Постанова № 15103468, 30.03.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2011 р. № 2-а- 15529/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Заічко О.В.

за участю секретаря судового засідання - Басовій Н.М.

за участю представників сторін:

позивача - Мякота О.Ю.

відповідача - Калініна О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Нововодолазького підприємства теплових мереж

до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській

області

провизнання податкових повідомлень-рішень нечинними, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Нововодолазьке підприємство теплових мереж, звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, яка прийнята судом, просить визнати нечинним податкові повідомлення-рішення від 28.09.2010р. № 0000472310/0, від 22.10.2010р. № 0000472310/1, від 06.12.2010р. № 0000472310/2 в частині нарахування податкового зобовязання за основним платежем 20253 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 19509 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача заперечував проти адміністративного позову, просив суд відмовити в його задоволенні в повному обсязі, посилаючись на те, що відносини між позивачем та ТОВ «Техенергоресурс» носили фіктивний характер, роботи за договором не виконані, в підтвердження своєї позиції зазначив, що згідно актів перевірки про відсутність посадових осіб ТОВ «Техенергоресурс» за юридичною адресою, складених ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, посадові особи підприємства не знаходились за вказаною в реєстраційних документах адресою, і крім цього, не мали повноважень на виконання робіт зі складання проектно кошторисної документації.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Нововодолазькою міжрайонною ДПІ у Харківській області було проведено перевірку за результатами якої складено акт планової виїзної перевірки Нововодолазького підприємства теплових мереж з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 р. по 30.06.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 р. по 30.06.2010 р. за № 2107/23-0-33/32404380 від 20.09.2010 р.

Пунктом 2 у висновку акту встановлено, що Нововодолазьким ПТМ порушено п. 4.1. ст..4, п.п. 7.2.8. п. 7.2, п.п.7.3.1. п.7.3, п.п. 7.2.1. п. 7.2, п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 39018,00 гривень, в тому числі за травень 2009 року в сумі 20253,00 грн., за червень 2010 р. в сумі 18765 грн.

З зазначених підстав відповідачем було складено податкове повідомлення рішення від 28.09.2010 р. № 0000472310/0, яким визначено загальну суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) 58527,00 грн., в тому числі за основним платежем - 39018,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 19509,00 грн.

Скориставшись правом на оскарження, 05.10.2010 р. позивач направив на адресу Нововодолазької МДПІ скаргу на вказане податкове повідомлення рішення, в якій не погодився з основним платежем в сумі 20253,00 грн. та штрафними санкціями в сумі 19509,00 грн.

При цьому, 13.10.2010 р. Нововодолазьким ПТМ до державного бюджету Нововодолазького району було перераховано 18765,00 грн. сплату ПДВ згідно акту перевірки від 20.09.2010 р. №2107/230-33, що підтверджується платіжним дорученням №596.

Нововодолазькою МДПІ скаргу було розглянуто та рішенням від 21.10.2010 р. відмовлено в її задоволенні, а також складено податкове повідомлення рішення від 22.10.2010 р. №0000472310/1, яким сума податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) залишена без змін.

Рішенням Державної податкової адміністрації у Харківській області від 22.11.2010 р. №4357/10/25-103 за результатами розгляду повторної скарги Нововодолазького ПТМ від 25.10.2010 р. податкові повідомлення рішення від 28.09.2010 р. та від 22.10.2010 р. залишені без змін, а скарга без задоволення.

В судовому засіданні достовірно встановлено та перевірено письмовими доказами, що між Нововодолазьким ПТМ та ТОВ «Техенергоресурс» укладені наступні договори: №01-09 від 15.04.2009 р. на виконання робіт по розробці проектно кошторисної документації на реконструкцію існуючої котельні» Нововодолазького ПТМ за адресою: с. Караван, вул. Комсомольська, 1. Вартість робіт складає 39320,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 6553,34 грн. Термін дії договору складає з 15.04.2009 р. по 30.12.2009 р.; №02-09 від 15.04.2009 р. на виконання робіт по розробці проектно кошторисної документації на реконструкцію існуючої котельні» Нововодолазького ПТМ за адресою: с. Новоселівка, вул. Дзержинська, 267а. Вартість робіт складає 38375,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 6395,84 грн. Термін дії договору складає з 15.04.2009 р. по 30.12.2009 р.; №03-09 від 15.04.2009 р. на виконання робіт по розробці проектно кошторисної документації на реконструкцію існуючої котельні» Нововодолазького ПТМ за адресою: с. Охоче, вул. Ювілейна 1. Вартість робіт складає 43825,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 7305,00 грн. Термін дії договору складає з 15.04.2009 р. по 30.12.2009 р.

ТОВ «Техенергоресурс» надало позивачу наступні податкові накладні: № 02.09 від 21.04.2009 р. - на загальну суму 39320,00 грн., в тому числі ПДВ 6553,33 грн. за договором №01-09 від 15.04.2009 р.; №01.09 від 29.04.2009 р. на загальну суму 38375,00 грн., в тому числі ПДВ 6395,83 грн. за договором №02-09 від 15.04.2009 р.; №03.09 від 15.04.2009 р. на загальну суму 43825,00 грн., в тому числі ПДВ 7304,17 грн. за договором №03-09 від 15.04.2009 р.

