Рішення № 15110268, 20.04.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.11 Справа № 13/5009/1204/11

Суддя Серкіз В.Г.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Автополюс”, м.Дніпропетровськ

до: Товариства з обмеженою відповідальністю “Буденергомонтаж”, м.Енергодар Запорізької області

про стягнення 216 402,40 грн.

                                        Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

Від позивача: Гур'єв Є.Ю.

Від відповідача: не з'явився

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Автополюс”, м.Дніпропетровськ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Буденергомонтаж”, м.Енергодар Запорізької області 193 320 грн. 00 коп. основного боргу, 4 717 грн. 00 коп. пені, 14 499 грн. 00 коп. втрат від інфляції, 3 866 грн. 40 коп. 3 % річних.

20.04.2011 р. до початку розгляду справи представник позивача заявив клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Позивач надав письмову заяву про зменшення розміру позовних в частині стягнення з відповідача 4 717 грн. 00 коп. пені. У зв’язку з допущеною помилкою при складанні розрахунку суми пені, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 518 грн. 42 коп. пені, 193 320 грн. 00 коп. основного боргу, 14 499 грн. 00 коп. втрат від інфляції, 3 866 грн. 40 коп. 3 % річних.

Заява позивача про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача 4 717 грн. 00 коп. пені, прийнята судом, відповідно до ст. 22 ГПК України.

Розгляду підлягають зменшені позовні вимоги про стягнення з відповідача 193 320 грн. 00 коп. основного боргу, 3 518 грн. 42 коп. пені, 14 499 грн. 00 коп. втрат від інфляції, 3 866 грн. 40 коп. 3 % річних.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив та витребувані докази суду не надіслав, його представник у судове засідання 20.04.2011р. не з’явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, але проігнорував виклик до суду. Клопотання про розгляд справи без його участі не надходило.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Згідно роз’яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 “Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві” –неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи –подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

          Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб –учасників судового процесу.

Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

          Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов’язання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

Визнавши, що спір може бути розглянутий за наявними матеріалами у справі, без участі представника відповідача, суд розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача,

В С Т А Н О В И В:

07.04.2010 року між ТОВ “Буденергомонтаж” (замовник) та ТОВ “Автополюс” (виконавець) укладено договір підряду № 7/10.

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов’язуються виконати наступні роботи: дроблення негабаритних ж.б кусків об’ємом 52 000 т.

Згідно з п. 2.1 договору вартість виконаних робіт визначається фактичним об’ємом виконаних робіт із розрахунку 360 грн. 00 коп. за одну мотогодину роботи.

Відповідно до п. 4.1 договору замовник здійснює оплату виконаних виконавцем робіт шляхом перерахування грошових коштів на поточних рахунок виконавця протягом 3 банківських днів з дня підписання акта приймання-передачі виконаних робіт.

Позивач прийняті на себе зобов’язання за договором виконав належним чином, виконав роботи по дробленні негабаритних ж.б кусків об’ємом 52 000 т. на загальну суму 193 320 грн. 00 коп., що підтверджується актами виконаних робіт: № 15 від 12.04.2010 р. –3 600 грн. 00 коп.; № 16 від 13.04.2010 р. –3 600 грн. 00 коп.; № 17 від 14.04.2010 р. –3 600 грн. 00 коп.; № 18 від 15.04.2010 р. –3 600 грн. 00 коп.; № 19 від 16.04.2010 р. –7 200 грн. 00 коп.; № 20 від 17.04.2010 р. –7 200 грн. 00 коп.; № 21 від 18.04.2010 р. –7 200 грн. 00 коп.; № 22 від 19.04.2010 р. –7 200 грн. 00 коп.; № 23 від 20.04.2010 р. –7 200 грн. 00 коп.; № 24 від 21.04.2010 р. –7 200 грн. 0 коп.; № 25 від 22.04.2010 р. –7 200 грн. 00 коп.; № 26 від 23.04.2010 р. –7 200 грн. 00 коп.; № 30-1 від 27.04.2010 р. –7 200 грн. 00 коп.; № 31-1 від 28.04.2010 р. –7 200 грн. 00 коп.; № 32-1 від 29.04.2010 р. –7 200 грн. 00 коп.; № 30 від 03.05.2010 р. –4 320 грн. 00 коп.; № 31 від 04.05.2010 р. –3 960 грн. 00 коп.; № 32 від 05.05.2010 р. –4 320 грн. 00 коп.; № 33 від 06.05.2010 р. –3 600 грн. 00 коп.; № 34 від 07.05.2010 р. –4 320 грн. 00 коп.; № 35 від 08.05.2010 р. –3 600 грн. 00 коп.; № 36 від 10.05.2010 р. –4 320 грн. 00 коп.; № 37 від 11.05.2010 р. –4 320 грн. 00 коп.; № 38 від 12.05.2010 р. –4 320 грн. 00 коп.; № 39 від 13.05.2010 р. –3 960 грн. 00 коп.; № 40 від 14.05.2010 р. –4 320 грн. 00 коп.; № 41 від 15.05.2010 р. –3 960 грн. 00 коп.; № 42 від 16.05.2010 р. –3 600 грн. 00 коп.; № 43 від 17.05.2010 р. –3 960 грн. 00 коп.; № 44 від 18.05.2010 р. –3 600 грн. 00 коп.; № 45 від 19.05.2010 р. –4 320 грн. 00 коп.; № 46 від 20.05.2010 р. –3 600 грн. 00 коп.; № 47 від 21.05.2010 р. –3 960 грн. 00 коп.; № 48 від 22.05.2010 р. –3 600 грн. 00 коп.; № 49 від 25.05.2010 р. –5 040 грн. 00 коп.; № 50 від 26.05.2010 р. –3 960 грн. 00 коп.; № 51 від 27.05.2010 р. –4 320 грн. 00 коп.; № 52 від 28.05.2010 р. –4 320 грн. 00 коп.; № 53 від 29.05.2010 р. –6120 грн. 00 коп.

