Ухвала суду № 15107066, 05.04.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-2725/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"05" квітня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Гром Л.М.;

суддів Безименної Н.В.,

Кучми А.Ю.

при секретарі судового засідання : Губі О.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2010 року у справі за позовом Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»(далі - позивач ДП «Укрзалізничпостач») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2010 року позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2010 року Державна податкова інспекція у Соломянському районі м. Києва звернулася до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судове засідання зявились представник позивача Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»та представник відповідача Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази по справі та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.

ДП «Укрзалізничпостач»зареєстровано 05.061992 р. Залізничною районною у м. Києві державною адміністрацією, взято на податковий облік в Державній податковій інспекції у Заліничному районі м. Києва 25.01.1995 р. свідоцтво за №17 та у звязку з проведеною адміністративно - територіальною реформою відповідно до Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 01.08.01 № 1652 «Про утворення районних у м. Києві державних адміністрацій». Підприємство знаходиться на податковому обліку в ДПІ у соломянському районі м. Києва

Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва (далі відповідач проведено виїзну планову перевірку Державного підприємства матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»(далі позивач) з питань дотримання вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.01.200 року по 31.03.2009року та валютного законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року, за результатами якої складено акт №8483/23-02/19014832 від 20.07.2009 року (далі акт перевірки).

За висновками акту перевірки встановлені порушення: 1. пп.5.3.9 п.5.3. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94 р. №334/94-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 299793682,07 грн. у тому числі за 1 кв. 2008 р. у розмірі 69222770,26 грн., ІІ кв.2008 р. у розмірі 67447 249,95 грн., ІІІ кВ. 2008 р. у розмірі 163123661,87 грн.; 2. ст..3, п.п.7.2.3. п.7.2., пп.7.2.4 п. 7.2. п. 7.4, пп. 7.5.1. п.7.5. ст.. 7, п.11.44 ст. 11 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму всього 220877550,88 грн.; пп.8.1.1 п.8.1. ст.. 8, пп.16.1,пп.16.3.2. п. 16.3. ст.. 16, пп. «а»п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 р. №889-ІУ.

На підставі встановлених актом перевірки порушень, відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення №0002852302/0 від 31.07.09р., №0002852302/1 від 29.09.09 р., №0002852302/2 від 17.12.09 р., якими (з урахуванням рішення про часткове задоволення скарги від 24.09.2009р.) позивачу визначено податкові зобовязання з податку на прибуток у розмірі 590 197 274, 85 грн., з яких 299793682 грн. основного платежу та 290403592,85 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В ході проведення перевірки, встановлено, що між ДП "Укрзалізничпостач" (Покупець), в особі заступника директора Онисимюка О.М., та ТОВ "НВК"Полюс" (код ЄДРПОУ 32010910), в особі Завірюхи І.П., укладено Договір №0142/08-ЦЮ від 04.03.2008р. про поставку дизельного пального.

Відповідач послався на те, що відповідно до п. 4.1.3.19 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої наказом Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту України, Державного комітету по стандартизації, метрології та сертифікації України, Державного комітету статистики України від 2 квітня 1998 року N 81/38/101/235/122, затвердженої в Міністерстві Юстиції України 7 жовтня 1999р. за № 685/3978 (далі - Інструкція) на всі нафтопродукти, що надходять, складається "Акт приймання нафтопродуктів за кількістю" за формою N 5-НП. За зазначеною вище формою в акті приймання нафтопродуктів окрім загальних відомостей про підприємство - отримувач, вантажовідправника та постачальника, має зазначатися, зокрема, місце приймання нафтопродуктів - під'їзна колія станції, час прибуття вантажу на станцію призначення, час видачі вантажу вантажоодержувачу, № вагона (цистерни), № накладної, технічний стан цистерн, наявність і стан ущільнювальних прокладок, стан та наявність відбитка на пломбах, маса вантажу із зазначенням методу визначення, час початку та закінчення приймання, стан, тип, рівень заповнення цистерн, густина, температура, рівень заповнення води, маса брутто, нетто, нестача нафтопродуктів, у тому числі в межах норм природного убутку. В акті перевірки зазначено, що ДП "Укрзалізничпостач" надано для перевірки акти приймання нафтопродуктів за формою № 5-НП, але реквізити в них заповнені не повністю.

