Ухвала суду № 15104534, 03.03.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кониченко О.М.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2011 року справа №2а-22936/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Казначеєва Е.Г.

суддів Яманко В.Г. , Васильєвої І.А.

при секретарі Балакай І.Л., за участю представника відповідача Чайкіної К.О., за довіреністю 04 січня 2011 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2011 року по адміністративній справі № 2-а-22936/10/0570 за позовом Приватного підприємства №АП-ГРУП» м. Маріуполь до Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполя про визнання неправомірним податкове повідомлень-рішеннь від 20.09.2010 року №0000072304/0 та №0000082304/0,-

ВСТАНОВИЛА:

30 вересня 2010року до Донецького окружного адміністративного суду звернулось з позовом Приватне підприємство №АП-ГРУП» м. Маріуполь до Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполя про визнання неправомірним податкове повідомлень-рішеннь від 20.09.2010 року №0000072304/0 та №0000082304/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка ПП «АП-ГРУП» з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника податку в банку за травень 2010 року, яка виникла за рахунок вiдємного значення ПДB, задекларована в перiод з 01.04.2010 року по 30.04.2010 piк. 3а результатами перевірки складено акт № 429/23-5/36319142 вiд 13.09.2010 року. На пiдставi акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення вiд 20 всреспя 2010 року № 0000072304/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за період квітень 2010 року у розмiрi 378022 грн. та податкове повідомлення-рішення вiд 20 вересня 2010 року № 0000082304/0, яким визначено ПП «АП-Г'РУП» суму штрафних (фінансових) санкцій у розмiрi 170 грн. Позивач вважає зазначені податкові повідомлення-рішення неправомірними.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.01.2011 року позовні вимог позивача задоволені, а саме визнано неправомірним податкові повідомлення-рішення від 20.09.2010 року №0000072304/0 та №0000082304/0.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позову . Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Окрім того, відповідач вважає, що судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, осіб, які зявились до суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що остання не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції залишенню буз змін за наступними підставами.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Приватне підприємство «АП-ГРУП» м. Маріуполь перебуває на податковому облiку у ДПІ у Iллiчiвському р-нi м. Маріуполя, є платником податку на додану вартiсть, свiдоцтво № 100216416 серiя НБ № 136279 вiд 17.03.2009 року, включено до ЄДРПОУ за №36319142.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами господарської діяльності позивач отримав право на відшкодування податку на додану вартість за травень 2010 року у звязку із придбанням на території України олії соняшникової, макухи, та реалізація лузги гранульованої, лузги гранульованої з лушпинням соняшнику на експорт. Позивачем прийнято рішення про відшкодування сум ПДВ в зазначеному розмiрi шляхом зарахування коштів на його рахунок, про що свідчать рядок 25.1 податкових декларацій з ПДВ за травень 2010 року.

Працівниками Державної податкової інспекції у Iллiчiвському районі м. Маріуполя проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2010 рiк, яка виникла за рахунок вiд'емного значення з ПДВ, що декларувалось в перiод з 01.04.2010 рiк по 30.04.2010 рiк та складений Акт № 429/23-5/36319142 вiд 13.09.2010 року. Вказаним актом перевірки встановлено: порушення позивачем п.1.8, п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.7.1 п. 7.7, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР вiд 03.04.97 р. iз змінами та доповненнями підприємством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за травень 2010 рiк на суму 378022 грн.; порушення позивачем абз. «а» п.п. 4.1.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» , п.п 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зi змiнами та доповненнями, декларація з ПДВ за травень 2010 року несвоєчасно подана.

На вказаний акт позивачем було надано заперечення за №220 від 15 вересня 2010 року (а.с.19-20.

В ході проведення даної перевірки податковою інспекцією були відпрацьовані ланцюги основних постачальників позивача, ДПІ у Iллiчiвському районі м. Маріуполя здійснена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «Фладко»(ЄДРПОУ 33760609), щодо підтвердження відомостей отриманих вiд особи, яка мала правові відносини з платником податкiв ПП «АП-ГРУП» (ЕДРПОУ 36319142) за квітень - травень 2010р., якою встановлено, що ПП «Фладко» не є виробником. Одними iз основних постачальників реалізованого соняшника є: ПП «Регiони» (ЕДРПОУ 36443018), ТОВ «Дон-Агротрейд» (ЕДРIIОУ 36433018) Відповідно до акту перевірки у ПП «Фладко» не підтверджено податковий кредит по взаємовідносинам з ПП «Регiони» (ЕДРПОУ 36443018) на суму 1799305,14 грн, у т.ч. ПДВ 299885,09 грн. та ТОВ «Дон-Агротрейд» (ЕДРIIОУ 36433018) на суму 468826,38 грн, у т.ч. ПДВ 78137,73 грн.., вказаними підприємствами не надано декларації з ПДВ за квітень 2010 року, тобто у «другому ланцюгу» не відбулась сплата податку до бюджету. Відповідно до акту

