Рішення № 15100508, 18.03.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2011 р. Справа № 14/037-11

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Дворнікова Ю. Я. (довіреність № 13/1-1-451 від 04.03.2011 р.);

від відповідача: не з’явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „Богуславський гранітний кар’єр”, м. Богуслав

про стягнення 57 827, 40 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління ДСО при ГУ МВС України в Київській області звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Виробниче підприємство „Богуславський гранітний кар’єр” про стягнення 38 551, 60 грн. заборгованості, 19 275, 80 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов’язку щодо оплати у повному обсязі за надані послуги з охорони об’єкту згідно договору № 2968 про охорону об’єкта постами фізичної охорони Державної служби охорони при МВС України від 05.12.2008 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.02.2011 р. порушено провадження у справі № 14/037-11 за позовом Управління ДСО при ГУ МВС України в Київській області до ТОВ „Виробниче підприємство „Богуславський гранітний кар’єр” про стягнення 57 827, 40 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 04.03.2011 р.

04.03.2011 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 18.03.2010 р.

18.03.2011 р. у судовому засіданні представник позивача заявив про збільшення своїх позовних вимог та надав суду відповідну заяву № 13/1-1-498 від 18.03.2011 р. про збільшення ціни позову, у якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 68 500, 00 грн. заборгованості, 19 275, 80 грн. штрафу.

Заява № 13/1-1-498 від 18.03.2011 р. позивача про збільшення ціни позову прийнята судом до розгляду.

Також, у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві, з урахуванням його заяви про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

15.12.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 2968 про охорону об’єкта постами фізичної охорони Державної служби охорони при МВС України, згідно умов п. 1.1. якого замовник передає належне йому майно –приміщення ТОВ „Виробниче підприємство „Богуславський гранітний кар’єр”, які перераховані у дислокації (додаток № 1 до договору) об’єкта, що охороняється під охорону постів фізичної охорони „охорони”, а „охорона” зобов’язується здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення громадського порядку на об’єкті з метою відвернення безпосередніх посягань на нього, припинення несанкціонованого замовником доступу сторонніх осіб до майна на об’єкті, збереження його фізичного стану і забезпечення здійснення замовником всіх належних йому повноважень щодо майна.

Замовник зобов’язується виконувати передбачені договором правила майнової безпеки і щомісячно сплачувати охороні встановлену плату.

Згідно п. 3.1. договору ціна послуг охорони за цим договором є договірною і зазначається сторонами у розрахунку і протоколу узгодження договірної ціни (додатки № 2, 3 до договору).

Відповідно до п. 3.2. договору вартість охоронних послуг по договору на кожний окремий місяць розраховується сторонами на підставі дислокації та розрахунку (додатки № 1, 2 до договору), відповідно до кількості годин надання цих послуг в кожному окремому місяці та їх вартості.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що оплата за послуги охорони здійснюється замовником на умовах попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок охорони у розмірі, визначеному згідно п. 3.2. договору.

Перший платіж по договору у сумі вартості послуг охорони за перший місяць охорони об’єкта, здійснюється замовником впродовж 2-х банківських днів після підписання сторонами договору. Усі наступні платежі по договору здійснюються замовником не пізніше 05 числа кожного місяця за цей місяць.

Пунктом 10.1. договору визначено строк його дії, згідно якого цей договір укладається сторонами строком на 1 рік і починає свою дію з 01.01.2009 року. Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить іншу сторону про припинення дії договору, дія договору вважається продовженою за згодою обох сторін на кожний наступний рік.

Одночасно із укладенням договору між позивачем та відповідачем було підписано Дислокацію –розрахунок на 2008 рік - додаток № 1-2 до договору, Протокол узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони - додаток № 3 до договору, Перелік матеріальних цінностей, що знаходяться під охороною - додаток до договору № 2968 про охорону об’єкта постами фізичної охорони Державної служби охорони при МВС України від 05.12.2008 р.

