Постанова № 15101546, 03.03.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2011 р. Справа № 2а/0270/126/11м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Чернюк Алли Юріївни,

при секретарі судового засідання: Олійник Вікторії Валентинівні

за участю представників сторін:

позивача : Камнєва О.П. - представник за довіреністю;

відповідача : ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Гайсинського районного центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

до: ОСОБА_2

про: стягнення суми матеріальної допомоги по безробіттю

ВСТАНОВИВ :

В січні 2011 року, позивач, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Гайсинського районного центру зайнятості, звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Гайсинського районного центру зайнятості вартість матеріального забезпечення у розмірі 7429,29 грн., обґрунтовуючи свої вимоги наступним.

ОСОБА_2 04.07.2008 року звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Гайсинського районного центру зайнятості, де був зареєстрований як шукаючий роботу з відкриттям персональної картки, а 11.07.2008 року подав заяву про надання статусу безробітного. Згідно поданої заяви, наказом від 11.07.2008 року № НТ080711 відповідачу наданий статус безробітного з урахуванням страхового стажу відповідно до Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та Порядку надання допомоги по безробіттю, в тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, призначена виплата допомоги по безробіттю.

Стаття 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачає, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг, однак, в порушення вимог зазначеної норми права, відповідач не повідомив Гайсинський районний центр зайнятості про те, що у період перебування на обліку в службі зайнятості, як безробітний, він, починаючи з 06.09.2004 року, був субєктом підприємницької діяльності.

Відповідно ч. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання ним своїх обов'язків та зловживання ними підлягає стягненню з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Станом на час розгляду судом справи відповідачем кошти в сумі 7429,29 грн., які були йому виплачені як матеріальне забезпечення на випадок безробіття за період з 11.07.2008 року по 04.09.2009 року, не відшкодовано, чим завдано матеріальних збитків.

Представник позивача - Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Гайсинського районного центру зайнятості - в судове засідання 03 березня 2011 року зявився, позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених в позовній заяві, зазначивши, що відповідач будучи зареєстрованим як субєкт підприємницької діяльності отримував допомогу по безробіттю, таким чином порушуючи чинне законодавство України.

Відповідач в судовому засіданні 03 березня 2011 року позовні вимоги не визнав, зазначивши, що дійсно був зареєстрований як фізична особа-підприємець, але з 2004 року підприємницької діяльності не вів, доходи не отримував у звязку з чим у вересні 2004 році подав до державного реєстратора Гайсинської районної державної адміністрації Вінницької області заяву про припинення підприємницької діяльності, однак процедуру припинення підприємницької діяльності не завершив по незалежним від нього причинам.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задовольнити у повному обсязі, керуючись наступним.

ОСОБА_2 04.07.2008 року звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Гайсинського районного центру зайнятості, де був зареєстрований як шукаючий роботу з відкриттям персональної картки НОМЕР_2 та 11.07.2008 року подав заяву про надання статусу безробітного.

Відповідно до положень ст. 22 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 № 1533-ІІІ, застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу. Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.

Згідно зі ст. 23 зазначеного Закону допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.

Згідно поданої заяви, відповідачу наказом від 11.07.2008 року №НТ080711 з 11.07.2008 року було надано статус безробітного як застрахованим особам з урахуванням страхового стажу відповідно до п.п.1,3,4 ст. 22 та п. 1 ст. 23 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" п.п. 2.1 "Порядку надання допомоги по безробіттю у тому числі, одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності" та призначена допомога по безробіттю з 11.07.2008 року по 04.09.2009 року.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, у заяві від 11.07.2008 року, яку відповідач подав в Гайсинський районний центр зайнятості про надання йому статусу безробітного та особисто підписав, зазначено, що він не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності.

Виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_2 розпочато з 11.07.2008 року та припинено з 04.09.2009 року, у звязку з отриманням безробітним права на пенсію відповідно до пп."7" п.1 ст.31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Судом встановлено, що між Гайсинським районним центром зайнятості та Державним реєстратором був проведений обмін інформацією, в результаті якого виявлено, що ОСОБА_2 з 06.09.2004 року був зареєстрований як фізична особа підприємець.

