Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
31 березня 2011 р.№2-а- 1041/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд
у складі:
головуючого судді - Ральченка І.М.
при секретарі судового засідання Глянь О.І.
за участі представників:
позивача - Максимчук І.Т.
відповідача - Федоренка О.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквізіт-Інвест"
до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова
пропро скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквізіт-Інвест»звернулось до суду із позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 14.07.2010 р. №0000392200/0, від 09.09.2010 р. №0000392200/1, від 18.11.2010 р. №0000392200/2 на суму зобовязання з податку на прибуток у розмірі 289808,22 грн., у тому числі за основним платежем 193205,48 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 96602,74 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відображений в акті перевірки від 01.07.2010 р. № 7004/2200/30592351 висновок податкового органу про вчинення ТОВ «Аквізіт-Інвест»порушення податкового законодавства є помилковим. Відсутність порушення пп. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 та пп. 7.6.4. п. 7.6. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивач обґрунтовував тим, що ТОВ «Аквізіт-Інвест»правомірно було віднесено суму 772821,92 грн. до складу доходів по операціям з векселями, тому що таке відображення операції повною мірою відповідає первинним документам, на підставі яких позивачем отримано даний дохід.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила адміністративний позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував в повному обсязі, просив відмовити. На підтвердження своєї позиції вказав, що згідно з висновками акту перевірки від 01.07.2010 р. № 7004/2200/30592351 позивачем допущене порушення пп. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 та пп. 7.6.4. п. 7.6. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягає у тому, що ТОВ «Аквізіт-Інвест»не відображено у складі валових доходів суму відсотків за векселями у розмірі 772821,92 грн., натомість ця сума включена до складу доходу операціям з векселями. На підставі викладеного, представник відповідач просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Вислухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
У період з 12.05.2010 р. по 23.06.2010 р. на підставі направлення на перевірку від 12.05.2010 р. № 595, з продовженням на підставі направлення на перевірку від 10.06.2010 р. № 733 ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова була проведена планова документальна перевірка ТОВ «Аквізіт-Інвест»за період з 01.07.2008 р. по 31.03.2010 р., за результатами якої складено акт від 01.07.2010 р. № 7004/2200/30592351.
Актом перевірки встанолені порушення позивачем п.п. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 та п.п. 7.6.4. п. 7.6. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягає у тому, що ТОВ «Аквізіт-Інвест»не було відображено у складі валових доходів суму відсотків за векселями у розмірі 772821,92 грн. (по векселю АА 0241448 483013,7 грн. та по векселю АА 0241449 289808,22 грн.), що була отримана позивачем за договором купівлі-продажу цінних паперів №Д913/08;Д15/09-6 від 15.09.2008р., укладеному із ТОВ «АТН-Інвест». Згідно з актом від 01.07.2010 р. № 7004/2200/30592351 позивач неправомірно, в порушення пп. 7.6.4. п. 7.6. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»відобразив суму відсотків за вказаними векселями, до складу доходів за векселями. За змістом акту перевірки, враховуючи факт продажу векселів АА 0241448 та АА 0241449 їх емітенту ТОВ «АТН-Інвест», мала місце операція предявлення векселів до оплати, а тому сума відсотків за цими векселями мала бути включена до складу валового доходу ТОВ «Аквізіт-Інвест».
На підставі акту від 01.07.2010 р. № 7004/2200/30592351 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: від 14.07.2010 р. №0000392200/0, від 09.09.2010 р. №0000392200/1, від 18.11.2010 р. №0000392200/2 на суму зобовязання з податку на прибуток у розмірі 289808,22 грн., у тому числі за основним платежем 193205,48 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 96602,74 грн.
Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими з огляду на наступне.
За умовами договору купівлі-продажу цінних паперів № Д913/08; Д15/09-6 від 15.09.2008 р., ТОВ «Аквізіт-Інвест»(продавець за договором) зобовязується передати у власність ТОВ «АТН-Інвест»(покупець за договором), який зобовязується прийняти та оплатити наступні векселі: вексель простий АА 0241448, номінальною вартістю 5000000 грн. з 8,2% річних та вексель простий АА 0241449, номінальною вартістю 3000000 грн. з 8,2% річних. Пунктом 1.1. та 1.2. договору №Д913/08;Д15/09-6 від 15.09.2008р. передбачено договірну вартість векселів у 8772821,92 грн. Згідно з актом приймання-передачі векселя від 15.09.2008 р. до договору №Д913/08;Д15/09-6 від 15.09.2008р. ТОВ «Аквізіт-Інвест»передав, а ТОВ «АТН-Інвест»прийняв вказані векселів за договірною вартістю 8772821,92 грн.
Згідно з наявними у матеріалах справи виписками із банківського рахунку ТОВ «Аквізіт-Інвест», оплата векселів за договором №Д913/08;Д15/09-6 від 15.09.2008р. отримана з призначенням платежу: «Оплата за векселі згідно з договором №Д913/08;Д15/09-6 від 15.09.2008р.».