Також, ТОВ «Техенергоресурс» виконав робочі проекти на технічне переобладнання трьох котельних Нововодолазького ПТМ в с. Караван, с. Новоселівка та в с. Охоче, оригінали яких були досліджені в судовому засіданні.

Виконання робіт за переліченими договорами підтверджується актами виконаних робіт: від 21.04.2009 р. договору №01-09; від 29.04.2009 р. договору №02-09; від 15.04.2009 р. договору №03-09.

Судом встановлено, що розрахунки з між Нововодолазьким ПТМ та ТОВ «Техенергоресурс» проведені грошовими коштами у сумі 121520,00 гривень, заборгованість перед виконавцем робіт відсутня.

Таким чином, наведеними доказами в повному обсязі доведена реальність договірних відносин та здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Техенергоресурс».

Крім того, зазначене в акті перевірки від 20.09.2010 р., що перелічені податкові накладні оформлені з порушенням п.п. 7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме вказане місце розташування юридичної особи постачальника, та посилання на цей факт представника відповідача, спростовуються наступним.

Відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Тобто, лише відсутність податкової накладної чи митної декларації позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Така позиція і Верховного суду України, яка вказана в Постанові від 09.09.2008 р. по справі №08/158, де зазначено, що «у Законі N168/97-ВР передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної».

Як вбачається, з договорів, податкових накладних, а також свідоцтва №100161129 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 30.01.2009 р., які надані ТОВ «Техенергоресурс» позивачу, юридична адреса підприємства зазначена: Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Петровського, 163, кімн. 116.

Висновок відповідача про відсутність посадових осіб ТОВ «Техенергоресурс» за юридичною адресою, ґрунтується на відповідних актах, складених ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 25.02.2009 р., 26.02.2009 р., 02.03.2009 р., 04.03.2009 р., 19.03.2009 р., 06.08.2009 р., 06.08.2009 р., 09.11.2009 р., 04.12.2009 р., але договірні відносини між позивачем та ТОВ «Техенергоресурс» тривали протягом квітня 2009 року, тобто в час, коли ДПІ у Жовтневому районі не перевіряла знаходження посадових осіб підприємства за вказаною адресою.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п. 10.2 ст. 10 цього Закону платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

За таких обставин Позивач (покупець) не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про них.

Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Податкове зобовязання в сумі 20253 грн. нараховане відповідачем з порушенням Закону України «Про податок на додану вартість», тому не підлягає відшкодуванню.

Відповідно до п. 1.5. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» - штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами. З наведеного вбачається, що позивачем не порушено законодавства щодо сплати податку на додану вартість у відносинах з ТОВ «Техенергоресурс», тому нараховані відповідачем штрафні (фінансові) санкції також не підлягають відшкодуванню.

До суми податкового зобовязання позивача податковим повідомленням рішенням від 28.09.2010 р. включено 18765,00 гривень, які були сплачені 13.10.2010 р., відповідно до платіжного доручення № 569.

На зазначену суму також було нараховані штрафні (фінансові) санкції податковим повідомленням рішенням від 28.09.2010 р., і вже після сплати основного платежу податковим повідомленням рішенням від 22.10.2010 р.

Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на органи державної податкової служби покладено обов'язок щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до ст. 19 Конституції України державні органи повинні діяти на підставах, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Суд зазначає, що відповідач правомірність винесення податкових повідомлень-рішень в частині донарахування податкового зобов"язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 20253 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 19509 грн. належним чином не довів.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист прав та інтересів юридичних осіб, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а саме: Законом України "Про податок на додану вартість", а тому її дії є неправомірними.

Згідно вимог ст.8 КАСУ, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави та ст. 9 КАСУ, де передбачено, що суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, таким є Конституція України, що відповідає принципу верховенства права, який закріплений в ст.8 Конституції України та ст.22 Конституції України, де передбачено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

За таких обставин, виходячи з приписів ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 9, ч. 3 ст. 70 КАС України, суд приходить до висновку, що прийняті Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області спірні податкові повідомлення-рішення № 0000472310/0 від 28.09.2010р., № 0000472310/1 від 22.10.2010р., № 0000472310/2 від 06.12.2010р. в частині донарахування податкового зобов"язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 20253 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 19509 грн. є протиправними і повинні бути скасовані, як такі, що прийнято з порушенням ч. 3 ст. 2 КАС України.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 71, 159, 160163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Нововодолазького підприємства теплових мереж до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області про визнання податкових повідомлень-рішень нечинними задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області винесені відносно Нововодолазького підприємства теплових мереж, а саме: № 0000472310/0 від 28.09.2010р., № 0000472310/1 від 22.10.2010р., № 0000472310/2 від 06.12.2010р. в частині донарахування податкового зобов"язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 20253 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 19509 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 04 квітня 2011 року.

Суддя Заічко О.В.