Згідно з п.п. б ч.3 ст.1 Закону України "Про зайнятість населення" в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи, зокрема, підприємців.

Враховуючи наведені обставини, Гайсинським районним центром зайнятості було складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №143 від 30.08.2010 року, яким встановлений факт перебування ОСОБА_2 на обліку в службі зайнятості як безробітного та отримання допомоги по безробіттю, в той час, як з 06.09.2004 року відповідач був зареєстрований, як фізична особа підприємець.

Таким чином, ОСОБА_2, будучи зареєстрованим як субєкт підприємницької діяльності, не повідомив цього факту позивачеві, що спричинило отримання ним допомоги по безробіттю обманним шляхом.

На підставі виявлених правопорушень вчинених відповідачем, директором Гайсинського районного центру зайнятості винесено наказ про повернення коштів №210 від 30.08.2010 року, у якому передбачено вжиття заходів по поверненню коштів у сумі 7429,29 грн., виплачених відповідачу, як допомоги по безробіттю у зв'язку з виявленням факту подання недостовірних даних, що мало місце під час одержання допомоги по безробіттю.

Так, у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 у період отримання допомоги по безробіттю одночасно був зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.9), відповідача зобов'язано повернути кошти, що були затрачені Фондом на виплату йому допомоги по безробіттю в сумі 7429,29 гривень.

Більш того, відповідачу 06.09.2010 року був направлений лист з копією наказу за вих. №04-18/2337 про вирішення питання повернення коштів, отриманих незаконним шляхом, як допомогу по безробіттю. Втім, допомогу по безробіттю у сумі 7429,29 грн. відповідачем на дату звернення до суду не повернуто.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття покладаються на органи державної служби зайнятості, які мають право діяти від імені Фонду. Статтею 16 вищевказаного Закону передбачено, що кошти Фонду використовуються на виплату забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених цим Законом. Гайсинський районний центру зайнятості є робочим органом виконавчої дирекції Фонду.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 № 803-ХІІ безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Пунктом 2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до абз.1 ч.3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 357 від 20.03.2006 року (далі Порядок), у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи особи, на підставі яких призначено матеріальне забезпечення, є недостовірними з вини роботодавця, центри зайнятості проводять перерахунок страхових виплат з дня їх призначення. Суми незаконно виплачених коштів відшкодовуються роботодавцем. Виплата коштів, недоотриманих особою внаслідок заниження суми страхових виплат, здійснюється за рахунок коштів Фонду. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених з дня призначення виплат стягуються з такої особи відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Відповідно до п. 7 Порядку Рішення про повернення коштів особою та відшкодування коштів роботодавцем приймається директором центру зайнятості і оформляється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення про відшкодування коштів роботодавцем центр зайнятості надсилає роботодавцю повідомлення про необхідність відшкодування незаконно виплачених особі коштів протягом 10 календарних днів після отримання повідомлення. Повернення коштів особою здійснюється протягом 10 робочих днів після її ознайомлення під особистий підпис з прийнятим рішенням про повернення коштів. У разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходить з того, що згідно ст. 36 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Вимоги даної норми відповідачем дотримано не було, оскільки на час надання відповідачу статусу безробітного він відносився до категорії зайнятого населення та не повідомив про свою зайнятість.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Гайсинського районного центру зайнятості незаконно отримана допомога по безробіттю в сумі 7429,29 гривень.

Відповідно із вимогами ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного ст. ст. 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов Гайсинського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України в особі Гайсинського районного центру зайнятості (23700, Вінницька область, Гайсинський район, м. Гайсин, ІІ-й пров. Кропоткіна,2, р/р 37176304900104, код платежу 50040400 - інші надходження, отримувач: Держбюджет Гайсинського району, код отримувача: 34701235, банк одержувача ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015) незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 7429 грн. 29 коп. (сім тисяч чотириста двадцять дев`ять гривень 29 копійок).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Чернюк Алла Юріївна