Таким чином, наявними у матеріалах справи доказами засвідчується, що ТОВ «Аквізіт-Інвест»вексель простий АА 0241448 та вексель простий АА 0241449 було відчужено на користь ТОВ «АТН-Інвест»за договором №Д913/08;Д15/09-6 від 15.09.2008р. за договірною вартістю 8772821,92 грн., без виділення суми відсотків за векселями.
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У матеріалах справи відсутні докази визнання недійсним договору №Д913/08;Д15/09-6 від 15.09.2008р.
Згідно з підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валового доходу включаються доход від володіння борговими вимогами.
Згідно з актом перевірки від 01.07.2010 р. № 7004/2200/30592351 відповідач вважає, що ТОВ «Аквізіт-Інвест»зобовязаний був включити до складу валового доходу суму відсотків за векселями АА 0241448 та АА 0241449 у розмірі 772821,92 грн. як дохід від володіння борговими вимогами. При цьому відповідач посилається на пункт 2 статті 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», яким визначено, що вексель це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобовязання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Окрім того, в акті перевірки від 01.07.2010 р. № 7004/2200/30592351 відповідач зазначає про порушення позивачем підпункту 7.6.1. пункту 7.6. статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який передбачає, що норми цього підпункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів та на їх зворотній викуп та погашення. На підставі даної норми відповідач вказує на безпідставність включення ТОВ «Аквізіт-Інвест»отриманої від "АТН-Інвест" суми оплати векселів АА 0241448 та АА 0241449 до складу доходів від операцій з векселями.
За змістом абзацу пятого підпункту 7.6.1. пункту 7.6. статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»положення даного підпункту не поширюються на операції, які здійснюються платником податку емітентом цінного паперу, у даному випадку йдеться про податковий облік ТОВ «Аквізіт-Інвест», який не є емітентом векселів АА 0241448 та АА 0241449.
Твердження відповідача, що мала місце операція з предявлення векселів АА 0241448 та АА 0241449 до погашення ТОВ «АТН-Інвест»не підкріплена первинними документами та будь-якими іншими доказами, відповідно, у суду відсутні підстави вважати операцію з продажу вказаних векселів операцією їх погашення. Натомість матеріалами справи засвідчується факт продажу векселів ТОВ «Аквізіт-Інвест», а не їх предявлення до погашення.
Окрім того, суд вважає доцільним зауважити, що матеріалами справи - кредитними договорами №290507-К/2 від 29.05.07р. та №014-СВD від 06.04.09р., укладеними ТОВ «Аквізіт-Інвест»із ЗАТ КБ «Кредит-Дніпро»та ВАТ «Міжнародний інвестиційний банк»відповідно, а також додатками №3 до акту перевірки від 17.12.2008р. №7580/2200/30592351 та акту перевірки від 01.07.2010 р. № 7004/2200/30592351, складених ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, засвічується факт понесення позивачем витрат, які не були включені ним до складу валових витрат за наявності законних на те підстав, у таких розмірах: по кредитному договору №290507-К/2 від 29.05.07р. у сумі 302459,00 грн. за 4 кв. 2008 року та 224383,56 грн. за 2009 рік, по кредитному договору №014-СВD від 06.04.09р. 2962602,71 грн. за 2009 рік.
Відповідно підпункту б) підпункту 4.2.2. пункту 4.2. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був чинним на момент проведення перевірки і винесення оскаржуваних повідомлень-рішень, Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Таким чином, при визначенні податкового зобовязання на підставі акту перевірки від 01.07.2010 р. № 7004/2200/30592351, відповідач зобовязаний був, зважаючи на вимоги підпункту б) підпункту 4.2.2. пункту 4.2. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», врахувати до складу валових витрат ТОВ «Аквізіт-Інвест»витрати у вигляді відсотків за кредитними договорами №290507-К/2 від 29.05.07р. та №014-СВD від 06.04.09р.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про безпідставність визначення відповідачем порушення ТОВ «Аквізіт-Інвест»пп. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 та пп. 7.6.4. п. 7.6. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в частині заниження податку на прибуток у сумі 193205,48 грн. та про наявність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 14.07.2010р. №0000392200/0, від 09.09.2010р. №0000392200/1, від 18.11.2010р. №0000392200/2
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність законних підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 94, 104, 159, 160-162 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквізіт-Інвест" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 14.07.2010 р. №0000392200/0, від 09.09.2010р. №0000392200/1, від 18.11.2010 р. №0000392200/2, від 14.07.2010 р. №0000392200/0, від 09.09.2010 р. №0000392200/1, від 18.11.2010р. №0000392200/2.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлений 05 квітня 2011 року.
Суддя Ральченко І.М.
Судове рішення № 15103479, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 31.03.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1041/11/2070. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: