Постанова № 15103352, 28.03.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2011 р. Справа №2-а- 685/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., при секретарі судового засідання Бондаренко Ю.В.,

за участю сторін:

представника позивача - Солдатової Я.А.,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення суми, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд, з урахуванням уточнень, стягнути з ОСОБА_2 в примусовому порядку незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 6977,19 грн.

В обґрунтування своїх первинних вимог позивач зазначив, що громадянин ОСОБА_2 03.08.2007 року був зареєстрований як шукаючий роботу з відкриттям персональної картки №НОМЕР_2 в Харківському міському центрі зайнятості. Відповідачу було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю. Харківським міським центром зайнятості проведена перевірка, в результаті якої було виявлено, що в період перебування на обліку в Харківському міському центрі зайнятості ОСОБА_2 належав до категорії зайнятого населення, в звязку з чим, незаконно отримав матеріальне забезпечення за період з 10.08.2007 року по 03.08.2008 року в сумі 3426,01 грн. Відповідачу було направлено претензію про повернення коштів, однак до теперішнього часу, допомога по безробіттю відповідачем не повернута.

Під час розгляду справи позивачем було збільшено позовні вимоги, які позивач обґрунтовує тим, що під час перебування на обліку в ХМЦЗ, позивачем було не тільки сплачено допомогу по безробіттю, але й сплачено вартість навчання відповідача в АТВТ "Харків Онлайн", у сумі 3251,18 грн., яка також підлягає стягненню з відповідача за подання недостовірних відомостей про доходи.

Відповідачем були надані письмові заперечення проти позову, в обґрунтування яких він зазначив, що в період з 23.07.2004 року по 22.06.2009 року не займався підприємницькою діяльністю, так як, для того, щоб бути підприємцем необхідно виконати наступні дії: отримати свідоцтво; стати на облік до податкової інспекції, пенсійного фонду, центру зайнятості, фонду соціального забезпечення; відкрити підприємницькі рахунки. Однак з усіх зазначених дій відповідач отримав лише дозвіл на займання підприємницькою діяльністю. На протязі 5 років до податкового інспектора не з`являвся, заяв форми №5-ОПП не писав, свідоцтво платника єдиного податку не отримував, податок не сплачував, жодних звітів не подавав до органів податкової інспекції. Посилаючись на абз.4 ст.11 Закону України "Про підприємництво", згідно якого діяльність підприємця припиняється із закінченням строку дії ліцензії, відповідач вважає, що оскільки він ліцензії на будь-який вид діяльності не отримував, то й підприємницькою діяльністю не займався, а тому не був зайнятою особою. Також зазначив, що направлення на навчання в АТ "Харків Онлайн" було примусовим, тому що центр зайнятості не міг знайти мені роботу за фахом, тому і запропонував мені курси з підвищення кваліфікації і здобуття додаткової професії. Відповідач закінчив курси, але центр зайнятості своїх зобов`язань перед ним не виконав, та роботу за новою професією не запропонував. Крім того при направлені на навчання не розяснив, що курси платні, та що витрати на їх оплату прийдеться повертати.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні підтримав письмові заперечення, та просив відмовити задоволенні позову.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.07.2007 року ОСОБА_2 звернувся за сприянням у працевлаштуванні до центру зайнятості, де був зареєстрований як такий, що шукає роботу з відкриттям персональної картки №НОМЕР_3.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №1533-ІІІ від 02.03.2000 р. функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття покладаються на органи державної служби зайнятості, які мають право діяти від імені Фонду. Статтею 16 вище вказаного Закону передбачено, що кошти Фонду використовуються на виплату забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених цим Законом. Харківський обласний центр зайнятості є робочим органом виконавчої дирекції Фонду.

Згідно вимог ст.22 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" мають право на отримання допомоги по безробіттю застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу. Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.

Згідно з п.1 ст.23 зазначеного Закону застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу. Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.

Наказом ХМЦЗ від 10.08.2007 року №НТ070810 ОСОБА_2 було надано статус безробітного і призначено допомогу по безробіттю з 10.08.2007 року по 03.08.2008 року відповідно до п.п.1, 3, 4 ст.22 та п.1 ст.23 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та п.2.1 "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності".

На підставі договору №234/07 від 09.10.2007 року, укладеного між Харківським обласним центром зайнятості робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Акціонерним товариством відкритого типу "Харків Онлайн" ОСОБА_2 був направлений ХМЦЗ на підвищення кваліфікації за навчальною програмою "Компютерна грамотність "Європейський рівень знань" до АТВТ "Харків Онлайн" зі строком навчання 3,17 міс. (488 годин). Наказом №181/2 від 10.10.2007 року відповідач був зарахований на навчання, та наказом №215/2 від 21.01.2008 року відрахований у звязку із закінченням навчання.

Згідно з Наказом від 11.10.2007 року №НТ071011 Харківським міським центром зайнятості відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю з 11.10.2007 року, у звязку з проходженням безробітним професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації за направленням ДСЗ відповідно до пп.4 п.1 ст.31 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та знято відповідача з обліку від 30.10.2008 року відповідно до п.20 "Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних" у зв`язку з працевлаштуванням безробітного відповідно до абзацу 2 пп.1 п.20 Порядку.

