Ухвала суду № 15105502, 20.04.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Мозгова Н.А.

Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2011 року справа №2а-26038/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Сухарька М.Г.

суддів Компанієць І.Д. , Гаврищук Т.Г.

при секретарі Чеплигіні П.І.,

за участю сторін:

від позивача: Борозенцев С.В.,

від відповідача: Пашкович А.М., Щербина Ю.В., Печуров А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 березня 2011 року по справі № 2а-26038/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрексопрт» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про визнання недійсними податкового повідомлення рішення № 006511542/0/30544601, № 006521542/0/30544601 від 22 жовтня 2010 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про визнання недійсними податкового повідомлення рішення № 006511542/0/30544601, № 006521542/0/30544601 від 22 жовтня 2010 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 березня 2011 року позов задоволено в повному обсязі.

Відповідач не погодився з постановою суду і подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати постанову, так як вона постановлена з порушення норм матеріального та процесуального права та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що контрагенти позивача ТОВ "АМК-Трейдінг", ТОВ "Промтек-Холдинг", ТОВ "КФ Сервіс - Комплект" фактично будівельни роботи згідно договорів, укладених з позивачем, не виконували у зв"язку з відсутністю необхідних умов для їх виконання. ТОВ "АМК-Трейдінг", ТОВ "Промтек-Холдинг", ТОВ "КФ Сервіс - Комплект" не є виконавцями будівельних робіт, а виконавцями є підприємства ТОВ "Компанія Кесеф" та ТОВ "Компанія Дахон". Розрахунки з даними підприємствами грошовими коштами не проводились, що свідчить про неможливість проведення взагалі будь-яких операцій у зв"язку з відсутністю обігових коштів. Крім того, відповідно до вимог п. 30 ст.9 Закону України "Про ліцензування окремих видів господарської діяльності" будівництво відноситься до ліцензійних видів діяльності, але у ТОВ "Компанія Кесеф" та ТОВ "Компанія Дахон" відсутні ліцензії на здійснення будівельної діяльності. Наполягали на тому, що угоди є нікчемними.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне в задоволенні вимог викладених в апеляційній скарзі відмовити, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, щоТовариство з обмеженою відповідальністю «Укрекспорт» є юридичною особою, зареєстроване 06.09.1999 року Виконавчим комітетом Донецької міської ради, перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Калінінському районі м. Донецька.

Державною податковою інспекцією у Калінінському районі м. Донецька 19.10.2010 р. проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрекспорт» з питань достовірності відображення показників у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2008року - грудень 2009року. За результатами перевірки складено акт від 19.10.2010р. за №7421/23-3/30544601, яким зафіксовані виявлені порушення п.п. 7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 та п.п.7.7.11 п.7.11 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" а саме: завищено відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 3131271грн. за період з квітня 2009року по листопад 2009 року та відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 953067 грн. за червень 2008 року та за період з серпня 2008 року по грудень 2009 року.

За результатами проведеної перевірки податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення № 006511542/0/30544601 від 22.10.2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого на рахунок платника у банку) з податку на додану вартість в розмірі 3131271грн. та № 006521542/0/30544601 від 22.10.2010 року, яким виявлено відсутність права позивача на отримання бюджетного відшкодування у сумі 953067грн., заявленій у податкових деклараціях за червень 2008року та за період з серпня 2008року по грудень 2009року, у зв'язку з чим відмовлено позивачу у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 953067грн. та визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 88420грн. та фінансових санкцій з податку на додану вартість в розмірі 44210,00грн.

Також судом першої інстанції встановлено, що відповідно до декларації позивача з податку на додану вартість за жовтень 2008р. за №156779 від 19.11.2008р., уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2008р. за №68257 від 09.06.2009р., декларації позивача з податку на додану вартість за листопад 2008р. за №1161640 від 09.12.2008р., уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2008р. за №68717 від 09.06.2009р., декларації позивача з податку на додану вартість за грудень 2008р. за №190612 від 19.01.2009р., уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2008р. за №68428 від 09.06.2009р., декларації позивача з податку на додану вартість за січень 2009р. за №11967 від 19.02.2009р., уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2009р. за №68532 від 09.06.2009р., декларації позивача з податку на додану вартість за квітень 2009р. за №63994 від 15.05.2009р., уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2009р. за №67991 від 09.06.2009р., декларації позивача з податку на додану вартість за лютий 2009р. за №21732 від 18.03.2009р., уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2009р. за №76784 від 24.06.2009р., декларації позивача з податку на додану вартість за березень 2009р. за №42627 від 16.04.2009р., уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2009р. за №76788 від 24.06.2009р., декларації позивача з податку на додану вартість за травень 2009р. за №76539 від 22.06.2009р., уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2009р. за №76779 від 24.06.2009р., декларації позивача з податку на додану вартість за червень 2009р. за №94845 від 17.07.2009р., декларації позивача з податку на додану вартість за липень 2009р. за №111247 від 17.08.2009р., декларації позивача з податку на додану вартість за серпень 2009р. за №125402 від 21.09.2009р., декларації позивача з податку на додану вартість за вересень 2009р. за №145900 від 20.10.2009р., декларації позивача з податку на додану вартість за жовтень 2009р. за №160385 від 19.11.2009р., декларації позивача з податку на додану вартість за листопад 2009р. за №165258 від 11.12.2009р., декларації позивача з податку на додану вартість за грудень 2009р. за №186047 від 20.01.2010р. позивачем заявлено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в загальному розмірі 3637491 грн.

