Постанова № 15101119, 19.04.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2011 р.

Справа № 28/157-10-4989

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

суддів Сидоренка МВ., Будішевської Л.О.

при секретарі судового засідання Романів О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від19.04.2011р.:

від позивача: Бєлих О.В., довіреність від 10.12.2010р.;

від відповідача :не з’явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРИНВУД»

на рішення господарського суду Одеської області

від 14 лютого 2011 року

по справі №28/157-10-4989

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД МЕТАЛІСТ-ШАБО»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРИНВУД»

про стягнення 80330,06 грн.

(суть спору зазначається згідно з заявою про збільшення позовних вимог від 14.02.2011р.)

Згідно зі ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась повна фіксація судового процесу.

У судовому засіданні 29.03.2011р. оголошено перерву до 19.04.2011р. згідно зі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 19.04.2011р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

16.12.2010р. до господарського суду Одеської області від ТОВ «Завод Металіст-Шабо»надійшла позовна заява до ТОВ «Гринвуд»про стягнення основного боргу в сумі 69012,00 грн., втрат від інфляції в розмірі 3429,50 грн., 3 % річних в сумі 782,77 грн., пені в сумі 4072,64 грн..

Позовні вимоги ТОВ «Завод Металіст-Шабо»обґрунтовано тим, що ТОВ «Гринвуд»належним чином не виконало умов договору № 27/04-1 від 27.04.2010р. та додаткової угоди №2 до вказаного договору щодо оплати поставленої позивачем продукції, виготовленої за замовленням відповідача, внаслідок чого у ТОВ «Гринвуд»виникла заборгованість перед ТОВ «Завод Металіст Шабо»у розмірі 69012, грн., що стало підставою для нарахування пені відповідно до п. 4.3 договору у розмірі 4072,64 грн., 3% річних у сумі 782,77 грн. та втрат від інфляції в сумі 3429,50 грн..

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.12.2010р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №28/157-10-4989.

13.01.2011р. до господарського суду Одеської області від ТОВ «Гринвуд»надійшов відзив на позовну заяву ТОВ «Завод Металіст-Шабо», в якому відповідач позов не визнав та просив відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що ТОВ «Завод Металіст-Шабо»виконало за договором № 27/04-1 від 27.04.2010р. роботи неякісно, недоліки у виконаних роботах на вимогу відповідача позивачем усунуто не було, у зв’язку з чим відповідач був змушений за власний рахунок усувати недоліки.

ТОВ «Завод Металіст-Шабо»неодноразово подавало до господарського суду Одеської області заяви про уточнення позовних вимог, остання заява про уточнення позовних вимог надійшла до господарського суду Одеської області 14.02.2011р., в якій позивач просив стягнути з ТОВ «Гринвуд»заборгованість у розмірі 69012 грн., 3% річних у сумі 1128,77 грн., пеню у сумі 5450,05 грн., втрати від інфляції у розмірі 4739,24 грн..

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.02.2011р. по справі №28/157-10-4989 (суддя –Гуляк Г.І.) (з врахуванням ухвали господарського суду Одеської області від 18.02.2011р.) частково задоволено позов ТОВ «Завод Металіст-Шабо»до ТОВ «Гринвуд»про стягнення 77296,91 грн.: стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 69012 грн., втрати від інфляції в розмірі 4739,24 грн., 3% річних в сумі 1123,10 грн., пеню в сумі 5300,69 грн., витрати по сплаті держмита в сумі 801,75 грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн., з посиланням на те, що відповідачем в порушення вимог чинного законодавства не виконано в повному обсязі умов договору №27/04-1 від 27.04.2010р. та додаткової угоди №2 від 24.06.2010р. до договору № 27/04-1 від 27.04.2010р. щодо оплати виготовленої позивачем за замовленням відповідача продукції - бункерів прийомних одношнекових з нержавейки для прийому винограду об’ємом 9 куб. м. сумі 69012,00 грн.. Внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору позивачем нараховано штрафні санкції, передбачені п. 4.3 договору, 3% річних та втрати від інфляції, передбачені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, при цьому господарським судом задоволено частково позовні вимоги про стягнення: пені у розмірі 5300,69 грн., 3% річних в розмірі 1123,10 грн.. В частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 149,36 грн. пені та 5,67 грн. 3% річних рішення суду не містить обґрунтування підстав його прийняття.

Не погоджуючись з рішенням суду, 25.02.2011р. до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач –ТОВ «Гринвуд», в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 14.02.2011р., мотивуючи це тим, що господарським судом першої інстанції при прийнятті рішення не враховано усіх обставин справи, зокрема того, що між сторонами у справі укладено договір підряду, за яким позивач виконав роботи неякісно. Господарському суду були надані докази того, що продукція, виготовлена ТОВ «Завод Металіст-Шабо», є неналежної якості, та не була передана позивачем та прийнята відповідачем відповідно до вимог ст. 857 Цивільного кодексу України, Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю. Оскільки передача продукції не відбулася, у відповідача не виникло обов’язку по оплаті товару. Крім того, господарський суд першої інстанції не звернув уваги на те, що листом від 23.09.2010р. за №154 позивач відмовився від виконання умов договору, що є неприпустимим з огляду на ст. 525 Цивільного кодексу України.

21.03.2011р. до Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ «Завод Металіст-Шабо»надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Гринвуд», в якому позивач просить рішення господарського суду Одеської області залишити без змін, оскільки воно відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а апеляційну скаргу відповідача –без задоволення.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ТОВ «Гринвуд», заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції –частково скасувати з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як встановлено апеляційним господарським судом, 27.04.2010р. ВАТ «Металіст», правонаступником якого згідно з п. 1.2 Статуту ТОВ «Завод Металіст-Шабо»є ТОВ «Завод Металіст-Шабо», (виконавець) та ТОВ «Гринвуд»(замовник) укладено договір №27/04-1, відповідно до умов виконавець зобов’язався виготовити продукцію - бункера прийомні одно шнекові з нержавейки для прийому винограду об’ємом 9 куб. м. з одним приводом в кількості 3 одиниці по ціні 42996 грн. за одну штуку, на загальну суму 128988 грн. в т.ч. ПДВ (матеріал відповідача у рахунок бункерів не входить), та передати її у власність замовнику на умовах даного договору, а замовник зобов’язався прийняти її та оплатити (п. 1.1 та п. 2.1 договору).

Згідно з п. 2.2 договору № 27/04-1 від 27.04.2010р. для виконання замовлення замовник зобов’язався поставити матеріали (листи нержавіючі, електроди нержавіючі, труби нержавіючі, перелічені в цьому пункті).

Пунктом 2.3 вказаного договору встановлено, що замовник попередньо сплачує виконавцю 40% (64494 грн.) вартості продукції для придбання матеріалів, а суму, що залишилася –протягом 15 днів з моменту отримання товару.

За п. 2.4, п. 2.5 договору виконавець зобов’язався виготовити продукцію протягом 40 календарних днів з дати поставки матеріалів згідно з п. 2.2 договору та надходження передплати на розрахунковий рахунок виконавця, замовник зобов’язався забрати продукцію з заводу виконавця своїм транспортом та за власний рахунок.

Пунктом 4.3 договору сторони встановили, що замовник за несвоєчасну оплату замовлення сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховувалася пеня, від несплаченої суми.

26.05.2010р. ТОВ «Гринвуд»сплатило ВАТ «Металіст»64494 грн. передплату за бункерний приймальник, що підтверджується платіжною вимогою –дорученням №479 від 26.05.2010р. (арк. спр. 15 т. І).

Листом від 18.06.2010р. за № 83 ВАТ «Металіст»повідомило ТОВ «Гринвуд»про те, що замовником надано листи з некондиційного металу, що призвело до додаткових витрат у сумі 9036 грн. та необхідності внесення доповнення до договору № 27/04-1 від 27.04.2010р..

24.06.2010р. між ТОВ «Гринвуд»та ВАТ «Металіст»укладено додаткову угоду до договору №27/04-1 від 27.04.2010р., якою змінено умови договору та викладено п. 2.1 ,п. 2.2та п. 2.3 в наступній редакції: «2.1. Виконавець виготовляє бункера приймальні одношнекові з нержавейки для приймання винограду обсягом 9 куб. м. з одним приводом у кількості 3 штук на загальну суму 138024 грн.. включаючи ПДВ. (матеріал замовника у вартість бункерів не включений). 2.2. Замовник для виконання замовлення постачає наступні матеріали: лист нержавіючий товщ. 4 мм 2826 кг, розміром 1250 мм х 3000 мм - 6 шт., 1500 мм х 3000 мм - 3 шт., електроди нержавіючі ЦЛ-11 діаметром 4 мм, 2,99 кг, труба нержавіюча діаметром 89 х 5длиною 3100 мм - 3 шт.. 2.3. Замовник попередньо оплачує виконавцю50% (69012 грн.) вартості продукції для придбання матеріалів, а суму, яка залишилася, - протягом 15 банківських днів з моменту отримання товару.».

09.07.2010р. платіжним дорученням №643 ТОВ «Гринвуд»сплатило ВАТ «Металіст»4518 грн., визначивши вказану суму як передплату за бункер.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: з видаткової накладної №РН-134 від 09.07.2010р., ВАТ «Металіст», правонаступником якого є ТОВ «Завод Металіст-Шабо», виконало зобов’язання за договором № 27/04-1 від 27.04.2010р. - виготовило та передало ТОВ «Гринвуд»бункери прийомні одношнекові з нержавейки для прийому винограду об’ємом 9 куб. м. з одним приводом у кількості 3 шт. за ціною 46008 грн. за одну штуку, на загальну суму 138024 грн., в тому числі ПДВ.

Між тим, матеріали справи свідчать про те, що ТОВ «Гринвуд»не виконало умов п. 2.3 договору від 27.04.2010р. в частині остаточної оплати в сумі 69012 грн..

21.09.2010р. Державним реєстратором Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області проведено реєстрацію юридичної особи - ТОВ «Завод Металіст-Шабо», яке є правонаступником ВАТ «Металіст».

ТОВ «Завод Металіст-Шабо»звернулося до ТОВ «Гринвуд»з листом від 05.11.2010р. № 190, в якому просило замовника оплатити заборгованість в сумі 69012 грн., вказаний лист отримано ТОВ «Гринвуд»10.11.2010р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення № 139315, однак претензія залишена ТОВ «Гринвуд»без відповіді та задоволення.

Наведене стало підставою для звернення ТОВ «Завод Металіст-Шабо»до господарського суду Одеської області з позовом, вимоги якого викладені в остаточній редакції в заяві від 14.02.2011р..

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір підряду на виготовлення продукції.

За ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

Статтею 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу, договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові, для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов’язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

На виконання умов договору № 27/04-1 від 27.04.2010р. позивачем виготовлено та поставлено відповідачу товар - бункери прийомні одношнекові з нержавейки для прийому винограду об’ємом 9 куб. м. з одним приводом у кількості 3 шт. за ціною 46008 грн. за одну штуку, на загальну суму 138024 грн., в тому числі ПДВ.

Статтею 854 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Між тим, як свідчать матеріали справи, ТОВ «Гринвуд»лише частково оплатило вартість переданого ТОВ «Завод Металіст-Шабо»товару, внаслідок чого непогашеною залишилася заборгованість у розмірі 69012 грн., чим було порушено умови п. 2.3 договору, оскільки передача продукції відбулася 09.07.2010р. згідно з видатковою накладною №РН-134. Строк повної оплати сплив 30.07.2010р..

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов’язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає вірним висновок господарського суду першої інстанції про задоволення позовної вимоги ТОВ «Завод Металіст-Шабо»про стягнення з ТОВ «Гринвуд»заборгованості у розмірі 69012 грн., оскільки відповідачем під час розгляду справи не було спростовано доказами, в розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, наявності заборгованості перед позивачем.

При цьому не приймаються до уваги апеляційного господарського суду доводи скаржника - ТОВ «Гринвуд»про те, що між сторонами у справі укладено договір підряду, за яким позивач виконав роботи неякісно,та у ТОВ «Гринвуд»не виникло обов’язку оплатити поставлений товар - виконані позивачем роботи, оскільки ТОВ «Завод Металіст-Шабо»виготовило продукцію неналежної якості, та вона не була передана позивачем та прийнята відповідачем відповідно до вимог ст. 857 Цивільного кодексу України, Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, з наступних підстав.

Як вбачається з позовної заяви, предметом розгляду даної справи є стягнення заборгованості, яка утворилася внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язань за договором, під час розгляду даної справи в господарському суді першої інстанції ТОВ «Гринвуд»не заявляло будь-яких вимог до ТОВ «Завод Металіст-Шабо», зокрема - зустрічної позовної заяви, предметом розгляду якої була б якість виготовленої та поставленої виконавцем продукції, за таких обставин, спір про якість виготовленої позивачем продукції не може розглядатися в межах даної справи.

