Постанова № 15101996, 14.04.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2011 р. справа № 2а/0570/4472/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Абдукадирової К.Е.

при секретаріОкрибелашвілі В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Донецького воєнізованого спеціального аварійно-рятувального (гірничорятувального) загону Державної спеціальної (воєнізованої) гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) служби МНС України, м. Донецьк

до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області

про визнання абзацу 1 пункту 1 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області від 24.02.2011р. № 05-04-10-14/2078 недійсним

за участю представників сторін:

від позивача: Абрамової З.Ю. за дов. від 4 квітня 2011 року

Хорошилової О.Д. за дов. від 13 квітня 2011 року

від відповідача: Ващенко Н.Г. за дов. від 8 квітня 2011 року

Жукова В.В. за дов. від 23 грудня 2010 року

ВСТАНОВИВ:

Донецьким воєнізованим спеціальним аварійно-рятувальним (гірничорятувальним) загоном Державної спеціальної (воєнізованої) гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) служби МНС України заявлено позов до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про визнання абзацу 1 пункту 1 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області від 24.02.2011р. № 05-04-10-14/2078 недійсним.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що навчання працівників за рахунок власних коштів позивача здійснено у відповідності із вимогами його статуту, Колективного договору та Угоди щодо оплати праці, трудових і соціальних гарантій між Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і Обєднанням працівників Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС України від 27.05.2008р. № 31, якими передбачено проведення заходів з професійної підготовки та перепідготовки особового складу підрозділів із періодичністю один раз на пять років.

Відповідно до ч. 1 ст. 9-1 Кодексу законів про працю України підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.

Відповідно до п. 9 п. 2.2.4. Порядку визначення розмірів оплати за обслуговування об'єктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 15.12.2003р. № 495/369, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.12.2003р. за № 1222/8543, до адміністративних (загальногосподарських) витрат на утримання оперативних одиниць рятувальників, відносяться, зокрема, витрати на підготовку та перепідготовку кадрів.

Крім того, попередніми ревізіями з аналогічних питань не було встановлено порушень використання бюджетних коштів.

Позивач зазначає, що несплата у подальшому на вимогу КРУ у Донецькій області коштів за укладеними договорами на навчання завдасть прямих збитків позивачу у розмірі вже сплачених коштів, оскільки позивач не отримає відповідних спеціалістів за фахом.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечують. Вважають, що нормами Положення про професійне навчання кадрів, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України від 26.03.2001р. № 127/151, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.04.2001р. за № 315/5506 та статутними документами позивача передбачені певні напрями підготовки та перепідготовки кадрів. Однак укладення договорів з Приватним навчальним закладом «Європейський університет» та Донецьким гірничим технікумом ім. Є.Т. Абакумова, за якими особи отримують вищу освіту не передбачено нормативними і статутними документами.

Порядок визначення розмірів оплати за обслуговування об'єктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 15.12.2003р. № 495/369, на який посилається позивач не визначає правомірність оплати за навчання осіб, оскільки норми цього порядку передбачають витрати загальногосподарського призначення на підготовку та перепідготовку кадрів, а не на оплату осіб у вищих навчальних закладах.

В судовому засіданні представники відповідача просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правової основи діяльності визначені Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993р. № 2939-12 (далі - Закон №2939).

Відповідно до ст. 1 Закону № 2939, державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах районах у містах.

Частиною 2 ст. 5 Закону № 2939 визначено, що контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі очолюють начальники, які призначається начальником Головного контрольно-ревізійного управління України за погодженням з Радою Міністрів Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міською міськими державними адміністраціями.

Головні завдання державної контрольно-ревізійної служби окреслені ст. 2 Закону України № 2939, права передбачені ст. 10 зазначеного Закону.

Вимоги є способом реалізації владних управлінських функцій відповідачем, як субєктом владних повноважень.

Донецький воєнізований спеціальний аварійно-рятувальний (гірничорятувальний) загін зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 02.06.2009р., включене до ЄДРПОУ за номером 33956554, діє на підставі Статуту, затвердженого міністром з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи 30.09.2008р. (арк. справи 79 97).

У період з 28.12.2010р. по 14.01.2011р. Контрольно-ревізійним управлінням в Донецькій області, відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи КРУ в Донецькій області на ІV квартал 2010р., на підставі направлень від 27.12.2010р. №№ 3986, 3987, 3988, 3989, від 04.01.2011р. № 4, від 04.02.2011р. №№ 372, 373 проведена ревізія фінансово господарської діяльності Донецького воєнізованого спеціального аварійно-рятувального (гірничорятувального) загону ДСВАРС МНС України, у тому числі з питань використання бюджетних коштів, виділених на утримання аварійно-рятувальних загонів за період з 01.05.2009р. по 31.12.2010р. (арк. справи 8 25).

