Постанова № 15103535, 07.04.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 квітня 2011 р. № 2-а- 16503/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Панова М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Бурхан А.С.,

представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - Щербак Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа -підприємець ОСОБА_3 з адміністративним позовом до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної ДПІ № 0002511720/0 від 16.12.2010р. про визначення податкового зобов"язання зі сплати податку на добавлену вартість по вітчизняним товарах у розмірі 37875,50 грн. та № 0002521720\0 від 16.12.2010р. Харківської об'єднаної ДПІ про визначення податкового зобов"язання зі сплати прибуткового податку з підприємницької діяльності у розмірі 13884,21 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання зявився та проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов, залучених до матеріалів справи. Посилався на те, що висновки, зроблені в ході перевірки та прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам закону.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, дійшов висновку виходячи з наступного.

ФОП ОСОБА_3 зареєстрований зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності Харківською районною державною адміністрацією Харківської області 15.07.1999р. за № 24710170000003263. Державна реєстрація ФОП ОСОБА_3проведена за адресою: 62461, АДРЕСА_1 що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи.

Судом встановлено, що 10.12.2011 року Харківською ОДПІ Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_3 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.09 по 30.09.10р.

За результатами перевірки складено акт № 4994/17-НОМЕР_1 від 10.12.2010 року згідно висновків якого встановлено порушення ФОП ОСОБА_3 ст.13, п.4 ст.14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92р. N 13-92 “Про прибутковий податок з громадян”- перекручення даних валового доходу та витрат у деклараціях про доходи за перевіряємий період, що призвело до заниження обєкта оподаткування податком з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності за перевіряємий період па суму 92561,40 гри., у тому числі занижено за 2-4 кв. 2009 р.- 102505,78 грн., 1-3 кв. 2010 р. завищено 9944,.18 гри., що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб всього на суму 13884,21 грн., утому числі за 2-4 кв. 2009 р. занижено на суму 15375,867 грн.,1-3 кв.2010р. завищено на суму 1491,657 грн. ст..203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Дані, наведені у декларацій з податку на додану вартість за квітень- червень 2010 року про обсяги придбання та продажу (а отже і про задекларовані податковий кредит на прилбамня товару від. Вересень 2009 р. ПП «Муссон-2009» (код 36227083) на суму 1134816 грн., у т.ч. ПДВ -189136 грн. Листопад 2009 р.:- ПП «Сканлайн-плюс» (код 36227235). На суму 1208360 грн., у т.ч. ПДВ 201393 грн.; - ПП «Аграрні Ініціативи Херсонщини» (код ЄДРПОУ 36563572) на суму 1193035,80 грн., у т.ч. ПДВ 198839 грн. ПП „Ротатор» (код за ЄДРПОУ 20918869) на суму 1396078,643 грн., у т.ч. ПДВ 232679,8 грн.,Грудень 2009 р. ПП «Ротсен Інвест» (код за ЄДРПОУ 36672285) в сумі 1623312,88 грн..у т.ч. ПДВ 270552,14грн.ПП „Ротатор» (код за ЄДРПОУ 20918869) на суму З 426277,2 грн.., у т.ч. ПДВ 571046,2 грн., Січень 2010 р. ПП «Ротсенінвест» (код за ЄДРПОУ 36672285) на суму 280175,5 грн., у т.ч. ПДВ 46695,92 грн. ПП «Ротатор» (код за ЄДРПОУ 20918869) на суму 222531,20 грн., у т.ч. ПДВ 37088,54 грн., Березень 10 ПП «Вертикаль» »(код за ЄДРПОУ 30545626) на суму 466989 грн.., у т.