Постанова № 15101082, 19.04.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2011 р.Справа № 35/16-10-5536

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Петрова М.С.,

суддів: Разюк Г.П., Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання: Підгурському Д.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: не зявився, про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 185 від 04.02.11 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та комунального підприємства „Міський інформаційний центр”

на рішення господарського суду Одеської області від 15.03.2011 р., яке підписано 21.03.2011 р.

по справі № 35/16-10-5536

за позовом комунального підприємства „Міський інформаційний центр” (далі за текстом - КП „МІЦ”)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_2.)

про зобовязання вчинити певні дії та стягнення 7510,63 грн.

В С Т А Н О В И В :

28.12.10 р. КП „МІЦ” звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до ФОП ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів у розмірі 7510,63 грн. на підставі договору № 2719 від 11.03.10 р., а саме: 1300,65 грн. неустойки за розміщення спеціальної конструкції без отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами за період з 11.03.10 р. по 10.06.10 р.; 5624,64 грн. неустойки за прострочення повернення місця за період з 18.06.10 р. по 20.12.10 р.; 585,34 грн. витрат за проведення демонтажу спеціальної конструкції; та зобовязання відповідача повернути на підставі акту прийому-передачі місце, що знаходиться у комунальній власності, за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.03.11 р. (суддя Гут С.Ф.) позов КП „МІЦ” задоволено частково, з ФОП ОСОБА_2 стягнуто неустойку за прострочення повернення місця за договором № 2719 від 11.03.10 р. у розмірі 5624 грн. 64 коп., витрати за проведення демонтажу спеціальної конструкції у сумі 585 грн. 34 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 187 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236 грн., а також зобовязано ФОП ОСОБА_2 повернути КП „МІЦ” на підставі акту прийому-передачі місце, що знаходиться у комунальній власності для розташування спеціальних конструкцій, за адресою: АДРЕСА_1. В решті позову відмовлено.

Позов КП „МІЦ” частково задоволено з огляду на те, що після припинення дії договору №2719 від 11.03.10р. відповідач у встановлений цим договором строк не повернув місце, надане у користування за актом прийому-передачі, що змусило позивача самостійно демонтувати спеціальну конструкцію для розміщення реклами і понести витрати у звязку із цим, що за умовами договору є підставою для стягнення з відповідача неустойки за прострочення повернення місця, витрат за проведення демонтажу спеціальної конструкції та зобовязання повернути КП „МІЦ” на підставі акту прийому-передачі місце, що знаходиться у комунальній власності для розташування спеціальних конструкцій.

У стягненні з відповідача 1300,65грн. неустойки за розміщення спеціальної конструкції без отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами господарський суд 1 інстанції відмовив із посиланням на те, що відповідач належним чином звернувся до позивача із заявою про надання дозволу на розміщення спеціальної конструкції для розміщення зовнішньої реклами та надав необхідні документи для її встановлення. При цьому відповідач отримав від позивача за актом прийому-передачі місце для розміщення спеціальної конструкції для реклами, використав його у відповідності із умовами договору та правил розміщення реклами у м. Харкові, тому позивач безпідставно відмовив у наданні вказаного дозволу, а відповідно із цим відсутні підстави для стягнення неустойки за розміщення спеціальної конструкції для реклами без дозволу.

Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду, ФОП ОСОБА_2 звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати оскаржене рішення суду в частині стягнення неустойки за прострочення повернення місця, витрат за проведення демонтажу спеціальної конструкції та зобовязання повернути КП „МІЦ” на підставі акту прийому-передачі місце, що знаходиться у комунальній власності для розташування спеціальних конструкцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги ФОП ОСОБА_2 посилається на те, що місцевий господарський суд при прийнятті безпідставно стягнув з неї неустойку за прострочення повернення місця, оскільки п.6.2 договору передбачає неустойку за прострочення зобовязання по поверненню місця для розташування спеціальної конструкції для реклами, тобто за прострочення не грошового зобовязання, що суперечить ст.549 ЦК України, яка передбачає стягнення неустойки лише за прострочення грошового зобовязання.

На думку скаржника суд 1 інстанції також неправомірно стягнув з нього і витрати позивача на демонтаж спеціальної конструкції для розміщення реклами, оскільки строк оплати цих витрат не настав, так як за умовами договору вказані витрати оплачуються після виставлення відповідного рахунку, відповідач без рахунку і письмового повідомлення не міг знати, що здійснено демонтаж та суму витрат, а відповідно із цим не міг сплатити вказані витрати. У даному випадку відповідно із ст. 613 ЦК України є прострочення кредитора, що зумовило несплату відповідачем витрат на демонтаж.

Крім того, скаржник зазначає на те, що позивач не надав первинних документів на підтвердження своїх витрат на демонтаж спеціальної конструкції, а відповідно із цим не довів свої вимоги в цій частині.

Скаржник також вказує на те, що місцевий господарський суд при прийнятті оскарженого рішення не врахував той факт, що відповідач за період дії договору до 12.06.10 р. повинен був сплатити згідно із умовами договору 509,64 грн., фактично ж сплатив за липень-листопад 2010 р. 2526,8 грн., тобто позивач відповідно із вимогами ст.1212 ЦК України повинен повернути відповідачу безпідставно отримані кошти у сумі 2017,16 грн.

На думку скаржника суд 1 інстанції безпідставно зобовязав його повернути місце для розміщення реклами, оскільки на цьому місці реклама не розміщувалася, а була вивіска із інформацією про зареєстроване найменування особи „FELLINI” над магазином за адресою АДРЕСА_1, тому що вона зареєстрована в якості знака для товарів і послуг, розміщена на внутрішній поверхні наданого в користування особі приміщення, не вище першого поверху. Таким чином, місце де розміщена вивіска, не повинно повертатися.

ФОП ОСОБА_2 також вважає, що місцевий господарський суд неправомірно посилався на Типові правила розміщення зовнішньої реклами, затверджені постановою КМ України від 29.12.03 р. №2067, а також рішення виконавчого комітету Харківської міської ради не зареєстровані в Міністерстві юстиції та не доведені до відома населення у належному порядку.

КП „МІЦ” також не погодилося із рішенням суду 1 інстанції і також звернулося із апеляційною скаргою, в який просить скасувати оскаржене рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 1300,65 грн. неустойки за розміщення спеціальної конструкції без отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами за період з 11.03.10 р. по 10.06.10 р., та прийняти нове рішення яким задовольнити ці вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги КП „МІЦ” посилається на те, що місцевий господарський суд дійшов безпідставного висновку про те, що відповідач звертався із заявою до позивача про надання дозволу на розміщення реклами, а останній не надав такого дозволу, оскільки вказана заява адресована не позивачу, а начальнику відділу реклами управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради; КП „МІЦ” взагалі не має повноважень на видачу вказаних дозволів, КП „МІЦ” за умовами договору лише надає у користування місце для розміщення спеціальної конструкції для реклами. Це місце було передано відповідачу у користування у звязку із тим, що у останнього була довідка відділу реклами управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради від 11.03.10 р. про встановлення пріоритету на розміщення спеціальної конструкції на 3 місяця, тобто за відповідачем на 3 місяця було заброньовано місто під рекламу, для того щоб він протягом 3 місяців міг отримати дозвіл, але ця довідка не давала права відповідачу встановлювати без дозволу спеціальну конструкцію для реклами.

Відповідно із умовами договору відповідач зобовязався не розміщувати спеціальну конструкцію під рекламу на передане йому у користування місце, без відповідного дозволу, а у випадку її розміщення без дозволу сплачує неустойку. Факт встановлення відповідачем спеціальної конструкції на передане йому у користування місце, без відповідного дозволу підтверджується наявними матеріалами справи, а тому суд 1 інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 1300,65 грн. неустойки за розміщення спеціальної конструкції без отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами за період з 11.03.10 р. по 10.06.10 р. При цьому КП „МІЦ” зазначає на те, що умови договору № 2719 від 11.03.10 р. сторонами не оспорювалися, договір недійсним не визнавався, його умови не змінювалися, тому підлягає виконанню сторонами у тому числі і відповідачем.

Відзиви на апеляційні скарги сторони не надали.

КП „МІЦ” в судове засідання не зявилось, про час і місце судового засідання належним чином повідомлено, заявило клопотання про розгляд апеляційних скарг без його участі.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, судова колегія приходить до наступного.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, а саме акту встановлення спеціальної конструкції для розміщення зовнішньої реклами від 11.03.10 р., який підписано представниками КП „МІЦ” та ФОП ОСОБА_2, ОСОБА_2 26.02.10 р. встановила спеціальну конструкцію щит на фасаді за адресою АДРЕСА_1 без укладення відповідного договору з КП „МІЦ” на користування місцем, на якому розміщена спеціальна конструкція, однак за змістом цього акту ФОП ОСОБА_2 зобовязалася сплатити КП „МІЦ” за фактичне користування місцем, на якому була розташована спеціальна конструкція для реклами, з дати встановлення спеціальної конструкції до дати укладання відповідного договору із КП „МІЦ” на користування місцем для розміщення спеціальної конструкції, або до дати її демонтажу.