Позивачем були надані відповідачу заперечення на акт ревізії (арк. справи 11, 12). За результатами розгляду заперечень, відповідачем надані висновки (арк. справи 13 17), зі змісту яких вбачається, що відповідач заперечення не прийняв, зазначив, що висновки, викладені в акті ревізії є обґрунтованими.

За результатами ревізії позивачу направлена вимога «Щодо усунення виявлених ревізією порушень» від 24.02.2011р. № 05-04-10-14/2078 (арк. справи 18 20).

У вимозі визначено, що в ході ревізії встановлено проведення витрат на навчання студентів, яке не передбачено Законом України «Про аварійно-рятувальні служби», Статутом позивача та Колективним договором. Таким чином за рахунок коштів від госпрозрахункової діяльності покриті витрати студентів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за період з 01.05.2009р. по 31.12.2010р. на суму 12,52 тис. грн.

У звязку з чим, спірним абзацом 1 вимоги визначено, що позивач повинен відшкодувати не усунуті під час ревізії порушень фінансової дисципліни (в т.ч. за рахунок винних осіб), а саме, в порядку та розмірах, встановлених ст.ст. 130, 133, 136 Кодексу законів про працю України відшкодувати шкоду за рахунок осіб, винних в укладенні договорів на навчання студентів, які суперечать вимогам вищенаведених нормативних та уставних документів та виконання яких призвело до зайвого витрачання госпрозрахункових коштів Донецького СВАРЗ.

Як встановлено ревізією, відповідно до укладених договорів між позивачем та Приватним вищим навчальним закладом «Європейський університет» № 381 від 20.02.2006р., № 141 від 01.07.2010р. за рахунок коштів від госпрозрахункової діяльності проведені витрати на навчання студента ОСОБА_5 (денна форма навчання, освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр» у 2009 2010р.р. навчальному році, «спеціаліст» у 2010 2011р.р. навчальному році за напрямком «Економіка підприємства» за спеціальністю «Банківська справа»), який не має трудових відносин з позивачем, за період з 01.05.2009р. по 31.12.2010р. на загальну суму 9440,00 грн.

Також, згідно додаткової угоди по договору № 141 від 01.07.2010р. позивачем сплачено до бюджету податок з доходів фізичних осіб на суму проведеної оплати за навчання у розмірі 15% із застосуванням коефіцієнту 1,146471 за період з 01.05.2009р. по 31.12.2010р. на загальну суму 1665,84 грн.

Студент зобовязується після закінчення навчання відпрацювати у позивача 3 роки.

Крім того, ревізією встановлено, що відповідно до укладеного договору з Донецьким гірничим технікумом ім. Є.Т. Абакумова б/н від 17.08.2010р. за рахунок коштів від госпрозрахункової діяльності проведені витрати на навчання студента ОСОБА_6 (заочна форма навчання за спеціальністю «Підземна розробка корисних копалин»), який працює у позивача командиром відділення, за період з 01.09.2010р. по 31.12.2010р. на загальну суму 1200,00 грн. Також, згідно додаткової угоди до цього договору позивачем сплачено до бюджету податок з доходів фізичних осіб на суму проведеної оплати за навчання у розмірі 15% із застосуванням коефіцієнту 1,146471 за період з 01.05.2009р. по 31.12.2010р. на загальну суму 211,76 грн.

Студент зобовязується після закінчення навчання відпрацювати у позивача 3 роки.

Проведення витрат на навчання студентів не передбачено Законом України «Про аварійно-рятувальні служби», Статутом позивача та Колективним договором.

Це порушення призвело до матеріальної шкоди (збитків) установі на загальну суму 12517,60 грн. У формі «Звіт про фінансові результати» (форма №2) по строчці 090 «Інші операційні витрати» завищена сума витрат у 2009р. на 3952,92 грн., у 2010р. на суму 8564,68 грн.

Судом встановлено, що відповідачем був укладений договір з Приватним вищим навчальним закладом «Європейський університет» № 381 від 20.12.2006р. (арк. справи 77) на навчання ОСОБА_5 за рахунок власних коштів за денною формою навчання, за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» за напрямом «Економіка підприємства» за спеціальністю «Банківське право» протягом 4-х навчальних років.