На виконання умов договору позивачем протягом періоду з січня 2010 р. по березень 2011 р. було надано відповідачу послуги з охорони об’єкту на загальну суму 204 876, 00 грн., що підтверджується розрахунком основного боргу по договору № 2968 про охорону об’єкта постами фізичної охорони Державної служби охорони при МВС України від 05.12.2008 р., актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2010 р. по 31.01.2011 р., актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2011 р., актом № МИР-004000 прийому-здачі виконаних робіт/послуг за лютий 2011 р. на суму 14 212, 80 грн., актом № МИР-004321 прийому-здачі виконаних робіт/послуг за березень 2011 р. на суму 15 735, 60 грн., наявними у матеріалах справи.

За період дії договору та на його виконання відповідачем було лише частково виконано свій обов’язок по оплаті наданих послуг з охорони об’єкту та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 136 376, 00 грн., що підтверджується розрахунком основного боргу по договору № 2968 про охорону об’єкта постами фізичної охорони Державної служби охорони при МВС України від 05.12.2008 р., актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2010 р. по 31.01.2011 р., актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2011 р., наявними у матеріалах справи.

04.02.2011 р. позивач звернувся до відповідача із претензією № 13/1-1-180 від 02.02.2011 р., у якій просив відповідача погасити заборгованість за надані послуги у розмірі 38 551, 60 грн.

На претензію № 13/1-1-180 від 02.02.2011 р. відповідач звернувся до позивача із гарантійним листом б/н б/д, у якому зобов’язався до 15.02.2011 р. погасити дебіторську заборгованість у розмірі 38 551, 60 грн.

Регулювання відносин, що виникають у зв’язку із наданням послуг здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 цього ж кодексу якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов’язок щодо оплати наданих послуг з охорони об’єкту у повному обсязі не виконав і його заборгованість перед позивачем складає 68 500, 00 грн., що підтверджується договором № 2968 про охорону об’єкта постами фізичної охорони Державної служби охорони при МВС України від 05.12.2008 р., розрахунком основного боргу по договору № 2968 про охорону об’єкта постами фізичної охорони Державної служби охорони при МВС України від 05.12.2008 р., актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2010 р. по 31.01.2011 р., актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2011 р., актом № МИР-004000 прийому-здачі виконаних робіт/послуг за лютий 2011 р. на суму 14 212, 80 грн., актом № МИР-004321 прийому-здачі виконаних робіт/послуг за березень 2011 р. на суму 15 735, 60 грн., наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 68 500, 00 грн. за договором № 2968 про охорону об’єкта постами фізичної охорони Державної служби охорони при МВС України від 05.12.2008 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача штраф, передбачений договором № 2968 про охорону об’єкта постами фізичної охорони Державної служби охорони при МВС України від 05.12.2008 р., за систематичне прострочення відповідачем виконання обов’язку по оплаті послуг у розмірі 19 275, 80 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Згідно ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 8.2. договору передбачено, що у разі порушення замовником зобов’язань, визначених у п. 3.5. цього договору, він сплачує охороні (крім пені) погоджену сторонами неустойку (штраф) у розмірі 10 відсотків від суми невиконаного своєчасно зобов’язання. Якщо порушення, про яке йде мова в цьому пункті, будуть систематичними (два і більше рази), замовник сплачує охороні штраф у розмірі 50 відсотків від суми своєчасно невиконаного зобов’язання.

Розрахунок штрафу від суми заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача штрафу від суми заборгованості за договором у розмірі 19 275, 80 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „Богуславський гранітний кар’єр” (ідентифікаційний код 31583505) на користь Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області (ідентифікаційний код 08596914) 68 500 (шістдесят вісім тисяч п’ятсот) грн. 00 (нуль) коп. заборгованості, 19 275 (дев’ятнадцять тисяч двісті сімдесят п’ять) грн. 80 (вісімдесят) коп. штрафу та судові витрати 578 (п’ятсот сімдесят вісім) грн. 27 (двадцять сім) коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 (нуль) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „Богуславський гранітний кар’єр” (ідентифікаційний код 31583505) в доход Державного бюджету України 299 (двісті дев’яносто дев’ять) грн. 49 (сорок дев’ять) коп. державного мита.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

22 квітня 2011 р.