Постанова № 15102210, 22.09.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.19.8

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 вересня 2010 року Справа № 2а-6302/10/1270

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кравцова Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання відсутності компетенції субєкта владних повноважень щодо проведення планової перевірки, визнати не чинним повідомлення № 77 від 21.07.2010 про проведення планової перевірки,-

В С Т А Н О В И В:

25 серпня 2009 року позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання відсутності компетенції субєкта владних повноважень щодо проведення планової перевірки, не чинним повідомлення № 77 від 21.07.2010 про проведення планової перевірки.

В обґрунтування позову позивач зазначив наступне.

28.07.2010 позивачем отримано повідомлення № 77 від 21.07.2010 про проведення планової перевірки з 09.08.2010 по 13.08.2010, яке складене на підставі наказу № 73 від 21.05.2010 та згідно з планом проведення перевірок на ІІ квартал 2010 року.

Позивач вважає, що у відповідача відсутня компетенція щодо складення оскаржуваного повідомлення з наступних підстав.

Згідно повідомлення № 77 перевірка повинна проводитися згідно плану перевірок на ІІ квартал 2010 року, а планова перевірка у ІІІ кварталі 2010 року повинна проводитися у період з 09.08.2010 по 13.08.2010.

У червні 2010 року позивачем було отримано повідомлення № 55 від 31.05.2010 про проведення планової перевірки згідно з планом проведення перевірок на ІІ квартал 2010 року на підставі наказу №73 від 21.05.2010. Але в указаному повідомленні зазначено інший строк проведення перевірки, а саме, з 18.06.2010 по 22.06.2010.

Позивач зазначає, що повідомлення № 77 від 21.07.2010 винесено в порушення п. 6 Постанови КМУ України від 03 вересня 2008 року № 775 «Про затвердження критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів, повязаних з державним наглядом (контролем) у сфері загальнообовязкового державного пенсійного страхування», оскільки планова перевірка повинна проводитися не частіше один раз на рік.

Крім того, позивач вважає, що у відповідача відсутня компетенція щодо проведення планової перевірки у приміщенні Управління Пенсійного фонду України у м. Сєвєродонецьку, оскільки нормами законодавство не передбачено проведення вказаної перевірки у приміщенні Пенсійного фонду.

У звязку з чим, позивач просив визнати відсутність компетенції (повноважень) субєкта владних повноважень Управління Пенсійного фонду України у м. Сєвєродонецьку щодо проведення планової перевірки у 3 кварталі 2010 року у період з 09.08.2010 по 13.08.2010 на підставі повідомлення № 77 від 21.07.2010 згідно плану проведення перевірок на 2 квартал 2010 року, проведення планової перевірки у приміщенні УПФУ в м. Сєвєродонецьку, визнати не чинним повідомлення № 77 від 21.07.2010 про проведення планової перевірки, відшкодувати судові витрати у сумі 3, 40 грн.

У своїх поясненнях на заперечення відповідача ОСОБА_1 зазначив, що у відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» відповідач не має законних підстав вимагати проведення планової перевірки у приміщенні управління ПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області.

Крім того, вважає, що відповідачем були порушені вимоги п. 2 ч. 1 статті 64 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», п. 6 Постанови КМУ від 03.09.2008 № 775 «Про затвердження критерію, за якими оцінюється ступінь ризику від провадженя господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів, повязаних з державним наглядом (контролем) у сфері загальнообовязкового державного пенсійного страхування».

Крім того, позивач вказав, що оскільки він як приватний підприємець є субєктом малого підприємництва, а отже і строк здійснення планової перевірки у відповідності до ч. 5 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не може перевищувати пяти днів.

До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі. 22.09.2010 постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.

В матеріалах справи є заперечення на адміністративний позов, в яких відповідач не визнає адміністративний позов у повному обсязі, посилаючись на наступне.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» цей Закон регулює відносини, що виникають між субєктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 64 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право не частіше одного разу на календарний рік проводити планові, а також у випадках, передбачених законодавством, позапланові перевірки на будь-яких підприємствах, в установах і організаціях та у фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів, повязаних з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (у тому числі письмові) з питань, що виникають під час таких перевірок.

30.03.2010 за службобвою запискою заступника начальника управління начальника відділу персоніфікованого облікувід ОСОБА_1 внесений до плану перевірок у ІІ кварталі 2010 року.

