Рішення № 15100465, 13.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/10113.04.11 За позовом           Відкритого акціонерного товариства Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат ''Кварцит'' До           Шляхово-будівельного управління № 3 Відкритого акціонерного товариства ''Тракт''

Про                     стягнення грошових коштів в сумі 128 649,60 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін, що приймали участь у справі :

Від позивача: Радкевич В.В.–представник за довіреністю (в судове засідання 13.04.2011 не з’явився);

Від відповідача: не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 128649,60 грн. грошових коштів та судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2011 порушено провадження у справі № 47/101, розгляд якої призначено на 23.03.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2011 розгляд справи відкладено на 13.04.2011.

В судовому засіданні 13.04.2011представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов договору постачання № 164К-07 від 13.09.2007, не було здійснено у повному обсязі оплату поставленої позивачем продукції згідно залізничних накладних № 33515618 від 28.09.2008, № 33515810 від 02.11.2008, № 33515811 від 02.11.2008 в сумі 128 649,60 грн.

Відповідач своїх представників в судові засідання 23.03.2011 та 13.04.2011 не направив, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав. Через канцелярію Господарського суду міста Києва ніяких заяв та клопотань не подавав. Про проведення судових засідань був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України згідно довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві від 25.03.2011 № 21-10/1459. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначалось в ухвалах суду про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, розглянувши у судових засіданнях наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          13.09.2007 між позивачем - ВАТ Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат ІКварцитІ, як постачальником, та відповідачем –Шляхово-будівельним управлінням № 3 ВАТ ІТракт, як покупцем, було укладено Договір постачання продукції № 164К-07 (далі Договір № 164К-07 від 13.09.2007), згідно п. 1.1. якого, постачальник (позивач) зобов’язався виготовити та поставити продукцію покупцю (відповідачу), а покупець (відповідач) зобов’язався прийняти дану продукцію та оплатити її на умовах, визначених даним договором.

Умовами договору № 164К-07 від 13.09.2007 сторони погодили, що загальна кількість продукції (об’єм поставки) приблизно складає 30000 тон; обсяги поставки сторонами узгоджуються щомісячно на підставі відповідної заявки покупця (1.2); загальна сума договору складається із сукупності всіх узгоджених сторонами заявок покупця і цін (специфікацій) і орієнтовно становить 1250000,00 грн. без ПДВ (п.3.2.), поставка продукції здійснюється постачальником залізничним транспортом при базисних умовах поставки FCA ст. Товкачівський ПЗЗ (згідно Інкотремс 2000) (п. 4.1), днем поставки вважається день передачі продукції перевізнику; підтвердженням факту передачі продукції є факт передачі супровідних документів на вантаж, в тому числі наявність в супровідних документах (накладних) відмітки відправника (перевізника) (п. 4.3.), покупець здійснює оплату вартості об’єму поставляємої продукції та вартість залізничного тарифу платіжним дорученням по факту її поставки, на протязі трьох календарних днів з моменту передачі відповідних супровідних документів покупцю; вартість транспортних витрат постачальник відображає у відповідних рахунках на підставі провізних документів (п. 6.1), підставою для оплати є рахунок постачальника (п. 6.2).

Також, сторонами договору № 164К-07 від 13.09.2007 було погоджено специфікацію –заявку загалом на суму 1500000,00 грн., а додатковою угодою № 2 від 01.07.2008 внесено у специфікацію зміни щодо ціни щебеню фр. 40-70мм, а саме встановлено її в сумі 55,00 грн. за 1 тону.

Згідно квитанції про приймання вантажу № 33515618 від 28.09.2007 з відмітками станції відправлення залізниці про приймання вантажу, позивачем було відвантажено на користь відповідача товар: щебінь фр. 40-70мм в кількості 893 тн. загалом на суму 49115,00 грн. (без ПДВ), провізна плата склала 19997,00 грн., а загалом 82934,40 грн. (з ПДВ).

Відповідно до видаткової накладної № РН -0001966 від 29.09.2008 на суму 82934,40 грн., відповідачем було прийнято від позивача товар: щебінь фр. 40-70мм в кількості 893 тн. загалом на суму 49115,00 грн. (без ПДВ), включено провізну плату в сумі 19997,00 грн., а загалом 82934,40 грн. (з ПДВ).

Згідно квитанцій про приймання вантажу № 33515810 від 02.11.2008 та № 33515811 від 02.11.2008 з відмітками станції відправлення залізниці про приймання вантажу, позивачем було відвантажено на користь відповідача товар: щебінь фр. 40-70мм в кількості 412 тн. загалом на суму 22660,00 грн. (без ПДВ), щебінь ПЩС С-11 фр. 0-10 мм в кількості 412 тн на суму 6180,00 грн. (без ПДВ), провізна плата склала 20242,00 грн., а загалом 58898,40 грн. (з ПДВ).

Відповідно до видаткової накладної № РН -0002199 від 04.11.2008 на суму 58898,40 грн., відповідачем було прийнято від позивача товар: щебінь фр. 40-70мм в кількості 412 тн. загалом на суму 22660,00 грн. (без ПДВ), щебінь ПЩС С-11 фр. 0-10 мм в кількості 412 тн на суму 6180,00 грн. (без ПДВ), включено провізну плату в сумі 20242,00 грн., а загалом 58898,40 грн. (з ПДВ).

