ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
03 березня 2011 р. Справа №2а-1928/11/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Сусловій Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Державної податкової інспекції в Чорноморському районі АР Крим до комунального підприємства «Венолар» про стягнення,
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулася з позовом Державна податкова інспекція в Чорноморському районі АР Крим до комунального підприємства «Венолар» про стягнення заборгованості з податку на прибуток підприємств – код платежу 11020209 в сумі 320,03 гривень та заборгованості з податку на додану вартість - код платежу 14010100 в сумі 84915, 62 гривень (в т.ч. пеня 4631,10 грн.).
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.02.2011 було відкрите провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.02.2011 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні представники сторін не з’явились, повідомлені належним чином про місце, дату та час розгляду справу. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності та зазначено, що позовні вимоги підтримуються у повному обсязі в сумі 85235, 65 гривень.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з’ясування обставин по справі, суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представників сторін.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 5 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 1,3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Відповідно до п.п.41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.
Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб’єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб’єктами владних повноважень.
Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція в Чорноморському районі АР Крим є органом виконавчої влади та суб’єктом владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб’єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб’єктами господарювання.
Судом встановлено, що комунальне підприємство «Венолар» є юридичною особою, зареєстрованою 24.12.1999 року Чорноморською районною державною адміністрацією АР Крим, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 516702, довідкою з ЄДРПОУ № 09/2-6-01/888 від 21.05.2003 року та витягом з ЄДР № 7608659 від 29.11.2010 року.
Судом встановлено, що комунальне підприємство «Венолар» взято на податковий облік в ДПІ в Чорноморському районі АР Крим з 22.05.2003 року код ЄДР 30553375, що підтверджується довідкою ДПІ в Чорноморському районі АР Крим від 14.01.2011 року, а тому згідно із законодавством України, комунальне підприємство «Венолар» зобов’язане сплачувати податки до Державного бюджету України, подавати встановлену законом звітність.
Таким чином, судом встановлено, що комунальне підприємство «Венолар» є юридичною особою, яка зобов’язана виконувати обов’язки, покладені на неї законами у зв’язку зі здійсненням діяльності.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.2,3 ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25 червня 1991 року N 1251-XII (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов’язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Порядок, підстави та строки сплати податку на додану вартість, надання податкової звітності встановлений Законом України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 4.1.1. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.
Підпунктом 4.1.4. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Відповідно до п. 7.8. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податковим періодом є один календарний місяць.
Судом встановлено, що податковий період для комунального підприємства «Венолар» дорівнює місяцю, тому воно зобов’язано щомісячно протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового місяця, подавати до ДПІ в Чорноморському районі АР Крим декларації з податку на додану вартість.
Відповідно до п. 5.1. статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Судом встановлено, що комунальним підприємством «Венолар» самостійно задекларовано податок на додану вартість згідно з наступних податкових декларацій:
- № 13921 від 22.11.2010 року на суму 4938,00 грн.;
- № 12618 від 20.10.2010 року на суму 2631,00 грн.;
- № 10389 від 20.09.2010 року на суму 4347,00 грн.;
- № 9673 від 20.08.2010 року на суму 14651,00 грн.;
- № 6205 від 21.06.2010 року на суму 7641,00 грн.;
- № 5788 від 20.05.2010 року на суму 824,00 грн.;
- № 3683 від 09.04.2010 року на суму 1743,00 грн.;
- № 2679 від 22.03.2010 року на суму 1972,00 грн.;
- № 2020 від 22.02.2010 року на суму 1,00 грн.;
- № 14175 від 20.01.2010 року на суму 4938,00 грн.;
- № 12495 від 21.12.2009 року на суму 86,00 грн.;
- № 12495 від 21.12.2009 року на суму 3908,00 грн.;
- № 11918 від 20.11.2009 року на суму 1483,00 грн.;
- № 10496 від 20.10.2009 року на суму 1637,00 грн.;
- № 8398 від 21.09.2009 року на суму 4769,00 грн.;
- № 7754 від 20.08.2009 року на суму 8368,00 грн.;
- № 6511 від 20.07.2009 року на суму 6396,00 грн.;
- № 4641 від 22.06.2009 року на суму 3304,00 грн.;
- № 4005 від 20.05.2009 року на суму 3749, 00 грн.
Відповідно до п. п. 5.3.1 п.5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Але судом встановлено, що суми податку на додану вартість, самостійно визначені КП «Венолар» в зазначених деклараціях за період з квітня 2009 року до жовтня 2010 року, відповідачем не сплачені.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 4 грудня 1990 року N 509-XII (що діяв на момент проведення перевірки) визначено, що податкові органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Судом встановлено 20.11.2009 року ДПІ в Чорноморському районі АР Крим проведена перевірка КП «Венолар» на предмет своєчасності сплати податку на додану вартість. За результатами перевірки було встановлено порушення відповідачем строків сплати узгодженого податкового зобов’язання в розмірі 8749,40 гривень, які перевищували 90 календарних днів.
Відповідно до п. п. 17.1.7 п. 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
ДПІ в Чорноморському районі АР Крим 20.11.2009 року було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000391502/0 про стягнення штрафних санкцій у розмірі 50% від суми узгодженого податкового зобов’язання, що склало 4374,52 гривні.
Згідно з пп.16.1.2 п.16.1 ст. 16 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” нарахування пені розпочинається:
а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом;
б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.
У відповідності до п. 16.1.2. статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачем нарахована пеня за несвоєчасну сплату податку на додану вартість за період з 16.03.2009 року до 14.12.2010 року в розмірі 4631,10 гривень.
Судом встановлено, що комунальним підприємством «Венолар» суми самостійно визначених податкових зобов’язань з податку на додану вартість в розмірі 84915, 62 гривень (в т.ч. пеня в розмірі 4631,10 гривень) не сплатило на день розгляду справи, що підтверджується довідкою ДПІ в Чорноморському районі АР Крим від 03.03.2011 року за вих. № 365/9/24.
Порядок, підстави та строки сплати податку на прибуток, надання податкової звітності встановлений Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року N 3394.
Відповідно до п.п. 11.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року №334/94 передбачені такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.
Підпунктом 4.1.4. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Згідно з п.16.4 ст.16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.
Таким чином, комунальне підприємство «Венолар» зобов’язане щоквартально протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового кварталу, подавати до податкового органу декларації з податку на прибуток.
Посадовими особами ДПІ в Чорноморському районі АР Крим відповідно до акту перевірки № 300/15-1/30553375 від 13.04.2010 року було складено та винесено податкове повідомлення-рішення № 0000301501/0 від 23.04.2010 року, згідно з яким на відповідача накладено штрафні санкції в розмірі 170,00 гривень.
Також ДПІ в Чорноморському районі АР Крим відповідно до акту перевірки №580/15-1/30553375 від 13.09.2010 року було складено та винесено податкове повідомлення-рішення № 0000651501/0 від 22.09.2010 року, згідно з яким на відповідача накладено штрафні санкції в розмірі 170,00 гривень.
Судом встановлено, що комунальним підприємством «Венолар» суми нарахованих штрафних санкцій по податку на прибуток підприємств та організацій, що належать до комунальної власності, в розмірі 340,00 гривень сплачені частково в сумі 19,97 гривень, що підтверджується довідкою ДПІ в Чорноморському районі АР Крим від 03.03.2011 року за вих. № 365/9/24.
Залишок заборгованості з податку на прибуток складає 320,03 гривень, яка відповідачем станом на день розгляду справи не погашена.
З метою погашення податкової заборгованості комунального підприємства «Венолар» ДПІ в Чорноморському районі АР Крим було здійснено низку заходів, передбачених Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-III (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-III (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Відповідно до підпункту 6.2.3. пункту 6.2 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-III (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Отже, судом встановлено, що відповідно до Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-III (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) інформація про виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк зазначається у першій податковій вимозі, у другій податковій вимозі може значиться повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Судом встановлено, що 21.10.2007 року позивачем була складена перша податкова вимога № 1/52 на суму податкового боргу відповідача в розмірі 12 008,51 гривень.
Перша податкова вимога була отримана відповідачем 13.11.2007 року згідно з поштовим повідомленням про вручення листа.
Судом встановлено, що 18.12.2007 року позивачем була складена друга податкова вимога № 2/177, в якій було вказано, що сума податкового боргу відповідача становить 26540, 67 гривень.
Друга податкова вимога була отримана відповідачем 12.12.2007 року згідно з поштовим повідомленням про вручення листа.
Суд зазначає, що Рішенням про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу № 1 від 23.01.2008 року відповідно до Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-III (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) позивач вирішив здійснити стягнення коштів та продаж інших активів, що перебувають у власності (повному господарському віданні) платника податків комунального підприємства «Венолар», а також тих активів, права власності на які він набуде у майбутньому, в рахунок погашення узгодженої суми податкового боргу цього платника податків.
Судом встановлено, що загальна сума податкового боргу відповідача згідно з розрахунком суми заборгованості по комунальному підприємству «Венолар» та обліковою карткою платника від 14.12.2010 року складає 85235, 65 гривень. На день розгляду справи податкова заборгованість відповідачем не погашена у повному обсязі.
На підставі викладеного, суд вважає, що факт несплати відповідачем заборгованості з податку на додану вартість та податку на прибуток є повністю доведеними позивачем та підтверджується доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, і відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
У зв’язку зі складністю справи судом 03 березня 2011 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 09 березня 2011 року постанова складена у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з комунального підприємства «Венолар», ЄДРПОУ 30553375, АР Крим, Чорноморський район, с. Медведєве, вул. Прибережна, б. 18, заборгованість з податку на додану вартість – код платежу 14010100, в сумі 84915, 62 гривень, заборгованість з податку на прибуток підприємств та організацій, що належать до комунальної власності –код платежу 110202090, в сумі 320,03 гривень.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Трещова О.Р.
Судове рішення № 15101364, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 03.03.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1928/11/0170. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: