Постанова № 15102104, 19.04.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2011 р. справа № 2а/0570/5029/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15 год. 20 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Абдукадирової К.Е.

при секретарі Окрибелашвілі О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Підприємства, заснованого на власності іноземного інвестора «GMT UKRAINE»

до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку,

Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області

про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області на користь Підприємства, заснованого на власності іноземного інвестора «GMT UKRAINE» бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за наступні періоди: травень 2011 року, червень 2011 року, листопад 2011 року, грудень 2011 року в загальному розмірі 524283,00 грн. шляхом перерахування на поточний рахунок у банку

за участю представників сторін:

від позивача: Ауксутіса Е.М. за дов. від 5 квітня 2011 року

від відповідача 1: Посметної М.М. за дов. від 12 квітня 2011 року

від відповідача 2: не зявився

ВСТАНОВИВ:

Підприємством, заснованим на власності іноземного інвестора «GMT UKRAINE» заявлено позов до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області, про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області на користь Підприємства, заснованого на власності іноземного інвестора «GMT UKRAINE» бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за наступні періоди: травень 2011 року, червень 2011 року, листопад 2011 року, грудень 2011 року в загальному розмірі 524283,00 грн. шляхом перерахування на поточний рахунок у банку.

Позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з Державного бюджету України на користь Підприємства, заснованого на власності іноземного інвестора «GMT UKRAINE» бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за наступні періоди: травень 2010 року, червень 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року в загальному розмірі 524283,00 грн. шляхом перерахування на поточний рахунок у банку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним були подані податкові декларації з податку на додану вартість за травень, червень, листопад, грудень 2010р.

Відповідно до рядку 25 та 25.1. наведених декларації та розрахунків бюджетного відшкодування позивачем заявлені суми ПДВ, що підлягають відшкодуванню на рахунок платника податку у банку, в загальному розмірі 524283,00 грн. До декларації були додані заяви про повернення сум бюджетного відшкодування.

На виконання п.п. 7.7.5. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковим органом були проведені камеральні перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку, за наслідками якої були складені довідки, якими підтверджено правомірність відшкодування ПДВ з державного бюджету.

Не зважаючи на те, що позивачем були виконані всі вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» щодо отримання бюджетного відшкодування, податковим органом висновки до органу державного казначейства не надані, у звязку із чим податок з бюджету не відшкодований.

Позивач зазначає, що у відповідності до п.п. 6.1., 6.2. Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації, Державного казначейства України від 02.07.1997р. № 209/72, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.06.2001р. за № 489/5680, суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначених у розділі 3 цього Порядку термінів, уважаються бюджетною заборгованістю.

Платник податку має право в будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача 1 Державної податкової інспекції у м. Харцизьку, в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, зазначивши, що податковим органом на виконання вимог Закону України «Про податок на додану вартість», за результатами проведених перевірок достовірності заявлених сум бюджетного відшкодування ПДВ з бюджету, висновки про суми відшкодування ПДВ направлені до Управління Державного казначейства у м. Харцизьку.

Вважає, що податковим органом вчинені всі передбачені законодавством дії з приводу відшкодування ПДВ. Перерахування коштів з бюджетного на поточний банківський рахунок платника податків здійснює орган державного казначейства України.

Враховуючи викладене, вважає позовні вимоги необґрунтованими, просить відмовити у їх задоволенні.

Представник відповідача 2 Головного управління Державного казначейства у Донецькій області, у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі. Також надав пояснення, з яких вбачається, що відповідно до п. 8 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011р. № 39, державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою.

Відповідно до п.9 цього Порядку на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку.

Станом на 19.04.2011р. до органів державного казначейства узагальнена інформація про обсяги сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначені у висновках на розрахунковий рахунок позивача не надходила, у звязку з чим неможливо було відшкодувати спірні кошти.

Вислухавши у судовому засіданні представників позивача, відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Підприємство, засноване на власності іноземного інвестора «GMT UKRAINE» зареєстроване як юридична виконавчим комітетом Харцизької міської ради Донецької області 25.10.1999р., включене до ЄДРПОУ за номером 14333107, перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м. Харцизьку з 25.12.1999р., є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 06745185 від 11.11.1999р. (арк. справи 9 21).

Відповідач 1 Державна податкова інспекція у м. Харцизьку є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Законом України «Про податок на додану вартість» повноваження.

