Постанова № 15101649, 07.04.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2011 року Справа № 2а/0370/671/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

при секретарі судового засідання Ковальчуку С.В.,

за участю представника позивача Андріюк Ю.Б.,

представника відповідача Микитіва А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцької обєднаної державної податкової інспекції до Виробничо-торгового товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Театральний" ЛТД про стягнення (штрафних) фінансових санкцій у сумі 3400 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Луцька обєднана державна податкова інспекція(далі - Луцька ОДПІ, позивач) звернулася з адміністративним позовом до Виробничо-торгового товариства з обмеженою відповідальністю «Ресторан «Театральний» ЛТД (далі ВТ ТзОВ «Ресторан «Театральний» ЛТД, підприємство, відповідач) про стягнення (штрафних) фінансових санкцій у сумі 3400 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує наступними обставинами.

ВТ ТзОВ «Ресторан «Театральний» ЛТД є субєктом господарювання та перебуває на обліку в Луцькій ОДПІ. За відповідачем рахується борг зі сплати штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3400 грн., застосованих рішенням за результатами перевірки підприємства з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, що проводилася Луцькою ОДПІ в належному відповідачу магазині за адресою: м. Луцьк, вул. Лесі Українки, 67. Перевіркою встановлено порушення відповідачем п.9 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг": не забезпечено друк трьох та зберігання в книзі обліку розрахункових операцій семи фіскальних звітних чеків.

Відповідач у добровільному порядку не сплатив штрафні (фінансові) санкції, а тому Луцька ОДПІ просить стягнути їх у примусовому порядку в доход Державного бюджету України з рахунків відповідача у банках.

У письмовому запереченні проти адміністративного позову відповідач вимог Луцької ОДПІ не визнав та зазначив наступне.

15 березня 2010 року у торговому закладі, що належить ВТ ТзОВ «Ресторан Театральний» відбулася перевірка представниками Луцької об'єднаної державної податкової інспекції.

В ході перевірки було виявлено факт незабезпечення щоденного друкування трьох та зберігання семи фіскальних звітних чеків. Відповідальність за вказане порушення п.9 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачена у п.4 ст.17 цього ж Закону, який, однак, не передбачає можливість застосування штрафних (фінансових) санкцій за кожний факт не роздрукування чи незберігання фіскального звітного чеку, а тому сума застосованих рішенням Луцької ОДПІ від 01 квітня 2010 року № 0003212303 штрафних (фінансових) санкцій є завищеною. Луцька ОДПІ керується роз'ясненням Державної податкової служби України від 22 грудня 2008 року № 268/7/23-7017 щодо розміру штрафних (фінансових) санкцій, яке не може бути підставою для визначення способу та розміру нарахування штрафних (фінансових) санкцій за порушення Закону.

Підприємство сплатило 680 грн. штрафних (фінансових) санкцій за вчинене правопорушення. З цих підстав відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та просив задовольнити позовні вимоги повністю. Суду додатково пояснила, що рішення Луцької ОДПІ є чинним на день розгялду справи, застосовані до відповідача штрафні (фінансові) санкції не сплачені ним, а 680 грн. згідно з платіжним дорученням від 03 грудня 2010 року № 512 зараховано в обліковій картці платника на погашення заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій, яка виникла раніше за іншим рішенням податкового органу. Просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в задоволенні адміністративного позову просив відмовити з підстав викладених у письмових запереченнях проти адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ВТ ТзОВ «Ресторан Театральний» 14 грудня 1995 року зареєстроване виконавчим комітетом Луцької міської ради як субєкт підприємницької діяльності - юридична особа; відповідач перебуває на податковому обліку в Луцькій ОДПІ. Дані обставини підтверджуються копією свідоцтва про реєстрацію юридичної особи № 13360467 (а.с.6, зворот), копією витягу зі статуту ВТ ТзОВ «Ресторан Театральний» (а.с.8-9), довідкою про взяття на облік платника податків від 24 січня 2011 року № 66 (а.с.7).

19 березня 2010 року на підставі направлення від 15 березня 2010 року № 002664 (а.с.12) працівниками Луцької ОДПІ була проведена перевірка за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій в належному ВТ ТзОВ «Ресторан Театральний» магазині, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Лесі Українки, 67. За результатами перевірки складено акт від 19 березня 2010 року НОМЕР_1 (а.с.10-11). Перевірка відбулася в присутності касира ОСОБА_1, яка була ознайомлена з актом по закінченню перевірки та підписала його без зауважень.