Згідно рахунків –фактур № РН-00001966 від 29.09.2008 на суму 82934,40 грн. та № РН-0002199 від 04.11.2008 на суму 58898,40 грн., позивачем було виставлено відповідачу в якості оплати по договору № 164К-07 від 13.09.2007 за поставлену продукцію та залізничний тариф загалом 141832,80 грн.

Як зазначав позивач у позові, відповідачем було здійснено часткову оплату продукції, відвантаженої згідно квитанції про приймання вантажу № 33515618 від 28.09.2007 та квитанцій про приймання вантажу № 33515810 від 02.11.2008 та № 33515811 від 02.11.2008, і заборгованість за поставлену продукцію та відшкодування провізної плати складає загалом 128649,60 грн., яка і заявлена позивачем до стягнення.

30.06.2010 між позивачем та відповідачем було складено і підписано акт звірки розрахунків по договору № 164К-07 від 13.09.2007, згідно якого станом на дату підписання акту сальдо на користь позивача станом на 30.06.2010 складає 128649,60 грн., зокрема за продукцію та залізничний тариф, зазначені в видатковій накладній № РН -0001966 від 29.09.2008 на суму 82934,40 грн. та № РН -0002199 від 04.11.2008 на суму 58898,40 грн.

26.11.2010 позивач направив відповідачу претензію № 1858, в якій просив відповідача погасити заборгованість в сумі 128649,60 грн. за поставлену продукцію та відшкодувати залізничний тариф згідно квитанцій про приймання вантажу № 33515810 від 02.11.2008 та № 33515811 від 02.11.2008, № 33515618 від 28.09.2007.

У відповідь на претензію позивача № 1858 від 26.11.2010, відповідач листом № 01-300 від 08.12.2010 повідомив про те, що він визнає борг в сумі 128649,60 грн., оплату якого зобов’язався здійснити до кінця грудня 2010 року.

Статтею 175 частиною 1 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму, а умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс".

Цією ж статтею визначено, що реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу, а до відносин поставки, не врегульованих Господарського кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно ст. А розділу FCA Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс-2000), продавець зобов'язаний надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем або обраній продавцем у відповідності зі статтею А.3 "а", у названому місці у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки. Поставка вважається здійсненою, якщо названим місцем поставки є площі продавця: коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього (п. а).

Статтею 266 Господарського кодексу України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками, а загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму та до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 664 Цивільного кодексу України, якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що Покупець зобов'язанийоплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 Цивільного кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Стаття 692 Цивільного кодексу України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару та покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, судом встановлено, що на виконання умов договору № 164К-07 від 13.09.2007 позивачем згідно квитанцій про приймання вантажу № 33515618 від 28.09.2007, № 33515810 від 02.11.2008 та № 33515811 від 02.11.2008 з відмітками станції відправлення залізниці про приймання вантажу, було відвантажено на користь відповідача товар загалом на суму 93546,00 грн. (з ПДВ),а також сплачено 48286,80 грн. (з ПДВ) провізної плати, що загалом складає 141832,80 грн. (з ПДВ), що відповідачем було прийнято, що підтверджується як зазначеними квитанціями про приймання вантажу, які підтверджують поставку згідно ст. А розділу FCA Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс-2000), так і видатковими накладними № РН -0001966 від 29.09.2008 на суму 82934,40 грн. та № РН -0002199 від 04.11.2008 на суму 58898,40 грн.

Але відповідач всупереч п.п. 6.1, 6.2 договору № 164К-07 від 13.09.2007 та ст.ст. 692 Цивільного кодексу України, ст. 265 Господарського кодексу України на протязі трьох календарних днів з моменту передачі відповідних супровідних документів на товар, не здійснив у повному обсязі оплату за поставлений позивачем товар згідно квитанцій про приймання вантажу № 33515618 від 28.09.2007, № 33515810 від 02.11.2008 та № 33515811 від 02.11.2008 та не оплатив зазначений у них залізничний тариф, заборгованість за якими складає загалом 128 649,60 грн. Доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості в сумі 128 649,60 грн. по договору № 164К-07 від 13.09.2007 –суду станом на момент вирішення спору не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по договору № 164К-07 від 13.09.2007 в сумі 128649,60 грн., яка підлягає задоволенню у повному обсязі.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Шляхово-будівельного управління № 3 Відкритого акціонерного товариства ''Тракт'' (код ЄДРПОУ 03450330, місцезнаходження: 03170, м. Київ, вул. Перемоги, 18) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат ''Кварцит'' (код ЄДРПОУ 00191879, місцезнаходження: юридична адреса: 11114, Житомирська область, Овруцький р-н, с.м.т. Першотравневе, вул. Леніна, 1) грошові кошти в сумі 128649 (сто двадцять вісім тисяч шістсот сорок дев’ять) грн. 60 коп. основного боргу, а також витрати по сплаті державного мита –1 286 (одна тисяча двісті вісімдесят шість) грн. 50 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р.Станік

Дата складання повного тексту рішення –22.04.2011