Рішення № 15110752, 19.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 26/015-11-33/11719.04.11

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЧернігівГазСпецСервіс»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об’єднання

«Метиз»

про           стягнення 34999,60 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Довбух А.М.- представник за довіреністю № 13-11 від 15.04.2010 року;

від відповідача: не з’явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ЧернігівГазСпецСервіс»до товариства з обмеженою відповідальністю ««Науково-виробниче об’єднання «Метиз» про стягнення 34999,60 грн. заборгованості за неналежне виконання грошових зобов’язань за договором № 10/09/07/1-м від 10.09.2007 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 10.09.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Метиз»та товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігів ГазСпецСервіс»укладено договір № 10/09/07/1-м (надалі - договір), згідно п. 1.1. якого, позивач, як підрядник, зобов'язується виконати роботи по облаштуванню опалення у виробничих цехах № 2 та № 3 на об'єкті відповідача (замовника) за допомогою інфрачервоних газових обігрі вачів EURad (МSU 9Н - 3 шт. та МSМ 18Н —7шт.) в кількості 10 шт. поставки замовника за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Красовського, 16 (на території заводу «Торгмаш»), а відповідач, в свою чергу, зобов'язується оплати ти вказані роботи.

Загальна вартість робіт за договором становить 160 000,00 грн. і повинна була бути сплачена частково відповідно до умов договору наступним чином: 136 880,00 грн. - оплата до початку виконання робіт для закупівлі обладнання і матеріалів, також для авансування даних робіт протягом 3 -х (трьох) днів після підписання договору та 231 200,00 грн. - оплата по факту закінчення монтаж них робіт протягом 3-х (трьох) днів після підписання відповідного акту.

Відповідачем 18.10.2007 року було здійснено передоплату в розмірі 50 000,00 грн.

В серпні 2008 року між позивачем та відповідачем підписані довідка про вартість виконаних підрядних робіт за травень 2008 року на суму 159 999,60 грн. та акт приймання виконаних підрядних робіт за травень 2008 року на суму 159 999,60 грн. без зауважень до якості виконаних робіт, що свідчить про вико нання позивачем умов договору у повному обсязі.

30.09.2008 року відповідачем було частково сплачено виконані роботи у ро змірі 50 000,00 грн. та 20.11.2009 року, після пред'явлення претензії про сплату суми заборгованості за договором від 30.10.2009 року вих. № 30/10/09, було сплачено 5 000,00 грн., крім того, 08.12.2009 року, 13.01.2010 року, 02.02.2010 року та 07.04.2010 року було сплачено по 5 000,00 грн.

На день подачі позову, товариство з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Метиз»частково виконало свої зобов'язання за догово ром № 10/09/07/1-м від 10.09.2007 року, сплативши вартість виконаних робіт у сумі 125 000,00 грн., та має заборгованість перед позивачем за виконані роботи згідно договору у розмірі 34 999,60 грн., які були прийняті відповідачем згідно акту приймання виконаних підрядних робіт за травень 2008 року.

Відповідно до вищевикладеного позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 34999,60 грн. заборгованості, 350,00грн. державного мита, 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрат на правову допомогу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.03.2011 року порушено провадження у справі № 26/015-11 та призначено справу до розгляду.

Ухвалою від 24.03.2011 року справу № 26/015-11 скеровано за підсудністю до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.04.2011 року справу № 26/015-11 прийнято до провадження, присвоєно справі 26/015-11-33/117, розгляд справи призначено на 19.04.2011 року.

В судове засідання 19.04.2011 року з’явився представник позивача та надав суду пояснення по суті позовних вимог, відповідно до яких просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 34999,60 грн. - заборгованості, 350,00грн. –державного мита 236,00 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5000,00 грн. - витрат на правову допомогу.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, вимоги суду не виконав, про поважні причини неявки повноважного представника відповідача суд не повідомлений, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належний чином, про що свідчить, наявне в матеріалах справи, повідомлення про вручення поштового відправлення № 01030 14444240 від 12.04.2011 року.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

10.09.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Метиз»(далі-відповідач, замовник за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «ЧернігівГазСпецСервіс»(далі-позивач, підрядник за договором) укладено договір № 10/09/07/1-м, відповідно до умов якого, підрядник зобов’язується виконати роботи по встановленні опалення у виробничих цехах № 2 та № 3 на об’єкті замовника за допомогою інфрачервоних газових обігрівачів EURad (МSU 9Н - 3 шт. та МSМ 18Н —7шт.) в кількості 10 шт. поставки замовника за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Красовського, 16 (на території заводу «Торгмаш»), а замовник, зобов'язується оплати ти вказані роботи.