На підставі того, що ДПІ у Солом'янському районі м. Києва не отримано відповіді від ДШ у Жовтневому районі м. Дніпропетровськ щодо підтвердження взаєморозрахунків ДП "Укрзалізничпостач" з ТОВ "НВК "Полюс", відповідач дійшов висновків, що відповідно до ч. 1, 5, ст. 203, п.1 ст. 215, ст. 228 ЦК України договір №0142/08-ЦЮ від 04.03.2008р. має ознаки нікчемності та є нікчемним в силу закону.

На підставі викладеного, відповідач дійшов висновків, що в порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ДП "Укрзалізничпостач" завищено суму валових витрат всього у сумі 1 199 174 728,27грн.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Отже, вищезазначеними нормами прямо передбачено включення до складу валових витрат будь яких витрат за виключенням встановлених у самому Законі обмежень.

Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (абзац четвертий підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону).

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою вищезазначеної правової норми встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. №88 визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Судом першої інстанції досліджувались обґрунтованість та правильність наданих під час перевірки первинних документів: зокрема - рахунків фактур, накладних, виписаних ТОВ "НВК "Полюс", актів приймання передачі нафтопродуктів, складених між позивачем та ТОВ "НВК "Полюс", дані документи містять всі вищезазначені обовязкові реквізити, що дозволяє дійти висновку про наявність у позивача первинних бухгалтерських документів для підтвердження правомірності здійснення валових витрат.

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що посилання відповідача на те, що акти приймання нафтопродуктів за формою № 5-НП, наявні у позивача, заповнені не повністю не підтверджуються висновками в акті перевірки.

Актом перевірки зазначено, що перевіркою встановлено факт вчинення правочину, який не спрямований на реальне настання правових наслідків, на підставі чого відповідачем сформульовано висновок, що позивачем при укладені угод порушено ч.1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656, ЦК України в частині не додержання у момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст. 203 ЦК України). Відповідно до ч.1, 5,ст. 203, п.1 ст. 215, ст. 228 ЦК України, зазначений правочин має ознаки нікчемності та є нікчемним в силу закону.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім повязаних з його недійсністю.

Акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоди, здійснені позивачем, нікчемними правочинами, в чому саме, на думку відповідача, дані угоди порушують публічний порядок.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентами позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобовязань, винесення вироків посадовим особам підприємств, порушенням кримінальних справ за фактом ухиляння від сплати податків та зборів, або будь які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Судом встановлено, що за вищезазначеним договором позивачем було придбано паливо, яке було передано підрозділам Укрзалізниці, що підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

Дана продукція (дизельне пальне), придбана позивачем, не є обмеженою в цивільному обороті, отриманою внаслідок вчинення злочину, сама по собі операція з купівлі продажу також не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.

Матеріали справи містять докази отримання та продажу позивачем продукції, товарність даної угоди відповідачем не заперечувалася. З відповіді Господарського суду Дніпропетровської області вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю "НВК "Полюс" було припинено у звязку з визнанням банкрутом, в процесі розгляду справи ухвалу про визнання підприємства банкрутом скасовано, позовну заяву про визнання банкрутом залишено без розгляду. На час укладання та виконання договору "НВК "Полюс" мало статус юридичної особи та необхідну правосубєктність.

Судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 197, 200, 205 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Соломінському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий: Гром Л.М.

Суддя: Безименна Н.В.

Суддя: Кучма Ю.А.

Повний текст ухвали виготовлений 11.04.2011 року.