Постанова № 15101083, 19.04.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2011 р.Справа № 4/171/10

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Михайлова М.В.

суддів Ярош А.І., Журавльова О.О.

(Склад судової колегії змінений розпорядженням голови суду від 18 квітня 2011 року № 269)

При секретарі Герасименко Ю.А.

за участю представників:

від позивача: не зявився, повідомлений належним чином;

від відповідача: Тімінський Д.Л., за довіреністю;

від 3-ї особи: не зявився, повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „Нібулон”

на рішення господарського суду Миколаївської області від 25 січня 2011 року

у справі № 4/171/10

за позовом Колективного підприємства магазин „Мелодія”, м. Коростень, вул. Кірова, 4,

до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „Нібулон”, м. Миколаїв, Каботажний спуск, 1; поштова адреса: м. Миколаїв, вул. Фалєєвська, 9-Б

3-тя особа: ОСОБА_3, АДРЕСА_1

про стягнення 12059,00грн.-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2010 року Колективне підприємство магазин „Мелодія” звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „Нібулон”, 3-тя особа: ОСОБА_3, в якому просило стягнути з відповідача суму 12059,00 грн., що складається з суми 10084,69 грн. різниці заподіяної в результаті ДТП шкоди та відшкодованої страховою компанією , витрат на транспортування 1625,00 грн. та вартості проведеної експертизи в сумі 350,00 грн. на підставі ст.ст. 1187, 1191, 1194 ЦК України.

Заявою від 24.01.11р. позивач збільшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача додатково 229,28 грн. витрат при розгляді справи.

Оскільки, на думку суду першої інстанції, клопотання містило додаткові вимоги, що не передбачено ст. 22 ГПК України, його було залишено без розгляду.

Відповідач 21.01.2011 року надав відзив, яким позов не визнав, з підстав, викладених у відзиві на позов.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 25 січня 2011 року по справі № 4/171/10 (суддя Дубова Т.М.) позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства “Нібулон” на користь колективного підприємства магазину “Мелодія” суму 11684,00 грн. шкоди, 116,84 грн. держмита та 228,92 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; на суму 375,00 грн., з яких: 350,00 грн. - витрат на експертизу та 25,00 - грн. витрат на евакуацію транспортного засобу в позові відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „Нібулон” звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою а також додатковими пояснення від 12.04.2011 року, в згідно з якими просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 25 січня 2011 року по справі № 4/171/10 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позові відмовити повністю.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що суд не повністю зясував обставини, що мають значення для справи, та порушив норми матеріального та процесуального права.

25.02.2011 року до апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення, а матеріали справи дають можливість розглянути справу у відсутності представника позивача та 3-ї особи.

3-тя особа не скористалась своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу відповідача.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, додаткових пояснень та відзиву, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши представника відповідача, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

29.01.10р. сталася дорожньо-транспортна пригода на 27+200 км автодороги Бердичів-Ілїнці, в результаті якої пошкоджено автомобіль марки ГАЗ 330210 “Газель”, д/н НОМЕР_1, який належить колективному підприємству магазин “Мелодія”.

ДТП сталося з вини ОСОБА_3, який керував автомобілем Шевроле, д/н АВ 1181 АЕ, який належить відповідачу, що підтверджується довідкою відділу УДАІ ГУМВС України в Вінницькій області № 52 від 18.05.10р. та постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 29.03.10р. у справі № 3-614/10р.

04.02.10р. за участю довіреної особи позивача Куча А.В. та представника відповідача Лочман П.Г. оцінювачем ОСОБА_6 було проведено огляд транспортного засобу, про що складено протокол, в якому визначено складові автомобілю, їх пошкодження та необхідні ремонтні операції.

Відповідно до звіту № 1 від 04.02.10р. про визначення матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля ГАЗ-330210, д/н НОМЕР_1, виконано автотоварознавче дослідження, за яким визначено вартість пошкодження в сумі 35074,69 грн. Автотоварознавче дослідження проведено та складено звіт аварійним комісаром, що має стаж експертної роботи з 2000р. та свідоцтво і сертифікат субєкта оціночної діяльності.

Страховою компанією колективному підприємству магазин “Мелодія” перераховано страхове відшкодування в розмірі 24990,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 554 від 02.07.10р., № 525 від 25.06.10р., № 568 від 09.07.10р., що складає обовязковий ліміт страховика за винятком франшизи, відповідно до п.п. 4.2, 9.2 договору № 000198 від 16 грудня 2009р.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Тобто кожна сторона повинна самостійно визначити предмет доказування, тобто коло фактів матеріально-правового характеру, необхідних для доказування обставин у підтвердження позовних вимог.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до приписів ст. 22 ГПК України сторони повинні добросовісно користуватися наданими їм правами у процесі доказування, а отже самостійно визначати та подавати докази для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Згідно вимог ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Як встановлено господарським судом, єдиним доказом спричинення матеріального збитку у розмірі 35 074,69 грн. в справі є звіт №1 про визначення матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля від 04.02.2010р. з додатками, складений приватним підприємцем ОСОБА_7 (аварійним комісаром).

Колегія суддів вважає, що при розгляді справи суд першої інстанції не дослідив належним чином обставини справи: чи дійсно позивачеві завдано матеріального збитку на суму 35 074,69 грн., адже в матеріалах справи не має жодного доказу, що позивач дійсно витратив на відновлювальний ремонт пошкодженого автомобілю (ГАЗ-33021, д/н НОМЕР_1) суму у розмірі 35 074,69 грн.

Під час розгляду апеляційної скарги стало відомо, що пошкоджений автомобіль був проданий позивачем гр-ке ОСОБА_8 22 жовтня 2010 року за 9500,00 (девять тисяч пятсот) гривень без проведення ремонту. Крім того КП магазин „Мелодія” надіслало на адресу апеляційного суду копії договору-купівлі-продажу та акту прийому - передачі вказаного автомобіля, які залучені до матеріалів справи.

Відповідно до ч.2 статті 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Ринкова вартість пошкодженого автомобілю ГАЗ-33021, д/н НОМЕР_1 складає 29925,00 грн. (а.с.45). 24900,00 грн. відшкодовано страховою компанією, що позивач не заперечує. Отримавши 9500,00 грн. від ОСОБА_8 позивач отримав суму, яка більше ніж ринкова вартість автомобіля, тому стягненню з відповідача підлягає (29925,00 грн. - 24990,00 грн.) 4935,00 грн., замість 11684,00 грн. стягнутих господарським судом.

Акціонерним товариством „Українська пожежна страхова компанія” ТОВ СП „Нібулон” повідомлено письмово про огляд автомобіля 04 лютого 2010 року о 10.00. Крім того відповідач повідомлений по телефону СП магазин „Мелодія” про авто-товарознавче дослідження 02 лютого 2010 пошкодженого автомобіля. Телефонограму передав ОСОБА_4, прийняв її ОСОБА_5.

Таким чином керівник ТОВ СП „Нібулон” був належним чином повідомлений про огляд транспорту СП „Нібулон” та саме йому було потрібно вирішувати кому надавати довіреність на право огляду автотранспорту, чи взагалі таку не надавати. Тому заперечення відповідача з цього приводу колегія суддів не приймає на увагу.

Крім того, ОСОБА_6, що визначав матеріальний збиток, заподіяного власнику автомобіля, є аварійним експертом, має необхідну освіту, стаж експертної освіти з 2000 року, сертифікат субєкта оціночної діяльності №7831/08 від 08.08.2008 року, тому зміст звіт №1 про визначення матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля від 04.02.2010р. не викликає у апеляційного суду жодного сумніву.

Отже враховуючи викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки переліченим обставинам справи та виніс рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, рішення господарського суду в частині стягнення заборгованості підлягає зміні, на користь КП магазин „Мелодія” слід стягнути 4935,00 грн., в решті частині рішення господарського суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „Нібулон”, м. Миколаїв, на рішення господарського суду Миколаївської області від 25 січня 2011 року по справі № 4/171/10 задовольнити частково.

Рішення господарського суду змінити, виклавши п. 2 резолютивної частини рішення наступним чином:

„Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „Нібулон” (м. Миколаїв, вул. Фалєєвська, 9-Б, код 14291113) на користь Колективного підприємства магазин „Мелодія” (м. Коростень, вул. Кірова, 4, код 13557224) суму 4925,00 грн. шкоди, 49,35 грн. держмита, 96,52 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу”.

В решті рішення господарського суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 26 квітня 2011 року.

Головуючий суддя: М.В. Михайлов

Суддя: А.І. Ярош

Суддя: О.О. Журавльов