Згідно декларації з податку на додану вартість за червень 2008 року та розрахунку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість позивачу підлягає відшкодуванню з Державного бюджету сума податку на додану вартість в розмірі 213790 грн. На підставі Акту позапланової перевірки підприємства від 12.09.2008року за №3959/23-3/30544601 ДПІ у Київському районі м. Донецька (податковий орган, на обліку якого позивач знаходився на момент вчинення правовідносин) прийнято податкове повідомлення-рішення №0002642340/0/20725/10/23-313 від 25.09.2008р., яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 208001 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07.09.2009р. по справі №2а-30307/08/0570 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрекспорт» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення рішення №0002642340/0/20725/10/23-313 від 25.09.2008р. та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 213790грн. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.12.2009р. по справі №2а-30307/08/0570 постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Згідно декларацій з податку на додану вартість за серпень, вересень 2008 року та розрахунків сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість позивачу підлягає відшкодуванню з Державного бюджету суми податку на додану вартість в розмірі 179010 грн. та 53747 грн. відповідно. На підставі Акту позапланової перевірки підприємства від 07.11.2008року за №5245/23-313/30544601 ДПІ у Київському районі м. Донецька (податковий орган, на обліку якого позивач знаходився на момент вчинення правовідносин) прийняті податкові повідомлення-рішення №0003202340/0/25536/10/23-313 від 20.11.2008р., яким позивачу визначено, що він відмовився від бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 137666грн. за липень, серпень 2008р. та №0003212340/0/25536/10/23-313 від 20.11.2008р., яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 174554грн., в т.ч. за серпень 2008р. в розмірі 134590грн. та за вересень 2008р. в розмірі 39964грн. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10.08.2010р. по справі №2а-8187/10/0570 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрекспорт» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька, Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання недійсними податкових повідомлень рішень №0003202340/0/25536/10/23-313 від 20.11.2008р., №0003212340/0/25536/10/23-313 від 20.11.2008р. та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 232757грн. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.10.2010р. по справі №2а-8187/10/0570 постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду, що правомірність заявленої позивачем до відшкодування суми податку на додану вартість по податковим деклараціям за червень, серпень, вересень 2008 року вже встановлена судовими рішеннями по справам № 2а-8187/10/0570 та № 2а-30307/08/0570.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та ТОВ "АМК-Трейдінг" було укладено договір на виконання будівельних робіт по будівництву "Центру прийому туристів у м. Святогірськ" №01/04-П від 01.04.2009р., згідно з яким ТОВ "АМК-Трейдінг" здійснює роботи у вигляді кладки зовнішніх і внутрішніх стін з цеглин, армування кладки стін і інших конструкцій, ізоляція поверхні стін, кладка корнизу та парапету, монтаж колон, виготовлення сходів з огорожами. Підприємствами підписано акти виконаних робіт від 30.06.2009року за №№1,2 про виконання будівельних робіт на загальну суму 3230000грн., за липень 2009року про виконання будівельних робіт на загальну суму 1210549,2грн., за серпень 2009року про виконання будівельних робіт на загальну суму 240000грн. Позивачу були виписані податкові накладні від 25.06.2009року за №№360, 361/003 на суму 3230000грн., в тому числі ПДВ 538333,33грн., податкові накладні від 27.07.2009року за №392/004 та від 30.07.2009року за №392/005 на суму1210549,2грн., в тому числі ПДВ 201758,2грн., податкові накладні від 04.08.2009року за №400/006, від 11.08.2009року за №407/004 та від 18.08.2009року за №414/001 на суму 240000грн., в тому числі ПДВ 40000грн., а також видаткову накладну на постачання сульфатостійкого ПЦ на суму 65000грн. (податкова накладна від 18.08.2009року за №414/002 на суму 65000грн., в тому числі ПДВ 10833,33грн.) В рахунок оплати здійснених робіт позивачем було перераховано ТОВ "АМК-Трейдінг" грошових коштів на суму 4680549грн. Дані операції позивачем було відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість за червень, липень, серпень 2009року.

