Постанова № 15103464, 04.04.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 квітня 2011 р. № 2-а- 12284/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Біленського О.О.

при секретарі судового засідання Лишняк І.В.

за участю:

представника позивача Літкевич О.В.,

представника відповідача Кізілов О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Акціонерного Товариства Закритого Типу "Сокомаринад"

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова

проскасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне Товариство Закритого Типу "Сокомаринад" (далі АТЗТ «Сокомаринад») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова (далі ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова), з урахуванням уточнених позовних вимог, про скасування податкових повідомлень-рішень від 27.08.2010 року №00001152330/0 (від 23.09.2010 року №00001152330/1) в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 961662,50 грн. (податок 641109,00 грн., штрафна санкція 320553,50 грн.), від 27.08.2010 року №0001162330/0 (від 23.09.2010 року №0001162330/1) в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 439787,50 грн. (податок 293192,00 грн., штрафна санкція 146596,00 грн).

Позивач, свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова була проведена планова виїзна перевірка АТЗТ «Сокомаринад»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2010 року, за результатами якої складено акт від 02.07.2010 року №5493/233/24334545 та винесені податкові повідомлення-рішення від 27.08.2010 року №00001152330/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток на суму 1007083,50 грн. (податок 671389,00 грн., штрафна санкція 335694,50 грн.), №0001162330/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 454714,50 грн. (податок 303143,00 грн., штрафна санкція 151571,50 грн.). За висновками вказаного акту перевірки встановлено порушення АТЗТ «Сокомаринад»п.1.31 ст.1, ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року №334/94-ВР, в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №334/94-ВР), п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №168/97-ВР), що призвело до заниження податку на прибуток на суму 671389,00 грн., завищення валових доходів та валових витрат на суму 793112,00 грн., заниження валових доходів та валових витрат на суму 650000,00 грн., завищення податкових зобовязань та податкового кредиту на 158623,00 грн., заниження податку на додану вартість на 303143,00 грн., завищення відємного значення по податку на додану вартість на суму 2347,00 грн. Позивач вважає, що висновки, викладені в акті перевірки від 02.07.2010 року на підставі якого були винесені податкові повідомлення-рішення не підкріплені жодними документами і носять характер субєктивних припущень.

Представник позивача в судове засідання прибув, дав аналогічні викладеним у позовній заяві пояснення, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити в повному обсязі.

Представник ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова в судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити, оскільки вважає оскаржувані податкові повідомлення рішення такими, що прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства. Представник ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова в своїх запереченнях послався на порушення позивачем п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №334/94-ВР, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР. Представник ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова вважає що встановлені під час проведення документальної перевірки позивача порушення діючого законодавства були зафіксовані у акті перевірки належним чином, їм надана правова оцінка, у звязку із чим позовні вимоги за своїм характером є не обґрунтованими та безпідставними як нормативно, так і документально.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, зясувавши фактичні обставини, суд встановив наступне.

Позивач, АТЗТ «Сокомаринад», зареєстрований виконавчим комітетом Харківської міської ради 17.05.1996 року, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія №12801200000000179 та отримано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №29851251 від 06.08.1997 року.

Згідно Довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності за КВЕД, позивача є перероблення та консервування овочів та фруктів, не віднесене до інших групувань, оптова торгівля фруктами та овочами, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення, не віднесеними до інших групувань, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, надання інших індивідуальних послуг.

Фахівцями ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова на підставі направлень від 08.06.2010 року №375, від 22.06.2010 року №3425, виданих ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова, згідно п.1 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року за №509-XІІ в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №509-XІІ), з 08.06.2010 року по 29.06.2010 року була проведена планова виїзна перевірка АТЗТ «Сокомаринад»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2010 року, за результатами якої складено акт від 02.07.2010 року №5493/233/24334545.

На підставі акту перевірки №5493/233/24334545 від 02.07.2010 року, ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова було прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.08.2010 року №00001152330/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток на суму 1007083,50 грн. (податок 671389,00 грн., штрафна санкція 335694,50 грн.), від 27.08.2010 року №0001162330/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 454714,50 грн. (податок 303143,00 грн., штрафна санкція 151571,50 грн.).

За результатами адміністративного оскарження АТЗТ «Сокомаринад»податкових повідомлень-рішень від 27.08.2010 року №00001152330/0, №0001162330/0 в порядку передбаченому п.5.2 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ, який діяв на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2181-ІІІ), ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова були винесені податкові повідомлення-рішення від 23.09.2010 року №00001152330/1, від 23.09.2010 року №0001162330/1, згідно з якими визначені суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток було залишено без змін, а скарги АТЗТ «Сокомаринад»без задоволення.

З акту перевірки вбачається, що АТЗТ «Сокомаринад»в порушення пп.5.2.1 п.5.2. пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №334/94-ВР занизила податок на прибуток на суму 671389,00 грн., в тому числі за 2 квартал 2008 року на суму 126934,00 грн., 3 квартал 2008 року на суму 14907,00 грн., за 4 квартал 2008 року на суму 4123,00 грн., за 2 квартал 2009 року на суму 253739,00 грн., за 4 квартал 2009 року на суму 271686,00 грн. Також у висновках акту перевірки зазначено порушення АТЗТ «Сокомаринад»п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 303143,00 грн., у тому числі за квітень 2008 року у сумі 54387,00 грн., за травень 2008 року у сумі 47160,00 грн., за вересень 2008 року у сумі 6653,00 грн., за листопад 2008 року у сумі 3928 грн., за квітень 2009 року у сумі 191645,00 грн. та завищено відємне значення по податку на додану вартість по рядку 26 декларації за травень 2009 року на суму 2347,00 грн.

Позивачем, висновки акту перевірки по контрагентам ПП «Мельник»та ТОВ «Компанія «Донбаспродукт»не оскаржувалися та не досліджувалися при судовому розгляді справи.

Відносно взаємовідносин АТЗТ «Сокомаринад»з ТОВ «Антех»суд зазначає наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Антех»зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 27.06.2006 року, засновником та керівником зазначено ОСОБА_3, 29.12.2008 року внесено запис про перереєстрацію ТОВ «Антех»в ПП ФГ «Антей-Приват», засновником та керівником залишився ОСОБА_3.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Антех»та АТЗТ «Сокомаринад»було укладено договори купівлі-продажу №04/01-1 та №04/01-2 від 04.01.2008 року, підписані з боку ТОВ «Антех»директором ОСОБА_4. На підставі вказаних договорів АТЗТ «Сокомаринад»здійснило розрахунок у безготівковій формі, що підтверджується матеріалами справи. ТОВ «Антех»було виписано податкові накладні за взаємовідносинами з АТЗТ «Сокомаринад»за підписами директорів ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Відповідно до акту ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова про результати документальної невиїзної перевірки ПП ФГ «Антей-Приват»від 14.10.2009 року №4624/232/34390820, та пояснення ОСОБА_5 та ОСОБА_3, які вони надали (протоколи допитів свідків від 19.05.2009 року в кримінальній справі №16090018 відносно посадових осіб підприємства) та в яких зазначили, що вони будь-яких первинних бухгалтерських та податкових документів підприємства, договорів, податкових декларацій не підписували, довіреностей на право здійснення фінансово-господарської діяльності вказаних підприємств не виписували.

Також з матеріалів справи вбачається, що у ТОВ «Антех»відсутні необхідні умови для здійснення фінансово - господарської діяльності, а саме відсутні необхідні трудові ресурси, протягом перевіряємого періоду на підприємстві лічився 1 штатний робітник (директор), сумісників не має, відсутні необхідні основні фонди, складські приміщення, обладнання для виконання укладених угод, власні або наймані транспортні засоби, відсутні підрядні контракти або договори з безпосередніми виконавцями робіт, послуг.

Суд зазначає, що відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України №168/97-ВР обєктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України з:

передачі права власності на обєкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця;

передачі обєкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача;

поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України;

поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України;

в інших випадках, визначених цим Законом.

Згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України №168/97-ВР, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №166, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає в декларації з ПДВ. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Отже, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Наявність у позивача виданих та отриманих податкових накладних, про що він зазначає в позовній заяві та які містяться в матеріалах справи, є обовязковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, проте не вичерпною. В даному випадку не було дотримано обовязкових умов для виникнення права на формування податкового кредиту виникнення обєкту оподаткування, що передбачено вимогами ст.3, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України №334/94-ВР суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Абзацем 4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №334/94-ВР передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Суд зазначає, що у даному випадку підстав для включення АТЗТ «Сокомаринад»до складу валових витрат суми 374400,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Антех»не має, через недійсність договорів, підписаних неповноважною особою.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини , на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

АТЗТ «Сокомаринад»не надано до суду вичерпних доказів, які б свідчили про реальність виконання укладених угод, в звязку з якими видано податкові накладні, на підставі яких в подальшому сформовано податковий кредит та сформовано валові витрати підприємства.

Щодо доводів позовної заяви про відсутність у податкового органу права визнавати нікчемними правочини суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Згідно із ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Окрім цього, представником відповідача надано до суду протоколи допитів ОСОБА_5 та ОСОБА_3, які надали пояснення, що вони будь-яких первинних бухгалтерських та податкових документів підприємства, договорів, податкових декларацій не підписували, довіреностей на право здійснення фінансово-господарської діяльності вказаних підприємств не виписували.

Суд також зазначає, що відповідно до ч.1, 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.1 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704 визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Пунктом 2.4 вказаного положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинні документи, надані позивачем та знаходяться у матеріалах справи не можуть бути прийняті судом до уваги, через відсутність на документах підпису директора ТОВ «Антех»ОСОБА_3.

Таким чином, суд прийшов до висновку що ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова, як субєктом владних повноважень в повній мірі доведено правомірність свого рішення, обґрунтовано доведено, що АТЗТ «Сокомаринад»та ТОВ «Антех», укладаючи зазначені угоди, заздалегідь не мали на меті досягнення реального економічного ефекту від таких угод, створення взаємних прав та обовязків, внаслідок чого правомірно нараховано податкове зобовязання АТЗТ «Сокомаринад»з податку на прибуток у розмірі 93600,00 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 74880,00 грн..

У відповідності до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України №2181-ІІІ, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова правомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції 50% від зазначених податкових зобовязань.

Відносно взаємовідносин АТЗТ «Сокомаринад»з ТОВ «Асоціація постачальників обладнання»суд зазначає наступне.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТОВ «Асоціація постачальників обладнання»було зареєстровано в якості юридичної особи 24.12.2004 року Виконавчим комітетом Донецької міської ради, а 19.10.2009 року внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи у звязку з визнанням її банкрутом.

Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова зроблено висновок, що встановлення факту на момент перевірки, що ТОВ «Асоціація постачальників обладнання»припинено (ліквідовано, закрито) та недекларування податкового зобовязання з податку на додану вартість є підставою визнання зайво включеним до складу валових витрат АТЗТ «Сокомаринад»суми у розмірі 969958,00 грн та завищення податкового кредиту за квітень 2009 року, з урахуванням даних Додатку №5 та рядку 10.1 до Декларації по податку на додану вартість, у розмірі 193992,00 грн.

Судом встановлено, 30.01.2009 року між ТОВ «Асоціація постачальників обладнання»(продавець) та АТЗТ «Сокомаринад»(покупець) було укладено Договір №30/01-01, відповідно до якого продавець зобовязується передати у власність покупця товар, а покупець зобовязується прийняти та сплатити за товар на умовах даного договору. Вказаний договір має всі необхідні реквізити, а саме підписаний та скріплений печатками сторін.

В судовому процесі були досліджені видаткові накладні, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, які в сукупності свідчать про реальність виконання укладеної між АТЗТ «Сокомаринад»та ТОВ «Асоціація постачальників обладнання»угоди, та як наслідок правомірність віднесення АТЗТ «Сокомаринад»сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Згідно з п.1.6, 1.7 ст.1 Закону України №168-97/ВР податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а податкове зобовязання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України №168-97/ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п.п.7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону України №168-97/ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168-97/ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у звязку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України №168-97/ВР передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168-97/ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи документами, передбаченими п.п.7.2.6 цього пункту. Платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами лише у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами.

Виходячи з наведених норм законодавства та наявних матеріалів справи, АТЗТ «Сокомаринад»виконало вимоги законодавства, сплативши податок на додану вартість в ціні товару ТОВ «Асоціація постачальників обладнання»яке, в свою чергу, виконало вимоги діючого законодавства видавши АТЗТ «Сокомаринад»належним чином оформлені податкові накладні на сплачені суми податку. Факт оплати встановлено актом перевірки та не заперечувався сторонами у справі.

Пунктом 7.5 ст.7 Закону України №168-97/ВР встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, отримання податкової накладної є необхідною умовою правомірного формування податкового кредиту покупця товарів, робіт, послуг.

Суд зазначає, що чинним законодавством України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару (робіт, послуг) та дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть у разі, якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань зі сплати податків, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Також законодавство України не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Таким чином, посилання ДПІ на відсутність обєкта оподаткування, через недекларування податкового зобовязання з податку на додану вартість ТОВ «Асоціація постачальників обладнання»у квітні 2009 року, не приймається судом до уваги, через відсутність прямого звязку між фактом недекларування податкового зобовязання та правом платника податків на податковий кредит.

Окрім цього суд зазначає, що запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ «Асоціація постачальників обладнання»у звязку з визнанням її банкрутом було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 19.10.2009 року, запис про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи було внесено 20.07.2009 року, тобто ліквідація ТОВ «Асоціація постачальників обладнання»відбувалася після отримання та декларування податкових накладних у відповідності до законодавства України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що АТЗТ «Сокомаринад»було правомірно нараховано податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Асоціація постачальників обладнання»у розмірі 193992,00 грн.

В звязку з тим, що ДПІ в Червонозаводському районі м.Харкова не мала належних підстав для визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 193992,00 грн., то згідно положень Закону України №2181-ІІІ відповідач не мав підстав для визначення АТЗТ «Сокомаринад»штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 96996,00 грн.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України №334/94-ВР передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

За змістом п.1.32 ст.1 Закону України №334/94-ВР господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. При цьому, під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України №334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно ст.1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із п.5.3.9 ст.5 Закону України №334/94-ВР валові витрати мають бути підтвердженні відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши первинні документи по господарським взаємовідносинам АТЗТ «Сокомаринад»з ТОВ «Асоціація постачальників обладнання»суд вважає, що вказані документи підтверджують, що продукція, придбана у ТОВ «Асоціація постачальників обладнання»використовувалась у власній господарській діяльності підприємства. У зв'язку з цим суд приходить до висновку про те, що АТЗТ «Сокомаринад»правомірно віднесло витрати у розмірі 969958,15 грн. до складу валових витрат підприємства.

Таким чином, суд приходить до висновку про неправомірність визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток по взаємовідносинам АТЗТ «Сокомаринад»з ТОВ «Асоціація постачальників обладнання»у розмірі 242490,00 грн., дійсним обставинам справи, вимогам діючого законодавства та необхідність скасування.

Через відсутність правових підстав у ДПІ в Червонозаводському районі м.Харкова для визначення АТЗТ «Сокомаринад»податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 242490,00 грн., то згідно положень Закону України №2181-ІІІ відповідач не мав підстав для визначення АТЗТ «Сокомаринад»штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 121245,00 грн.

