Постанова № 15026559, 14.04.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/2765/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Клочка К.І.,

при секретарі Мщенко Р.В.,

за участю:

представника позивача - Овчаренко В.Ю.,

представника відповідача - Пусана Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

04 квітня 2011 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000142302/0/19 від 24.03.2010 року про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2010 року на 94102 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що застосування звичайних цін по операціях оренди земельних ділянок та підґїздних залізничних колій здійснено податковим органом з порушенням вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Висновки податкового органу про придбання позивачем додаткових вагонів хоперів та залучення додаткової охорони всупереч цілям господарської діяльності є безпідставними.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, посилаючись на правомірність прийнятого повідомлення рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

В період з 02.03.2010 року по 16.03.2010 року Кременчуцькою обґєднаною державною податковою інспекцією (далі КОДПІ) проведено позапланову виїзну перевірку відкритого акціонерного товариства «Кременчуцький завод технічного вуглецю» (далі ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю») з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за січень 2010 року, яка виникла за рахунок відґємного значення з ПДВ, що декларувався в листопаді, грудні 2009 року, за наслідками якої складено акт № 1011/23 309/00152299 від 19.03.2011 року.

На підставі акту КОДПІ прийнято податкове повідомлення рішення № 0000142302/0/19 від 24.03.2010 року про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2010 року на 94102 грн.

Перевіркою показників Довідки щодо залишку суми відґємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду з урахуванням результатів акта перевірки від 10.02.2010 року № 450/23-309/00152299 за листопад, грудень 2009 року (дод. 2 до податкової декларації з ПДВ за січень 2010 року) встановлено порушення п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.3, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97 ВР, в результаті чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на суму 94102 грн. за січень 2010 року.

Згідно акта про результати позапланової виїзної перевірки ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ від 10.02.2010 року № 450/23-309/00152299 за листопад, грудень 2009 року, на яку посилається акт № 1011/23 309/00152299 від 19.03.2011 року, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення рішення, податковим органом встановлено наступні порушення.

1)ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» завищено податковий кредит з ПДВ за грудень 2009 року на суму 8776 грн. внаслідок завищення звичайних цін при сплаті орендної плати за земельні ділянки ТОВ «Карбонтранссервіс». Перевіркою встановлено, що в минулому ці земельні ділянки належали позивачу, але були продані, на підставі цього податковий орган дійшов висновку, що якби ці земельні ділянки залишилися на балансі підприємства, то підприємство понесло витрати у вигляді нарахування земельного податку та не відносило б до податкового кредиту витрати у вигляді орендної плати за землю.

2)ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» завищено податковий кредит з ПДВ за грудень 2009 року на суму 17403 грн. внаслідок завищення звичайних цін при сплаті орендної плати за підґїзні залізничні колії ТОВ «Карбонтранссервіс». Перевіркою встановлено, що в минулому ці обґєкти належали позивачу, але були продані, на підставі цього податковий орган дійшов висновку, що якби ці обґєкти залишилися на балансі підприємства, то підприємство понесло витрати у вигляді нарахування земельного податку та не відносило б до податкового кредиту витрати у вигляді орендної плати за землю.

3)ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» завищено податковий кредит з ПДВ за грудень 2009 року на суму 41922,49 грн. за наслідками операцій щодо оренди вагонів хоперів у ТОВ "Карбонтранссервіс". Так перевіркою встановлено, що фактично в грудні 2010 року використовувалися не всі орендовані вагони-хопери у кількості 152 шт., тому підприємство не має виробничої потреби орендувати у ТОВ "Карбонтранссервіс" вагони - хопери в кількості 152 одиниці щомісячно.

4)ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» завищено податковий кредит з ПДВ за грудень 2009 року на 26000 грн. внаслідок віднесення суми операцій щодо отримання послуг охорони від ТОВ «Охорона Комплекс ЄС». При цьому податковий орган вважає, що підприємство не має виробничої необхідності в цих послугах, оскільки вони дублюють функції власного підрозділу охорони.

Досліджуючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення рішення та висновків викладених в акті перевірки суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовґязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР (далі Закон - № 168/97) бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі Закон України «Про ПДВ») встановлено, що податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про ПДВ» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

При цьому пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про ПДВ» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Аналогічні вимоги містяться і в п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 165 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за № 233/2037), який визначає, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно із п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у п. 2 даного Порядку.

Відповідно до п.п. 7.7.1. Закону «Про ПДВ» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.2. якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Стосовно висновку податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за грудень 2009 року та, відповідно, бюджетного відшкодування за січень 2010 року на суму 8776 грн. внаслідок завищення звичайних цін при сплаті орендної плати за земельні ділянки ТОВ «Карбонтранссервіс» та завищення податкового кредиту з ПДВ з грудень 2009 року та, відповідно, бюджетного відшкодування за січень 2010 року на суму 17403 грн. внаслідок завищення звичайних цін при сплаті орендної плати за підґїзні залізничні колії ТОВ «Карбонтранссервіс» суд зазначає наступне.

Згідно п. п. 1.20.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Підпунктом 1.20.2. цього Закону встановлено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Згідно п. 1.20.10 податковий орган має право застосувати звичайні ціни для визначення бази оподаткування у випадках, передбачених законом, незалежно від виду господарської операції, що здійснюється платником податку, або статусу іншої сторони такої операції.

