Постанова № 15101774, 19.04.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2011 року Справа № 2а/0370/739/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Піянзіну О. К.,

за участю представника позивача Імберовського М. Ю.,

представників відповідача Лисюк О.В., Андріюк Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-Гарант» Волинської філії товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» Волинська філія звернулося в суд із позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 лютого 2011 року за №0001212200/0.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем в ході проведення документальної планової виїзної перевірки Волинської філії Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на підставі направлень від 23 грудня 2010 року №005374, №000022, №000181 та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 30 вересня 2010 року встановлено порушення п.п.7.2.1 п.7.2 статті 7, п.п.11.3.1 п.11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено нарахування податку на прибуток в загальній сумі 1381 грн. в тому числі за 2009 рік 639 грн., за III квартал 2010 року 742 грн., порушення порядку ведення податкового обліку: порядку складання декларації з податку на доходи страховика, затвердженого наказом ДПА України від 31 березня 2003 року за №146 ВФ ТДВ СК «Альфа-Гарант» за рахунок чого занижено валові доходи від страхової діяльності за: 4 квартал 2008 року на суму 10412 грн., 3 квартал 2009 року на суму 16823 грн., 4 квартал 2009 року на суму 1837 грн., 1 квартал 2010 року на суму 3371 грн., 3 квартал 2010 року на суму 18934 грн. та завищено валові доходи за 3 квартал 2008 року на суму 10412 грн., 2 квартал 2009 року на суму 22032 грн., 2 квартал 2010 року на суму 25209 грн.

Такий висновок Луцькою обєднаною державною податковою інспекцією зроблений, виходячи з того, що відповідачем було нараховано збільшення суми грошового зобовязання на суму 1381 грн. та за штрафними санкціями нараховано 3204,25 грн. Не погоджуючись з таким висновком відповідача, позивач зазначає, що якщо страхові платежі не надійшли на рахунок страховика то сума страхових платежів, передбачена договором, який ще не набув чинності, не включається до оподатковуваного доходу від страхової діяльності і кошти одержані за договорами страхування в конкретному звітному періоді, за договором страхування укладеним в цьому звітному періоді, то такі кошти мають бути оподатковані в тому ж звітному періоді, в якому вони надійшли, незалежно від дати набрання чинності договором страхування, за ставкою відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону, отже, податкове повідомлення-рішення №0001212200/0 від 23 лютого 2011 року є наслідком безпідставних, необєктивних необґрунтованих нормами чинного законодавства, тому мають бути визнані незаконними та підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні просив позов задовольнити.

Відповідач в запереченні від 4 квітня 2011 року та представники в судовому засіданні предявлені позовні вимоги заперечили, мотивуючи тим, що відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» для цілей оподаткування страхової діяльності під оподатковуваним доходом слід розуміти суму страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, одержаних (нарахованих) страховиками-резидентами протягом звітного періоду за договорами страхування і перестрахування ризиків на території України або за її межами, зменшених на суму страхових платежів, сплачених страховиком за договорами перестрахування з резидентом.

Крім того, з урахуванням положень п.п 11.3.1 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валового доходу від страхової діяльності вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, а саме: дата зарахування коштів на банківський рахунок, оприбуткування в касі або дата фактичного надання результатів страхових послуг платником податку, тому висновки, що викладені в акті перевірки, повністю відповідають вимогам чинного податкового законодавства. Просили відмовити в задоволені позовних вимог.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов з таких підстав.

Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» зареєстроване Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 21 травня 2003 року, код ЄДРПОУ 32382598.

Волинську філію ТДВ СК «Альфа-гарант» 31 січня 2006 року було створено та зареєстровано у Печерській районній у місті Києві державною адміністрацією ТДВ СК «Альфа-Гарант».

На підставі направлень на перевірку від 23 грудня 2010 року №005374, №000022 та №000181 головними державними податковими ревізорами-інспекторами Луцької обєднаної державної податкової інспекцієї проведено 4 лютого 2011 року планову виїзну перевірку ТзДВ СК «Альфа-Гарант» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 30 вересня 2010 року, за результатами якої складено акт за 488/2200/33998388.

Згідно даного акту встановлено порушення вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2, статті 7, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», порядку ведення податкового обліку: Порядку складання декларації з податку на доходи (прибуток) страховика, за рахунок чого занижено валові доходи від страхової діяльності за: 4 квартал 2008 року на суму 10412 грн., 3, 4 квартал 2009 року в суму 16823 грн. та відповідно 1837 грн., 1,3 квартал 2010 року на суму 3371 грн. та 18934 грн. відповідно; та завищено валові доходи за: 3 квартал 2008 року на суму 10412 грн., 2 квартал 2009 року на суму 22032 грн., 2 квартал 2010 року на суму 25209 грн. в результаті чого товариству нараховано збільшення суми грошового зобовязання на суму 1381 грн. та за штрафними санкціями - 3204,25 грн.