ч. ПДВ 77831,50 грн., квітень -2010р.ПП «Ремсервіс» (код за ЄДРПОУ 31319739) в сумі 5688971,90 грн.., у т.ч. ПДВ 948161,98 грн.,травень 2010р.ПП « Мілена Транш ЛТД »(код за ЄДРПОУ 36966958) в сумі 1315000,02 фн.ут.ч. ПДВ 219166,67 грн. ПП « Вінскіф 22 » (код за ЄДРПОУ 36966984) у сумі 2005356,0 грн., у т.ч.ПДВ у сумі 334226грн. Червень-2010р.ПП « Мілена Транш ЛТД »(код за ЄДРПОУ 36966958) в сумі 640000 грн.у т.ч. ПДВ 106667грн., ПП "Інтерпетрол" (код за ЕДРПОУ 35768051) в сумі 2309289,87 грн., у т.ч. ПДВ - 384882грн.,ПП "АІВ» (код за ЄДРПОУ 30785636) в сумі 4400204,67 грн., у т.ч. ПДВ - 733367грн. , наведені у декларацій з податку на додану вартість за квітень- червень 2010 року про обсяги продажу (а отже і про задекларовані податкові зобов'язання на реалізацію товару:вересень 2009 р.УАСП ТОВ "Каіс" -403,134 т, на суму - 1048 145 грн., у т.ч. ПДВ 174 691 грн. листопад 2009 р.«Согласие» (код ЕДРПОУ 32722611 )на загальну суму з ПДВ - 3 747 510 грн., у т.ч. ПДВ - 624 585 грн.Березень -2009 р.ПП «Согласие» (код ЕДРПОУ 32722611 ) на загальну суму 4 920 149,16 грн., у т.ч. ПДВ - 820024,86 грн. ТОВ «Урожай » (код ЕДРПОУ 34940079 ) на загальну суму 143066,70 грн., у т.ч. ПДВ - 23844,45грн. січень 2010 р.ТОВ ТК «Урожай» (код ЕДРПОУ 34940079 )на загальну суму 99 372,92 грн., у т.ч. ПДВ - 16562,15 грн. ТОВ «Лідер-Україна» (код ЕДРПОУ 35072660) на загальну суму 123871,5 грн., у т.ч. ПДВ - 20645,25 грн. ТОВ «Константа агро» (код ЕДРПОУ 30947526 ) на загальну суму 281973,3 грн., у т.ч. ПДВ - 46995,55 грн. Лютий 2010 р.ПП «Согласие»на загальну суму 832 398 грн., у т.ч. ПДВ - 138 733 грн. ТОВ «ТК Урожай» (код ЕДРПОУ 34940079 ) на загальну суму 399218,3 грн., у т.ч. ПДВ - 66536,39 грн.березень 2010 р.ПП «Согласие» (код ЕДРПОУ 32722611 ) на загальну суму 70959,06 грн., у т.ч. ПДВ - 11826,51 грн., ТОВ «ТК Урожай» (код ЕДРПОУ 34940079 )на загальну суму 196589,60 грн., у т.ч. ПДВ - 32764,93 грн. ТОВ «Дружківська харчосмакова фабрика" (код ЕДРПОУ 31754195 ) на загальну суму 200 973 грн., у т.ч. ПДВ 33495,50 грн...;ТОВ "Варіант" (код ЕДРПОУ 24453462 ) жмих на загальну суму 70 979,24 грн., у т.ч. ПДВ - 11 829,87 грн.квітень 2010 р.ПП «Согласие» (код ЕДРПОУ 32722611 ): в сумі 5 660 502 грн., у т.ч. ПДВ - 943 417 грн., Травень 2010 р.-ПП «Согласие» (код ЕДРПОУ 32722611 ): в сумі 3 144 546 грн., у т.ч. ПДВ 524 091 грн.,ТОВ "Далпорт Україна" (код ЕДРПОУ 36963136 ) сумі 182753,75 грн., у т.ч. ПДВ-30458,96 грн.Червень 2010 р.-ПП «Согласие» (код ЕДРПОУ 32722611 ): в сумі 2 958 942 грн., у т.ч. ПДВ - 493 157 грн.ТОВ «Далпорт Україна» (код ЕДРПОУ 36963136 ) в сумі 4 416 334,80 грн., у т.ч. ПДВ - 736 055,80 грн. є недійсними. пп.7.2.1 пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97р., п.18 Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 30 травня 1997 року N 165 (зі змінами та доповненнями) встановлено заниження чистого податкового зобовязання з податку на додану вартість всього в сумі ПДВ 8507 грн., у тому числі встановлено: заниження в наступних періодах: вересень 2009 р. „а суму 72224 грн. , крім того ПДВ 14445 грн.;листопад 2009 р. на суму 41635 грн., крім того ПДВ 8327 грн; лютий 2010 р. на суму 56099 грн., крім того ПДВ 11220,00 грн.; квітень 2010 р. на суму 23737 грн., крім того ПДВ 4745 грн.;завищення в наступних періодах- грудень 2009 р. на суму 11366 грн., крім того ПДВ 2273 грн.,січень 2010 р. на суму 2088 грн., крім того ПДВ 418 грн.; березень 2010 р. на суму 60429 грн.. крім того ПДВ 12086 грн.; травень 2010 р. на суму 5782 грн., крім того ПДВ 1126 грн.,червень 2010 р. на суму 21485 грн., крім того ПДВ -4297 грн. ;