В порушення умов договору, відповідач не здійснив оплату за виконані позивачем роботи в результаті чого, заборгованість відповідача перед позивачем склала 193 320 грн. 00 коп. за період з квітня 2010 р. по травень 2010 р.

Відповідно до статті 530 ЦК України –строк (термін) виконання зобов’язання. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Строк (термін) виконання зобов’язання може бути встановлений актом цивільного законодавства, договором або випливати із сутності зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов’язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ст. 205 ЦК України).

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов’язки. Обов’язки позивача виразились у виконанні підрядних робіт, а обов’язки відповідача заключаються у оплаті виконаних позивачем робіт.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язаннямаєвиконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонту речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

Згідно з п. 9.3 договору, він вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2010р.

Статтею 631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

З урахуванням наведеного, враховуючи те, що договір № 7/10 від 07.04.2010 р. припинив свою дію 31.12.2010 р., суд вважає позовні вимоги про стягнення з ТОВ “Буденергомонтаж” 193 320 грн. 00 коп. основного боргу за договором № 7/10 від 07.04.2010 р. обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 14 499 грн. 00 коп. втрат від інфляції та 3 866 грн. 40 коп. 3 % річних.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

                    Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши розрахунок втрат від інфляції та 3 % річних, господарський суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим, вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 518 грн. 42 коп. пені (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру суми пені).

Відповідно до п. 6.3 договору, враховуючи зміни вказаного пункту, що вказані в протоколі розбіжностей від 07.04.2010 р. до договору підряду № 7/10 від 07.04.2010 р., у випадку невиконання строків оплати за виконанні виконавцем роботи, замовник виплачує на користь виконавця пеню у розмірі 0,01% від вартості неоплачених робіт за кожен день прострочки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Отже пеня розраховується, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ та за строк, що не перевищує 6 місяців.

Відповідно до договору пеня у розмірі 3 518 грн. 42 коп. заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями усім належним їй майном.

Відповідачем не вжито всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог, з урахуванням заяви позивача про зменшення суми пені.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Буденергомонтаж” (71500, Запорізька область, м.Енергодар, промислова зона, а/с 315, код ЄДРПОУ 31219036, р/р 26008601323124 в ПАТ "ОТП Банк", МФО 300528) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Автополюс” (49083, м.Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, код ЄДРПОУ 32090760, р/р 2600106146724 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299) 193 320 (сто дев’яносто три тисячі триста двадцять) грн. 00 коп. основного боргу, 3 518 (три тисячі п’ятсот вісімнадцять) грн. 42 коп. пені, 14 499 (чотирнадцять тисяч чотириста дев’яносто дев'ять) грн. 00 коп. втрат від інфляції, 3 866 (три тисячі вісімсот шістдесят шість) грн. 40 коп. 3 % річних, 2 152 (дві тисячі сто п’ятдесят дві) грн. 03 коп. державного мита, 234 (двісті тридцять чотири) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 20.04.2011р.

Суддя В.Г. Серкіз