Рішення № 15100228, 21.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/37721.04.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»

про звернення стягнення на предмет застави,-

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: не з’явились;

від відповідача: не з’явились.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(надалі –позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»(надалі –відповідач) про звернення стягнення на предмет застави за договором застави транспортних засобів № 45/Zкв-07 від 15.02.2007р., для задоволення за рахунок коштів, отриманих від продажу предмету застави вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 313757,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем свої обов’язки за кредитним договором № 45/КВ-07 від 15.02.2007р. не виконав, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем та у позивача виникло право звернення стягнення на заставлене майно.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, в судових засіданнях проти позову заперечував.

Ухвалою від 08.09.2009р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 01.10.2009р. В судове засідання 01.10.2009 представник відповідача не з’явився, у зв’язку з чим розгляд справи відкладено на 27.10.2009. В судовому засіданні 27.10.2009 оголошено перерву до 12.11.2009. Ухвалою від 12.11.2009 провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 25/525. Ухвалою від 19.01.2010р. поновлено провадження по справі, розгляд справи призначений на 16.02.2010р. В судовому засідання 16.02.2010 розгляд справи відкладено до 16.03.2010. Розгляд справи 16.03.2010 не відбувся у зв’язку з перебуванням судді у відпустці, розгляд справи призначено на 29.03.2010. В судовому засіданні 29.03.2010 оголошено перерву до 13.04.2010, в якому оголошено перерву до 22.04.2010. В судовому засідання 22.04.2010 розгляд справи відкладено до 29.04.2010. Ухвалою від 29.04.2010 провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 14/70.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2010р. відмовлено відповідачу у відновленні пропущеного строку для апеляційного оскарження та повернуто його апеляційну скаргу. Постановою Вищого господарського суду України від 16.09.2007 ухвала Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2010 залишена без змін. Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.11.2010 відмовлено відповідачу в прийнятті касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2010.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.11.2010 поновлено провадження по справі, розгляд справи призначений на 07.12.2010р. Судове засідання 07.12.2010 не відбулося у зв’язку з надходженням касаційної скарги відповідача та направленням справи до вищої інстанції. Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.01.2011 відмовлено відповідачу в прийнятті касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2010. Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.02.2011 відмовлено відповідачу в прийнятті касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2010.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.03.2011 розгляд справи призначений на 12.04.2011. В судове засідання 12.04.2011 представники сторін не з’явилися, в зв’язку з чим розгляд справи відкладено до 21.04.2011.

Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          15 лютого 2007 року між позивачем (далі по тексту також –Кредитор, банк) та відповідачем (надалі - Позичальник) (разом - сторони), було укладено Кредитний договір № 45/КВ-07 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі –Кредитний договір), за умовами п. 1.1 якого Банк відкриває Позичальнику не відновлювальну відкличну кредитну лінію та в межах неї надає кредитні кошти на наступних умовах: ліміт кредитування –137631,00 грн., строк кредитної лінії –з 15 лютого 2007 по 12 лютого 2010, процентна ставка –12 % річних.

До Кредитного договору сторонами неодноразово вносилися зміни, у відповідності до останнього Договору про внесення змін і доповнень № 3 до Кредитного договору від 10.09.2008 пункт 1.1 Кредитного договору викладено у новій редакції, у відповідності до якої ліміт кредитування визначений в сумі 44445,00 євро, строк повернення кредиту визначено –12 лютого 2010, процентна ставка –12 % річних, та встановлено розмір щомісячної комісії за управління кредитною лінією із розрахунку 2% річних від фактичної суми заборгованості.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Кредитного договору позивач надав відповідачу кредит у сумі 44 445,00 євро.

У відповідності до п. 4.1 Кредитного договору, в редакції Договору про внесення змін № 2 від 14.03.2008, повернення кредиту відповідачем здійснюється шляхом перерахування коштів віз поточного рахунку на позичковий рахунок. Заборгованість за кредитом повертається відповідачем у відповідності до Графіка зменшення ліміту кредитування.

Графіком зменшення ліміту кредитування (Додаток №3 до Кредитного договору) передбачено щомісячне погашення частин кредиту по 1855,00 євро з остаточним строком погашення 12.02.2010.

У відповідності до п. 4.4 Кредитного договору, в редакції Договору про внесення змін і доповнень № 3 до Кредитного договору від 10.09.2008, сплата відповідачем процентів та комісії за управління кредитною лінією здійснюється щомісячно в строк з 28-го числа по останній робочий день поточного місяця включно.

Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що останній свої зобов’язання за Кредитним договором не виконав: суму кредиту, відсотки та комісію в повному обсязі не сплатив, чим порушив умови п.п. 1.1, 4.1, 4.4 Кредитного договору.