Згідно додаткової угоди від 12.06.2009р. до зазначеного договору (арк. справи 78) позивач сплачує до бюджету податок з доходів фізичних осіб. Студент повинен відпрацювати у позивача після закінчення навчання 3 роки

Також відповідачем був укладений договір з Приватним вищим навчальним закладом «Європейський університет» № 141 від 01.07.2010р. (арк. справи 75) на навчання ОСОБА_5 за рахунок власних коштів за денною формою навчання, за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст» за напрямом «Економіка підприємства» за спеціальністю «Банківське право» протягом 1-го навчального року.

Згідно додаткової угоди від 07.07.2010р. до зазначеного договору (арк. справи 76) позивач сплачує до бюджету податок з доходів фізичних осіб. Студент повинен відпрацювати у позивача після закінчення навчання 3 роки.

На момент навчання ОСОБА_5 у трудових відносинах із позивачем не перебував.

Крім того, відповідачем був укладений контракт з Донецьким гірничим технікумом ім. Абакумова б/н від 17.08.2010р. (арк. справи 73) на навчання ОСОБА_6 за рахунок власних коштів за заочною формою навчання, протягом 3-х років за спеціальністю «Підземна розробка корисних копалин» та присвоєння кваліфікації техніка-технолога гірничого, за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст».

Згідно додаткової угоди від 12.06.2009р. до зазначеного контракту (арк. справи 74) позивач сплачує до бюджету податок з доходів фізичних осіб. Студент повинен відпрацювати у позивача після закінчення навчання 3 роки.

Наказом позивача від 13.11.2008р. № 87-е (арк. справи 72) ОСОБА_6 був прийнятий на посаду респіраторника 1-го взводу з окладом 1200,00 грн. на місяць, згідно штатного розпису на контрактній основі.

Наказом від 01.04.2010р. № 19-к (арк. справи 150) ОСОБА_6 призначено на посаду командира відділення взводу з 01.04.2010р. з окладом 1800,00 грн. на місяць, згідно штатного розпису.

За вищенаведеними договорами позивачем були сплачені кошти у 2009р. в сумі 3952,92 грн., у 2010р. в сумі 8564,68 грн.

Відповідно до п. 18 Статуту позивача «Права та обовязки загону» загін має право організовувати професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників Загону, атестацію основного особового складу (арк. справи 88).

Відповідно до п. 6.6. Колективного договору, сторони (трудовий колектив та керівництво Загону) сприятимуть проведенню заходів з професійної підготовки та перепідготовки особового складу підрозділів із періодичністю один раз на пять років (арк. справи 37).

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2001р. № 1334 затверджений Порядок комплектування та професійної підготовки основного особового складу аварійно-рятувальних служб. Відповідно до п. 10 цього Порядку професійне навчання рятувальників полягає в опануванні та удосконаленні основним особовим складом навичок виконання аварійно-рятувальних робіт відповідно до профілю служби. Згідно із п. 16 Порядку підвищення кваліфікації рятувальників проводиться у відповідних навчальних закладах або навчальних центрах аварійно-рятувальних служб не рідше одного разу на 5 років.

Відповідно до п. 3.1. Положення про проходження служби основним особовим складом Державної спеціалізованої протифонтанної служби «Спеціальна воєнізована аварійно-рятувальна частина» МНС, затвердженого Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи 09.07.2010 № 538, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2010р. за № 606/17901, підготовка особового складу ДСПФС СВАРЧ організовується і проводиться, зокрема, відповідно до вищенаведеної постанови Кабінету Міністрів України, наказу Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005р. № 15 «Про затвердження Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за № 231/10511, Положення про професійне навчання кадрів на виробництві, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерства освіти і науки України від 26.03.2001 № 127/151, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06.04.2001 за № 315/5506.

Згідно із п.п. 3.2., 3.3. Положення підготовка особового складу включає в себе: професійну підготовку особового складу; спеціальну підготовку особового складу; підвищення кваліфікації особового складу; навчання з питань охорони праці особового складу.

Професійна підготовка - організований та цілеспрямований процес оволодіння особовим складом знаннями, уміннями та навичками, необхідними для виконання професійних завдань.

Підготовку керівних працівників та фахівців (керівного складу) освітньо-кваліфікаційних рівнів "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст", "магістр". Здійснюється у відповідних вищих навчальних закладах за відповідними напрямами, спеціальностями (спеціалізаціями).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснював професійну підготовку командира відділення взводу ОСОБА_6 за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст».

Ця особа належить до особового складу Загону, є керівним працівником, тому навчання даного працівника відповідає вищевказаним нормативним актам, п. 18, статуту позивача та п. 6.6. Колективного договору.

