Рішення № 15099536, 26.04.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.04.11 р. Справа № 20/238

Господарський суд Донецької області у складі колегії судів: Головуючого судді М.О. Лейби,

судді М.О.Любченко,

судді Н.В.Величко

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАРС” м.Запоріжжя

до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Єнакіївський металургійний завод” м.Єнакієве, Донецька область

про стягнення заборгованості у розмірі 17 323 655,03грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: Томицька Н.М.- за дов. №73/5-12 від 01.04.2011р.

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “ЗАРС” м.Запоріжжя, звернувся до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Єнакіївський металургійний завод” м.Єнакієве, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 17 323 655,03грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір поставки товару №2/2009/2900084-С від 09.01.2009р., протокол розбіжностей, протокол узгодження розбіжностей, специфікацію №3 від 01.08.2009р. до договору, рахунки-фактури, квитанції про приймання вантажу, акти приймання-передачі, розрахунок суми боргу, правовстановлюючі документи тощо.

22.10.2009р. відповідач надав суду відзив на позов №73/5-868, в якому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, у зв’язку з не направленням на адресу відповідача рахунків-фактур, зазначених у позові. Відзив судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.11.2009р. провадження по справі №20/238 було зупинено до закінчення розгляду господарським судом Донецької області по суті справи №15/312пд за позовом Відкритого акціонерного товариства “Єнакіївський металургійний завод”, м.Єнакієве до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАРС”, м.Запоріжжя, про визнання договору № 2/2009/2900084-с від 09.01.09 р. недійсним.

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.09.2010р. у задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства “Єнакіївський металургійний завод”, м.Єнакієве до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАРС”, м.Запоріжжя, про визнання договору № 2/2009/2900084-с від 09.01.2009р. недійсним, було відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2010р., рішення господарського суду Донецької області від 16.09.2010р. по справі №15/312пд залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.01.2011р. провадження у справі №20/238 було поновлено у зв’язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження по справі.

Розпорядженням в.о.голови господарського суду Донецької області від 24.01.2011р. розгляд справи №20/238 було призначено розглянути колегіально у складі суддів: головуючого судді Донця О.Є., судді Лейби М.О., судді Сгари Е.В.

Розпорядженням в.о.голови господарського суду Донецької області від 21.03.2011р. у зв’язку із зайнятістю судді Сгари Е.В. у інших справах, змінено склад судової колегії: замість судді Сгари Е.В. призначено суддю Любченко М.О.

Розпорядженням в.о.голови господарського суду Донецької області від 21.04.2011р. у зв’язку із відрядженням судді Донця О.Є. справу №20/238 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Лейба М.О, судді Любченко М.О, судді Величко Н.В.

26.04.2011р. відповідач надав суду заяву №73/5-160 від 26.04.2011р., в якій позовні вимоги визнає у повному обсязі, додавши акт звірки розрахунків станом на 31.01.2011р., підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств, згідно якого сума боргу за договором №2/2009/2900084-С від 09.01.2009р. складає 17 323 655,03грн. та копії правовстановлюючих документів. Заява та додані до неї документи судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

09.01.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ЗАРС”, м. Запоріжжя ( за договором – продавець, далі - позивач) та Відкритим акціонерним товариством „Єнакієвський металургійний завод”, м. Єнакієве ( за договором – покупець, далі – відповідач) було укладено договір на поставку товару №2/2009/2900084-с з протоколом розбіжностей та протоколом узгодження розбіжностей, відповідно з п.1.1 якого продавець зобов`язується поставити та продати, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити на умовах, викладених у договорі кокс доменний, клас крупності 25 мм та більше далі за текстом „Товар”, виробництва ВАТ „Запоріжкокс” далі за текстом „Виробник”, ціна, якість та строки поставки якого, зазначаються у відповідних специфікаціях до договору, які є невід’ємною частиною договору.

Розділом 3 договору сторони визначили базові умови поставки.

Так, відповідно до п.3.1 договору, базис поставки товару продавцем на адресу покупця узгоджується у специфікаціях до договору (здійснюється у відповідності з ІНКОТЕРМС Офіційні правила тлумачення торгових термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року), поставка здійснюється залізничним транспортом та повинна супроводжуватись залізничною накладною. Відвантажувальні реквізити: Станція призначення –ст.Єнакієве, Донецької залізниці; Код станції 488706, вантажоотримувач –ВАТ „Єнакієвський металургійний завод”; Код отримувача 1067; Адреса –86429, м.Єнакієве, пр.Металургів, 9.

