Постанова № 15103425, 31.03.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

31 березня 2011 р. № 2-а- 12939/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Біленського О.О.

при секретарі судового засідання Лишняк І.В.

за участю:

представника позивача Машир В.О.,

представника відповідача Піскун Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Контактенерго"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова

провизнання незаконними дій та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Контактенерго" (далі - ТОВ "Контактенерго") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова (далі - ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова) про визнання незаконними дії податкового органу з визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 172827,00 грн., скасування податкового повідомлення-рішення №0003712305/0 від 20.09.2010 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте податковим органом на підставі акту №8732/2305/34014744 від 26.08.2010 року про результати невиїзної документальної перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ ''Контактенерго" за квітень 2010 року. Згідно висновків вказаного акту податковий орган встановив завищення податкового кредиту у ТОВ "Контактенерго" за наслідками вчинених правочинів з ТОВ "Електрощит-Сервіс". Вказане податкове повідомлення - рішення позивач вважає таким, що суперечить законодавству з питань оподаткування. Позивачем було додержано встановлений порядок податкового кредиту за спірними господарськими операціями. Позивач вважає, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це не тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав весь перелік умов щодо отримання такого відшкодування та має належні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Таким чином відповідачем було прийнято необґрунтоване податкове повідомлення-рішення, що є підставою для його скасування.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав на підставі викладених у позові фактів та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у запереченнях на адміністративний позов та у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що під час проведення перевірки було виявлено порушення ТОВ "Контактенерго" вимог п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР, який діяв на час виникнення правовідносин (далі - Закон України №168/97-ВР), а саме безпідставне віднесення до складу податкового кредиту за квітень 2010 року суми 115218,00 грн. по податкових накладних, отриманих від ТОВ "Електрощит-Сервіс". Вказані у акті перевірки факти неподання ТОВ «Електрощит-Сервіс»податкової декларації свідчать про відсутність об'єкту оподаткування, який виникає при проведенні вказаними підприємствами фінансово - господарських операцій. Таким чином, як вважає відповідач, ТОВ «Електрощит-Сервіс»не задекларовано обєкт оподаткування та податкове зобовязання з податку на додану вартість, та як наслідок неправомірно сформовано податковий кредит ТОВ "Контактенерго" за квітень 2010 року.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та довідки Головного управління статистики у Харківській області №821 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ТОВ "Контактенерго" зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Харківської міської ради 14.02.2006 року.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Контактенерго" було взято на податковий облік у ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова за №16060 від 14.02.2006 року та зареєстровано в якості платника податку на додану вартість 07.03.2006 року.

На підставі п.1 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року за №509-XІІ, в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (надалі Закон України №509-XІІ) фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова в період з 16.08.2010 року по 26.08.2010 року була проведена невиїзна перевірка податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ "Контактенерго" за квітень 2010 року.

За результатами перевірки складено Акт №8732/2305/34014744 від 26.08.2010 року, відповідно до якого було виявлено порушення вимог вимог п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень 2010 року на загальну суму 115218,00 грн.

Сутність порушень ТОВ "Контактенерго", встановлених актом перевірки, полягає у тому, що ТОВ "Контактенерго" в декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року було завищено суму податкового кредиту на суму 115218,00 грн. за рахунок неправомірного віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, що виявлені в результаті співставлення даних податкової звітності, та стали результатом розбіжності між даними задекларованого податкового кредиту ТОВ "Контактенерго" та даними податкових зобов'язань ТОВ «Електрощит-Сервіс». Актом перевірки встановлено, що ТОВ «Електрощит-Сервіс»не подано податкову декларацію (за інформацією ДПІ в Орджонікідзевському райні міста Харкова, яка міститься в матеріалах справи на аркуші 70, податкові декларації за квітень 2010 року вх. від 21.05.2010 року №21228 та від 30.06.2010 року №23069 були подані, але не визнані як податкова звітність), не задекларовано обєкт оподаткування та податкові зобовязання з податку на додану вартість, що в сукупності свідчить про відсутність правових підстав для формування ТОВ "Контактенерго" податкового кредиту за операціями з придбання товарів, робіт, послуг від ТОВ «Електрощит-Сервіс», які фактично не відбулися.

За наслідками вказаного акту перевірки ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова було прийнято податкове повідомлення-рішення №0003712305/0 від 20.09.2010 року, згідно якого ТОВ "Контактенерго" було визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість з урахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 172827,00 грн.

Судом встановлено, що 20.01.2010 року між ТОВ «Електрощит-Сервіс»(продавець) та ТОВ "Контактенерго" (покупець) було укладено Договір поставки №7/01, відповідно до якого продавець зобовязується поставити, а покупець зобовязується оплатити та прийняти товар на умовах даного договору. Вказаний договір має всі необхідні реквізити, а саме підписаний та скріплений печатками сторін.

В судовому процесі були досліджені товарно-транспорті накладні, видаткові накладні, податкові накладні, реєстр отриманих та виданих податкових накладних, копії платіжних доручень, які в сукупності свідчать про реальність виконання укладеної між ТОВ «Електрощит-Сервіс»та ТОВ "Контактенерго" угоди, та як наслідок правомірність віднесення ТОВ "Контактенерго" сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідність форми та змісту податкових накладних вимогам законодавства України не заперечувались сторонами в судовому засіданні.