На підставі висновків акту № 4994/17-НОМЕР_1 від 10.12.2010 року Харківською ОДПІ щодо встановлених в діяльності позивача вищезазначеного порушення, згідно підпункту “б”пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 та п.п.17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” Харківською ОДПІ прийняті податкові повідомлення рішення № 0002521720\0 від 16.12.2010р.Харківської об'єднаної ДПІ про визначення податкового зобов"язання зі сплати прибуткового податку з підприємницької діяльності у розмірі 13884,21 грн., № 0002511720/0 від 16.12.2010р. про визначення податкового зобов"язання зі сплати податку на добавлену вартість по вітчизняним товарах у розмірі 37875,50 грн.

Наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005року зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за № 925/11205 затверджено обовязковий до застосування органами Державної податкової служби України “Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства”.

Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” унормовано правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Згідно статті 3 названого Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Стаття 9 Закону регламентує, що підставою бухгалтерського обліку господарський операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення таких операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю її виміру, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно вимог пункту 1.7 вищезгаданого “Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства” факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Згідно змісту пункту 2.3.2 Порядку за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно, в тому числі, зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” унормовано, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Встановлено , що між Позивачем з одної сторони є цивільно правові відносини з ПП «Муссон-2009», ПП «Сканлайн-плюс», ПП «Ротатор», ПП «Ротсен Інвест», ПП «Антраль», ПП «Вертикаль», ПП «Ремсервіс», ПП «Мілена Транш ЛТД», ПП «Вінскіф 22», ПП «Інтерпетрол», ПП «АІВ», УАСП ТОВ «Каіс», ПП «Согласіє», ТОВ «Урожай», ТОВ ТК «Урожай», ТОВ «Лідер-Україна», ТОВ «Константа агро», ТОВ «Дружківська харчосмакова фабрика», ТОВ «Варіант», ТОВ «Далпорт Україна» цивільно- правові відносини Позивача з ПП «Муссон-2009», ПП «Сканлайн-плюс», ПП «Ротатор», ПП «Ротсен Інвест», ПП «Антраль», ПП «Вертикаль», ПП «Ремсервіс», ПП «Мілена Транш ЛТД», ПП «Вінскіф 22», ПП «Інтерпетрол», ПП «АІВ», УАСП ТОВ «Каіс», ПП «Согласіє», ТОВ «Урожай», ТОВ ТК «Урожай», ТОВ «Лідер-Україна», ТОВ «Константа агро», ТОВ «Дружківська харчосмакова фабрика», ТОВ «Варіант», ТОВ «Далпорт Україна», які на думку відповідача здійснені з метою штучного формування податкового кредиту, а також, що правочин Позивача з придбання товару є недійсним.

Відповідно до ч.5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, тому, керуючись ч. 1 ст. 215 ЦК України, недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину.

Згідно з ч.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Таким чином, основною підставою для визнання правочину нікчемним є його недійсність, встановлена чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Але, відповідно до ч.2 цієї ж статті фіктивний правочин визнається судом недійсним. За таких обставин, Відповідач ухилився від виконання своїх обов'язків, передбачених ст. 10 закону України "Про державну податкову службу в Україні" стосовно необхідності звернення до суду з позовом про визнання цих правочинів недійсними, та поклавши на себе тягар правосуддя визнав правочини, вчинені Позивачем, які Відповідач вважає фіктивними, нечинними з порушенням вимог ч. 2 ст. 234 ЦК України без звернення до суду. Отже, відсутність судових рішень про визнання цих правочинів недійсними, свідчить про недостовірність висновків про нечинність правочинів, вчинених Позивачем. А тому, недостовірними є й похідні від цього висновки про заниження податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Також, у акті перевірки Відповідачем встановлено та не заперечується ним, що податковий кредит за період з 01.04.2009 р. по 30.09.2010 р. по господарським операціям з контрагентами Позивача був підтверджений податковими накладними, які мали всі необхідні реквізити, передбачені ЗУ «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п. 7.4.5. ЗУ «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними документами.