За таких обставин, відповідачем безпідставно спрямовано позивачу вимогу в частині відшкодування не усунутих порушень на суму 1411,76 грн. щодо витрат на навчання ОСОБА_6

Разом з тим, вищевказаними нормативними актами та статутом позивача передбачене право Загону здійснювати навчання (професійну, спеціальну підготовку, підвищення кваліфікації) лише особового складу.

Відповідно до п. 45 Статуту позивача (арк. справи 95) Загін у межах своїх повноважень маж право укладати договори та нести зобовязання.

Навчання ОСОБА_5, який не перебував у трудових відносинах із позивачем за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст» за напрямом «Економіка підприємства» за спеціальністю «Банківське право» здійснено поза межами повноважень позивача, оскільки, по-перше, ОСОБА_5 не відносився і не може відноситися до особового складу Закону, і, по-друге, професія за якою він навчався не відповідає профілю аварійно-рятувальної служби.

Суд не приймає посилання позивача в судовому засіданні на те, що кошти, сплачені ним на навчання ОСОБА_5 передбачені фінансовим планом, і вони є не бюджетними, а госпрозрахунковими коштами, тому використані позивачем за напрямками, передбаченими фінансовим планом.

Пунктом 48 Статуту позивача (арк. справи 95) передбачено, що фінансовий план Загону передбачає напрямки витрат, що забезпечують його функціонування і розвиток: заробітну плату, нарахування на заробітну плату, утримання, поновлення і розвиток матеріально-технічної бази, технічне переоснащення, забезпечення необхідного кваліфікаційного рівня особового складу, соціальні гарантії особовому складу і соціальний розвиток підрозділів, інші видатки.

Крім того, відповідно до п. 50 Статуту загін має право направляти госпрозрахункові кошти на соціальні заходи та поліпшення побутових умов працівників.

Частиною 1 ст. 9-1 Кодексу законів про працю України, на яку посилається позивач, як на обґрунтування оплати навчання ОСОБА_5, також передбачено, що установи в межах свої повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.

З наведеного випливає, що коштами фінансового плану забезпечується діяльність тільки особового складу Загону і госпрозрахункові кошти повинні спрямовуватися позивачем на соціальні заходи лише для його працівників.

За змістом ст. 2 Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Пунктом 2 ст. 8 наведеного Закону визначено, що до основних функцій Головного контрольно-ревізійного управління України і контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі належить проведення у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

В наведених статтях законодавець визначив коло суб'єктів, які підконтрольні органам державної контрольно-ревізійної служби та з яких питань вони підконтрольні.

Позивач є державною організацією, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ № 204523 від 05.06.2009р. (арк. справи 80).

Отже, як установа, що підконтрольна органам контрольно-ревізійної служби з питань наведених у статтях 2, 8 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», позивач повинен дотримуватися вимог законодавства щодо напрямків використання своїх коштів, оскільки це витікає з його правового статусу.

Витрати, здійснені позивачем на навчання особи, яка не відноситься до особового складу є використанням коштів за напрямком, який не передбачений чинним законодавством, Статутом та Колективним договором, що призвело до заподіяння шкоди позивачу в сумі 11105,84 грн., яка повинна бути відшкодована за рахунок осіб, винних у виплаті цих коштів, в порядку та розмірах, встановлених ст.ст. 130, 133, 136 Кодексу законів про працю України, як того вимагає відповідач.

Керуючись статтями 2-15, 17,18, 33-35, 41, 42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 111, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185,186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Донецького воєнізованого спеціального аварійно-рятувального (гірничорятувального) загону Державної спеціальної (воєнізованої) гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) служби МНС України до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про визнання абзацу 1 пункту 1 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області від 24.02.2011р. № 05-04-10-14/2078 недійсним задовольнити частково.

Визнати частково недійсним абзац 1 пункту 1 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області від 24.02.2011р. № 05-04-10-14/2078, в частині відшкодування не усунених під час ревізії поручень фінансової дисципліні (в тому числі за рахунок винних осіб), а саме, в порядку та розмірах, встановлених ст.ст. 130, 133, 136 Кодексу законів про працю України відшкодувати шкоду за рахунок осіб, винних в укладенні договорів на навчання студентів, які суперечать вимогам вищенаведених нормативних та уставних документів та виконання яких призвело до зайвого витрачання госпрозрахункових коштів Донецького СВАРЗ в сумі 1411,76 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь Донецького воєнізованого спеціального аварійно-рятувального (гірничорятувального) загону Державної спеціальної (воєнізованої) гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) служби МНС України витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 14 квітня 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 19 квітня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.