Рішення № 15100258, 18.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/7018.04.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Богдана"

До Товариства з обмеженою відповідальністю торгова компанія "МЕТА"

Простягнення 20500,21 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаПетренко І.Л.- представник за довіреністю від 28.03.2011 р.

Від відповідача не з’явився 18.04.2011 р. у судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Богдана” звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Мета”18104,74 грн. заборгованості за угодою купівлі-продажу № 01/03-770 від 18.03.2009 р., 1964,24 грн. пені та 431,23 грн. 3 % річних.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2011 р. № 46/70, яку призначено до розгляду на 28.03.2011 р.

28.03.2011 р. розгляд справи відкладався.

У судове засідання, призначене на 18.04.2011 р., з’явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги. Відповідач уповноваженого представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвали суду у справі № 46/70 не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18.03.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Богдана” (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Мета” (покупець) була укладена угода купівлі-продажу № 01/03770 (надалі-угода), відповідно п. 1.1 якої продавець продає продукти харчування та товари споживання, а покупець купує продукти харчування та товари споживання.

Відповідно п.п. 4.1.,4.2. угоди продавець постачає товар по цінах, що вказані в накладних. Загальна сума договору складає суму всіх накладних до цього договору.

Прийом-передача товару за кількістю та якістю здійснюється продавцем на складі покупця. Товар доставляється на склад покупця, до краю борту автомобіля продавця (п. 5.1. угоди).

Відповідно п. 6.1. угоди покупець повинен здійснювати розрахунки з продавцем після моменту прийому-передачі товару, але не пізніше 10 (десяти) банківських днів, якщо в додатку до цього договору не передбачено інше.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання договору позивач поставив відповідачу товар на суму 58620,48 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними (в матеріалах справи).

Відповідач отриману продукцію оплатив частково у сумі 40343,76 грн., що підтверджується банківськими виписками (в матеріалах справи).

Крім того, на суму 171,98 грн. відповідачем було повернуто товар.

Таким чином, заборгованість відповідача становить 18104,74 грн.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1-2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 18104,74 грн. за угодою купівлі-продажу № 01/03-770 від 18.03.2009 р. документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Крім суми основного боргу позивач також просить стягнути з відповідача 1964,24 грн. пені та 431,23 грн. 3 % річних.

Відповідно п. 7.3. угоди за порушення умов платежів покупець сплачує пеню продавцю в розмірі 0,5% від суми неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями, в ст. 217 Господарського кодексу України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком суду розмір пені складає 1869,86 грн., розмір 3 % річних складає 432,72 грн.

Разом з тим, враховуючи положення ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої суд не може виходити за межі позовних вимог за відсутності на те клопотання заінтересованої сторони, судом задовольняється 1869,86 грн. пені за розрахунком суду та 431,23 грн. 3 % річних за розрахунком позивача.

Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Мета” (03162, м. Київ, бульвар Ромена Роллана, 4-Б, ідентифікаційний код 36265621) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Богдана” (02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, 63, кв. 41, ідентифікаційний код 31923050) 18104 (вісімнадцять тисяч сто чотири) грн. 74 коп. боргу, 1869 (одну тисячу вісімсот шістдесят дев’ять) грн. 86 коп. пені, 431 (чотириста тридцять одну) грн. 23 коп. 3 % річних, 204 (двісті чотири) грн. 06 коп. державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 91 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Богдана” (02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, 63, кв. 41, ідентифікаційний код 31923050) з Державного бюджету України зайво сплачену суму державного мита в розмірі 12 (дванадцять) грн. 40 коп., сплаченого відповідно до платіжного доручення від 29.10.2010 р. № 1671, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 46/70.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                       Л.В. Омельченко

Повне рішення складено: 23.04.11