Відповідач 2 Головне управління Державного казначейства України в Донецької області, згідно із ч. 2 ст. 50 Бюджетного кодексу України за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Судом встановлено, що позивачем до ДПІ у м. Харцизьку була подана податкова декларація з ПДВ за травень 2010р. № 12219 від 21.06.2010р. (арк. справи 42, 43), якою заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку 153964,00 грн. (рядок 25.1.) із заявою про повернення бюджетного відшкодування та розрахунком суми бюджетного відшкодування на цю ж суму (арк. справи 45, 26).

Податковим органом була здійснена документальна невиїзна перевірка достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ зазначеної декларації, за результатами якої складено довідку від 20.07.2010р. № 1848/15-2-14333107 (арк. справи 27 41), висновками якої встановлено, що бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 153964,00 грн. відповідає сумі бюджетного відшкодування, визначеній за результатами документальної невиїзної перевірки.

Позивачем до ДПІ у м. Харцизьку була подана податкова декларація з ПДВ за червень 2010р. № 16327 від 20.07.2010р. (арк. справи 63, 64), якою заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку 146 590,00 грн. (рядок 25.1.) із заявою про повернення бюджетного відшкодування та розрахунком суми бюджетного відшкодування на цю ж суму (арк. справи 67, 68).

Податковим органом була здійснена документальна невиїзна перевірка достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ зазначеної декларації, за результатами якої складено довідку від 19.08.2010р. № 2150/15-2-14333107 (арк. справи 49 62), висновками якої встановлено, що бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 146 590,00 грн. відповідає сумі бюджетного відшкодування, визначеній за результатами документальної невиїзної перевірки.

Позивачем до ДПІ у м. Харцизьку була подана податкова декларація з ПДВ за листопад 2010р. № 29624 від 20.12.2010р. (арк. справи 83, 84), якою заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку 120 457,00 грн. (рядок 25.1.) із заявою про повернення бюджетного відшкодування та розрахунком суми бюджетного відшкодування на цю ж суму (арк. справи 87, 89).

Податковим органом була здійснена документальна невиїзна перевірка достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ зазначеної декларації, за результатами якої складено довідку від 29.12.2010р. № 3107/15-2-14333107 (арк. справи 70 82), висновками якої встановлено, що бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 120 457,00 грн. відповідає сумі бюджетного відшкодування, визначеній за результатами документальної невиїзної перевірки.

Позивачем до ДПІ у м. Харцизьку була подана податкова декларація з ПДВ за грудень 2010р. № 35486 від 15.02.2011р. (арк. справи 104, 105), якою заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку 103 272,00 грн. (рядок 25.1.) із заявою про повернення бюджетного відшкодування та розрахунком суми бюджетного відшкодування на цю ж суму (арк. справи 108, 109).

Податковим органом була здійснена документальна невиїзна перевірка достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ зазначеної декларації, за результатами якої складено акт від 03.03.2011р. № 151/15-2-14333107 (арк. справи 91 103), висновками якого встановлено, що бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 103 272,00 грн. відповідає сумі бюджетного відшкодування, визначеній за результатами документальної невиїзної перевірки.

Пунктом 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на момент подання заяв позивачем про бюджетне відшкодування за травень, червень, листопад 2010р., встановлений порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків.

Згідно із п.п. 7.7.1 п. 7.7 вказаної статті, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Аналіз вищезазначених норм доводить сукупність підстав для отримання бюджетного відшкодування, до них належать:

наявність від'ємного значення звітного податкового періоду;

зарахування від'ємного значення до складу податкового кредиту наступного податкового періоду;

фактична сплата податку отримувачем товарів (послуг);

здійснення зазначеної оплати постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді;

включення залишку від'ємного значення (після бюджетного відшкодування) до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Позивачем були виконані всі вищезазначені вимоги, що надають право на отримання бюджетного відшкодування, що підтверджується довідками податкового органу, складеними за результатами перевірки достовірності бюджетного відшкодування (арк. справи 27 41, 49 62, 70 82, 91 103).

Згідно із п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Відповідно до п.п. 7.7.5. п. 7.7 ст. 7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

До складу позовних вимог про стягнення бюджетної заборгованості увійшла сума 103 272,00 грн., заявлена позивачем до бюджетного відшкодування за декларацією з ПДВ за грудень 2010р. № 35486 від 15.02.2011р.

Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011р. містить норми, аналогічні нормам Закону України «Про податок на додану вартість».