Згідно вимог "Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, наказом Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року №60/62, розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної. Перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття у разі, коли подані застрахованою особою документи дають їй право на одержання допомоги по безробіттю відповідно до частини першої статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Рішення щодо проведення перевірки приймається керівником центру зайнятості.

У відповідності до вимог зазначеного Порядку, 08.09.2010 року Харківським міським центром зайнятості було проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а саме здійснено співставлення даних отриманих з Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, виданою Державної реєстраційною палатою, де зазначено, що громадянин ОСОБА_2 був зареєстрований як фізична особа-підприємець з 23.07.2004 року.

Заперечення відповідача, з посиланням на те, що будучі зареєстрованим як фізична особа-підприємець, в період отримання допомоги по безробіттю, та проходження навчання за направленням ХМЦЗ, підприємницькою діяльністю не займався, судом не сприймаються виходячи з наступного.

Як вбачається з заяви відповідача від 10.08.2010 року, яку він подав до центру зайнятості з проханням надати йому статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідачем власноруч вказано, що він не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, не займається трудовою діяльністю, не має заробітної плати та інших передбачених законодавством доходів.

Суд зазначає, що абз.4 ст.11 Закону України "Про підприємництво", на який в обґрунтування своїх заперечень посилається відповідач, втратив чинність з 1 січня 2004 року згідно із Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року №436-IV.

Відповідно до вимог ст.42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно ч.1 ст.51 ГК України підприємницька діяльність припиняється: з власної ініціативи підприємця; у разі закінчення строку дії ліцензії; у разі припинення існування підприємця; на підставі рішення суду у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 3 ст.14 ГК України визначено, що ліцензія це документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання - ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов. Відносини, пов'язані з ліцензуванням певних видів господарської діяльності, регулюються законом.

Відповідно до вимог ч.3 ст.43 ГК України перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, а також перелік видів діяльності, підприємництво в яких забороняється, встановлюються виключно законом.

З аналізу наведених норм вбачається, що ліцензуванню підлягають не всі види підприємницької діяльності, а лише деякі, перелік яких визначається виключно Законом.

Крім того суд зазначає, що відповідно до вимог ст.ст.55, 58 ГК України суб'єктами господарювання є: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом.

Посилання відповідача на обовязковість проведення низки дій для набуття статусу підприємця, є лише припущенням відповідача, оскільки згідно ч.1 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Також суд зазначає, що статтею 2 Закону України "Про зайнятість населення" №803-ХІІ від 01.03.1991 року встановлено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до пп."б" п.3 ст.1 Закону України "Про зайнятість населення" в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно доЗакону України "Про особисте селянське господарство".

Згідно, наданого позивачем, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - ОСОБА_2 зареєстрований 23.07.2004 року Дергачівською районною державною адміністрацією Харківської області як фізична особа-підприємець, реєстраційний номер ФОП ЄДР: НОМЕР_4.

Таким чином, суд приходить до висновку, що під час подання заяви до центру зайнятості, відповідач був зареєстрований як фізична особа-підприємець, тобто відносився до зайнятого населення, в розумінні Закону України "Про зайнятість населення".

Натомість в своїй заяві від 01.10.2008 року відповідач зазначив неправдиві відомості, щодо свого статусу фізичної особи-підприємця.

Відповідно до п.2 Положення "Про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян які шукають роботу, і безробітних", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року №219, громадянин, який шукає роботу (безробітний), особистим підписом засвідчує достовірність внесених даних до картки персонального обліку.

У разі встановлення центром зайнятості відповідно до "Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним" належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку, а саме Рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти. Рішення центру зайнятості щодо повернення коштів може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку.

Директором Харківського міського центру зайнятості 08.09.2010 року прийнято наказ про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю та оплата наданих соціальних послуг по безробітному ОСОБА_2 за № 86, який був направлений відповідачу з листом - претензією про необхідність повернення суми виплаченої допомоги протягом 15 календарних днів з дня отримання претензії.

Рішення Харківського міського центру зайнятості щодо повернення коштів оскаржене не було та на час розгляду справи судом відповідачем кошти не повернуті до центру зайнятості.

Згідно наданих позивачем розрахунків, сума виплаченої відповідачу допомоги по безробіттю за період з 10.08.2007 року по 03.08.2008 року складає 3426,01 грн., вартість навчання відповідача в АТВТ "Харків Онлайн" складає 3251,18 грн. Загальна сума отриманої відповідачем допомоги по безробіттю та соціальних послуг складає 6977,19 грн., та на час розгляду справи відповідачем не повернута.

Пунктом 2 ст.36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до абз.1 ч.3 ст.36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення, в примусовому порядку з відповідача незаконно отриманої допомоги по безробіттю та соціальних послуг в загальній сумі 6977,19 грн., а тому позовні вимоги Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості підлягають задоволенню.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення суми - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути в примусовому порядку з громадянина ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості (61013, м. Харків. вул. Шевченка, 137А, р/р 37177300802007 ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, ОКПО 36224721) виплачену допомогу по безробіттю та допомогу в період професійного навчання в сумі 6977.19 грн. (шість тисяч дев'ятсот сімдесят сім гривень дев'ятнадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова в повному обсязі виготовлена 01 квітня 2011 року.

Суддя Котеньов О.Г.