Рішення № 15100135, 21.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/11621.04.11 За позовом           Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі

          Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго", м. Київ

до           Комунального підприємства по утриманню житлового господарства

          Дніпровського району м. Києва, м. Київ

про          стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію 115 933,19 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивача Іваненко І.П. –дов. від 25.06.10р.

Від відповідача          не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Позивач звернувся з позовом про стягнення 115 933,19 грн. заборгованості, інфляційних втрат та трьох відсотків річних за Договором № 620156 від 01.07.2008р. на постачання теплової енергії у гарячій воді, посилаючись на порушення відповідачем, як споживачем, умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2011р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 14.04.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2011р. розгляд справи було відкладено на 21.04.2011р. у зв’язку з неявкою представника відповідача.

Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначається , що додатком до Договору «Довідка по будинках опалення і гаряче водопостачання яких здійснюється від теплових мереж АК Київенерго», зазначений житловий будинок 12 по бульвару Дарницькому, розташований на території обслуговування структурного підрозділу відповідача –ЖРЕО-404.

Заборгованість по Договору виникла внаслідок несвоєчасної та не в повному обсязі оплати населенням за надані комунальні послуги з централізованого гарячого водопостачання та опалення.

Відповідач вважає належним для застосування тариф встановлений Розпорядженням КЕДА «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»від 31.05.2010р. № 392 та відповідно, суму нарахувань за поставлену теплову енергію за січень 2011р. – 42661,15 грн. з ПДВ. Отже, по Договору утворилась заборгованість за спожиту у січні 2011р. теплову енергію в сумі: 14929,87 грн., яка для відповідача не має механізму погашення, що в свою чергу призводить до фінансових збитків підприємства.

Відповідно до вищевикладеного, відповідач вважає належним до стягнення суми: основного богу –95595,42 грн., 3 % річних –1591,75 грн., інфляційні витрати –3816,15 грн., разом –101003,32 грн.

До відзиву на позовну заяву представник відповідача додає розрахунок вартості спожитої теплової енергії по Договору № 620156 за січень 2011р., де різниця вартості поставленої теплової енергії становить 14929,87 грн.

Представник позивача надав суду довідку про находження коштів за спожиту від АК «Київенерго»тепло енергію (період: з квітня 2009р. по березень 2011р.), де сума боргу за з 01.04.2009р. по 01.03.2011р. становить 110525, 29 грн.

Представник позивача заявив письмове клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи надсилались за юридичною адресою сторін і зокрема відповідача.

Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 21.04.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частин рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2008 між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як споживачем, було укладено Договір № 620156 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Відповідно до умов п. 1.1. Договору позивач зобов’язується виробити та поставити теплову енергію відповідачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а відповідач зобов’язується отримати її та оплатити відповідно до умов Договору.

Згідно п.п. 2.2.1. та 2.3.1 Договору позивач постачає теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності з відповідачем для потреб: опалення –в період опалювального сезону, гарячого водопостачання –протягом року, в кількості та в обсягах згідно з додатком 1 до Договору, яку відповідач зобов’язаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі.

Між сторонами виникли зобов’язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст.712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницького діяльності або в інших цілях, непов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар та оплатити за нього певну грошову суму, що підтверджується документами, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Відповідно до п. 2.3. Договору відповідач зобов’язаний своєчасно сплачувати вартість споживчої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2, відповідно до якого за теплову енергію яка використовується населенням оплата повинна бути проведена не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, за теплову енергію, яка використовується орендарями оплата повинна бути проведена не пізніше 25 числа поточного місяця.

До даного Договору постачання теплової енергії застосовуються і загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст.. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу продавець зобов’язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється відповідно до звертання-доручення про укладення Договору розрахунковим способом за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації.

Однак, свої зобов’язання за Договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.11.2009 по 01.03.2011 виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка на 01.03.2011 становить 110525,29 грн., що підтверджується табуляграмами та довідкою про розрахунок основного боргу.

Оригінали пред’явлених позивачем документів досліджувалися судом під час розгляду спору. Належним чином засвідчені копії вказаних документів, залучені до матеріалів справи та визнаються судом безумовними доказами якими посвідчується факт визначеного та облікованого за відповідачем боргу.

Позивач згідно умов Договору надав відповідачеві послуги в повному обсязі. Відповідач договірні умови належним чином не виконав, оплату за надані позивачем послуги не здійснив.

Тоді як, у відповідності до частини 1 статті 275 ГК України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкт господарювання та інші учасники господарський відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На суму облікового боргу визначену за період з 01.04.2009р. по 01.03.2011р. позивач правомірно нараховує 3% річних у розмірі 1591,75 грн. та інфляційні втрати у розмірі 3816,15 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення. Враховуючи наявність вини з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування інфляційних витрат та 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, позивач має право вимагати сплати не тільки основної суми боргу з урахуванням інфляційних відрахувань, але й відповідальності за порушення грошового зобов’язання у розмірі 3% річних.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком позивача.

Керуючись ст. 901 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 69, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г код ЄДРПОУ 03366612) на користь Акціонерної енергопостачальна компанія «Київенерго» (пл.. І. Франка, 5, м. Київ, 01001 код ЄДРПОУ 00131305) в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго», вул. Мельникова, 31, м. Київ, 04050 код ЄДРПОУ 26187764), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі –115933 (сто п'ятнадцять тисяч дев’ятсот тридцять три) грн. 19 коп., 1 159 (одна тисяча сто п’ятдесят дев’ять) грн. 33 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                           Н. І. Качан

Повне рішення складено 22 квітня 2011 року.