Постанова № 15101843, 21.04.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2011 р. Справа № 2а-4576/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коблової О. Д. при секретаріТуранській С.О. за участю представників: позивача відповідача ОСОБА_3, Острікова Д.В. Товстої Н.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Повного товариства «Діамант-Валво ломбард Горбенко і компанія» до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИВ: Повне товариство «Діамант-Валво ломбард Горбенко і компанія» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська з позовними вимогами про скасування податкового повідомлення-рішення від 03 березня 2010 року № 0000201701/0. В обґрунтування позову зазначено, що Повне товариство «Діамант-Валво ломбард Горбенко і компанія» не погоджується з податковим повідомленням-рішенням Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська від 03 березня 2010 року № 0000201701/0 про сплату 2 809, 80 грн. за основним платежем, та штрафних (фінансових) санкцій 5619, 60 грн., застосованих за порушення п.8.1 ст. 8, п.17.2 ст. 17, п.19.2 ст. 19, п.п.20.3.2 п.20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-IV, оскільки, на думку позивача, перевірка носила поверховий характер, проведена некомпетентно і упереджено, та ігноруючи розяснення (лист ДПА України № 8468/6/17-0716 від 02.08.2006 року) свого керівництва вищого рівня.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що співробітниками Лівобережної міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська проведено виїзну планову перевірку Повного товариства «Діамант-Валво ломбард Горбенко і компанія» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008р. по 30.09.2009р., за результатами якої складено акт № 2191/220/23369297 від 22 лютого 2010 року. На підставі зазначеного акту перевірки винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Відповідач зазначає, що під час перевірки діяв в межах повноважень, наданих чинним законодавством, тому відсутні підстави для визнання недійсним спірного податкового повідомлення-рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, а також всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 22 лютого 2010 року співробітниками Лівобережної міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська проведено виїзну планову перевірку Повного товариства «Діамант-Валво ломбард Горбенко і компанія» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008р. по 30.09.2009р.

За результатами перевірки складено акт № 2191/220/23369297 від 22 лютого 2010 року, в якому в Висновках частини 2 зафіксовано порушення п.8.1 ст. 8, п. 17.2 ст. 17, п.19.2 ст. 19 п.п.20.3.2 п.20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-IV від 22.05.2003 року (із змінами та доповненнями), в результаті чого донараховано 2809,80 грн. Зазначене порушення стало підставою для винесення з боку податкового органу податкового повідомлення-рішення № 0000201701/1 від 03.03.2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи, Повне товариство «Діамант-Валво ломбард Горбенко і компанія» впродовж 9 місяців 2009 року при невиконанні позичальниками - фізичними особами умов за договорами займу щодо викупу заставлених речей повинно було утримати податок з доходів фізичних осіб в розмірі 2 809,80 грн. з суми неповернутого основного кредиту у розмірі 18 732,00 грн.

Згідно з п.1.15 ст. 1 Повне товариство «Діамант-Валво ломбард Горбенко і компанія» є податковим агентом та відповідно п.8.1 ст. 8, п.17.2 ст. 17, п.19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІV від 22.05.2003 року зі змінами та доповненнями повинно своєчасно нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу фізичних осіб.

Відповідно до Закону України від 12.07.2001 року N 2664-ІП «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та з метою запровадження єдиних умов та правил здійснення діяльності з надання фінансових послуг ломбардами, запровадження вимог до ломбарду як фінансової установи, установлення критеріїв облікової та реєструючої системи ломбарду, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України розпорядженням від 26 квітня 2005 року N 3981 затвердила Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 травня 2005 року за N 565/10845.

