Постанова № 15102430, 16.03.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-4559/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Удовіченка С.О.,

при секретарі Саченко Н.С.,

представника позивача: Дриги І.О.

представника відповідача: Клименко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-комплект"до Державна податкова інспекція у м.Полтавіпро скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

27 вересня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-комплект" (по тексту - позивач, ТОВ "Інтер-комплект)звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (по тексту - відповідач)про скасування податкового повідомлення-рішення №0000352305/1 від 16.07.2010.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що за результатами документальної виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 4182762,00 грн. правових відносин ТОВ “Інтер-комплект” із субєктами господарської діяльності: ТОВ "Полтавапромсервіс", ТОВ "Зерноторгсервіс", ПП "ТФ "Луг-Агропромторг" за рахунок яких були задекларовані суми бюджетного відшкодування у січні - травні 2007 року, січень - березень, травень - вересень, листопад - грудень 2008 року, січень 2009 року Державною податковою інспекцією у м. Полтаві складено акт №3428/23-6/31684668 від 15.04.2010 року відповідно до висновків якого, перевіркою встановлено порушення підпункту 7.4.1 та підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на суму 3511843,04 грн в т.ч. за січень 2007 року на 52827 грн, за травень 2007 року на 3000 грн., січень 2008 року на 3948,02 грн, за лютий 2008 року на 4529,57 грн, березень 2008 року на 14852,70 грн, за травень 2008 року на 63954,35 грн, червень 2008 року - на 26814,40 грн., липень 2008 року - на 38287,81 грн, серпень 2008 року - на 1246667,65 грн, вересень 2008 року - на 1010263,25 грн, листопад 2008 року - на 531873,58 грн, грудень 2008 року - на 341171,14 грн, січень 2009 року - на 173653,57 грн. На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000352305/0 яким зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість (по тексту скорочено - ПДВ) на 3511843,04 грн. За результатами адміністративного оскарження податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000352305/1 яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 880877,03 грн Однак ТОВ "Інтер-комплект" висновки податкової вважають неправомірними, оскільки, сплата податку на додану вартість у вказаних періодах підтверджуються належним чином оформленими накладними та платіжними дорученнями, а тому позивачем належно виконано свій обовязок по сплаті податку на додану вартість, а тому і правомірно включено суму в розмірі 880877,03 грн до податкового кредиту та заявлено, в тому числі, вказану суму до бюджетного відшкодування шляхом подання податкових декларацій з податку на додану вартість за січень - травень 2007 року, січень - березень, травень - вересень, листопад - грудень 2008 року, січень 2009 року.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, з підстав у ньому викладених, просив задовольнити.

Представник відповідач в судовому засіданні, позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що документальною невиїзною перевіркою ТОВ "Інтер - комплект" при дослідженні податкового кредиту шляхом проведення зустрічних перевірок по ланцюгу постачальників встановлено, що факт надмірної сплати податку на додану вартість, у заявлених позивачем періодах, по даному ланцюгу постачання не встановлено, а тому позивачем було завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на суму 880877,03 грн.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Інтер - комплект”, зареєстровано як юридична особа 24.09.2001 Виконавчим комітетом Полтавської міської ради, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію №15881200000001819, включене до Єдиного державного реєстру підприємство та організацій України (ЄДРПОУ), ідентифікаційний код 31684668.

15.04.2010 головним державним податковим ревізором інспектором відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податкового контролю юридичних осіб Державної податкової інспекції у м. Полтаві, інспектором податкової служби проведено документальну невиїзну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТОВ “Інтер - комплект”.

Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ “Інтер - комплект” (код ЄДРПОУ 31684668) з питань правових відносин із субєктами господарської діяльності: ТОВ "Полтавапромсервіс", ТОВ "Зерноторгсервіс", ПП "ТФ "Луг-Агропромторг" за рахунок яких були задекларовані суми бюджетного відшкодування за січень - травень 2007 року, січень - березень, травень - вересень, листопад - грудень 2008 року, січень 2009 року складено акт №3428/23-6/31684668 від 15.04.2010.

Перевіркою встановлено, порушення ТОВ “Інтер - комплект”: підпункту 7.4.1 та 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97 ВР завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на суму 3511843,04 грн в т.ч. за січень 2007 року на 52827 грн, за травень 2007 року на 3000 грн, січень 2008 року на 3948,02 грн, за лютий 2008 року на 4529,57 грн, березень 2008 року на 14852,70 грн, за травень 2008 року на 63954,35 грн, червень 2008 року - на 26814,40 грн, липень 2008 року - на 38287,81 грн, серпень 2008 року - на 1246667,65 грн, вересень 2008 року - на 1010263,25 грн, листопад 2008 року - на 531873,58 грн, грудень 2008 року - на 341171,14 грн, січень 2009 року - на 173653,57 грн.

На підставі акту перевірки 15.04.2010 Державною податковою інспекцією у м. Полтаві прийнято податкове повідомлення рішення №0000352305/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість в сумі - 3511843,04 грн.