Відповідно до п. 4 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі наказу № 73 від 21.05.2010 за десять днів до початку перевірки позивачу було надіслано повідомлення № 55 від 31.05.2010 про проведення планової перевірки з 16.06.2010 по 22.06.2010, яке отримано ним 03.06.2010.

У звязку з тим, що необхідні документи для проведення перевірки позивачем надані не були, тому запланована перевірка не відбулась, про що ОСОБА_1 було повідомлено листом № 8849/03-14/1 від 06.07.2010.

Оскільки перевірка не відбулась та те, що Наказ № 73 від 21.05.2010 був діючим, на його виконання 27.07.2010 позивачу надіслано нове повідомлення № 77 від 21.07.2010 про проведення планової перевірки з 09.08.2010 по 13.08.2010, яке було отримано ОСОБА_1 - 30.07.2010.

Відповідно до п. 1.2 статті Порядку оформлення результатів перевірок платників з питань дотримання чинного законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою Правління ПФУ 01.12.2008 № 21-1 перевірки здійснюються органами ПФУ за місцемзанходженням платника або в приміщенні органу Пенсійного фонду України у випадках, передбачених законом, про що зазначається в наказі та напрвленні на проведення перевірки.

Таким чином, позивач вважає, що органи ПФУ не мають компетенції щодо проведення планових перевірок у приміщенні управління ПФ якщо це зазначено у наказі та напрвленні на проведення перевірки.

Суд, розглянувши матеріали справи, прийшов до наступного.

ОСОБА_1 зареєстрований субєктом підприємницької діяльності 01.09.2003 виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області за № 2383 017 0000 04052057 (а.с. 8).

Наказом Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області № 73 від 21.05.2010 щодо проведення планових перевірок у червні 2010 передбачено проведення у червні 2010 планової перевірки щодо правильності, повноти нарахування, своєчасності сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та достовірності формування та подання відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообовязкове державного пенсійного страхування у приміщенні Управління ПФУ в м. Сєвєродонецьку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (а.с. 18).

Як вбачається із матеріалів справи, на адресу позивача було направлено повідомлення Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області № 55 від 31.05.2010 щодо проведення планової перевірки субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 з питань дотримання законодавства щодо нарахування та сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування і надання відомостей до органів Пенсійного фонду у період з 16 червня 2010 року по 22 червня 2010 року. Зазначене повідомлення було отримано особисто позивачем 03 червня 2010 року про що свідчить поштове повідомлення (а.с. 19, 20).

22.06.2010 позивачем на адресу відповідача було спрямовано лист вих.. № 1 щодо отриманого повідомлення № 55 від 31.05.2010 про проведення планової перевірки, в якому повідомив, що всі необхідні документи та відомості знаходяться в УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області (а.с. 21, 22).

06.07.2010 Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганськоїобласті була надана відповідь на лист позивача, в якій було зазначено, що у звязку з ненаданням позивачем документів планова перевірка не відбулася (а.с. 23, 24).

16.07.2010 позивачем на відповідь УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 06.07.2010 було направлено лист, в якому зазначено, що оскільки відповідачем не було зазначено в направлені, що перевірка буде проводитися у приміщенні Пенсійного фонду документи надані не були. Крім того, вважає, що оскільки направлення є не чинним, перевірка фактично відбулася з 16.06.2010 по 22.06.2010 (а.с. 26).

Повідомленням Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області № 77 від 21.07.2010 позивачу було доведено про проведення планової перевірки з питань дотримання законодавства щодо нарахування та сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування і надання відомостей до органів Пенсійного фонду у період з 08 серпня 2010 по 13 серпня 2010 року. Зазначене повідомлення було отримано позивачем 28 липня 2010 року, що не заперечується позивачем (а.с. 28).

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ст. 19 органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування законодавство України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування складається з цих Основ та прийнятих відповідно до них законів, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно частини 1 статті 5 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 (далі Закон № 1058) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та Накопичувального фонду; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Згідно частини 1 статті 58 Закону № 1058 Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Відповідно до статті 59 зазначеного Закону Управління Пенсійним фондом здійснюється на основі паритетності представниками держави, застрахованих осіб і роботодавців.

Органами управління Пенсійного фонду є правління та виконавча дирекція Пенсійного фонду.

