Постанова № 15102157, 22.04.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Копія

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2011 року Справа № 1170/2а-577/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., при секретарі Колтуновій А.Ю.,

за участю представників:

- від позивача Бірюков А.О.,

- від відповідача Івашкін О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Кіровоградський проектно-конструкторський технологічний інститут «Маштехкомплекс»(надалі - позивач) до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000112330 від 27.01.2011р., яким позивачеві визначено податкове зобовязання за платежем податок на прибуток в розмірі 49419грн., в т.ч. 39535 грн. основний платіж та 9884 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем здійснено планову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007р. по 30.06.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 30.06.2010р., про що складено акт перевірки № 5/23-30/04618056 від 19.01.2011р.

В ході перевірки встановлено порушення вимог, в т.ч. п.п. 1.22.1. п.1.22, п.1.23, п.1.25 ст.1, п.п.4.1.6. п.4.1. ст.4, п.п. 8.6.1. п. 8.6. ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994р. (в редакції чинній не момент виникнення спірних правовідносин), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 39535 грн., у тому числі за 2009 р. на суму 162 грн., 1 квартал 2010р. в сумі 39373 грн.

Позивач не погоджуючись з висновками відповідача зазначає про порушення відповідачем вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за № 925/11205 в частині необхідності висвітлення показників, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичних показників, виявлених у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; ..., зазначивши первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

В даному випадку відповідачем не здійснено посилань не первинні документи, показники та інш., які обґрунтовують висновок щодо дати виникнення суми заборгованості в розмірі 157492 грн. в січні 2007 року та, відповідно, спливу строку позовної давності в 1 кварталі 2010р.

Крім того, з посилання на норми ЦК України позивач зазначає, що акт перевірки ніяких даних щодо порядку визначення дати спливу трирічного строку позовної давності, її обчислення саме в трирічний термін (в не в інший термін відповідно до вимог ЦК України) взагалі не містить.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представником відповідача подано письмові заперечення на позов та зазначено про безпідставність вимог позивача, оскілки визначення позивачеві податкового зобовязання за платежем податок на прибуток здійснено відповідно до вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994р. у звязку з встановленням факту не включення до складу валового доходу суми безповоротної фінансової допомоги, а саме кредиторської заборгованості перед іншою юридичною особою ТОВ «Маштехнології», яка залишилась нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

В судовому засіданні 22.04.2011 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 27.04.2011р.

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Підпунктом 1.22.1 п. 1.22. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994р. (в редакції чинній не момент виникнення спірних правовідносин) (надалі Закон № 334/94-ВР) одним з різновидів безповоротної фінансової допомоги визначено суму заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Крім того, п. 1.25 ст. 1 вказаного Закону визначено, що безнадійною є заборгованість, зокрема по зобовязаннях по яких минув строк позовної давності.

Загальний строк позовної давності встановлений ст. 257 ЦК України та становить три роки.

Відповідно до абз. 2 п.п. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 Закону №334/94-ВР валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

З матеріалів справи вбачається, що в ході перевірки позивача було встановлено (а.с. 16) наявність кредиторської заборгованості по зобовязаннях за яким минув строк позовної давності.

А саме, при перевірці журналів-ордерів по рах. №6851, головної книги встановлено, що станом на 01.07.2007р. та на 30.06.2010р. по рах. №6851 на підприємстві рахувалась кредиторська заборгованість по взаємовідносинам з ТОВ «Маштехнології».

Ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 17.02.2011р. позивача було зобовязано подати до суду копії фінансово-господарських документів по взаємовідносинах з ТОВ «Маштехнології»на підставі яких зроблено висновок про закінчення строку позовної давності.

Відповідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем вимоги ухвали суду не виконано, будь-яких документів щодо взаємовідносин з ТОВ «Маштехнології»не надано з посиланням на те, що вказані документи не збереглися, а тому суд приходить до висновку, що позивач не довів належними доказами ті обставини на яких ґрунтуються його доводи викладені в позовній заяві.

Згідно письмових пояснень головного бухгалтера позивача наданих під час перевірки (а.с. 102) станом на час проведення перевірки існує кредитове сальдо по рахунку №6851 в сумі 157491,94 грн. Вказане сальдо було сформовано до 01.01.2007р.

Тобто, станом на час початку проведення перевірки 14.12.2010р. минув трирічний строк позовної давності щодо стягнення кредиторської заборгованості перед ТОВ «Маштехнології»в сумі 157491,94 грн.

Враховуючи положення абз. 2 п.п. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 Закону №334/94-ВР, позивач був зобовязаний в 1 кварталі 2010р. включити суму безповоротної фінансової допомоги до складу валового доходу, що ним не було зроблено.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність дій відповідача щодо визначення позивачеві податкового зобовязання за платежем податок на прибуток.

Крім того, в ході перевірки позивача було встановлено, що ним у 3 кв. 2009 року було завищено нарахування амортизаційних відрахувань рядок декларації Б6 «Основні фонди 3 групи з нормою амортизації нижче 6%». А саме вартість основних засобів 3 групи за 3 кв. 2009 року становила 28928 грн. норма амортизації відповідно пп.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств»та прийнятим позивачем рішенням про застосування норм амортизації основних засобів 3 групи встановлено в розмірі 3,75% (сума 1085 грн.). Позивачем нараховано та подано декларацію за 3 кв. з розрахунку 6% (сумаї733грн.). Разом з тим, позивач самостійно виявив помилку та подав уточнюючий розрахунок та нарахував штрафну санкцію. Проте, в поданій декларації за 2009 рік від 09.02.10р. дана помилка не була врахована.

У звязку з виявленим порушення встановлено завищення суми амортизаційних відрахувань на загальну суму 648 грн. за 2009р.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до чч. 1 та 4 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Позивач не надав до суду жодного доказу та не зазначив в позовній заяві аргументів, які б спростовували висновки відповідача щодо порушення позивачем порядку визначення суми амортизаційних відрахувань за 2009 рік.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністратиного позову відмовити.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 27.04.2011р.

Суддя підпис.

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного судуПасічник Ю.П.