Пунктом 1.2 вищезазначеного Положення зазначено, що ломбард - це фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів, під заставу майна на визначений строк і під процент та надання супутніх послуг ломбарду; фінансовий кредит ломбарду - надання ломбардом коштів у позику, забезпечених заставою, на визначений строк та під процент.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦКУ (тобто, статей 1046 - 1053 цієї глави щодо позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Оскільки позика (фінансовий кредит) є грошовою сумою, яка підлягає поверненню, тому протягом строку дії договору фінансового кредиту на підставі підпункту 4.3.23 пункту 4.3 статті 4 Закону від 22 травня 2003 року N 889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб» (із змінами і доповненнями) не розглядається як оподатковуваний дохід фізичної особи, яка одержала таку позику.

У зв'язку з невиконанням договору про надання ломбардом фінансового кредиту у фізичної особи - позичальника виникає оподатковуваний дохід у вигляді основної суми кредиту, що залишилась неповернутою кредитору-ломбарду.

У разі невиконання фізичною особою зобов'язання, забезпеченого заставою, по закінченню терміну дії договору та виникнення у фізичної особи об'єкту оподаткування, ломбард, як податковий агент, на підставі п.1.15 ст. 1 та п.12.1 ст. 12 Закону N 889-ІV має виконати інші свої функції, а саме: нарахувати, утримати та перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб у порядку, визначеному ст. 8 Закону N 889-ІV та за ставкою п.7.1 ст. 7 Закон N 889-ІV (з попередньо нарахованої суми виплаченого доходу у вигляді суми позики), надавати відповідно до п.19.2 ст. 19 Закону N 8889-ІV податковому органу звітність за формою 1 - ДФ. Цей порядок наведено у листі ДПА України від 29.04.2006 року № 4879/6/22-3011.

Отже, ломбард є податковим агентом відносно доходу позичальника у вигляді суми коштів від невикупленого заставленого предмету рухомого майна, розмір якої дорівнює основній сумі кредиту, що залишилася неповернутою кредитору-ломбарду. Таку позицію підтримує й Верховний Суд України, який виклав її в постанові від 17.03.2009 року.

Під час проведення перевірки Повного товариства «Діамант-Валво ломбард Горбенко і компанія» були надані договори, в яких зазначена дата надання кредиту та граничний термін повернення. За 9 місяців 2009 року сума неповернутого кредиту фізичними особами за договорами, по яких термін повернення кредиту наступив до 01.10.2009 року, склав 18 732,00 грн., проте у позовній заяві наведені дати повернення кредиту або перезаклад майна, який відбувся у період, який не підлягав перевірці. Документи, які б підтверджували факт повернення кредиту за договорами, зазначеними у позовній заяві та у додатку 2 до акту перевірки, Повним товариством «Діамант-Валво ломбард Горбенко і компанія» до перевірки не надані.

Крім цього, відповідно до частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обовязковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок чи постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 березня 2010 року по справі №3-796/10 суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Нощенко І.С., розглянувши адміністративну справу у відношенні ОСОБА_3, директора Повного товариства «Діамант-Валво ломбард Горбенко і компанія», притягнутого за ч. 1 ст. 155-1, ч. 1 ст. 163-1, ч. 1 ст. 163-4 КпАП України, встановив, що ОСОБА_3, працюючи директором ПТ «Діамант-Валво ломбард Горбенко і компанія» допустив порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, а саме: не вірно визначена сума доходів від продажу товарів (робіт, послуг), а саме ломбардом застосовані процентні ставки при нарахуванні процентів за кредитами наданими фізичним особам згідно договорів фінансового кредиту, які не відповідають вищезазначеним наказом по установі, значення рядка 01.1 декларації по податку на прибуток у 2-4 кварталах 2008 року на загальну суму 21 826 грн., у тому числі за 2 квартал 2008 року в сумі 4 819 грн., за 3 квартал 2008 року в сумі 2 465 грн., за 4 квартал 2008 року в сумі 14 542 грн. та до заниження скоригованого валового доходу у 1-3 кварталах 2009 року на загальну суму 31 484 грн., у т.ч. за 1 квартал 2009 року в сумі 8 833 грн., за 2 квартал в сумі 11 752 грн., за 3 квартал 2009 року в сумі 10 899 грн. відповідно, чим порушив п.п.4.1.1-4.1.2 п.4.1 ст. 4, пп. 11.3.6 п.11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997 року, п.8.1 ст. 8, п.17.2 ст. 17, п.19.2 ст. 19, п.п.20.3.2 п.20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-IV від 22.05.2003 року, п.1 ст. 9 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 1776-ІІІ від 01.06.2000 року.

В постанові також зроблено висновок про підтвердження вини правопорушника, передбаченими ч. 1 ст. 155-1, ч. 1 ст. 163-1, ч. 1 ст. 163-4 КпАП України, та постановлено про накладення на ОСОБА_6 за означеними статтями адміністративне стягнення у вигляді штрафу в доход держави у сумі 170 грн.

Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29.03.2010 року по справі №3-795/10 суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Нощенко І.С., розглянувши адміністративну справу у відношенні ОСОБА_7, головного бухгалтера Повного товариства «Діамант-Валво ломбард Горбенко і компанія», притягнутої за ч. 1 ст. 155-1, ч. 1 ст. 163-1, ч. 1 ст. 163-4 КпАП України, встановив, що ОСОБА_7, працюючи головним бухгалтером ПТ «Діамант-Валво ломбард Горбенко і компанія» допустила порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, а саме: не вірно визначена сума доходів від продажу товарів (робіт, послуг), а саме ломбардом застосовані процентні ставки при нарахуванні процентів за кредитами наданими фізичним особам згідно договорів фінансового кредиту, які не відповідають вищезазначеним наказом по установі, значення рядка 01.1 декларації по податку на прибуток у 2-4 кварталах 2008 року на загальну суму 21 826 грн., у тому числі за 2 квартал 2008 року в сумі 4 819 грн., за 3 квартал 2008 року в сумі 2 465 грн., за 4 квартал 2008 року в сумі 14 542 грн. та до заниження скоригованого валового доходу у 1-3 кварталах 2009 року на загальну суму 31 484 грн., у т.ч. за 1 квартал 2009 року в сумі 8 833 грн., за 2 квартал в сумі 11 752 грн., за 3 квартал 2009 року в сумі 10 899 грн. відповідно, чим порушив п.п.4.1.1-4.1.2 п.4.1 ст. 4, пп. 11.3.6 п.11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997 року, п.8.1 ст. 8, п.17.2 ст. 17, п.19.2 ст. 19, п.п.20.3.2 п.20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-IV від 22.05.2003 року, п.1 ст. 9 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 1776-ІІІ від 01.06.2000 року.

В постанові також зроблено висновок про підтвердження вини правопорушниці, передбаченими ч. 1 ст. 155-1, ч. 1 ст. 163-1, ч. 1 ст. 163-4 КпАП України, та постановлено про накладення на ОСОБА_7, за означеними статтями адміністративне стягнення у вигляді штрафу в доход держави у сумі 170 грн.

Отже, вищезазначені постанови суду у справах про адміністративний проступок стосується посадових осіб Позивача зі спірного питання за визначений у акті перевірки період та відповідно підтверджує факт законності та обґрунтованості винесення Лівобережною МДПІ податкового повідомлення-рішення.

Частиною 1 статті 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, га інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За нормами частини 1, 2 ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального судочинства.

З огляду на вище викладене, суд вважає, що відповідач правомірно визначив суму штрафних (фінансових) санкцій та під час проведення перевірки діяв в межах та в порядку, визначеному діючим законодавством, отже, порушень з боку відповідача з матеріалів справи не вбачається.

Отже, підстави для скасування податкового повідомлення-рішення відсутні.

Слід зазначити, що згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

- суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України;

- суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладе, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Повного товариства «Діамант-Валво ломбард Горбенко і компанія» до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складений 19 квітня 2011 року.

Суддя О. Д. Коблова