Статтею 64 Закону № 1058 передбачено, що виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право, зокрема, не частіше одного разу на календарний рік проводити планові, а також у випадках, передбачених законодавством, - позапланові перевірки на будь-яких підприємствах, в установах і організаціях та у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (у тому числі письмові) з питань, що виникають під час таких перевірок.

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року N 877-V (далі Закон № 877) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Статтею 5 Закону № 877 встановлено, що планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності.

З урахуванням значення прийнятного ризику для життєдіяльності всі суб'єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), відносяться до одного з трьох ступенів ризику: з високим, середнім та незначним.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач як субєкт господарювання віднесений до середнього ступеню ризику.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначаються переліки питань для здійснення планових заходів, які затверджуються його наказом.

Згідно п. 4 статті 5 зазначеного Закону органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачу Управлінням Пенсійного фонду були направлені повідомлення № 55 від 31.05.201 та № 77 від 21.07.2010, які були отримані позивачем своєчасно, тобто за десять днів до початку проведення планової перевірки, що відповідає нормам закону.

Відповідно до п. 1.1 Загальних положень Порядку оформлення результатів перевірок платників з питань дотримання чинного законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 01.12.2008 N 21-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2008 року за N 1226/15917 (далі Порядок) цей Порядок розроблено відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 N 1261, для використання посадовими особами органів Пенсійного фонду України при здійсненні перевірок щодо дотримання платниками законодавства з питань нарахування, обчислення та сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України та інших платежів, контроль за сплатою яких покладено на органи Пенсійного фонду України, а також з питань формування та подання відомостей про застрахованих осіб органам Пенсійного фонду України.

Згідно п. 1.2 Порядку перевірки здійснюються органами Пенсійного фонду України за місцезнаходженням платника або в приміщенні органу Пенсійного фонду України у випадках, передбачених законом, про що зазначається в наказі та направленні на проведення перевірки.

Згідно п. 1.5 Порядку плановою перевіркою вважається перевірка дотримання платником вимог законодавства щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним страхових внесків до Пенсійного фонду, а також щодо формування та надання відомостей про застрахованих осіб,яка передбачена у квартальному плані роботи, що затверджується відповідним органом Пенсійного фонду України, до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Згідно п. 1.6 Порядку періодичність проведення планових перевірок визначається залежно від ступеня ризику згідно з критерієм, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2008 N 775 "Про затвердження критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів, пов'язаних з державним наглядом (контролем) у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування".

Як вбачається із матеріалів справи, згідно з планом проведення перевірок на 2 квартал 2010 відповідачем на підставі наказу від 21.05.2010 № 73 було направлено позивачу повідомлення № 55 від 31.05.2010 про проведення планової перевірки з 16.03.2010 по 22.06.2010. та було повідомлено про необхідність надати всі документи, що підтверджують дані розрахунків, повязаних з нарахуванням та сплатою страхових внесків та інших платежів до ПФУ, а також дотримання вимог іншого законодавства.

Але у зазначений термін, позивач документи до Пенсійного фонду не надав, у звязку з чим планова перевірка не відбулась. 26.07.2010 про даний факт УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області було повідомлено прокурора м. Сєвєродонецька (а.с. 30).

На виконання наказу № 73 від 21.05.2010 відповідачем вдруге було надіслано позивачу повідомлення № 77 від 21.07.2010 про проведення планової перевірки з 09.08.2010 по 13.08.2010 приміщенні УПФУ. Але в зазначений термін ОСОБА_1 документи для проведення планової перевірки не надав, у звязку з чим перевірка не відбулась про що було повідомлено прокурора м. Сєвєродонецька (а.с.31).

Згідно п. 1.8 Порядку про здійснення планової перевірки платники повідомляються шляхом направлення їм письмового повідомлення не пізніш як за десять днів до дня її здійснення за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу Пенсійного фонду України або вручається особисто керівнику чи вповноваженій особі платника під розписку.

Згідно п. 1.9 Порядку строк здійснення планової перевірки не може перевищувати п'ятнадцяти робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - п'яти робочих днів.

Згідно п. 2.1 Порядку про здійснення планової або позапланової перевірки орган Пенсійного фонду України видає наказ, який має містити найменування платника, щодо якого здійснюватиметься перевірка, та предмет перевірки. Крім того, у наказі про здійснення планової перевірки зазначається перелік питань, які необхідно перевірити, залежно від ступеня ризику.