В заяві про уточнення позовних вимог ТОВ «Завод Металіст-Шабо»просило господарський суд також стягнути з ТОВ «Гринвуд»пеню у сумі 5450,05 грн. згідно з п. 4.3 договору за період з 31.07.2010р. по 31.01.2011р..

Відповідно до ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов’язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором, при цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов’язання.

Відповідно до п. 4.3 договору № 27/04-1 від 27.04.2010р. у випадку порушення строків оплати замовлення згідно договору, відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня від недосплаченої суми.

Дослідивши матеріали справи та наданий позивачем розрахунки пені, апеляційний господарський суд дійшов висновку про його обґрунтованість, а отже вказана позовна вимога про стягнення пені у розмірі 5450,05грн. підлягає задоволенню у повному обсязі. Між тим, господарським судом першої інстанції не враховано вказаного уточнення позовної вимоги, та в порушення вимог чинного законодавства невмотивовано задоволено позовну вимогу про стягнення пені лише у розмірі 5300,69 грн., що є підставою для часткового скасування рішення господарського суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вказаної вимоги з прийняттям нового рішення про її стягнення в повному обсязі.

Крім того, у заяві про уточнення позовних вимог ТОВ «Завод Металіст-Шабо»просило стягнути з ТОВ «Гринвуд»втрати від інфляції за період з серпня 2010 року по січень 2011 року у розмірі 4739,24 грн. та 3% річних за період з 31.07.2010р. по 01.02.2011р. у сумі 1128,77 грн., посилаючись при цьому на ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегією суддів Одеського апеляційного господарського суду досліджено здійснені позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, у зв’язку з чим колегія суддів дійшла до висновку, що вказані розрахунки цілком відповідають вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а отже вказані позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, так, з відповідача слід стягнути втрати від інфляції за період з серпня 2010 року по січень 2011 року у розмірі 4739,24 грн. та 3% річних за період з 31.07.2010р. по 01.02.2011р. у сумі 1128,77 грн. згідно з заявленими позовними вимогами.

Господарським судом першої інстанції правомірно задоволено позовну вимогу про стягнення з відповідача втрат від інфляції у сумі 4739,24 грн., проте господарським судом лише частково задоволено позовну вимогу ТОВ «Завод Металіст-Шабо»про стягнення з ТОВ «Гринвуд»3% річних - лише у сумі 1123,10 грн. без наведення відповідного обґрунтування причин відмови у задоволенні частини позовної вимоги, що також є порушенням чинного законодавства та є підставою для скасування рішення господарського суду в частині відмови у задоволенні частини позовної вимоги про стягнення 3% річних, з прийняттям нового рішення про задоволення вказаної позовної вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу слід віднести на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - частково скасувати.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И ЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 14.02.2011р. по справі №28/157-10-4989 скасувати в частині відмови у задоволенні позову, прийнявши нове рішення про задоволення позовних вимог, в іншій частині рішення залишити без змін, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції.

«Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гринвуд»(юридична адреса: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, п/р № 26008310958201 в АБ «Південний»м. Одеси, МФО 328209, код ЄДРПОУ 31207041) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Металіст-Шабо»(юридична адреса: 67770, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Шабо, вул. Фрунзе, 2, п/р № 26000301510688 у відділенні АК ПІБ в м. Білгород-Дністровський, МФО 328458, код ЄДРПОУ 00411921) заборгованість в сумі 69012 (шістдесят дев’ять тисяч дванадцять) грн., пеню у сумі 5450 (п’ять тисяч чотириста п’ятдесят) грн. 05 коп., втрати від інфляції у розмірі 4739 (чотири тисячі сімсот тридцять дев’ять) грн. 24 коп., 3% річних у сумі 1128 (одна тисяча сто двадцять вісім) грн. 77 коп., витрати по сплаті державного мита за подання позовної заяви у сумі 803 (вісімсот три) грн. 30 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн..»

Доручити господарському суду Одеської області видати наказ на виконання постанови апеляційного господарського суду із зазначенням відповідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя: М.А. Мишкіна

Суддя: М.В. Сидоренко

Суддя: О.Л. Будішевська