Відносно взаємовідносин АТЗТ «Сокомаринад»з ТОВ «Мітон-груп»суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, актом перевірки встановлено, що АТЗТ «Сокомаринад»неправомірно віднесено до складу валових витрат суму у розмірі 133335,00 грн. (без ПДВ) та сформовано податковий кредит у розмірі 26667,00 грн., через недотримання правил ведення податкового обліку на підприємстві.

Судом встановлено, що згідно протоколу вилучення СГСБЕЗ Київського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області від 10.06.2009 року на АТЗТ «Сокомаринад»були вилучені: договір №01/04-1 від 01.04.2008 року, податкова накладна №93 від 17.04.2008 року, видаткова накладна №ПН-0000015 від 17.04.2008 року.

Відповідно до ч.1 ст.70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Представником позивача до суду було надано накладну ТОВ «Мітон-груп»від 17.04.2008 року №22 на 159999,41 грн. (про купівлю кураги, черносливу, ізюму, кокос, стружки), яка не є належним доказом через відсутність підпису уповноваженої ТОВ «Мітон-груп»особи. Також до суду було надано банківську виписку про проведену сплату 17.04.2008 року (за номером 223 сплата за кондит. сировину від 17.04.2008 року в тому числі ПДВ 26666,67 грн., всього на 160000,00 грн.), однак з вказаної виписки не вбачається за яким саме договором було проведено сплату коштів, тому ця виписка не можу слугувати належним доказом існування господарських взаємовідносин між АТЗТ «Сокомаринад»з ТОВ «Мітон-груп».

Відповідно до ч.1, 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.1 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704 (далі Положення №88) визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Пунктом 2.4 вказаного положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.6.9 Положення №88, в редакції що діяла на час вилучення документів, вилучення первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерських звітів і балансів у підприємств, установ може бути здійснено тільки за постановою органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і судів, державної контрольно-ревізійної та податкової служб відповідно до чинного законодавства України. Вилучення оформлюється протоколом (актом), копія якого вручається під розписку відповідній посадовій особі підприємства, установи. З дозволу і в присутності представників органів, які здійснюють вилучення, відповідні посадові особи підприємства, установи можуть зняти копії та скласти реєстр документів, що вилучаються, із зазначенням підстав і дати їх вилучення. Органи, що вилучили документи, забезпечують підприємствам, установам за їх письмовим зверненням можливість зробити виписку, витяг, копію документів для видачі довідок за обставинами відповідно до законодавства.

Однак, до суду не було надано копій первинних документів, що підтверджують дійсність господарської операції, та як наслідок не доведено правомірність формування валових витрат та визначення податкового кредиту АТЗТ «Сокомаринад»по взаємовідносинам з ТОВ «Мітон-груп».

Таким чином, суд прийшов до висновку що ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова доведено правомірність висновку, щодо неправомірного віднесення АТЗТ «Сокомаринад»до складу валових витрат суми у розмірі 133335,00 грн (без ПДВ) та формування податкового кредиту у розмірі 26667,00 грн., внаслідок чого правомірно нараховано податкове зобовязання АТЗТ «Сокомаринад»з податку на прибуток у розмірі 33334,00 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 26667,00 грн..

Отже, ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова правомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції 50% від зазначених податкових зобовязань у відповідності до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України №2181-ІІІ.

Стосовно взаємовідносин АТЗТ «Сокомаринад»з ТОВ «Ланис»та ТОВ «Асоціація постачальників обладнання»суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, актом перевірки ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова встановлено, що згідно журналу-ордеру та відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»станом на 31.12.2009 року АТЗТ «Сокомаринад»лічиться кредиторська заборгованість перед підприємством ТОВ «Ланис»у розмірі 436700,00 грн., яке має стан платника 16 припинене (ліквідоване, закрито), знято з обліку ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 12.11.2009 року за №Б15/26-09 та перед підприємством ТОВ «Асоціація постачальників обладнання»у розмірі 650043,21 грн., яке має стан платника 16 припинене (ліквідоване, закрито), знято з обліку ДПІ у Київському районі м.Донецька від 07.10.2009 року за №42/84Б.