Як вбачається із матеріалів справи, наказом Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області № 73 від 21.05.2010 щодо проведення планових перевірок у червні 2010 передбачено проведення у червні 2010 планової перевірки щодо правильності, повноти нарахування, своєчасності сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та достовірності формування та подання відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообовязкове державного пенсійного страхування у приміщенні Управління ПФУ в м. Сєвєродонецьку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

Згідно п. 2.3 Порядку за результатами перевірки в разі виявлення порушень вимог законодавства складається акт. За результатами планової перевірки складається акт за уніфікованою формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем за результатами проведення планової перевірки не було складено відповідного акту, передбаченого п. 2.3 Порядку, оскільки позивач у зазначені для проведення планової перевірки терміни необхідні документи не надав. Поважних причин щодо ненадання документів до УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області у визначені відповідачем терміни проведення планової перевірки позивачем суду зазначено не було.

Із системного аналізу вищевказаних норм законів, вбачається, що органам Пенсійного фонду надано право на проведення планових перевірок та зобов'язання субєкта господарювання надати документи для проведення планової перевірки в органі Пенсійного фонду.

Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, якому чинним законодавством надане право на здійснення планової перевірки у приміщені органу Пенсійного фонду України на підставі та у спосіб, визначені чинним законодавством України.

Таким чином, суд вважає, що відповідач діяв у встановлений законодавством спосіб та у межах повноважень, наданих йому чинним законодавством України.

Твердження позивача про відсутність компетенції у відповідача на проведення планової перевірки за 2 квартал 2010 у період з 09.08.2010 по 13.08.2010, оскільки планова перевірка відбулася з 18.06.2010 по 22.06.2010 суд вважає безпідставними з наступних підстав.

Дійсно періодичність проведення планових перевірок передбачена Постановою КМУ від 3 вересня 2008 року № 77 «Про затвердження критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів, пов'язаних з державним наглядом (контролем) сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування», якою зазначено, що планові заходи, пов'язані з державним наглядом (контролем) за нарахуванням та сплатою суб'єктами господарювання страхових внесків, здійснюються з такою періодичністю: з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на рік; з середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на два роки; з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на п'ять років.

Але як було встановлено матеріалами справи, позивач у порушення норм Порядку, у визначений термін проведення планової перевірки з 16 червня 2010 по 22 червня 2010 документів до Пенсійного фонду не надав, поважності не надання документів відповідачу не повідомив. Таким чином, планова перевірка у періоди з 16.06.2010 по 22.06.2010 та з 09.08.2010 по 13.08.2010 не відбулася.

Оскільки наказ № 73 від 21.05.2010 на момент проведення спірних перевірок був діючим, та прийнятий з метою усунення порушень позивачем щодо нарахування та сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та надання відомостей до органу Пенсійного Фонду України, суд вважає дії відповідача такими, що не суперечать нормам законів про загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Щодо вимоги позивача про визнання не чинним повідомлення № 77 від 21.07.2010, суд вважає її безпідставною, оскільки оскаржуване повідомлення не є рішенням субєкта владних повноважень в розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, а тому не тягне ніяких правових наслідків щодо порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем наданими суду доказами підтверджено правомірність своїх дій щодо проведення планової перевірки позивача з 16.06.2010 по 22.06.2010 та з 09.08.2010 по 13.08.2010 у межах повноважень, передбачених діючим законодавством.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що вимоги позивача про визнання відсутністі компетенції (повноважень) субєкта владних повноважень Управління Пенсійного фонду України у м. Сєвєродонецьку щодо проведення планової перевірки у 3 кварталі 2010 року у період з 09.08.2010 по 13.08.2010 на підставі повідомлення № 77 від 21.07.2010 згідно плану проведення перевірок на 2 квартал 2010 року, проведення планової перевірки у приміщенні УПФУ в м. Сєвєродонецьку, визнання не чинним повідомлення № 77 від 21.07.2010 про проведення планової перевірки є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 136, ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання відсутності компетенції субєкта владних повноважень щодо проведення планової перевірки, визнання не чинним повідомлення № 77 від 21.07.2010 про проведення планової перевірки.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Н.В. Кравцова