За результатами адміністративного оскарження податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0000352305/1 яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 880877,03 грн.

Позивач не погодився із вказаним рішенням та оскаржив його до суду.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню - рішенню державної податкової інспекції у м. Полтаві №0000352305/1 від 16 липня 2011 року, суд виходить з наступного.

Зменшуючи суму бюджетного відшкодування, податковий орган виходив з того, що шляхом проведення зустрічних перевірок по ланцюгу постачальників встановлено, що у періоді: січень - травень 2007 року, січень - березень, травень - вересень, листопад - грудень 2008 року, січень 2009 року факт надмірної сплати податку на додану вартість не підтверджений, оскільки юридичні особи які є контрагентами позивача у другому-шостому ланцюгах господарських відносин відсутні за місцем реєстрації, а також вказувала на факт існування дебіторської заборгованості за деякими з контрагентів.

Інших правових та фактичних підстав для зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування податковою інспекцією не встановлено.

Однак суд не погоджується із вказаним висновком Державної податкової інспекції у м. Полтаві беручи до уваги наступне.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР ( чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 даного Закону, вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно із підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6.).

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Податкова накладна відповідно до підпункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Пунктом 7.2.4. пункту 7.2. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Аналогічні вимоги містяться і в пункті 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 165 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за № 233/2037), який визначає, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно із пунктом 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Реєстрація платників податку на додану вартість відповідно до пункту 9.3. статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість" здійснюється у податковому органі за місцезнаходженням (місцем проживання) особи.

Згідно із пунктом 9.2. статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість" будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, визначених пункті 9.8. статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Судом встановлено, що у спірний податковий кредит позивачем включено, зокрема, суму податку на додану вартість: в розмірі 880877,03 грн згідно податкових накладних № 34 від 02.02.2008, № 35 від 03.02.2008, № 37 в 05.02.2008, № 39 від 8.02.2008, № 41 від 09.02.2008, № 42 від 15.02.2008, № 45 в 28.02.2008, № 46 від 28.02.2008, № 58 від 03.03.2008, № 59 від 05.03.2008, № 61 в 06.03.2008, № 62 від 11.03.2008, № 64 від 13.03.2008, № 66 від 18.03.2008, № 67 в 18.03.2008, № 69 від 19.03.2008, № 70 від 19.03.2008, № 71 від 19.03.2008, № 76 в 21.03.2008, № 85 від 27.03.2008, № 92 від 29.03.2008, № 93 від 31.03.2008, № 107, від 02.04.2008, №108 від 03.04.2008, №110 від 04.04.2008, № 111 від 06.04.2008, № 113 в 08.04.2008, № 114 від 09.04.2008, № 115 від 10.04.2008, № 118 від 11.04.2008, № 119 в 12.04.2008, № 123 від 16.04.2008, № 128 від 18.04.2008, № 131 від 21.04.2008, Хе 132 в 22.04.2008, № 133 від 23.04.2008, № 136 від 25.04.2008, № 137 від 26.04.2008, № 138 в 30.04.2008, № 186 від 02.06.2008, № 191 від 06.06.2008, № 201 від 13.06.2008, № 204 в: 13.06.2008, № 219 від 27.06.2008, № 274 від 03.09.2008, № 275 від 06.09.2008, № 276 в 09.09.2008,№ 278 від 10.09.2008, № 279 від 12.09.2008, № 280 від 13.09.2008, № 281 в 15.09.2008, №282 від 16.09.2008, №283 від 17.09.2008, №284 від 18.09.2008, № 307 від 04.10.2008, № 308 від 06.10.2008, № 309 від 07.10.2008, № 310 від 09.10.2008, № 311 від 12.10.2008, № 312 від 12.10.2008, № 313 від 14.10.2008, № 314 від 16.10.2008, № 315 від 16.10.2008, № 316 від 16.10.2008, № 317 від 17.10.2008, № 320 від 17.10.2008, № 321 від 18.10.2008, № 322 від 19.10.2008, № 324 від 21.10.2008, № 325 від 21.10.2008, № 326 від 21.10.2008, № 341 від 22.10.2008, № 342 від 24.10.2008, № 343 від 24.10.2008, № 344 від 24.10.2008, № 345 від 24.10.2008, № 346 від 27.10.2008, № 347 від 27.10.2008, № 348 від 28.10.2008, № 349 від 28.10.2008, № 350 від 28.10.2008, № 351 від 28.10.2008, № 352 від 29.10.2008, № 353 від 30.10.2008, № 354 від 30.10.2008, № 355 від 30.10.2008, № 356 від 31.10.2008, № 402 від 01.12.2008, № 403 від 02.12.2008, № 404 від 04.12.2008, № 405 від 09.12.2008, № 406 від 10.12.2008, № 407 від 11.12.2008, № 1 від 01.01.2009, № 2 від 22.01.2009, №26 від 27.01.2009, № 27 від 28.01.2009, № 28 від 29.01.2009 № 29 від 30.01.2009

виписаних ТОВ "Полтавапромсервіс", ТОВ "Зерноторгсервіс", ПП "ТФ "Луг-Агропромторг", які як вбачається із матеріалів справи, зареєстровані як юридичні особи та являється платниками податку на додану вартість, свідоцтва платників ПДВ яких на момент спірних правовідносин визнано недійсним чи анульовано не було.

