Рішення № 15110714, 22.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/8422.04.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Богдана"

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

простягнення 64 018,25 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача:Петренко І.Л. (Дов.)

Від відповідача:не зявився

У судовому засіданні 22.04.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Богдана" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 64018,25 грн. (56991,85 грн. основного боргу, 6183,23 грн. пені, 843,17 грн. 3% річних) заборгованості за угодою купівлі-продажу № 7 від 30.01.2008 року, 640,18 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобовязань щодо оплати товару відповідно до угоди купівлі-продажу № 7 від 30.01.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2011р. порушено провадження у справі № 57/84 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 08.04.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2011р. в звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача розгляд справи № 57/84 відкладено на 22.04.2011р.

22.04.2011р. у судовому засіданні представник Позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдана" підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг станом на 06.04.2011р. наявний у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

30 січня 2008 року між Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Богдана" та Відповідачем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 була укладена Угода купівлі-продажу № 7 (далі - Угода).

Відповідно до умов п. 2.1. та 2.2. Угоди Продавець (Позивач) зобовязувався постачати Відповідачу (Покупцю) товар по накладним у терміни, кількості та асортименті за узгодженням сторін, а Відповідач (Покупець) зобовязується прийняти та оплатити товар у відповідності з умовами даної Угоди.

На виконання умов Угоди в період з 28.12.2009р. по 01.02.2010р. Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Богдана" передав, а Відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 отримав товар на загальну суму 56991,85 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи:

- накладна № НМ-9075 від 28.12.2009р. на суму 12801,65 грн.;

- накладна № НМ-9012 від 29.12.2009р. на суму 4353,77 грн.;

- накладна № НМ-9154 від 31.12.2009р. на суму 2032,08 грн.;

- накладна № НМ-20 від 06.01.2010р. на суму 27060,26 грн.;

- накладна № НМ-612 від 29.01.2010р. на суму 9153,97 грн.;

- накладна № НМ-646 від 01.02.2010р. на суму 1590,12 грн.

Відповідно до п. 6.1. Угоди Відповідач (Покупець) зобовязувався оплачувати поставлений товар не пізніше 10 банківських днів з моменту отримання товару.

В порушення умов Договору Відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не виконав зобовязання по оплаті вартості поставленого товару.

20.05.2010р. Позивач надіслав Відповідачу претензію вих. № 210 на суму 56991,85 грн.

Вищевказану претензію Відповідач отримав 26.05.2010р., що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення, проте, залишив без відповіді та задоволення.

У звязку з наведеним, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 56991,85 грн. - заборгованості за угодою купівлі-продажу № 7 від 30.01.2008р.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобовязання щодо оплати вартості поставленого товару (п. 6.1. Угоди), проте Відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов Угоди, за поставлений товар не розрахувався в повному обсязі.

Таким чином, вимога про стягнення з Відповідача 56991,85 грн. основного боргу визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача три проценти річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком Позивача розмір 3% річних становить - 843,17 грн.

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.

За наведених обставин, суд задовольняє вимогу Позивача про стягнення з Відповідача 843,17 грн. 3% річних.

Крім того, згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача пеню за порушення строків оплати товару.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до п. 7.3. Угоди за порушення умов платежів Покупець (Відповідач) сплачує Продавцю (Позивачу) пеню в розмірі 0,5% від суми несплаченого товару за кожний день прострочки.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з розрахунком Позивача розмір пені становить 6183,23 грн.

При перевірці правильності обчислення позивачем розміру пені, судом встановлено, що позивачем при здійсненні розрахунку допущено помилку, а саме розмір облікової ставки Національного банку України, застосований Позивачем при здійсненні розрахунку пені, перевищує розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду в сумі 5622,22 грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання не зявився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Оскільки Відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1; АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1; р/р НОМЕР_2 в Києво-Святошинській філії ВАТ КБ "Хрещатик", МФО 300830; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдана" (юридична адреса: 02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 63, кв. 41; фактична адреса: 03113, м. Київ, вул. Василенка, буд. 2; ідентифікаційний код 31923050; р/р 26003163322900 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005) 56991 (пятдесят шість тисяч девятсот девяносто одна) грн. 85 коп. основного боргу, 5622 (пять тисяч шістсот двадцять дві) грн. 22 коп. пені, 843 (вісімсот сорок три) грн. 17 коп. 3% річних, 634 (шістсот тридцять чотири) грн. 57 коп. державного мита та 233 (двісті тридцять три) грн. 93 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Гулевець

Дата підписання рішення: 27.04.2011р.