Так, згідно із п.п. 200.10., 200.11., 200.12. ст. 200 Податкового кодексу України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

15.04.2011р. відповідачем 1 до УДК у м. Харцизьку були направлені висновки про суми відшкодування ПДВ Підприємству, заснованому на власності іноземного інвестора «GMT UKRAINE» № 0000000137 на суму 153964,00 грн., № 0000000004 на суму 120457,00 грн., № 0000000139 на суму 146590,00 грн. та № 0000000011 на суму 103272,00 грн. (арк. справи 247 250).

Суд не вважає обґрунтованими заперечення відповідача 1, що ним були виконані всі передбачені Законом України «Про податок на додану вартість» дії щодо відшкодування ПДВ з бюджету, з огляду на те, що відповідно до п.п. 7.7.5 п. 7 ст. 7 цього Закону та п. 200.12. ст. 200 Податкового кодексу України, ДПІ у м. Харцизьку зобов'язана у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, тобто не пізніше 26.07.2010р., 24.08.2010р., 04.01.2011р., 09.03.2011р. відповідно.

Однак, податковий орган направив ці висновки лише 15.04.2011р., тобто з порушенням встановленого законом строку та після відкриття провадження у даній справі (арк. справи 247 250).

За таких обставин ДПІ у м. Харцизьку порушені вимоги п.п. 7.7.5 п. 7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та 200.12. ст. 200 Податкового кодексу України щодо своєчасності надання органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню.

Суд не приймає пояснення відповідача 2 про те, що відсутність узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість унеможливлює відшкодувати спірні кошти.

Відповідно до п. 6. Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011р. № 39, у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Згідно із п. 9. цього Порядку на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Суд зазначає, що статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими нормативними актами, при вирішенні цього спору підлягає застосуванню саме Закон України «Про податок на додану вартість» та Податковий кодекс України, а не нормативно-правові акти органів виконавчої влади.

Відповідно до п.п. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на момент виникнення у позивача права на бюджетне відшкодування сум ПДВ по деклараціям за травень 2010р. і червень 2010р., на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Згідно із п. 200.13. ст. 200 Податкового кодексу України, що був чинний на момент виникнення у позивача права на бюджетне відшкодування сум ПДВ по деклараціям за листопад 2010р. та грудень 2010р., на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Таким чином, суд вважає, що на теперішній час відсутні передбачені Законом України «Про податок на додану вартість», Податковим кодексом України та іншими законами підстави для не проведення суми бюджетного відшкодування позивачу.

Суд зауважує, що положення вищенаведеного Порядку встановлюють порядок взаємодії податкових органів та органів державного казначейства, які діють як органи державної влади, через які держава набуває і здійснює свої права та обов'язки.

За таких обставин, відсутність узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість не є підставою не перерахування платнику податку суми бюджетного відшкодування і не позбавляє такого платника права на отримання бюджетного відшкодування, а орган державного казначейства від обовязку надати таке відшкодування.

Відповідно до п.п. 6.1., 6.2. Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації, Державного казначейства України від 02.07.1997р. № 209/72, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.06.2001р. за № 489/5680, який був чинний на момент виникнення права на бюджетне відшкодування по деклараціям за травень 2010р. і червень 2010р., суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначених у розділі 3 цього Порядку термінів, уважаються бюджетною заборгованістю.

Платник податку має право в будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

Згідно із нормою п. 200.23. ст. 200 Податкового кодексу України, яка надає право позивачу на бюджетне відшкодування по деклараціям за листопад 2010р. та грудень 2010р., суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Суд дійшов висновку, що коли податковий орган в установлений законом строк не надає відповідний висновок, або надає його з порушенням встановленого законом терміну органу державного казначейства, а останній не перераховує суму бюджетного відшкодування з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку, підприємство вправі скористатись правом на судовий захист своїх порушених прав та інтересів шляхом звернення з позовом про стягнення суми коштів з Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору за приписами ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Підприємства, заснованого на власності іноземного інвестора «GMT UKRAINE» до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області, про стягнення з Державного бюджету України на користь Підприємства, заснованого на власності іноземного інвестора «GMT UKRAINE» бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за наступні періоди: травень 2010 року, червень 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року в загальному розмірі 524283,00 грн. шляхом перерахування на поточний рахунок у банку задовольнити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Підприємства, заснованого на власності іноземного інвестора «GMT UKRAINE» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за наступні періоди: травень 2010 року, червень 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року в загальному розмірі 524283,00 грн. шляхом перерахування на поточний рахунок у банку.

Присудити з Державного бюджету України на користь Підприємства, заснованого на власності іноземного інвестора «GMT UKRAINE» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 19 квітня 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 22 квітня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.