На підставі вказаного акту перевірки ПП «АП-Груп», відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення №0000072304/0 вiд 20 вересня 2010 року яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмiрi 378022 грн. за квітень 2010 piк та податкове повідомлення - рішення № 0000082304/0 вiд 20 вересня 2010 року яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що, між позивачем та ПП " Фладко " укладено договір комісії на покупку товарів за №10/01-25 від 25.05.2010 року за яким ПП " Фладко " зобов'язується за винагороду виконати покупку соняшника врожаю 2009 року. Реальність виконання цього господарського договору доводять докази отримання товару, докази оплати його вартості та податкові накладні (а.с.35-54).

Згідно п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. за № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 7.7.1 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.2 ст. 7. зазначеного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 7.7.1. цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплачений отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальником таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до п.7.5.1 п.7.5. ст.7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт,послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що згідно норм діючого податкового законодавства України можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податків залежить лише від їх сплати в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та наявності належним чином оформленої податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції встановлено, що у позивача наявні податкові накладні, що підтверджують його право на формування податкового кредиту за проведеними господарськими операціями. Окрім того, податковим органом не заперечувався факт здійснення господарських операцій.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Податок на додану вартість» колегія суддів зазначає, що підставою для отримання відшкодування є данi тiльки податкової декларації за звiтний перiод. Зазначений закон не передбачає надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків i не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податкiв вiд податкового облiку (стану) iнших ociб i фактичноi сплати на окремо взятого платника податкiв i не ставить цей факт у залежнiсть вiд розрахунків з бюджета і третіх ociб.

Колегія суддів критично оцінює та не приймає до уваги посилання вiдповiдача на акт вiд 2б.08.2010 року № 3221/23- 3l36695721, згiдно з яким ПП «Регiони» не знаходиться за юридичною адресою, не має достатніх складських приміщень, основних фондів, технічного персоналу для виконання аперацiй з позивачем, стверджує про те, що спірні операцiї не мають реального товарного характеру, оскільки цi обставини не встановлені пiд час перевiрки, за наслідками якої відповідачем прийняте спiрне податкове повідомлення-рішення.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що у відповідача відсутні підстави передбачені законами для відмови у відшкодуванні суми бюджетного відшкодування позивачу, відповідно до чого колегія суддів погоджується з висновком суду пршої інстанції, щодо неправомірності податкового повідомлення-рішення від 20.09.2010 року №0000072304/0.

Що до податкового повідомлення рішення від 20.09.2010 року №0000082304/0, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції з таких підстав.

Судом апеляційної інстанції розгляд справи здійснювався в межах апеляційної скарги, з якої вбачається, що апелянт фактично не оспорює висновки суду першої інстанції щодо неправомірності прийнятого податкового повідомлення рішення від 20.09.2010 року №0000082304/0

Підставою винесення податкового повiдомлення-рiшення вiд 20 вересня 2010 року № 0000082304/0, є порушення абз. «а» п.п. 4.1.4 ст. 4 Закону Украiни «Ilpo порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» , п.п 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», тобто несвоєчасно подано декларацію з ПДB за травень 2010 року, які діяли на момент вказаних правовідносин.

Позивачем відповідно до пп. 7.7.3, 7.7.4, п. 7.7 ст. 7 Закону Украiни "Про податок на додану вартiсть" вiдповiдачу була надана декларацiя з податку на додану вартiсть за травень 2010 року, про що свідчить вiдмiтка в акті перевірки з датою про її прийняття - 18.06.2010 року(а.с.21)

ДПI у Iллiчiвськом р-нi м. Марiуполя не визнала подану позивачем декларацію з ПДВ за травень 2010 року як податкову звітність, про що повідомила підприємство листом вiд 23.06.2010р. №884/10/15, з зазначенням підстави, відмови. У листi зазначено - подвоєння поданої податкової звітності з вини субєкта господарювання, вказаний факт підтверджений відповідачем, проте докази, стосовно подвоєння податкової звітності та в чому воно полягало відповідачем не надано.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду першої інстанції винесена законно та обґрунтовано, апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції залишається без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 172, 174, 177, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2011 року по адміністративній справі № 2-а-22936/10/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2011 року по адміністративній справі № 2-а-22936/10/0570 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 07 березня 2011 року.

Головуючий

суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.І.Яманко

І.А. Васильєва