Заборгованість відповідача перед позивачем за Кредитним договором по сумі кредиту становить 25895,00 євро, за відсотками –1939,09 євро та по сплаті комісії –3128,85 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 параграфу 2 глави 71 Цивільного Кодексу України встановлено, щоза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно частини першої статті 1049 параграфу 1 глави 71 Цивільного Кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

У відповідності до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Як свідчать матеріали справи, відповідач порушив зобов’язання за Кредитним договором щодо повернення суми отриманого кредиту, сплаті процентів за користування кредитом та комісії за управління кредитною лінією, заборгованість по кредиту у встановлений договором строк не сплатив.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 8.1 Кредитного договору у випадку порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування ним відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у періоді прострочення, від несвоєчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

За таких умов, зважаючи на те, що Кредитним договором нарахування пені та її розмір передбачені лише за прострочення сплати кредиту та процентів, відповідач зобов’язаний сплатити позивачу пеню за прострочення повернення кредиту в сумі 8150,38 грн., та пеню за прострочення сплати процентів в розмірі 1190,98 грн. Вимоги ж позивача про стягнення пені за прострочення сплати комісії є необґрунтованими, оскільки нарахування такої пені не передбачено умовами Кредитного договору.

За таких умов, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за Кредитним договором складає 313579,37 грн., в тому числі 280132,09 грн. кредиту (еквівалент 25895,00 євро), 20977,07 грн. процентів (еквівалент 1939,09 євро), 3128,85 грн. комісії, 8150,38 грн. пені за прострочення повернення кредиту та 1190,98 грн. пені за прострочення сплати процентів.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

15 лютого 2007 року в забезпечення виконання відповідачем зобов’язань за Кредитним договором між позивачем та відповідачем було укладено договір застави транспортних засобів № 45/Zкв-07, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Дем’яненко Т.М. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі - Договір застави), відповідно до якого відповідач передав в заставу позивачу рухоме майно.

14 березня 2008 року до Договору застави було внесено зміни, у відповідності до яких предметом застави визначений наступний транспортний засіб: автомобіль марки TOYOTA CAMRY 2006 року випуску, кузов № JTNBK40K503016572, державний реєстраційний номер АА 2951 СІ.

Відповідно до п. 1.4 Договору застави вартість предмету застави складає 263980,00 грн. .

Згідно з ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч. 1 ст. 574, ч. 1 ст. 576, ч. 1 ст. 583 Цивільного кодексу України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу»заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 589, 590 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі часткового виконання боржником зобов’язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається у первісному обсязі.

Згідно п. 4.1 Договору застави, позивач набуває права звернути стягнення та реалізувати предмет застави у випадку, якщо у момент настання строку виконання зобов’язання воно не буде виконане.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу»за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до п. 1.1 Договору застави, застава за ним забезпечує також вимоги позивача щодо відшкодування штрафних санкцій.

Зважаючи на те, що строк виконання зобов’язання по поверненню кредиту (12.02.2010) на час винесення рішення вже настав, а відповідачем не виконане вказане зобов’язання, у відповідності до ст. 589,590 ЦК України, ст. ст. 19, 20 Закону України «Про заставу»та п.п. 1.1, 4.1 Договору застави, позивач набув право звернути стягнення на предмет застави, а саме автомобіль марки TOYOTA CAMRY 2006 року випуску, кузов № JTNBK40K503016572, державний реєстраційний номер АА 2951 СІ, вартістю 263980,00 грн. в рахунок погашення існуючої заборгованості відповідача на загальну суму 313579,37 грн., в тому числі 280132,09 грн. кредиту (еквівалент 25895,00 євро), 20977,07 грн. процентів (еквівалент 1939,09 євро), 3128,85 грн. комісії, 8150,38 грн. пені за прострочення повернення кредиту та 1190,98 грн. пені за прострочення сплати процентів.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково шляхом звернення стягнення на заставлене майно в рахунок погашення заборгованості на суму 313579,37 грн.

Судові витрати позивача у розмірі 3255,57 грн. (3137,57 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Звернути стягнення на предмет застави, визначений договором про заставу транспортних засобів № 45/Zкв-07 від 15.02.2008р. та Договором про внесення змін та доповнень до нього від 14.03.2008, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро», шляхом задоволення за рахунок коштів, отриманих від продажу на публічних торгах предмету застави, вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(ідентифікаційний код: 19357325, адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 28-А, рахунок № 32000175001 в Головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 321024) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»(ідентифікаційний код: 25591321, адреса: 03038, м. Київ, вул. Ямська, будинок, 28А, п/р № 2600001302180 в ТОВ «Укрпромбанк», МФО 321228) по стягненню заборгованості в сумі 313579,37 грн. (триста тринадцять тисяч п’ятсот сімдесят дев’ять гривень 37 копійок).

Опис рухомого майна, за рахунок продажу якого підлягають задоволенню вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(ідентифікаційний код: 19357325, адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 28-А, рахунок № 32000175001 в Головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 321024): автомобіль марки TOYOTA CAMRY 2006 року випуску, кузов № JTNBK40K503016572, державний реєстраційний номер АА 2951 СІ. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»(ідентифікаційний код: 25591321, адреса: 03038, м. Київ, вул. Ямська, будинок, 28А, п/р № 2600001302180 в ТОВ «Укрпромбанк», МФО 321228 або будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(ідентифікаційний код: 19357325, адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 28-А, рахунок № 32000175001 в Головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 321024) судові витрати в розмірі 3255,57 грн. (три тисячі двісті п’ятдесят п’ять гривень 57 копійок). Видати наказ.

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 91, 93 ГПК України.

СуддяС.М. Морозов