Згідно з п.1.6, 1.7 ст.1 Закону України №168-97/ВР податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а податкове зобовязання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України №168-97/ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п.п.7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону України №168-97/ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168-97/ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у звязку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України №168-97/ВР передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168-97/ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи документами, передбаченими п.п.7.2.6 цього пункту. Платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами лише у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами.

Виходячи з наведених норм законодавства та наявних матеріалів справи, ТОВ "Контактенерго" виконав вимоги законодавства, сплативши податок на додану вартість в ціні товару ТОВ «Електрощит-Сервіс»який, в свою чергу, виконав вимоги діючого законодавства видавши ТОВ "Контактенерго" належним чином оформлені податкові накладні на сплачені суми податку.

Пунктом 7.5. ст.7 Закону України №168-97/ВР встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, отримання податкової накладної є необхідною умовою правомірного формування податкового кредиту покупця товарів, робіт, послуг.

Суд зазначає, що чинним законодавством України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару (робіт, послуг) та дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть у разі, якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань зі сплати податків, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Також законодавство України не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Окрім цього представником ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова було надано, та залучено до матеріалів справи судом, співставлення щодо декларування податкового кредиту та податкового зобовязання ТОВ "Контактенерго" та ТОВ «Електрощит-Сервіс», з якого вбачається відсутність розбіжностей, тобто ТОВ «Електрощит-Сервіс»на час розгляду справи надано податкову декларацію з податку на додану вартість та задекларовано податкове зобовязання по взаємовідносинам з ТОВ "Контактенерго", вказаний факт було встановлено судом з пояснень представника відповідача.

Таким чином, посилання ДПІ на відсутність обєкта оподаткування, через невизнання податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Електрощит-Сервіс»за квітень 2010 року як податкової звітності, не приймається судом до уваги, через спростування матеріалами справи зазначеного у акті перевірки факту та через відсутність прямого звязку між фактом неприйняття органами ДПІ податкової декларації та правом платника податків на податковий кредит.

Стосовно посилань відповідача в акті перевірки на лист ДПІ у Орджонікідзевському районі міста Харкова від 20.08.2010 року №2335/7/23-315, в якому повідомлено, що посадові особи ТОВ «Електрощит-Сервіс»відсутні, складено акт про відсутність посадових осіб за місцезнаходженням від 30.07.2010 року №1741/233, складено акт про неможливість проведення планової виїзної перевірки від 02.08.2010 року №1753/233 суд зазначає наступне. Податкові накладні №59.05 від 20.04.2010 року, №61.01 від 22.04.2010 року, №66.03 від 29.04.2010 року, виписані ТОВ «Електрощит-Сервіс»з податку на додану вартість на суму 115218,00 грн., яка включена ТОВ "Контактенерго" до складу податкового кредиту, були видані ТОВ «Електрощит-Сервіс»до встановлення факту відсутності посадових осіб за місцезнаходженням.

Крім цього суд зазначає, що податкові накладні виписані ТОВ «Електрощит-Сервіс», копії яких міститься в матеріалах справи, є такими документами, що підтверджують проведення господарської операції, оскільки містять відомості про продавця товару, за якими можливо в разі необхідності провести його перевірку щодо підтвердження зазначених у накладній відомостей, відомості про проданий товар, його вартість, суму податку на додану вартість.

Отже, висновки акта перевірки щодо відсутності посадових осіб підприємства за юридичною адресою суд відхиляє через відсутність встановленого факту на час складання первинних документів ТОВ «Електрощит-Сервіс».

Згідно із правовою позицією Вищого Адміністративний Суд України оформленою Інформаційним листом від 20.07.2010 року №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби»(сторінка 20) відсутність платника податків за місцем реєстрації не є підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування, задекларованої платником податків. У разі якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку».

Таким чином, ТОВ "Контактенерго" було правомірно нараховано податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Електрощит-Сервіс».

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова податкового повідомлення-рішення №0003712305/0 від 20.09.2010 року про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість з урахування штрафних (фінансових) санкцій, дійсним обставинам справи, вимогам діючого законодавства та необхідність визнання їх незаконними.

В звязку з тим, що ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова не мала належних підстав для визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість, то згідно положень Закону України №2181-ІІІ відповідач не мала підстав для визначення ТОВ "Контактенерго" штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як субєкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення, щодо нарахування позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Контактенерго" документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Отже, суд присуджує ТОВ "Контактенерго" всі здійснені документально підтверджені судові витрати в розмірі 3,40 грн.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Контактенерго" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про визнання незаконними дії та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити в повному обсязі.

Визнати незаконними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова з визначення суми податкового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю "Контактенерго" з податку на додану вартість.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова №0003712305/0 від 20.09.2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Контактенерго" (вул. Ак.Проскури, 1, м.Харків, 61070, код 34014744) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3.40 грн. (три гривні 40 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова у повному обсязі виготовлена 05.03.2011 року.

Суддя Біленський О.О.