Рішення № 15110269, 20.04.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.11 Справа № 13/5009/1279/11

Суддя Серкіз В.Г.

За позовом: Державного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат”, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВО “Металургремонт”, м. Запоріжжя

про стягнення 38 266 грн. 80 коп.

                                        Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

Від позивача: Дерев’янко О.В., дов. б/н від 18.01.2011 р.

Від відповідача: не з'явився

Розглядається позовна заява Державного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат”, м. Запоріжжя про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВО “Металургремонт”, м. Запоріжжя 38 266 грн. 80 коп. заборгованості за договором № 228 від 09.07.2010 р.

20.04.2011 р. до початку розгляду справи представник позивача заявив клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги викладені у позові та просить суд стягнути з ТОВ “ВО “Металургремонт”, м. Запоріжжя 38 266 грн. 80 коп. заборгованості за договором № 228 від 09.07.2010 р.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив та витребувані докази суду не надіслав, його представник у судове засідання 20.04.2011р. не з’явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, але проігнорував виклик до суду. Клопотання про розгляд справи без його участі не надходило.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Згідно роз’яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 “Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві” –неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи –подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

          Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб –учасників судового процесу.

Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

          Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов’язання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

Визнавши, що спір може бути розглянутий за наявними матеріалами у справі, без участі представника відповідача, суд розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача,

В С Т А Н О В И В:

У зв’язку з реорганізацією шляхом перетворення Казенного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат” на виконання постанови Кабінету міністрів України № 154 від 25.02.2009р. “Про утворення Державної холдінгової компанії “Титан України” та наказу Міністерства промислової політики України № 200 від 17.03.2009р. “Про перетворення шляхом реорганізації Казенного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат”, Державне підприємство “Запорізький титано-магнієвий комбінат” є правонаступником усіх майнових та особистих немайнових прав та обов’язків Комунального підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат”.

09.07.2010 року між КП “Запорізький титано-магнієвий комбінат” (замовник) та ТОВ “ВО “Металургремонт” (підрядник) укладено договір підряду № 228.

Відповідно до п. 1.1 договору підрядник зобов’язуються за на свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з п. 1.2 договору роботи, які зобов’язується виконати підрядник, полягають у капітальному ремонті покрівлі корпусу № 3, цеху 7 інв. № 100013.

Відповідно до п. 3.1 договору, договірна ціна визначається у кошторисі та складає 51 596 грн. 40 коп.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що замовник до початку виконання робіт сплачує підрядникові передоплату на придбання матеріалів у розмірі 38 266 грн. 80 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання п. 3.2 договору платіжним дорученням № 3540 від 19.07.2010 р. перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 38 266 грн. 80 коп., відповідно до рахунку - фактури № 26 від 13.07.2010.

Позивач прийняті на себе зобов’язання виконав належним чином та здійснив попередню оплату у розмірі 38 266 грн. 80 коп.

В порушення умов договору, відповідач своєчасно не виконав роботи з капітального ремонту покрівлі корпусу № 3, цеху 7, в результаті чого, відповідно до довідки № 127 від 28.02.2011, виданою бухгалтерією позивача на сьогоднішній день заборгованість відповідача перед позивачем складає 38 266 грн. 80 коп.

Відповідно до статті 530 ЦК України –строк (термін) виконання зобов’язання. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Строк (термін) виконання зобов’язання може бути встановлений актом цивільного законодавства, договором або випливати із сутності зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов’язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ст. 205 ЦК України).

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов’язки. Обов’язки відповідача виразились у виконанні підрядних робіт, а обов’язки позивача заключаються у попередній оплаті виконаних відповідачем робіт.

          Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язаннямаєвиконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонту речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

Частина 4 ст. 882 Цивільного кодексу України вказує, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Матеріали справи підтверджено, що протягом строку дії договору відповідач не передавав позивачу по акту приймання –передачі виконані роботи, чим порушив норми чинного законодавства та умови договору.

Згідно з п. 8.2 договору, він вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2010р.

Статтею 631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

З урахуванням наведеного, враховуючи те, що договір № 228 від 09.07.2010 р. припинив свою дію 31.12.2010 р., суд вважає позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВО “Металургремонт” 38 266 грн. 80 коп. заборгованості за договором № 228 від 09.07.2010 р. обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями усім належним їй майном.

На день розгляду справи, відповідач не надав суду доказів виконання робіт за договором підряду № 228 від 09.07.2010 р. та доказів повернення передоплати у розмірі 38 266 грн. 80 коп.

Враховуючи вищевикладене, наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог позивача.

Судові витрати: державне мито України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача, тому як спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВО “Металургремонт” (69067, м. Запоріжжя, вул. Демократична, буд. 74, кв. 10, код ЄДРПОУ 32696020, р/р 26008010163431 Відкрите акціонерне товариство "ХК Банк" м. Дніпропетровськ, МФО 307123) на користь Державного підприємства “Запорізький титано-магнієвий комбінат” (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18, код ЄДРПОУ 00194731, р/р 26005976712532в ЗФ ПУМБ, МФО 313623) 38 266 (тридцять вісім тисяч двісті шістдесят шість) грн. 80 коп. заборгованості за договором № 228 від 09.07.2010 р., 382 (триста вісімдесят дві) грн. 67 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 20.04.2011р.

Суддя В.Г. Серкіз