Копії вказаних податкових накладних наявні в матеріалах справи та містить усі необхідні реквізити, передбачені Законом України “Про податок на додану вартість ”, що також не спростовується відповідачем.

Факт сплати податку на додану вартість підтверджується банківськими виписками по розрахунковому рахунку № 26002000226001, відкритому в ВАТ КБ «Надра»за період з 1 січня по 31 грудня 2008 року.

При цьому слід наголосити, що реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Полтавапромсервіс", ТОВ "Зерноторгсервіс", ПП "ТФ "Луг-Агропромторг" під сумнів податковим органом не ставилася та в ході судового розгляду не встановлена.

Згідно із пунктом 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Пунктом 1.7. Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена цим Законом.

Згідно із підпунктом "а" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Таким чином, бюджетному відшкодуванню підлягає від'ємне значення у тому випадку, якщо сума податку на додану вартість у відповідному розмірі сплачена отримувачем товару у попередньому періоді постачальникам таких товарів.

Вказана норма Закону, окрім умови сплати податку на додану вартість отримувачем (покупцем) товару саме постачальникові (продавцеві) товару, не ставить додаткових умов для отримання покупцем бюджетного відшкодування від'ємного значення, зокрема, не передбачає таку умову, як сплата податку на додану вартість постачальником товару до бюджету.

Виходячи з положень підпункту .7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума бюджетного відшкодування напряму залежить від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, а не навпаки. При цьому на позивача обовязок доведення факту сплати податку на додану вартість до бюджету нормами чинного законодавства не покладається.

Згідно із статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на принципах, згідно яким ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (частина 1 статті 19 Конституції України). Згідно з положеннями Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку на додану вартість, включена до складу ціни товару, є податковим зобовязанням продавця товару, а отже саме він і несе відповідальність по сплаті цього податку до бюджету. Діюче на момент виникнення спірних правовідносин законодавство, зокрема, Закон України «Про податок на додану вартість»не встановлював зобовязання покупця сплачувати податок на додану вартість і до бюджету, якщо такий податок не був (не буде) сплачений продавцем, а тим більше контрагентами продавця.

До того ж, в даному випадку, навіть не контрагенти позивача, а контрагенти у другому-шостому ланцюгах господарських відносин.

Невиконання контрагентом постачальника товару своїх зобовязань перед бюджетом не передбачено законодавцем як підстава для втрати покупцем права на податковий кредит і, в подальшому, на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у встановлених Законом випадках.

В даному випадку, якщо особа, яка має (мала) договірні відносини з контрагентом позивача, не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи і не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем виконані всі умови для віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у спірні періоди, відображення суми, належної до бюджетного відшкодування, в декларації з податку на додану вартість за відповідні періоди.

Питання відємного значення суми податку на додану вартість поширювалося тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

В зв'язку з цим, посилання податкової інспекції на те, що право позивача на формування податкового кредиту (отримання бюджетного відшкодування) не підтверджено результатами зустрічних перевірок постачальників постачальника позивача по другому-шостому ланцюгах господарських відносин визнається судом необґрунтованим.

Оскільки судом встановлено формування позивачем податкового кредиту із дотриманням вимог Закону України "Про податок на додану вартість", а відповідачем належними засобами доказування не доведено факту відсутності надмірної сплати позивачем податку на додану вартість в ціні товару, отже, позиція податкового органу ґрунтується виключно на припущенні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно включено до податкового кредиту січні та травні 2007 року, січні-березні, травні-вересня, листопаді-грудні 2008 року, січні 2009 року суми коштів, які підтверджені податковими накладними та банківськими виписками по розрахунковому рахунку № 26002000226001, відкритому в ВАТ КБ «Надра», а саме 880877,03 грн, в тому числі січень 2007 року на 52827 грн, за травень 2007 року на 3000 грн, січень 2008 року на 3948,02 грн, за лютий 2008 року на 4529,57 грн., березень 2008 року на 14852,70 грн, за травень 2008 року на 63954,35 грн, червень 2008 року - на 26814,40 грн, липень 2008 року - на 38287,81 грн, серпень 2008 року - на 1246667,65 грн, вересень 2008 року - на 1010263,25 грн, листопад 2008 року - на 531873,58 грн, грудень 2008 року - на 341171,14 грн, січень 2009 року - на 173653,57 грн.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач - як субєкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення - рішення № 0000352305/1 від 16.07.2010 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 880877,03 грн.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-комплект" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення -рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 0000352305/1 від 16 липня 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-комплект" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 22 березня 2011 року.

СуддяС.О. Удовіченко