Враховуючи те, що у ФОП ОСОБА_2 станом на 11.03.10 р. була довідка відділу реклами управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради про встановлення пріоритету на розміщення спеціальної конструкції за адресою АДРЕСА_1 на 3 місяця, 11.03.10р. між КП „МІЦ” та ФОП ОСОБА_2 (Користувач) укладено договір №2719 про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій.

Відповідно до умов вказаного договору КП „МІЦ” надає Користувачу в користування місця, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій (місця), згідно Додатку №1, який є невідємною частиною договору.

Під користуванням сторони розуміють тимчасове платне використання розповсюджувачем зовнішньої реклами (Користувачем) місць, які перебувають у комунальній власності з метою: встановлення на них спеціальних конструкцій, які знаходяться у Користувача на законних підставах, та їх використання у формах, не заборонених чинним законодавством, для розміщення зовнішньої реклами; обслуговування спеціальних конструкцій (підтримання в належному стані, наклеювання рекламоносіїв, тощо).

11.03.2010р. за актом прийому-передачі місць, КП „МІЦ” передав, а Користувач прийняв згідно з договором №2719 від 11.03.10 р. місце згідно Додатку №1 до вказаного договору за адресою: АДРЕСА_1. для розміщення спеціальної конструкції. При цьому КП „МІЦ” дозволу на розміщення самої спеціальної конструкції на передане у користування місце не надавало, оскільки це не входить до його повноважень.

Пунктом 2.1. договору встановлено що цей договір набирає чинності з 11.03.10 р. та діє по 31.12.10р.

Відповідно до п.3.4.2 договору Користувач зобовязався не розміщувати спеціальні конструкції на місцях, переданих у користування за цим Договором, без отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами у встановленому порядку.

Згідно п.8.1.5. договору цей договір припиняє свою дію якщо Користувач не отримав дозвіл на розміщення зовнішньої реклами на місцях, переданих у користування за цим Договором, протягом строку, на який було встановлено пріоритет (в частині конкретних місць).

Згідно із наявними матеріалами справи відповідач протягом 3 місяців, на які у нього було встановлено пріоритет на розміщення спеціальної конструкції за адресою АДРЕСА_1, не отримав відповідного дозволу на розміщення зовнішньої реклами, а тому 11.06.10 р. договір від 11.03.10 р. припинив свою дію.

Згідно із п.6.3 договору у разі порушення зобовязань, передбачених підпунктом 3.4.2 п.3.4 розділу 3 договору, а саме не розміщувати спеціальні конструкції на місцях, переданих у користування, без отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами, Користувач сплачує КП „МІЦ” неустойку у розмірі плати за використання місць (з ПДВ), встановленої Додатком №1 цього Договору, пропорційно часу розміщення спеціальних конструкцій з порушенням зобовязань(п.6.3 Договору).

Враховуючи те, що відповідач розмістила спеціальну конструкцію для зовнішньої реклами, не отримавши дозволу на розміщення зовнішньої реклами, остання відповідно із п.6.3 договору повинна сплатити КП „МІЦ” неустойку у розмірі плати за використання місць (з ПДВ), встановленої Додатком №1 цього Договору, за період з 11.03.10 р. по 11.06.10 р., яка за розрахунком позивача складає 1300,65 грн.

Висновок місцевого господарського суду про те, що відповідач звернувся із заявою до позивача про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами, а останній безпідставно відмовив йому у наданні цього дозволу, оскільки відповідач отримав місце під розміщення спеціальної конструкції для реклами, використав його у відповідності із умовами договору та правил розміщення реклами у м. Харкові, тому відсутні підстави для стягнення неустойки на підставі п.6.3 договору; є помилковим так як відповідач не звертався із такою заявою до позивача. Із заявою про надання дозволу відповідач звертався до відділу реклами управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради, який відповідно із абз.9 п.2.1 Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Харкові (додаток 1 до рішення виконкому Харківської міської ради від 20.10.04 р. № 977) є повноважним органом по видачі вказаних дозволів. Позивач же ніякого відношення не має до видачі цих дозволів, останній надає у користування місця для розміщення реклами, тому передача позивачем місця для розміщення спеціальної конструкції для реклами не свідчить про те, що відповідач не повинен отримувати дозвіл на розміщення реклами у відповідного органу.