Між позивачем та ТОВ "Промтек-Холдинг" було укладено договір на виконання будівельних робіт по будівництву "Центру прийому туристів у м. Святогірськ" №01/02-П від 01.02.2009р., згідно з яким ТОВ "Промтек-Холдинг" здійснює роботи у вигляді кладки зовнішніх і внутрішніх стін з цеглин, армування кладки стін і інших конструкцій, ізоляція поверхні стін, кладка корнизу та парапету, монтаж колон, виготовлення сходів з огорожами. Підприємствами підписано акти виконаних робіт від 30.04.2009року за №1 про виконання будівельних робіт на загальну суму 1342108грн., від 29.05.2009року за №2 про виконання будівельних робіт на загальну суму 2399968,8грн. Позивачу були виписані податкова накладна від 30.04.2009року за №533/09 на суму 1342108грн., в тому числі ПДВ 223684,67грн., податкова накладна від 28.05.2009року за №561 на суму 2399968,8грн., в тому числі ПДВ 399994,80грн. В рахунок оплати здійснених робіт позивачем було перераховано ТОВ "Промтек-Холдинг" грошових коштів на суму 3742076,8грн. Дані операції позивачем було відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість за квітень, травень 2009року.

Між позивачем та ТОВ "КФ Сервіс - Комплект" були укладені договора на виконання будівельних робіт по будівництву "Центру прийому туристів у м. Святогірськ" за №10-8П від 10.08.2009року, за №28-8П від 28.08.2009року, за №10-9П від 01.09.2009року, згідно з якими ТОВ "КФ Сервіс - Комплект" здійснює роботи у вигляді кладки зовнішніх і внутрішніх стін з цеглин, армування кладки стін і інших конструкцій, ізоляція поверхні стін, кладка корнизу та парапету, монтаж колон, виготовлення сходів з огорожами, зовнішня обробка. Підприємствами підписано акти виконаних робіт за вересень 2009року за №1 про виконання будівельних робіт на загальну суму 4800000грн., за жовтень 2009року за №2 про виконання будівельних робіт на загальну суму 3400000грн., за листопад 2009року за №3 про виконання будівельних робіт на загальну суму 2100000грн. Позивачу були виписані податкова накладна від 30.09.2009року за №242/005 на суму 4800000грн., в тому числі ПДВ 800000грн., податкова накладна від 29.10.2009року за №281/004 на суму 3400000грн., в тому числі ПДВ 566666,67грн., податкова накладна від 30.11.2009року за №303033 на суму 2100000грн., в тому числі ПДВ 350000грн. В рахунок оплати здійснених робіт позивачем було перераховано ТОВ "КФ Сервіс - Комплект" грошових коштів на суму 10300000грн. Дані операції позивачем було відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад 2009року.

Згідно ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

У відповідності до ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

З наведених підстав колегія суддів зазначає, що апелянт не навів достатніх доказів щодо спростування висновків суду першої інстанції, що договори про виконання будівельних робіт, укладені між позивачем та ТОВ "Промтек-Холдинг", ТОВ "АМК-Трейдінг", ТОВ "КФ Сервіс - Комплект" не носять ознак нікчемності.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", що був чинний на момент виникнення спірних відносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку…

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов*язання звітного періоду.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 Закону України 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", що був чинний на момент виникнення спірних відносин, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно норм діючого податкового законодавства України можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податків залежить лише від їх сплати в звітному періоді у зв*язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та наявності належним чином оформленої податкової накладної.

Судом першої інстанції встановлено, що у позивача наявні податкові накладні, що підтверджують його право на формування податкового кредиту за проведеними господарськими операціями.

Дані податкові накладні оформлені належним чином згідно вимог Закону України "Про податок на додану вартість".

Актом перевірки від 19.10.2010р. за №7421/23-3/30544601 за період червень 2008року - грудень 2009року встановлено, що податковий кредит позивача сформовано за рахунок придбання будівельно-монтажних робіт по будівництву "Центру прийому туристів у м. Святогірськ", яке складається з двох споруд: ресторан, будівництво якого закінчено та введено в експлуатацію та готель, будівництво якого триває.

З наведених підстав колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновками акту перевірки щодо введення в експлуатацію об'єкту позивача - ресторану (акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 24.07.2009року), відповідач фактично підтверджує виконання договорів, укладених між позивачем та ТОВ "Промтек-Холдинг", ТОВ "АМК-Трейдінг", ТОВ "КФ Сервіс - Комплект" про здійснення будівельних робіт по будівництву "Центру прийому туристів у м. Святогірськ", та зазначає, що позивачем був нарахований податковий кредит за період червень 2008року, серпень 2008року - грудень 2009року внаслідок спорудження (будівництва ) основних фондів, що свідчить про те, що позивач не підпадає під дію норм п.п.7.7.11 п.7.7. ст. 7 Закону України 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

Враховуючи вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасована чи змінена з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду від 27 січня 2010 року є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 березня 2011 року по справі № 2а-26038/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрексопрт» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про визнання недійсними податкового повідомлення рішення № 006511542/0/30544601, № 006521542/0/30544601 від 22 жовтня 2010 року - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 березня 2011 року по справі № 2а-26038/10/0570 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий: Сухарьок М.Г.

Судді: Компанієць І.Д.

Гаврищук Т.Г.