Факт наявності кредиторської заборгованості представником позивача, в судовому засіданні, не заперечувався.

Судом встановлено, що відповідно до довідок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ «Асоціація постачальників обладнання»у звязку з визнанням її банкрутом було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 19.10.2009 року, запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ «Ланис»у звязку з визнанням її банкрутом було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 20.11.2009 року.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 14 травня 1992 року №2343-XII, опублікування відомостей про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури здійснюється ліквідатором у офіційних друкованих органах за рахунок банкрута у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

Таким чином інформація про визнання банкрутами ТОВ «Ланис»та ТОВ «Асоціація постачальників обладнання»є загальновідомою та вважається доведеною до відома осіб, інтересів яких стосується.

Відповідно до вимог п.4.1 ст.4 Закону України №334/94-ВР валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Згідно п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 вказаного Закону України №334/94-ВР валовий дохід, зокрема, включає: доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу.

Підпунктом 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України №334/94-ВР передбачено, що платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій: а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією; б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Відповідно до абз.3 п.1.25 ст.1 Закону України №334/94-ВР безнадійна заборгованість - заборгованість фізичної особи - субєкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як субєкта підприємницької діяльності).

Також, як вбачається з п.п.1.22.1 ст.1 Закону України №334/94-ВР безнадійна заборгованість вважається безповоротною фінансовою допомогою.

Оскільки у 4 кварталі 2009 року було припинено юридичні особи ТОВ «Ланис»та ТОВ «Асоціація постачальників обладнання», у звязку з визнанням її банкрутами, зобовязання позивача по оплаті отриманого товару (робіт, послуг) припинилось, то такий товар (роботи, послуги) є безоплатно отриманими платником податку та набули статусу безповоротної фінансової допомоги, в звязку з чим за приписами п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України №334/94-ВР їх вартість підлягає включенню до валового доходу.

Таким чином висновки акту перевірки ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова, щодо заниження АТЗТ «Сокомаринад»складу валових доходів по рядку 01.6 Декларації «інші доходи, крім визначених у 01.1-01.5»за 4 квартіл 2009 року на суму 1086743,00 грн. є обґрунтованими та такими що відповідають фактичним обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТЗТ «Сокомаринад»про скасування податкових повідомлень-рішень від 27.08.2010 року №00001152330/0 (від 23.09.2010 року №00001152330/1) в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 363735,00 грн. (за основним платежем 242490,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 121245,00 грн.), від 27.08.2010 року №0001162330/0 (від 23.09.2010 року №0001162330/1) в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 290988,00 грн. (за основним платежем 193992,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 96996,00 грн.) документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

В іншій частині відсутні підстави для задоволення позову через правомірність та обґрунтованість прийнятих податкових повідомлень-рішень, якими визначено суми податкового зобовязання та визначено штрафні (фінансові) санкції.

Згідно ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Отже, суд присуджує АТЗТ «Сокомаринад»здійснені документально підтверджені судові витрати відповідно до задоволених вимог в розмірі 1,59 грн.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Акціонерного Товариства Закритого Типу "Сокомаринад" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова №00001152330/0 від 27.08.2010 року, №00001152330/1 від 23.09.2010 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 363735,00 грн. (за основним платежем 242490,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 121245,00 грн.)

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова №0001162330/0 від 27.08.2010 року, №0001162330/1 від 23.09.2010 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 290988,00 грн. (за основним платежем 193992,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 96996,00 грн.)

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Акціонерного Товариства Закритого Типу "Сокомаринад" (вул. Кузнечна, 2, м.Харків, 61003, код 24334545) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1,59 грн. (одна гривня 59 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова у повному обсязі виготовлена 08.04.2011 року.

Суддя Біленський О.О.