачем, так і відповідачем) вказано, що підрядник діє на підставі ліцензії АВ № 194162, виданої Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.11.2006.

При цьому, відповідно до Наказу № 45-Л від 10.11.2006 Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України товариству з обмеженою відповідальністю «Проектно-монтажна компанія «Зернобуд», м. Харків, код за ЄДРПОУ 30991072, видана ліцензія АВ № 194162.

Відповідно до приписів ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів скасування вказаного наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, на підставі якого видано ліцензію, про яку вказано в оскаржуваному договорі, заявником зустрічного позову не надано.

Судом відхиляється і другий довід позивача за зустрічним позовом, за яким він вказує, що договір не містить всіх істотних умов, обов’язковість яких передбачена ст. 318 Господарського кодексу України (зокрема, строк виконання робіт), так як примірник договору відповідача у справі не є автентичним примірнику позивача у справі.

Приписами ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України встановлено загальні засади цивільного законодавства, до яких, зокрема, відноситься свобода договору.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

В екземплярі позивача у п. 3.1 договору вказано, що строк виконання робіт –протягом місяця після комплектації обладнання. В екземплярі відповідача у п. 3.1 договору строк виконання робіт встановлено червень 2008 року.

Слід зазначити, що вказані розбіжності в екземплярах договору жодним чином не впливають на результат вирішення спору у даній справі за чинних фактичних обставин.

Так, оскаржуваний правочин було прийнято до виконання сторонами за договором підряду.

Позивач у справі виконав певні роботи, викладені в акті здачі-приймання №1 від 19.03.2008.

Відповідач у справі прийняв такі роботи, підписавши вказаний акт.

Строк виконання відповідачем у справі свого грошового зобов’язання наступив виходячи з положень обох примірників договорів (як позивача, так і відповідача), це 5 днів після підписання акту.

Отже, у разі виконання сторонами умов договору визнання його неукладеним є неправильним.

Такої ж правової позиції дотримуються Вищий господарський суд України, про що вказано, зокрема, у постанові від 12.05.2010 по справі № 18/304, та Верховний суд України –постанова від 10.02.2009 по справі № 10/33/08.

Таким чином, наведені позивачем доводи не є підставою ані для визнання договору недійсним, ані для встановлення судом факту неукладення такого договору.

Таким чином, у задоволенні зустрічної позовної заяви СТОВ «Агрофірма «ЗОРЯ»до ТОВ «ПМК «Зернобуд»про визнання договору недійсним слід відмовити повністю.

Первісний же позов підлягає частковому задоволенню враховуючи наведене також з наступних підстав.

Згідно із ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно із п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Виходячи з положень п. 2.4. примірників договору позивача та відповідача останній повинен здійснити оплату робіт протягом 5 днів після підписання акту здачі-прийняття виконаних робіт.

Акт здачі-приймання №1 від 19.03.2008, за яким виконано роботи на суму 22838 грн. 00 коп., підписано сторонами обопільно та скріплено печатками.

Отже, строк виконання відповідачем у справі свого грошового зобов’язання наступив виходячи з положень обох примірників договорів (як позивача так і відповідача), але не був виконаний на час вирішення спору у даній справі.

Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем у справі доводи позивача за первісним позовом не спростовано, належних доказів виконання зобов’язань у повному обсязі, на підставі яких заявлено позовні вимоги не надано.

Таким чином, позовна вимога про стягнення боргу підлягає задоволенню в сумі 22 838 грн. 00 коп.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Так, заявлена позивачем у справі вимога по стягненню 3% річних у сумі 1 943 грн. 22 коп. підлягає задоволенню повністю як обґрунтовано нарахована.

Вимога про стягнення інфляційних нарахувань в сумі 9 548 грн. 37 коп. підлягає задоволенню частково в обґрунтованій сумі 8 558 грн. 70 коп.

Крім того, позивачем за первісним позовом нараховано пеню та штраф відповідно до п. 5.1 договору (п. 4.1 примірника відповідача у справі), згідно якого при порушенні платежів відповідно до п. 2.4 договору замовник сплачує штраф в розмірі 25% від суми заборгованості, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Статтею 883 Цивільного кодексу України, зокрема, передбачено, що за невиконання або неналежне виконання обов’язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом.

Позовна вимога позивача за первісним позовом щодо стягнення штрафу в сумі 5 709 грн. 50 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю.

Вимога про стягнення пені в сумі 2 681 грн. 30 коп. є частково обґрунтованою. Належний розмір пені є меншим, ніж заявлено позивачем, тому вказана вимога задовольняється частково в сумі 2 680 грн. 66 коп.

Таким чином, оцінивши наявні докази, суд дійшов висновку, що первісний позов підлягає задоволенню частково. З відповідача підлягають стягненню борг в сумі 22 838 грн. 00 коп., штраф в сумі 5 709 грн. 50 коп., пеня в сумі 2 680 грн. 66 коп., інфляційні втрати в сумі 8 558 грн. 70 коп. та 3% річних в сумі 1 943 грн. 22 коп. (Всього –41 730 грн. 08 коп.) У задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом слід відмовити за необґрунтованістю.

У задоволенні зустрічного позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати за первісним позовом пропорційно розміру задоволених вимог у складі: 417 грн. 30 коп. державного мита, 230 грн. 53 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на послуги адвоката в розмірі 200 грн. 00 коп., а також судові витрати за зустрічним позовом у складі: 85 грн. 00 коп. державного мита, а також 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі.

При цьому, розмір витрат на послуги адвоката зменшено судом із заявлених позивачем 8 000 грн. 00 коп. до 200 грн. 00 коп. з огляду на наступне.

У пункті 12 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", в якому зазначено: "Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

При цьому, відповідно до п. 2.1 договору про надання послуг адвоката щодо ведення справи в суді від 21.12.2010 виконавець (адвокат) зобов’язується, зокрема, складати позовні заяви та представляти інтереси замовника (позивача у справі) в господарських судах.

Представник позивача в жодне судове засідання не з’явився, витребувані судом документи не надав.

Таким чином, суд вважає розумним розмір витрат на послуги адвоката за підготовку позовних матеріалів в сумі 200 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальності «Агрофірма «ЗОРЯ», с. Цілуйкове Білокуракинського району Луганської області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 25363011, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-монтажна компанія «Зернобуд», м. Харків, пр. Московський, б. 250, корп. В, к. 196, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30991072: борг в сумі 22 838 грн. 00 коп., штраф в сумі 5 709 грн. 50 коп., пеню в сумі 2 680 грн. 66 коп., інфляційні втрати в сумі 8 558 грн. 70 коп., 3% річних в сумі 1 943 грн. 22 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 417 грн. 30 коп., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 230 грн. 53 коп. та витрати на послуги адвоката в розмірі 200 грн. 00 коп. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом відмовити.

4. У задоволенні зустрічного позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ЗОРЯ»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-монтажна компанія «Зернобуд» про визнання договору недійсним відмовити повністю.

5. Судові витрати за зустрічним позовом у складі: 85 грн. 00 коп. державного мита, а також 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача у справі –заявника зустрічного позову.

В судовому засіданні 21.04.2011 було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 26.04.2011.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко