Постанова № 15103687, 10.01.2011, Хмельницький окружний адміністративний суд

< для копії >

Справа № 2-а-6956/10/2270

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2011 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіМихайлова О.О.

при секретаріСвятецькому О.В.

< за участі >< перелік сторін > розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОЛЄВ" <3-тя особа >до Державної податкової інспекції у Полонському районі <3-тя особа >про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000112301/3 та № 0000102301/3 від 10.02.2010 року, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОЛЄВ" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Полонському районі про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000112301/3 та № 0000102301/3 від 17 вересня 2010 року. Позовні вимоги вмотивовані тим, що за наслідками планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Державною податковою інспекцією у Полонському районі було неправомірно, на думку позивача, прийняті податкові повідомлення-рішення №0000112301/3 та №0000102301/3 від 17 вересня 2010 року.

В судовому засіданні представник товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОЛЄВ” підтримав заявлені вимоги, підтвердив зазначені в позовній заяві обставини.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що при проведенні планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «АРГОЛЄВ» пункту 4.1. статті 4, пункту 5.1., підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, підпункту 5.4.4, пункту 5.4 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, частин 1-5 статті 203, частин 1,2 статті 215, статей 228, 238, 655, 656, 662, 715, 837, 838, 901 Цивільного кодексу України. За результатами перевірки, на підставі акту №97/231-34115962 від 03 лютого 2010 року були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю “АГРОЛЄВ” є юридичною особою, ідентифікаційний код 34115962.

У період з 28 грудня 2009 року по 25 січня 2010 року посадовими особами відповідача була проведена виїзна планова перевірка ТОВ “АГРОЛЄВ” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2008 року по 30 вересня 2009 року. За результатами перевірки був складений акт №97/231-34115962 від 03 лютого 2010 року.

У висновку акта перевірки зазначено, що ТОВ “АГРОЛЄВ” порушило вимоги пункту 4.1. статті 4, пункту 5.1., підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, підпункту 5.4.4, пункту 5.4 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 164 232 грн.; підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 121971 грн.; частин 1-5 статті 203, частин 1,2 статті 215, статей 228, 238, 655, 656, 662, 715, 837, 838, 901 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним по правочинах, здійснених ТОВ “АГРОЛЄВ” з:

СПД фізичною особою ОСОБА_3 (документ, що носить назву договір на надання маркетингових послуг від 01 липня 2008 року) на загальну суму господарських зобов'язань 255000 (двісті пятдесят пять тисяч) гривень;

ТОВ “Олімпус-К” (документ, що носить назву договір №0110/08/53 на надання маркетингових послуг від 01 жовтня 2008 року) на загальну суму господарських зобов'язань 40000 (сорок тисяч) гривень;

ТОВ “Олімпус-К” (документ, що носить назву договір №0110/08/52 купівлі-продажу від 01 жовтня 2008 року) на загальну суму господарських зобов'язань 70000 (сімдесят тисяч) гривень;

ТОВ “Олімпус-К” (усний правочин) на загальну суму господарських зобов'язань 75000 (сімдесят пять тисяч) гривень.

На підставі акту №97/231-34115962 від 03 лютого 2010 року Державною податковою інспекцією у у Полонському районі були винесені первинні податкові повідомлення-рішення від за №0000112301/0 від 10 лютого 2010 року про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 182956,00 грн. (в тому числі 121971,00 грн. за основним платежем та 60985,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) та податкове повідомлення - рішення за №0000102301/0 від 10 лютого 2010 року про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств на суму 256080,00 грн. (в тому числі 164232,00 грн. за основним платежем та 91848,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями). Зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржувалися в адміністративного порядку, однак скарга не була задоволена, а за результатами розгляду скарг були прийняті податкові повідомлення - рішення від 15 квітня 2010 року №0000112301/1, від 15 квітня 2010 року №0000102301/1. Дані податкові повідомлення-рішення повторно були оскаржені позивачем, але рішенням ДПА у Хмельницькій області №10546/10/25-036 від 25.06.2010 року, податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення та винесені податкові повідомлення-рішення №0000112301/2 від 30 червня 2010 року, №0000102301/2 від 30 червня 2010 року. Позивачем було подано повторну скаргу на податкові повідомлення-рішення №0000112301/2 від 30 червня 2010 року, №0000102301/2 від 30 червня 2010 року до Державної податкової адміністрації України. Рішенням ДПА України №9237/6/25-0115 від 09 вересня 2010 року про результати розгляду повторної скарги, залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Полонському районі від 10 лютого 2010 року та рішення ДПА у Хмельницькій області від 25 червня 2010 року №10546/10/25-036, скаргу позивача без задоволення та винесені податкові повідомлення-рішення № 0000112301/3 та № 0000102301/3 від 17 вересня 2010 року.

Відповідно до договору на надання маркетингових послуг від 01 липня 2008 року, укладеного між ТОВ “АГРОЛЄВ” в особі ОСОБА_3 (Замовник) та СПД фізичною особою ОСОБА_3 (Виконавець), а саме пункту 4.1 договору, за надання маркетингових послуг Замовник сплачує Виконавцеві щоквартально кошти в сумі 255000 грн.

Відповідно до договору на надання маркетингових послуг №0110/08/53 від 01 жовтня 2008 року між ТОВ “АГРОЛЄВ” (Замовник) та ТОВ “Олімпус-К” (Виконавець), Замовник доручає, а Виконавець бере на себе обовязки щодо надання Замовникові маркетингових послуг в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до договору купівлі-продажу №0110/08/52 від 01 жовтня 2008 року між ТОВ “АГРОЛЄВ” (Покупець) та ТОВ “Олімпус-К” (Продавець), Продавець передає у власність Покупцю, а Покупець приймає і сплачує вартість мінеральних добрив, а саме калію хлористого (Товар) на загальну суму 70000 грн. в порядку та на умовах даного Договору.

Актом перевірки, проведеною ДПІ у Полонському районі також встановлена наявність договірних відносин у травні 2009 року між ТОВ “АГРОЛЄВ” та ТОВ “Олімпус-К”, вчинених в усній формі.

Суд не приймає до уваги доводи представника позивача про дійсність договірних відносин між ТОВ “АГРОЛЄВ” та СПД фізичною особою ОСОБА_3 виходячи з наступного. ОСОБА_3 є одночасно директором та співзасновником ТОВ “АГРОЛЄВ”, частка у статутному капіталі якого складає 33,62%. Крім того, ОСОБА_3 зареєстрований Полонською районною державною адміністрацією як фізична особа-підприємець 31 березня 2006 року за ідентифікаційним номером НОМЕР_1, номер запису про державну реєстрацію 26630000000001343. За даними автоматизованої інформаційної системи Реєстрації платників податків ЄПД ОСОБА_3 перебуває на обліку в ДПІ у Полонському районі, зареєстрований як платник ПДВ, свідоцтво платника ПДВ №НОМЕР_2, видане 31 березня 2006 року, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1. Актом перевірки №97/231-34115962 від 03 лютого 2010 року встановлено, а в ході судового засідання представником відповідача доведено, що посадова особа директор ТОВ “АГРОЛЄВ” є повязаною особою відповідно до пункту 1.26 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, що підтверджується викладеним в пункті 1 довідки. ОСОБА_3 є одним із засновників ТОВ “АГРОЛЄВ” і виконує повноваження всіх органів управління підприємством. А тому ОСОБА_3 не мав права укладати договори від імені ТОВ “АГРОЛЄВ” із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3

Всупереч вимогам пункту 5.1; підпункту 5.2.1 пункту 5.2; пункту 5.4 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” позивачем не дотримано порядок включення до складу валових витрат, а саме витрат на маркетинг, які відповідно до положень вищезазначеного закону відносяться до витрат подвійного призначення та для яких передбачено особливий порядок податкового обліку.

Абзацом першим підпункту 5.4. пункту 5.4 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що до складу валових витрат платника податку включаються витрати на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку. Тобто зазначені витрати мають бути безпосередньо повязані з господарською діяльністю платника податку.

Згідно з абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що договірні відносини між ТОВ “АГРОЛЄВ” та СПД фізичною особою ОСОБА_3, ТОВ “АГРОЛЄВ” та ТОВ “Олімпус-К”, щодо надання маркетингових послуг, всупереч статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, не підтверджені документами, що підтверджують факт отримання маркетингових послуг від іншої особи та документами, що підтверджують зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю платника податку. А саме: в акті виконаних робіт не вказано конкретний перелік наданих послуг, а також в чому виражається результат наданих послуг, відсутні документи, що містять в собі вихідну інформацію про проведені заходи щодо надання маркетингових послуг. Крім того, перевіркою, проведеною ДПІ в Полонському районі встановлено, що вище зазначений договір не містить вихідної інформації про проведення заходів щодо надання маркетингових послуг, а отже операції з отримання маркетингових послуг не проводились.

Стосовно договору купівлі-продажу №0110/08/52 від 01 жовтня 2008 року між ТОВ “АГРОЛЄВ” та ТОВ “Олімпус-К” та договірних відносин у травні 2009 року між ТОВ “АГРОЛЄВ” та ТОВ “Олімпус-К”, вчинених в усній формі суд зазначає наступне.

Дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено ведення обліку для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди та приховуванням реальних економічних вигод, підприємством здійснювались операції лише шляхом проведення по регістрах бухгалтерського обліку, товарно-майновий характер яких документально не підтверджується, що порушує вимоги пункту 3, 4 статті 9 “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”. Зазначені договори були безтоварними, єдиною метою проведення документування було отримання позивачем податкової вигоди шляхом заниження об'єкту оподаткування з податку на прибуток та податку на додану вартість і несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України, тобто ці дії не відповідають вимогам ст.ст. 203, 208, 215, 228, 629, 655, 656, 662, 712, 936, 946 ЦК України.

Господарські операції між ТОВ “АГРОЛЄВ” та ТОВ “Олімпус-К” не підтверджені належним чином первинними документами бухгалтерського обліку - комплектом перевізних документів у відповідності до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Міністерством транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, зареєстровано в Міністерстві юстиції 10 лютого 1998 року за №128/2568. Незважаючи на вимоги ст. 13 Закону України “Про підтвердження відповідності”, згідно з якими постачальник зобов'язаний реалізовувати продукцію за умови наявності у документах, з якими йому передано відповідну продукцію, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом на відповідний вид продукції, таких документів перевіркою виявлено не було. Складені документи (зокрема видаткові накладні, товаро-транспортні накладні) не містять всіх необхідних реквізитів, а також даних осіб, які брали участь у здійсненні операцій, що унеможливлює їх ідентифікацію, тобто отримання Товару від постачальників належним чином не підтверджується. Також відсутні і документи, які б підтверджували відвантаження, транспортування, прийняття та оприбуткування Товару згідно з укладеними договорами.

Крім того, ТОВ “АГРОЛЄВ” були занижені показники в сумі коригування валових витрат, що сталося внаслідок віднесення витрат, повязаних з придбанням послуг від ДТГО ПЗЗ, послуги залізниці, на суму 72954,30 грн. без ПДВ, сума таких витрат була врахована в складі витрат, повязаних з придбанням товарів, робіт, послуг, які були включені до попереднього податкового періоду, що підтверджується актом попередньої планової виїзної перевірки № 969/231-34115962 від 10 листопада 2008 року. Різниця в сумі коригування валових витрат 89 501,03 грн., згідно пояснення головного бухгалтера ОСОБА_4 та даних перевірки є арифметичною помилкою, яка не підтверджується документально.

Виходячи із зазначеного, суд вважає, що дії ДПІ у Полонському районі по винесенню податкового повідомлення рішення №0000112301/0 від 10 лютого 2010 року про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 182956,00 грн. (в тому числі 121971,00 грн. за основним платежем та 60985,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) та податкове повідомлення - рішення за №0000102301/0 від 10 лютого 2010 року про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств на суму 183 680,00 грн. (в тому числі 115 965,00 грн. за основним платежем та 67 715,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) були правомірними, вчиненими в межах повноважень та відповідно до виявлених фактів порушень чинного законодавства, тому будь-які підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

Відповідно до підпункту 2.3.2 пункту 2.3 розділу 2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року №327 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за №925/11205 (із змінами та доповненнями) за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

- висвітлити показники, які відображаються субєктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені в ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку субєкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

- у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб субєкта господарювання щодо встановлених порушень;

- зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

В порушення цих вимог податковим органом не чітко сформульовано в результаті чого підприємством безпідставно віднесено до складу валових витрат суму виконаних господарських операцій на загальну суму 193067 грн. Не названо якими конкретно документами це підтверджується, або які документи відсутні, на підтвердження суми вказаної в податковій декларації.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. А суд, згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, із врахування вищевикладених обставин, суд вважає, що позивачем доведено наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення №0000102310/3 від 17 вересня 2010 року в частині визначення суми податкового зобовязання за платежем податок на прибуток підприємств у сумі: всього 72400 (сімдесят дві тисячі чотириста) грн. 50 коп., у тому числі за основним платежем 48267 (сорок вісім тисяч двісті шістдесят сім) грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 24133 (двадцять чотири тисячі сто тридцять три) грн. 50 коп.

Враховуючи вищевикладене, на підставі Закону України “Про податок на додану вартість”, керуючись ст.ст. 7 12, 17, 18, 70, 71, 86, 159 163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Полонському районі №0000102310/3 від 17 вересня 2010 року в частині визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств у сумі: усього 72400 (сімдесят дві тисячі чотириста) грн. 50 коп., у тому числі за основним платежем - 48267 (сорок вісім тисяч двісті шістдесят сім) грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 24133 (двадцять чотири тисячі сто тридцять три) грн. 50 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 14 січня 2011 року

< чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >

Суддя< для копії >О.О. Михайлов

< для копії >< для копії >