Постанова № 15104155, 21.04.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2011 року Справа № 2а/2370/2407/2011

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мишенка В.В.,

при секретарі Гришанові Д.Є.,

за участю: прокурора відділу прокуратури області Єщенка О.М. - за посвідченням, представника позивача Бойченка В.І. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Канівського міжрайонного прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Канівського міськрайонного центру зайнятості до товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-дорожнє будівництво»про стягнення заборгованості на загальну суму 30672 грн. 98 коп.,

В С Т А Н О В И В:

Канівський міжрайонний прокурор Черкаської області в інтересах держави в особі Канівського міськрайонного центру зайнятості (далі-позивач) подав позов, в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-дорожнє будівництво» (далі-відповідач) заборгованість по сплаті страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в сумі 14031 грн. 49 коп.

В подальшому, клопотанням від 21.04.2011 року позивач збільшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача заборгованість по сплаті страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в сумі 30672 грн. 98 коп.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги, та просили задовольнити позов повністю.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, надіславши суду заяву про визнання позовних вимог та про розгляд справи без участі його представника.

Вислухавши доводи прокурора, представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Страхувальники, які використовують працю фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру, набувають статусу платника страхових внесків на підставі п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»відповідно з дня укладення цивільно-правового договору. Роботодавці юридичні особи набувають статусу платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (Фонд) з дня взяття їх на облік.

Відповідач зареєстрований Канівським міськрайонним центром зайнятості як платник страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття 12 грудня 1997 року 21.10.2005 року за № 230175142 та відповідно до статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.

Положенням частини 2 статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»встановлено, що функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття покладаються на центр зайнятості, який провадить збір страхових внесків, контролює правильність нарахування та своєчасність сплати страхових внесків.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»страхувальники здійснюють перерахування страхових внесків одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі, або виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення з цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Статтею 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»розміри страхових внесків на календарний рік для роботодавців встановлюються у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошове забезпечення військовослужбовців, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату доходу (прибутку) фізичним особам за виконання робіт (послуг) за договорами цивільно-правового характеру, які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття для роботодавців становлять 1,6 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, виплату доходу (прибутку) за договорами цивільно-правового характеру та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.

Пунктом 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 грудня 2000 року № 339 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2001 року за №30/5221, визначено обовязок роботодавців щокварталу подавати розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, до 20 числа місяця, наступного за звітним періодом. В цій відомості страхувальники вираховують та зазначають суми внесків, які підлягають сплаті за відповідний звітний період.

Як встановлено судом під час розгляду справи відповідачем така відомість за 2010 рік подана до Фонду в установленому порядку 20.01.2011 року. За звітний період ним самостійно визначено недоїмку зі страхових внесків в розмірі 14031 грн. 49 коп.

Крім того, відповідачем 08.04.2001 року подана позивачу розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за перший квартал 2011 року. За звітний період ним самостійно визначено недоїмку зі страхових внесків, з врахуванням заборгованості за минулі звітні періоди, на загальну суму 30672 грн. 98 коп.

Таким чином, станом на час судового розгляду справи, з врахуванням збільшення позивачем позовних вимог, заборгованість відповідача по сплаті страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття становить 30672 грн. 98 коп.

Враховуючи викладене, суд вважає законною та обґрунтованою вимогу позивача про стягнення недоїмки зі страхових внесків в розмірі 30672 грн. 98 коп., так як вони самостійно визначені відповідачем та в добровільному порядку не сплачені.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.11,14,70,71,89,94,159 163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повність.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-дорожнє будівництво» (19000, Черкаська область, м. Канів, вул. Дорошенка, 84, ідентифікаційний код 33757711) на корить Канівського міськрайонного центру зайнятості (19000, Черкаська область, м. Канів, вул. Шевченка, 47, ідентифікаційний код 21368508) заборгованість на загальну суму 30672 (тридцять тисяч шістсот сімдесят дві) грн. 98 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Мишенко