У звязку з виявленими порушеннями податкового законодавства з боку позивача Луцькою ОДПІ сформоване податкове повідомлення-рішення від 23 лютого 2011 року за №0001212200/0 в якому визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 4585,25 грн., в тому числі за 1381 грн. за основним платежем та 3204,25 грн. штрафних санкцій.

Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» не погоджуючись із отриманим податковим повідомленням-рішенням подало 11 лютого 2011 року письмові заперечення до акту перевірки. Заступником начальника Луцької обєднаної державної податкової інспекції відповідно до пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України було надіслано лист щодо розгляду заперечень до акту, яким від 18 лютого 2011 року за №3950/10/22-00 позивача повідомлено про відсутність підстав для задоволення заперечення, тому висновки , що викладені в Акті перевірки повністю відповідають вимогам чинного податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 11.3.1 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валового доходу від страхової діяльності вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, а саме: дата зарахування коштів на банківський рахунок, оприбуткування в касі або дата фактичного надання результатів страхових послуг платником податку. Такою датою є момент виникнення у страховика страхових зобовязань перед страхувальником, тобто дата набрання чинності договором страхування 9перестрахування).

Статтею 18 Закону України «про страхування» встановлено, що договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, сума страхових платежів, передбачена договором, який ще не н6абув чинності, не включається до оподаткованого доходу від діяльності, інша ніж страхова та оподатковується за ставкою 25%.

З такою вищевикладеною позицією податкової інспекції суд не погоджується з огляду на наступне:

Листом ДПА України від 13 квітня 2006 року № 4147/6/15-0516 зазначено, якщо договір страхування набирає чинності після сплати першого страхового платежу, а страхові платежі не надійшли, то сума зарахування страхового платежу на банківський рахунок платника податку, оскільки, фактичним наданням страхових платежів, передбачена договором, який ще не набув чинності, не включається до оподаткованого доходу від страхової діяльності.

Якщо договором передбачено внесення страхового платежу частинами і договір набуває чинності незалежно від сплати першого страхового платежу, то сума чергового платежу, яка визначена договором для сплати у звітному періоді, але не надійшла, включається до оподаткованого доходу страховика.

У разі, якщо договором страхування передбачено, що страховий платіж сплачується частинами, договір набирає чинності після сплати першого платежу, і у випадку несплати страхувальником чергового платежу в обумовлені договором строки дія договору страхування припиняється, то до оподаткованого доходу від страхової діяльності у звітному періоді включається договором до дати розірвання договору.

Судом досліджено, що страхові платежі, за договорами страхування, вказані в Додатку № 7 до Акту, фактично надійшли у конкретному звітному періоді на рахунок позивача як страхові платежі за конкретними договорами страхування укладеними у відповідному звітному періоді, що підтверджується копіями договорів страхування та виписками по банківському рахунку позивача з відповідним призначенням платежу. Факт надходження коштів не заперечується представниками відповідача.

Крім того встановлено, що доходи одержані від діяльності зі страхування оподатковуються з дати настання події, яка стала раніше,тобто з страхових послуг є не дата початку дії договору страхування, а дата закінчення дії договору страхування, тобто коли у сторін припиняються будь-які зобовязання визначені договором страхування, тому кошти, які відповідно до банківських виписок позивача надійшли на банківський рахунок, з зазначенням призначення платежу - «страховий платіж за договором страхування», оподатковується саме як доходи, одержані від діяльності зі страхування та оподатковуються за ставкою 3%, відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону та включаються до декларації з податку на доходи від страхової діяльності в звітному періоді.

Додатково на підтвердження наведених аргументів, позивачем надано банківські виписки, з зазначенням призначення платежу по кожному договору страхування, вказаному в додатку № 7 до Акту, а саме в графі «призначення платежу» зазначається «страховий платіж за договором страхування», які не були враховані ревізорами-інспекторами в ході проведення податкової перевірки.

Наказом ДПА України від 31 березня 2003 року №146 «Про затвердження форми декларації з податку на доходи (прибуток) страховика та Порядку її складання» зазначено, що в розділі про доходи одержані від діяльності зі страхуванням рядок 01, зазначається сума валових внесків, одержаних платником або нарахованих на його користь за договорами страхування і перестрахування, у тому числі комісійних винагород цедента, отриманих від перестраховика.

Суд дійшов до висновку, якщо кошти за договорами страхування були одержані в конкретному звітному періоді, за договором страхування укладеним в цьому звітному періоді, то такі кошти мають бути оподатковані в тому ж звітному періоді, в якому вони надійшли незалежно від дати набрання чинності договором страхування, за ставкою визначеною підпунктом 7.2.1 пунктом 7.2 статті 7 Закону, а тому грошові кошти зараховані на банківський рахунок позивача, отримані як страхові платежі за конкретними договорами страхування, доходами одержаними від діяльності зі страхування і такими, що оподатковуються за ставкою 3%, відповідно до вищезазначеної статті Закону.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як субєкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення щодо визначення позивачу суми податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 4585,25 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції від 23 лютого 2011 року за №0001212200/0.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Я. Ксензюк