Слід зазначити, що на момент проведення перевірки діяльності Позивача, суми сплаченого податку були підтверджені податковими накладними, а тому дії Позивача є правомірними і такими, що не порушують вищенаведені положення ЗУ «Про податок на додану вартість».

Також, при поданні Позивачем податкових декларацій з ПДВ за період з 01.04.2009 р. по 30.09.2010 р. та відповідних додатків № 5 до них, останнім вказувалися у розділі «Податковий кредит» інформація щодо операцій з придбання з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту щодо Постачальників.

Крім того, підтвердженням реального настання правових наслідків в результаті укладення правочину між Позивачем та його контрагентами, крім зазначених податкових накладних слугують також видаткові накладні, квитанції до ПКО. Данні документи були вилучені згідно протоколу виїмки від 03 грудня 2010 року слідчим СВ Харківського РВ ГУ МВС України в Харківській області капітаном міліції Коцинян В.Л. на підставі постанови про проведення виїмки від 25.11.2010р. 20.01.2011 року в судовому засіданні протокольною ухвалою було задоволено клопотання позивача про витребування данних письмових доказів у Слідчого Відділу Харківського РВ ГУ МВС України в Харківської області та направлено відповідний запит. 16.02.2011р. у відповідь на запит суду надійшов лист слідчого СВ Харківського РВ ГУ МВС України в Харківській області капітана міліції Коцинян В.Л., в якому вказано, що дані документи знаходяться на судових експертизах в експертних установах м. Харкова та на час розгляду справи по суті до суду їх надати не можливо. В судовому засіданні представник відповідача не заперечувала проти наявності цих документів та їх оформлення, але заперечувала проти підстав на основі яких ці документи були складені. На питання суду про можливість розгляду справи по суті за відсутністю вказаних документів сторони відповіли позитивно. Суд зазначає, що вказані документи були вилучені у позивача у наслідок виїмки правоохоронними органами, що підтверджується відповідними доказами, а саме протоколом виїмки від 03 грудня 2010 року, де зазначено перелік цих документів. Дані обставини підтверджують факт наявності вказаних документів, а тому суд вважає за можливе розгляд справи за відсутністю останніх.

Тому, зважаючи на наявність усіх документів, що оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства, припущення Відповідача у Акті є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України.

Згідно вимог підпункту 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону про податок на додану вартість датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В силу вимог підпункту 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”та Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”до валових витрат належать саме будь-які витрати платника податку у грошовій матеріальній або нематеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. В звязку з тим, що законодавством не визначено вичерпний перелік витрат які можуть здійснюватись підприємством для здійснення своєї діяльності, суд вважає, що відповідач неправомірно донараховував додаткові суми податків.

Оподатковуваним доходом згідно ч.2 ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

Відповідно до ч.3 ст. 13 вказаного Декрету до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій матеріальній або нематеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п. 5.2.1 ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установленими пунктами 5.3 5.7 цієї статті.

Відповідно до ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обовязки особи, яку він представляє. Чинним законодавством субєкти господарювання не наділені повноваженнями щодо перевірки своїх контрагентів під час укладення та виконання цивільно-правових угод за обсягом дієздатності та правоздатності.

П.п 10.1., 10.2. ст.10 Закону України “Про податок на додану вартість”, передбачають, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, та за повноту та своєчасність його внесення до бюджету є платники податку.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по роботах, наданих виконавцем, податкова декларація якого не визнана податковою звітністю, за умови, що такий виконавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обовязки іншого платника податків.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки відповідачем, який в силу Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та за ознаками ст.3 КАС України є субєктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, суд доходить висновку, що це податкові повідомлення - рішення порушують права і інтереси позивача, а тому підлягають скасуванню.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідач правомірність винесених податкових повідомлень-рішень належним чином не довів. Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер субєктивних припущень.

Частиною 1 ст.94 КАС України передбачено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Отже, понесені позивачем витрати у вигляді оплати судового збору, які згідно з ст.87 КАС України відносяться до судових витрат, підлягають стягненню на його користь в сумі 3,40грн.

На підставі викладеного,керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94,159, 160163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Харківської об'єднаної ДПІ № 0002511720/0 від 16.12.2010р., № 0002521720/0 від 16.12.2010р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 (місце проживання: 62461, АДРЕСА_1, індентифікаційний номер НОМЕР_1) державне мито у розмірі 3,40 грн.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанова виготовлена 11 квітня 2011 року.

Суддя Панов М.М.