Рішення № 15100365, 21.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 3/9621.04.11 За позовом Комунального підприємства «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський» Дніпровської районної у місті Києві ради

До Громадської організації «Центр культури та мистецтв «Дніпровський»

Про зобов‘язання звільнити нежиле приміщення

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Алексенко В.Ю. –по дов. № 63 від 01.02.2011

Від відповідача не з‘явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський»Дніпровської районної у місті Києві ради про зобов‘язання Громадської організації «Центр культури та мистецтв «Дніпровський»звільнити орендоване нежиле приміщення загальною площею 297,40 кв. м., яке розташовано за адресою м. Київ, вул. С.Стальського, 24.

Позивач в судовому засіданні 21.04.2011 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 21.04.2011 не з‘явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 08.04.2011 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Ухвала суду надсилалась відповідачу за адресою, що зазначена в позовній заяві та згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців станом на 21.04.2011 є юридичною адресою: м. Київ, вул. С.Сагайдака, 101.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 21.12.2010, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури та позивачів, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

17.02.2009 між Комунальним підприємством «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський»Дніпровської районної у місті Києві ради (орендодавець) та Громадською організацією «Центр культури та мистецтв «Дніпровський»(орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна № 929 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець на підставі рішення № 129 від 25.06.2007 та розпорядження № 6-Р від 14.01.2009 Дніпровської районної у місті Києві ради передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежиле приміщення (будівлю) (далі –об‘єкт оренди), що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Стальського, 24.

Згідно п. 2.1. договору об‘єктом оренди є нежиле приміщення загальною площею 297,40 кв. м., що розташовано на другому поверсі будівлі.

Об‘єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва та знаходиться в оперативному управлінні орендодавця (п. 2.4. договору).

Спір виник в зв’язку з тим, що відповідачем в порушення умов договору не було виконано зобов‘язання по сплаті орендної плати протягом 22 місяців підряд, що спричинило заборгованість у період з квітня 2009 року по 31.01.2011. За наявності підстав позивач скористався наданим йому правом положеннями ст. 782 ЦК України та відмовився від договору, в зв‘язку з чим просить зобов‘язати відповідача звільнити об‘єкт оренди.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов’язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Факт передачі орендодавцем орендарю приміщення по вул. Стальського, 24 в м. Києві площею 297,40 кв. м. підтверджується актом приймання-передачі нежилого приміщення від 17.02.2009.

01.04.2009 сторонами укладено додаткову угоду до договору, згідно якої внесено зміни до договору в частині об‘єкту оренди та орендної плати.

Так, згідно даної угоди об‘єктом оренди визначено нежиле приміщення загальною площею 297,40 кв. м., з яких 29,90 кв. м. –на першому поверсі та 267,50 кв. м. на другому поверсі будівлі.

Частина 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 7.1. договору строк дії договору встановлений сторонами з 17.02.2009 до 14.01.2012 включно.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно п. 3.1. договору, в редакції додаткової угоди від 01.04.2009, орендна плата за користування об‘єктом оренди визначається на підставі Методики розрахунку і використання орендної плати, затвердженої рішенням Дніпровської районної у м. Києві ради № 221 від 27.03.2008, № 338 від 12.03.2009, яка складає 360,75 грн. без ПДВ та в подальшому за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць та сплачується разом з ПДВ не пізніше 25 числа поточного місяця за звітним на рахунок орендодавця (п. 3.3., 3.4. договору).

Всупереч вищеназваних договірних зобов’язань відповідач не виконав своїх обов’язків щодо внесення плати за оренду нежитлового приміщення по договору за період з квітня 2009 року по 31.01.2011 (протягом 22 місяців підряд), в результаті чого виникла заборгованість, яка за розрахунками позивача складає 129606,55 грн.

Пунктом 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Стаття 651 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є розірваним або зміненим.

Частиною 1 статті 782 Цивільного кодексу України передбачено право наймодавця відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Позивач у відповідності до вищезазначених норм листом № 73 від 07.02.2011 повідомив відповідача про відмову від договору оренди № 929 від 17.02.2009, в зв’язку з неналежним виконанням умов договору по сплаті орендної плати, та вимагав повернути об‘єкт оренди по акту приймання-передачі.

Згідно п. 2 ст. 782 Цивільного кодексу України у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Вищезазначений лист повідомлення про відмову від договору було надіслано відповідачу 09.02.2011 за адресою м. Київ, вул. С.Сагайдака, 101 рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується поштовою квитанцією № 1069 та описом вкладення від 09.02.2011, проте відповідач не отримав дане відправлення, в зв‘язку з чим кореспонденція була повернута відправнику - позивачу поштовим відділенням зв‘язку 11.02.2011 за закінченням строку зберігання.

Згідно ч. 3 ст. 212 Цивільного кодексу України, якщо настанню обставин недобросовісно перешкоджала сторона, якій це не вигідно, обставина вважається такою, що настала.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що повідомлення про відмову від договору оренди № 929 від 17.02.2011 є отриманим відповідачем 11.03.2011, а отже договір вважається розірваним з 11.03.2011.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.

Враховуючи те, що договір є розірваним, відповідач безпідставно користується орендованим приміщенням.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Пунктом 5.2. договору встановлено, що у разі закінчення строку дії цього договору, при його розірванні або припиненні орендар зобов‘язаний за актом приймання-передачі повернути об‘єкт оренди орендодавцю.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона бала одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, вимоги позивача щодо зобов‘язання відповідача звільнити нежиле приміщення площею 297,40 кв. м., що знаходиться за адресою м. Київ, вул. С.Стальського, 24 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Комунального підприємства «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський»Дніпровської районної у місті Києві ради обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до п. 1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»зайво сплачене позивачем при зверненні до суду з даним позовом державне мито в розмірі 17 (сімнадцять) грн. підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов‘язати Громадську організацію «Центр культури та мистецтв «Дніпровський»(м. Київ, вул. С.Сагайдака, 101, код ЄДРПОУ 36300770) звільнити нежиле приміщення загальною площею 297,40 кв. м., яке розташовано за адресою м. Київ, вул. Стальського, 24 передавши його Комунальному підприємству «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський»Дніпровської районної у місті Києві ради (м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г, код ЄДРПОУ 34806193).

3. Стягнути з Громадської організації «Центр культури та мистецтв «Дніпровський» (м. Київ, вул. С.Сагайдака, 101, код ЄДРПОУ 36300770) на користь Комунального підприємства «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський»Дніпровської районної у місті Києві ради (м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г, код ЄДРПОУ 34806193) 85 (вісімдесят п‘ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Повернути Комунальному підприємству «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський»Дніпровської районної у місті Києві ради (м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г, код ЄДРПОУ 34806193) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в розмірі 17 (сімнадцять) грн. 00 коп., перерахованих платіжним дорученням № 109 від 04.04.2011. Платіжне доручення № 109 від 04.04.2011 залишити в матеріалах справи Господарського суду міста Києва № 3/96.

СуддяВ.В. Сівакова Рішення підписано 26.04.2011.