Постанова № 15107050, 05.04.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-7631/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Власенкова О.О. Суддя-доповідач: Гром Л.М.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" квітня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Гром Л.М.,

суддів Безименної Н.В.,

Кучми Ю.А.

при секретарі судового засідання Губі О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Суворовському районі м. Херсона на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 червня 2010 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у Суворовському районі м. Херсона до Відкритого акціонерного товариства «Кредиторомбанк»про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Кредиторомбанк»про стягнення заборгованості у розмірі 38867,89 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 червня 2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, а також задовольнити його позовні вимоги повністю.

У судове засідання зявився представник позивача ВАТ «Кредиторомбанк», інші сторони не зявилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали адміністративної справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Херсонська філія Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк», яка є відокремленим структурним підрозділом без права юридичної особи Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк», правонаступником якого з 15 березня 2010 року є Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк», зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Херсон 01.09.1997 року за № 2120005494.

16 березня 2010 року позивачем проведено позапланову перевірку Херсонської філії ВАТ "Кредитпромбанк" за період з 01 червня 2009 року по 28 лютого 2010 року з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу валют до органів Пенсійного фонду.

При проведенні перевірки встановлено, що різниця між нарахованою установою банку сумою страхового збору з операцій купівлі-продажу безготівкових іноземних валют за гривню (у розмірі 0,2%) та сумою страхового збору з цих операцій в розмірі 0,5% за січень-лютий 2010 року складає 38867, 89 грн., що підтверджується актом від 16 березня 2010 року №5.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року № 121/2001 (далі - Положення), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Згідно з п. 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року № 1261, основними завданнями Пенсійного фонду України є, зокрема, забезпечення збирання та акумулювання внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, ведення їх обліку.

Порядок справляння та використання збору на обовязкове державне пенсійне страхування визначено Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР).

Відповідно до п. 5 ст. 1 Закону № 400/97-ВР, платниками збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи, що здійснюють операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню.

Платниками збору з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню є юридичні особи - резиденти, нерезиденти, постійні представництва юридичної особи - нерезидента, власники корпоративних картрахунків іноземної валюти, банки - члени міжнародних платіжних систем, банки (у тому числі уповноважені банки з операцій за власними зовнішньоекономічними договорами) та фізичні особи, в тому числі нерезиденти, що здійснюють операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню.

Банки та їх установи зобов'язані нараховувати, утримувати та одночасно із подачею заявки на купівлю іноземної валюти, здійснювану ними за власними операціями і від імені та за рахунок клієнтів таких банків, сплачувати до спеціального фонду державного бюджету додатковий збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі, встановленому цим Законом, від суми операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню, зазначеної у такій заявці, вести податковий облік та подавати звітність органам Пенсійного фонду України.

Відповідно до п. 4 ст. 2 Закону № 400/97-ВР, об'єктом оподаткування для платників збору, визначених п. 5 ст. 1 цього Закону є сума операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню.

Положенням п. 4 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740 передбачено, що банки перераховують суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхуванняу встановленому законом розмірівід суми операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню, здійсненої як для власних потреб, так і за дорученням клієнтів, на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, за місцем реєстрації банків як платників страхових внесків у органах Пенсійного фонду України.

Відповідно до п. 6 ст. 4 Закону № 400/97-ВР, на обовязкове державне пенсійне ставки збору для юридичних та фізичних осіб, що здійснюють операції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню встановлюються у розмірі 1 відсотка від обєкта оподаткування, визначеного пунктом 4 статті 2 цього Закону, а з 2008 року - 0,5 відсотка обєкта оподаткування, визначеного пунктом 4 статті 2 цього Закону.

Щодо посилань відповідача, як на підставу задоволення позовної заяви, на приписи ч. 4 ст. 46 Бюджетного кодексу України, ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»та пп. 1 п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 1414 від 29.12.2009р. «Про заходи щодо організації бюджетного процесу у 2010 році», якими він керувався при застосуванні у січні-лютому 2010 року ставки збору на обовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 0,2 % від сум операцій з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти, колегія суддів зважає на наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 46 Бюджетного кодексу України, до прийняття закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період податки, збори (обов'язкові платежі) та інші надходження справляються відповідно до закону про Державний бюджет України на попередній бюджетний період та інших нормативно-правових актів.

Підпунктом 1 п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 1414 від 29.12.2009р. «Про заходи щодо організації бюджетного процесу у 2010 році»встановлено, що до набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»Державному казначейству зараховувати податки, збори (обовязкові платежі) та інші надходження до державного і місцевих бюджетів відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривню протягом 2009 року справляється в розмірі 0,2 відсотка.

Разом з тим, за приписами ч. 1 ст. 3 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.

При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом. Саме Закон України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»є спеціальним законом у сфері загальнообовязкового державного пенсійного страхування, а його приписи є обовязковими для усіх субєктів господарювання на території України.

Таким чином, враховуючи принцип превалювання спеціальної норми над загальною та межі застосування ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про правомірність застосування відповідачем вказаної норми після строку, на який розповсюджувалась її дія, а саме після 31 грудня 2009 року. З врахуванням того, що Закон України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»на момент розрахунку не було прийнято, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу безготівкових іноземних валют повинен був нараховуватись та сплачуватись відповідно до спеціального Закону, а саме Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності заявлених позивачем вимог, які є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами та є такими, що підлягають до задоволення, а доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

В силу статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Отже, оскаржувану постанову не можна визнати законною та обґрунтованою, тому відповідно до ст. 202 КАС України, постанову суду першої інстанції необхідно скасувати з ухваленням нового рішення у справі.

Керуючись статтями 195, 196, 202, 205 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Суворовському районі м. Херсона задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 червня 2010 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Управління Пенсійного фонду України у Суворовському районі м. Херсона задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк»на користь Управління Пенсійного фонду України у Суворовському районі м. Херсона (р/р 256053051213 в ОПЕРВ ХОУ Ощадбанку, МФО 352457, код 21294856) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 38867,89 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий: Л.М. Гром

Суддя: Н.В. Безименна

Суддя: А.Ю. Кучма