До того ж відповідач не довів будь-якими доказами, що розміщена ним спеціальна конструкція для зовнішньої реклами відповідає вимогам чинного законодавства і не порушує чиї-небудь права та законні інтереси.

Відповідно до п.5.1. договору протягом семи календарних днів після припинення його дії на будь-яких підставах, передбачених пунктами 8.1.,8.3. договору, Користувач зобовязаний звільнити надані в користування місця і передати їх КП „МІЦ”. Повернення місць, наданих в користування, здійснюється Користувачем на підставі Актів прийому-передачі, які складаються Користувачем та підписуються уповноваженими представниками КП „МІЦ” та Користувача.

Згідно п.5.2 договору місця вважаються фактично повернутими КП „МІЦ” з моменту підписання Актів прийому-передачі.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що у разі прострочення повернення місць, наданих в користування, Користувач сплачує КП неустойку, яка складає 7% від розміру плати за використання місць (ПДВ), встановленої Додатком №1 цього Договору, за кожен день прострочення виконання зобов'язання щодо повернення місць за цим Договором.

Як зазначалося вище договір №2719 від 11.03.10 р. припинив свою дію 11.06.10 р., однак відповідач у відповідності із умовами пунктів 5.1, 5.2 договору не повернув позивачу місце, яке було надано йому у користування для розміщення спеціальної конструкції для реклами, тому місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача неустойку у розмірі 5624,64 грн. за період з 18.06.10 р. по 20.12.10 р.

Доводи ФОП ОСОБА_2 про те, що вона не повинна була повертати місце для розміщення реклами у звязку із тим, що вона не розміщувала на цьому місці рекламу, а на цьому місці була вивіска із інформацією про зареєстроване найменування особи „FELLINI”, яка зареєстрована в якості знака для товарів і послуг і розміщена на внутрішній поверхні наданого у користування особі приміщення, судова колегія до уваги не приймає, оскільки незалежно від того, що знаходилося на переданому позивачем місці, відповідач за умовами договору повинен його повернути у тому стані, в якому він його отримав, так як на цьому місці відповідач здійснював роботи по кріпленню спеціальної конструкції.

З врахуванням вищенаведеного, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд правомірно зобовязав відповідача повернути позивачу на підставі акту прийому-передачі місце, що знаходиться у комунальній власності.

Судова колегія не приймає до уваги доводи ФОП ОСОБА_2 про те, що суд неправомірно стягнув з неї неустойку за порушення не грошового зобовязання з наступних підстав.

Згідно із пункт 4 статті 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). А оскільки ГК України не містить жорстких обмежень щодо визначення пені або штрафу у господарських відносинах, допускається абсолютна домовленість сторін щодо виду та суті штрафної санкції. Аналогічної думки з аналогічних правовідношень дотримується і Вищий господарський суд України (постанова ВГСУ від 07.06.2005 р. N 35/475-04)

Відповідно до підпункту б) п.3.1.1. договору КП „МІЦ” має право здійснювати роботи з демонтажу спеціальних конструкцій у разі невиконання Користувачем вимог щодо звільнення місць, у випадках, передбачених цим Договором.

У випадку проведення демонтажу спеціальних конструкцій на підставі п.3.1.1. цього договору Користувач повинен: відшкодувати КП „МІЦ” фактичну вартість витрат, повязаних з вимушеним проведенням робіт з демонтажу і зберіганням демонтованих спеціальних конструкцій (п.3.4.8.договору).

В підтвердження заявлених до стягнення витрат за проведення демонтажу спеціальної конструкції за договором №2719 від 11.03.10р. у розмірі 585,34грн., позивач надав договір №1 від 01.09.03 р. та додаток до цього договору від 30.12.09 р., які укладені між КП „МІЦ” та ФОП ОСОБА_3 на виконання робіт по демонтажу і складуванню спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, а також договір від 29.09.08 р. між КП „МІЦ” та ПП „Охоронне агентство Р-4”.

Крім того, позивач також надав акти виконаних робіт по цим договорам, розрахунок витрат за проведення демонтажу спеціальної конструкції, рахунок-фактуру №СФД-000149 від 13.10.10р. на суму 585,34грн., калькуляцію №18 витрат з надання послуг, повязаних з демонтажем одиниці зовнішньої реклами (щити на фасаді), зведений кошторис розрахунків вартості будівництва №07, локальний кошторис.

Однак, вказані документи не можуть бути належними доказами, підтверджуючими понесення позивачем фактичних витрат з демонтажу спеціальної конструкції, яка була розміщена на місці, переданому відповідачу, оскільки позивач не надав доказів, підтверджуючих сплату ФОП ОСОБА_3 виконаних останнім робіт по демонтажу, а також послуг охоронного агентства. Крім того, позивач не підтвердив будь-якими первинними документами інші свої витрати, у тому числі їх розмір.

За таких обставин судова колегія вважає, що місцевий господарський суд помилково стягнув з відповідача 585,34 грн., тому що останній, всупереч вимог ст.33 ГПК України, не довів ці позовні вимоги належними доказами.

Доводи скаржника ОСОБА_2 про те, що позивач не повідомив її про проведення демонтажу судова колегія не приймає до уваги, оскільки 22.10.10р. КП „МІЦ” було надіслано на адресу ФОП ОСОБА_2 лист (вих.№4556) з вимогою погасити заборгованість, яка виникла за договором №2719 від 11.03.10р., у тому числі і заборгованість по демонтажу у сумі 585,34 грн. Даний лист було отримано відповідачем 27.10.10р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.20-21).

Не заслуговують на увагу й доводи ОСОБА_2 про те, що суд 1 інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неправомірно посилався на Типові правила розміщення зовнішньої реклами, затверджені постановою КМ України від 29.12.03р. № 2067, а також рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.10.04 р., тому що у договорі № 2719 від 11.03.10 р., який у встановленому законом порядку не визнавався недійсним і не вносилися зміни, сторони узгодили, що свої правовідносини за цим договором вони будуть врегульовувати цими нормативними актами.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга КП „МІЦ” підлягає задоволенню, ФОП ОСОБА_2 - частковому задоволенню, рішення господарського суду Одеської області від 15.03.11 р. зміні в частині відмови у стягненні 1300,65 грн. неустойки за розміщення спеціальної конструкції без отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами, стягненні витрат позивача на демонтаж спеціальної конструкції у сумі 585,34 грн. та судових витрат.

Згідно із ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1.Апеляційні скарги комунального підприємства „Міський інформаційний центр” задовольнити, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково, рішення господарського суду Одеської області від 15.03.11 р. змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

„Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, Ід. номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства „МІСЬКИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР” (61166, м. Харків, пр. Леніна, 38, оф.618, р/р2600030114375 в АТ „Банк ЗОЛОТІ ВОРОТА” м. Харків, МФО 351931, код 32135675) неустойку за розміщення спеціальної конструкції на місці без отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами у сумі 1300 (тисячу триста) грн. 65 коп.; неустойку за прострочення повернення місця за договором № 2719 від 11.03.10 р. у розмірі 5624 (пять тисяч шістсот двадцять чотири) грн. 64 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 179 (сто сімдесят девять) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 225 (двісті двадцять пять) грн. 85 коп.

Зобовязати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, Ід. номер НОМЕР_1) повернути Комунальному підприємству „МІСЬКИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР” (61166, м. Харків, пр. Леніна, 38, оф.618, р/р2600030114375 в АТ „Банк ЗОЛОТІ ВОРОТА” м. Харків, МФО 351931, код 32135675) на підставі акту прийому-передачі місце, що знаходиться у комунальній власності для розташування спеціальних конструкцій, за адресою: м. Харків, вул. Маяковського-вул. Сумська, 71.

В решті позову відмовити.

Видати накази.”

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, Ід. номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства „МІСЬКИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР” (61166, м. Харків, пр. Леніна, 38, оф. 618, р/р 2600030114375 в АТ „Банк ЗОЛОТІ ВОРОТА” м. Харків, МФО 351931, код 32135675) витрати по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги у сумі 51 (пятдесят одна) грн.

3. Стягнути з комунального підприємства „МІСЬКИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР” (61166, м. Харків, пр. Леніна, 38, оф.618, р/р2600030114375 в АТ „Банк ЗОЛОТІ ВОРОТА” м. Харків, МФО 351931, код 32135675) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, Ід. номер НОМЕР_1) витрати по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги у сумі 4 (чотири) грн. 79 коп.

4. Видачу наказів доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя М.С. Петров

Суддя Г.П. Разюк

Суддя С.І. Колоколов

Повний текст постанови складено 20.04.11 р.