Рішення № 15110835, 27.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/11127.04.11 За позовомЗакритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Бліц-Інформ»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «РЕМБУД-Т»

Простягнення 114352,83 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

Від позивача:           Фурсік Н.О. –дов. № 338/17 від 24.11.2010 р.

Від відповідача:           не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Бліц-Інформ»до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМБУД-Т» про стягнення 114352,83 грн. основного боргу у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо поставки товару на підставі рахунків-фактур № СФ-0000324, № СФ-0000325 та № СФ-0000326 від 14.02.207 р. та неповерненням грошових коштів, сплачених позивачем на виконання своїх зобов’язань щодо оплати товару у відповідності до вищезазначених рахунків-фактур.

Ухвалою суду від 28.03.11 р. було порушено провадження у справі № 37/111 та призначено її розгляд на 11.04.11 р., зобов’язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 11.04.11 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 28.03.11 р. надав витребувані судом документи.

Представник відповідача у судове засідання 11.04.11 р. не з’явився, відзиву на позов не надав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її судового розгляду, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернені органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи наведене, у зв’язку з нез’явленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконання ним вимог ухвали суду від 28.03.11 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, судом було відкладено розгляд справи № 37/111 на 27.04.11 р.; повторно зобов’язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з доданням підтверджуючих документів і доказів його надіслання позивачу.

У судове засідання 27.04.11 р. представники сторін не з’явилися, про причини неявки суду не повідомили, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином, вимог ухвали суду від 11.04.11 р. не виконали.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідачу про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі рахунків-фактур № СФ-0000326 від 14.12.07 р. на суму 159329,72 грн., № СФ-0000325 від 14.12.07 р. на суму 138297,46 грн. та № СФ-0000324 від 14.12.07 р. на суму 77781,53 грн. Закрите акціонерне товариство «Холдингова компанія «Бліц-Інформ»перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю «РЕМБУД-Т» 375408,71 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 333126 від 18.12.07 р. на суму 159329,72 грн., № 333127 від 18.12.07 р. на суму 138297,46 грн., та № 333125 від 18.12.07 р. на суму 77781,53 грн.

У відповідності до вищезазначених рахунків-фактур ТОВ «РЕМБУД-Т»зобов’язувалося поставити позивачу профнастил С-21 та Н 45J 0,7 (товар).

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, суд дійшов висновку про укладення між сторонами господарського договору у спрощеній формі.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З наданих суду документів вбачається, що позивач свої зобов’язання щодо оплати товару виконав в повному обсязі, перерахувавши відповідачу 375408,71 грн.

Однак оплачений товар отримав частково на суму 261055,88 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000315 від 27.12.07 р. на суму 159305,38 грн. та № РН-0000003 від 11.01.08 р. на суму 101750,50 грн.(належним чином засвідчені копії яких додано до матеріалів справи).

У зв’язку з вищенаведеним, ЗАТ «Холдингова компанія «Бліц-Інформ»направило на адресу ТОВ «РЕМ БУД-Т»претензію-вимогу (вихідний № 17/17 від 11.11.10 р.), в якій просило в семиденний строк повернути оплату за недопоставлений товар у розмірі 114352,83 грн.(належним чином засвідчені копії доказів поштового відправлення даної претензії-вимоги додано до матеріалів справи). Однак зазначена претензія-вимога була залишена відповідачем без відповіді та реагування.

За таких обставин ЗАТ «Холдингова компанія «Бліц-Інформ»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ «РЕМБУД-Т»про стягнення 114352,83 грн. боргу у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо поставки товару.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, оплативши товар у повному обсязі, тоді як відповідач цей товар поставив частково.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 114352,83 грн. грошових коштів, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Закритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Бліц-Інформ»щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМБУД-Т»боргу у розмірі 114352,83 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 625, 629, 670, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 181, 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМБУД-Т»(02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 19, код ЄДРПОУ 33444218) на користь Закритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Бліц-Інформ»(02156, м. Київ, вул. Кіото, 25, код ЄДРПОУ 20050164) 114 352 (сто чотирнадцять тисяч триста п’ятдесят дві) грн. 83 коп. сплаченої грошової суми, 1 143 (одна тисяча сто сорок три) грн. 54 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

           Суддя           Гавриловська І.О.