Відповідно до абз. 1 п.п. 1.20.10 цього закону та п.п. 4.3.5 Закону України «Про порядок погашення зобовґязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» донарахування податкових зобовґязань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за наступною процедурою: керівник (його заступник) приймає рішення про застосування звичайних цін при визначенні податкових зобовґязань, а рішення про сплату податкових зобовґязань приймається у судовому порядку за поданням керівника (його заступника) відповідного органу.

Всупереч вищевикладених норм податковим органом не було дотримано процедуру застосування звичайних цін до господарських операцій позивача, а також не було вчинено необхідних дій для їх застосування, а саме: дослідження інформації про укладені на момент продажу такого товару договорів з ідентичними (однорідними) товарами.

Між тим, господарські операції з оренди позивачем земельних ділянок та підґїзних залізничних колій у ТОВ «Карбонтранссервіс» підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку, що відображені в акті перевірки.

За викладених обставин зменшення позивачу бюджетного відшкодування за січень 2010 року на суму 8776 грн. є безпідставним.

Стосовно завищення податкового кредиту з ПДВ за грудень 2009 року та, відповідно, бюджетного відшкодування за січень 2010 року на суму 41922,49 грн. за наслідками операцій щодо оренди вагонів хоперів у ТОВ "Карбонтранссервіс" суд зазначає наступне.

Висновок податкового органу грунтується на тому, що фактично в грудні 2010 року використовувалися не всі орендовані вагони-хопери у кількості 152 шт. (за відповідний місяць, тому підприємство не має виробничої потреби орендувати у ТОВ "Карбонтранссервіс" вагони - хопери в кількості 152 одиниці щомісячно. При цьому податковим органом взято до уваги лише вагони, які були відправлені з готовою продукцією контрагентам позивача і не взято до уваги, що вагони хопери окрім безпосереднього постачання готової продукції використовуються для зберігання вуглецю різних марок.

Внаслідок недостатності вагонів хоперів, 19 червня 2006 року на підприємстві стався зрив поставки технічного вуглецю контрагенту внаслідок недостатності кількості вагонів хоперів, внаслідок чого підприємством було видано наказ № 301 від 29.06.2006 року про створення резервного парку вагонів хоперів для зсипання, зберігання залишків та забезпечення перегрузки техвуглецю згідно нормативів виробничого процесу. Для цього було здійснено розрахунок додаткових резервних вагонів в кількості 69 штук.

Господарські операції з оренди позивачем вагонів - хоперів у ТОВ «Карбонтранссервіс» підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку, що відображені в акті перевірки.

За викладених обставин висновок податкового органу про завищення позивачем бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2010 року на 41922,49 грн. зроблено без врахування всіх обставин та всупереч положень Закону України «Про податок на додану вартість».

Стосовно завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за грудень 2009 року та, відповідно, бюджетного відшкодування за січень 2010 року на 26000 грн. внаслідок віднесення суми операцій щодо отримання послуг охорони від ТОВ «Охорона Комплекс ЄС».

Висновок податкового органу грунтується на тому, що підприємство не має виробничої необхідності в послугах по охороні, оскільки вони дублюють функції власного підрозділу охорони. Крім того, податковим органом взято до уваги, що акти виконаних робіт не містять відомостей про види наданих послуг.

Між тим, господарські операції щодо отримання послуг з охорони від ТОВ «Охорона Комплекс ЄС» підтверджені належним чином складеними податковими накладними, що відображені в акті перевірки.

Висновок податкового органу зроблено без врахування всіх обставин, зокрема того, що згідно умов договору комплексної охорони та вдосконалення безпеки від 01.07.2008 року обовґязки ТОВ «Охорона Комплекс ЄС» є значно ширшими ніж функціональні обовґязки власного підрозділу.

Залучення послуг ТОВ «Охорона Комплекс ЄС» дозволило позивачу збільшити кількість кваліфікованих спеціалістів для забезпечення виробничої діяльності підприємства, відмовитися від послуг СПМО «Титан». Крім того, позивачем отримано важливу інформацію про ціни на ринках сировини, напрямки збуту та ціни на продукцію конкурентів, що використовувалася позивачем під час прийняття рішень у господарській діяльності.

Крім того, суд зважає на те, що аналогічний висновок про безпідставне включення позивачем до податкового кредиту з ПДВ суми послуг охорони, отриманих від ТОВ «Охорона Комплекс ЄС» було зроблено в акті перевірки КОДПІ № 186/23-209/00152299 від 26.01.2010 року, за наслідками якого було прийнято податкові повідомлення рішення № 0000612301/0/6 від 05.02.2010 року про визначення податкового зобовґязання з ПДВ та № 0000602301/0/292 від 05.02.2010 року про визначення податкового зобовґязання з податку на прибуток.

За наслідками адміністративного оскарження, рішенням про результати розгляду первинної скарги № 11735/10/25 010 від 09.04.2010 року податковий орган (КОДПІ) скасував зазначені податкові повідомлення рішення в частині визначення податкового зобовґязання за операціями з отримання послуг охорони від ТОВ «Охорона Комплекс ЄС».

За викладених обставин висновок податкового органу про завищення позивачем бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2010 року на 26 000 грн. зроблено без врахування всіх обставин та всупереч положень Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно п.п. 1.7. п. 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205 (далі - Порядок) факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до п.п. 2.3.4 п. 2.3 п. 2 Порядку не допускається відображення в акті необгрунтованих даних, а також суб`єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб`єкта господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції пр№ 0000142302/0/19 від 24.03.2009 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 19.04.2011 року.

СуддяК.І. Клочко