У відповідності до положень розділу 2 договору, загальна вартість робіт за договором становить 160 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 26666,67 грн., являється договірною та може бути уточнена після виконання кошторисної документації.

Оплата за договором проводиться шляхом перерахування замовником коштів на розрахунковий рахунок підрядника наступним чином: 136 880,00 грн. - оплата до початку виконання робіт для закупівлі обладнання і матеріалів, також для авансування даних робіт протягом 3 -х (трьох) днів після підписання договору та 231 200,00 грн. - оплата по факту закінчення монтаж них робіт протягом 3-х (трьох) днів після підписання відповідного акту.

Відповідно п. 2.4. договору, кінцевий розрахунок з підрядником за фактично виконані роботи, в т.ч. при зміні об’єму робіт за даним договором, проводиться не пізніше 3-х банківський днів з моменту закінчення монтажних робіт відповідно актів виконаних робіт ф. КБ-2в та ф.3, підписаних обома сторонами договору.

Судом встановлено, що на виконання умов договору, позивачем були виконані роботи на загальну суму 159999,60 грн., що підтверджується належним чином оформленим актом прийняття виконаних підрядних робіт за травень 2008 (форма КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за травень 2008 (форма КБ-3).

Вищевказаний акт та довідка приймаються судом у якості належного доказу виконання робіт позивачем та прийняття їх відповідачем без застережень і зауважень, оскільки вони підписані керівниками сторін та скріплені відтисками печаток юридичних осіб позивача та відповідача.

Однак, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства, не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов’язання по оплаті виконаних підрядних робіт, таким чином, на дату звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача за договором № 10/09/07/1-м від 10.09.2007 року становить 34999,60 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Умовами статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ч.1 статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

З метою досудового врегулювання спору, 25.12.2009 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 30/10/09 від 30.10.2009 про сплату боргу. Однак зазначена пропозиція відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості за договором № 10/09/07/1-м від 10.09.2007 року у відповідача перед позивачем в сумі 34999,60 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Також, позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 5 000,00 грн. На підтвердження зазначеного факту в матеріалах справи наявні: договір № 3П/2011 про надання правової допомоги від 15.02.2011 року укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігів ГазСпецСервіс»(замовник) та адвокатським об’єднанням «Адвокатська контора «Андрій Душин і Партнери»(виконавець), платіжне доручення № 7997 від 23.03.2011 року на суму 5 000,00 грн.

Відповідно до п.1.1. договору № 3П/2011 про надання правової допомоги від 15.02.2011 року, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов’язання надавати допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Виконавець бере на себе виконання наступної правової роботи: - підготовку позовної заяви за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЧернігівГазСпецСервіс»до товариства з обмеженою відповідальністю ««Науково-виробниче об’єднання «Метиз»про стягнення заборгованості за договором та додаткових документів до неї, підготовку та подання заяв, клопотань та інших процесуальних документів в ході судового розгляджу позовної заяви; представництво інтересів замовника в суді за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЧернігівГазСпецСервіс»до товариства з обмеженою відповідальністю ««Науково-виробниче об’єднання «Метиз»про стягнення заборгованості за договором.

Відповідно до частини 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”.

Відповідно до абзацу 3 пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-8/973 “Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права” у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Оскільки позивач не надав суду належні докази того, що саме адвокат надавав юридичні послуги, вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 5 000,00 грн. не підлягають задоволенню як такі, що не підтверджуються матеріалами справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об’єднання «Метиз»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, ідентифікаційний код 33106802) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЧернігівГазСпецСервіс»(14021, м. Чернігів, вул. Любецька, 60-А, ідентифікаційний код 30042448) заборгованість в розмірі 34 999 (тридцять чотири тисячі дев’ятсот дев’яносто дев’ять) грн. 60 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 349 (триста сорок дев’ять) грн. 99 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 22.04.2011 року