У ході перевірки було встановлено порушення п.9 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), а саме: відповідачем не забезпечено щоденний друк фіскальних звітних чеків (Z звітів) за 19 липня 2009 року на реєстраторі розрахункових операцій (РРО) з фіскальним № 0318004834, за 26 квітня 2009 року - на РРО з фіскальним № 0318008927 та за 20 квітня 2009 року на РРО з фіскальним № 0318008926. Крім того, не забезпечено зберігання фіскальних звітних чеків за 05 лютого 2009 року № 0793, за 09 березня 2009 року № 0825, за 26 червня 2009 року № 0938 в книзі обліку розрахункових операцій (КОРО) № 0318004834-р/7 від 04 лютого 2009 року; за 26 травня 2009 року № 0360 в КОРО № 0318005058-р/6 від 07 травня 2009 року; за 17 грудня 2009 року № 01491 в КОРО №0318006167-р/5 від 04 листопада 2009 року; за 09 червня 2009 року № 0052 в КОРО № 0318008928-р/1 від 12 березня 2009 року; за 23 березня 2009 року №00726 в КОРО №0318008926-р/1 від 12 березня 2009 року.

Дані фактичні обставини підтверджуються актом перевірки від 19 березня 2010 року НОМЕР_1 (а.с.10-11), письмовим пояснення касира ОСОБА_1 (а.с.15) та не спростовані відповідачем.

Відповідно до п.9 ст.3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п. 4 ст. 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

На підставі акта перевірки за порушення п.9 ст.3 Закону № 265/95-ВР податковим органом 01 квітня 2010 року згідно з розрахунком (а.с.16) було винесено рішення № 0003212303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3400 грн. (17 х 20 х3 = 1020 грн. (де 3 - кількість нероздрукованих Zзвітів) та 17 х 20 х 7 = 2380 грн. (де 7 - кількість незбережених Z звітів).

Відсутність процесуального інституту зустрічного позову є особливістю адміністративного судочинства, оскільки КАС України не передбачено об'єднання справ за участі одних і тих же сторін, які в одній справі мають статус позивача, а в іншій - відповідача. Не погоджуючись з позовними вимогами відповідач у справі може заявити свої вимоги до позивача у формі окремого позову і таким чином реалізувати своє право на судовий захист. Як вбачається з ухвали судді від 16 березня 2011 року у справі № 2а/0370/666/11, ВТ ТзОВ «Ресторан Театральний» зверталося із позовом до Луцької ОДПІ про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01 квітня 2010 року № 0003212303, однак позовну заяву залишено без розгляду, і ухвала набрала законної сили (а.с.34).

Отже, рішення Луцької ОДПІ від 01 квітня 2010 року № 0003212303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3400 грн. є чинним на момент розгляду справи: в адміністративному чи судовому порядку не скасоване.

Відповідно до ст.25 Закону № 265/95-ВР суми фінансових санкцій, які визначені ст.ст.17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

З копії платіжного доручення від 03 грудня 2010 року № 512 (а.с.28) слідує, що відповідач сплатив 680 грн. штрафних (фінансових) санкцій згідно з рішенням від 01 квітня 2010 року № 0003212303. Відтак суд не бере до уваги доводи позивача про наявність у відповідача заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3400 грн. згідно з обліковою карткою ВТ ТзОВ "Ресторан "Театральний"(а.с.19-20). Так відповідно до п.3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 29 березня 2004 року за N 377/8976, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. У платіжному дорученні від 03 грудня 2010 року № 512 чітко і зрозуміло зазначено призначення платежу, а тому зарахування податковим органом коштів у сумі 680 грн. на зменшення недоїмки за іншим рішенням (ніж тим, що зазначено у платіжному дорученні) є безпідставним.

Згідно з п.11 ст.10 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції вправі подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до пп.2.1.18 ст.20 Податкового кодексу України (ПК України) органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Згідно з пп.14.1.39, пп.14.1.175 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; при цьому грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Оскільки відповідачем було частково сплачено штрафні (фінансові) санкції у сумі 680 грн. та існує заборгованість у сумі 2720 грн., то адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст.71, 160 ч.3. 162, 163 КАС України, на підставі Закону України "Про державну податкову службу в Україні", Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", ст.20 ПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з рахунків Виробничо-торгового товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Театральний" ЛТД (ідентифікаційний код 13360467) в доход Державного бюджету України штрафні (фінансові) санкції у сумі 2720 (дві тисячі сімсот двадцять) грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 12 квітня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ж.В. Каленюк