Постанова № 15101980, 18.04.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2011 р. справа № 2а/0570/3887/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12.40

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретаріМороз Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Володарському районі

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості у розмірі 4263,99 гривень

за участю:

від позивача: Іванченко І.М. (за дов № 3 від 14.04.2011 року),

від відповідача: не зявився,

Державна податкова інспекція у Володарському районі звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності у розмірі 4263,99 гривень. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що станом на 07 лютого 2011 року за відповідачем обліковується податковий борг в сумі 4263,99 грн., який виник внаслідок несплати самостійно узгоджених податкових зобовязань з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності. Позивач зазначав, що прийняті ним заходи, направлені на погашення наявної суми боргу відповідача не призвели до позитивних результатів, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача наявної суми боргу.

Посилаючись на порушення відповідачем вимог підпункту 5.2.1. пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами», позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності у розмірі 4263,99 гривень.

Представник позивача в судовому засідання, вимоги викладені в позовній заяві підтримала, просила задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причини неявки суду не повідомив, повноважного представника до суду не направив.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач Фізична-особа підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) є субєктом підприємницької діяльності, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи підприємця, копія якого наявна в матеріалах справи (арк. справи 5). Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків № 143/28-10/113 від 10.11.2009 року перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Володарському районі з 14 травня 1999 року (зворотній бік арк. справи 6).

01 лютого 2010 року відповідачем було надано до Державної податкової інспекції у Володарському районі податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за звітний податковий період 2010 рік (арк. справи 7), якою було визначено орендну плату за землю за 2010 рік у загальній сумі 25584,19 грн., з яких за період з січня 2010 року по листопад 2010 року у розмірі 2132,02 гривень на місяць, у грудні 2010 року у розмірі 2131,97 гривень.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, за відповідачем станом на 13 квітня 2011 року обліковується заборгованість з орендної плати за землю за звітний податковий період листопад грудень 2010 року у розмірі 4263,99 гривень, що також підтверджується даними облікової картки платника податку (арк. справи 18-21).

Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників встановлені Законом України «Про систему оподаткування», що діяв на момент виникнення спірних правовідносин.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Згідно статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Обовязок платника податків щодо здійснення своєчасної сплати суми податкових зобовязань встановлений також пунктом 16.1.4. статті 16 Податкового кодексу України.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, порядок оскарження дій органів стягнення визначені Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», який діяв до 01 січня 2011 року та главою 9 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року. Згідно змісту зазначених нормативно-правових актів, стягненню з платника податків підлягає наявна в платника сума податкового боргу.

З огляду на те, що податковий борг відповідача виник до набрання чинності Податковим кодексом України, факт наявності податкового боргу в відповідача суд встановлює за приписами законодавства, що було чинним на момент виникнення податкового боргу.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» податковим зобов'язанням є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Податковим боргом (недоїмкою) є зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно пункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Пунктом 5.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 5.3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначені строки погашення податкових зобовязань.

Відповідно до підпункту 5.3.1. платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено здійснення позивачем самостійного узгодження зобовязань з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за звітний податковий період 2010 рік шляхом надання до податкового органу податкової декларації.

Проте, як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, відповідачем не здійснювалося самостійне погашення визначеної суми податкового зобовязання з орендної плати, внаслідок чого, станом на 13 квітня 2011 року сума податкового боргу складає 4263,99 гривень.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону N 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підпунктом 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 зазначеного Закону передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до підпункту "а" підпункту 6.2.3 пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Відповідно до підпункту "б" підпункту 6.2.3 пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» друга податкова вимога направляється не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

06 жовтня 2009 року позивачем було сформовано першу податкову вимогу № 1/538, яка була отримана відповідачем 06 жовтня 2009 року, що підтверджується підписом на корінці податкової вимоги, копія якої наявна в матеріалах справи (арк. справи 9).

05 листопада 2009 року сформовано другу податкову вимогу № 2/584, яка отримана відповідачем 05 листопада 2009 року, що підтверджується підписом на корінці податкової вимоги, копія якої наявна в матеріалах справи (арк. справи 9).

Податкові вимоги вручені відповідачу ще у 2009 році, з цього періоду відповідач постійно мав несплачену податкову заборгованість, у звязку з чим вказані податкові вимоги не втратили своєї юридичної сили.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що вжиті податковим органом заходи направлені на погашення податкового боргу відповідача не призвели до погашення суми податкового боргу.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Тобто, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків суми самостійно визначеного зобовязання з орендної плати за землю, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно приписів частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

З огляду на зазначене, на підставі положень Закону України «Про плату за землю», Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про систему оподаткування» загальнообовязкове державне пенсійне страхування», та керуючись ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 136, 158 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Володарському районі до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності у розмірі 4263,99 гривень задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) заборгованість з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності у розмірі 4263,99 гривень (чотири тисячі двісті шістдесят три гривні 99 копійок) на користь місцевого бюджету Боївської селищної ради на р/р 33219815700216, отримувач Боївська селищна рада, код платежу 13050500, МФО 834016, код ОКПО 34686888, банк ГУ ДКУ в Донецькій області.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22 квітня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Михайлик А.С.