Розділом 4 договору сторони визначили ціну та загальну вартість договору.

Ціна товару обумовлюється у відповідних специфікаціях до договору (п.4.1).

Загальна орієнтовна сума договору визначається шляхом сумування вартості усіх партій товару, узгоджених до поставки у відповідних специфікаціях до договору (п.4.4).

П’ятим розділом договору сторони визначили порядок розрахунків.

Розрахунки за договором здійснюються у національній валюті України - гривнях (п.5.1).

Оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця протягом 30 календарних днів з дати виставлення рахунку на оплату товару (п.5.2).

Сьомим розділом договору визначені умови прийому-передачі товару.

Пунктами 7.2, 7.3 договору сторони визначили, що приймання товару за кількістю та якістю здійснюються відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965р. №П-6 та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966р. №П-7.

Розділом 11 договору сторони визначили інші умови. Відповідно до п. 11.2 договір набирає чинності з 09.01.2009р. та діє до 09.01.2010р., а у частині розрахунків до повного виконання зобов’язань.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств у встановленому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що згідно виписки з протоколу від 23.03.2011р. №21 Загальних зборів акціонерів ВАТ “Єнакіївський металургійний завод” змінено найменування юридичної особи відповідно до норм Закону України “Про акціонерні товариства” та визначене тип товариства – Публічне акціонерне товариство.

Таким чином, відповідачем по справі є Публічне акціонерне товариство „Єнакіївський металургійний завод” м.Єнакієве, код ЄДРПОУ 00191193.

Специфікацією №3 від 01.08.2009р. до договору №2/2009/2900084-С від 09.01.2009р. сторони визначили найменування товару (кокс доменний, клас 22 мм і більше, марка КД-2), якість, строки поставки – серпень 2009р., об’єм поставки, ціну за 1 т. без ПДВ, загальну суму договору – 20 968 447,50грн. з урахуванням ПДВ, без товаротранспортних витрат.

Вказана специфікація до договору №2/2009/2900084-С від 09.01.2009р. є невід’ємною частиною договору, підписана сторонами та скріплена печатками підприємств у встановленому порядку.

На виконання умов договору поставки №2/2009/2900084-С від 09.01.2009р. позивачем відповідно до специфікації до договору №2/2009/2900084-С від 09.01.2009р. було поставлено у серпні 2009 року відповідачу товару на загальну суму 17 323 655,03грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі №12 від 02.08.2009р., №13 від 03.08.2009р., №14 від 04.08.2009р., №15 від 05.08.2009р., №16 від 06.08.2009р., №17 від 07.08.2009р., №18 від 08.08.2009р., №19 від 09.08.2009р., №20 від 10.08.2009р., №21 від 11.08.2009р., №22 від 12.08.2009р, №23 від 13.08.2009р., №24 від 14.08.2009р., №25 від 15.08.2009р., №26від 16.08.2009р., №27 від 17.08.2009р., №28 від 18.08.2009р., №29 від 19.08.2009р., №30 від 20.08.2009р., №31 від 21.08.2009р., №32 від 22.08.2009р., №33 від 23.08.2009р., №34 від 24.08.2009р., №35 від 25.08.2009р., №36 від 26.08.2009р., залізничними накладними (квитанціями про приймання вантажу), копії яких наявні у матеріалах справи.

Належність наведених документів до предмету спору перевірена судом.

Відповідно до умов договору (розділ 5) порядок розрахунків – оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 30 календарних днів з дати виставлення рахунку на оплату товару (п.5.2).

Як зазначає позивач, відповідачу були виставлені рахунки-фактури на оплату поставленого товару: №№ 02.00343, 02.00344, 02.00347, 02.00348, 02.00349, 02.00350, 02.00351, 02.00352, 02.00353, 02.00354, 0200355, 02.00356, 02.00357, 02.00358, 02.00361, 02.00364, 02.00365, 02.00370, 02.00371, 02.00372, 02.00373, 02.00374, 02.00377, 02.00378, 02.00379 на загальну суму 17 323 655,03грн.

Оскільки до теперішнього часу відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений товар за договором на поставку товару №2/2009/2900084-С від 09.01.2009р., позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 17 323 655,03грн.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір поставки товару №2/2009/2900084-С від 09.01.2009р., протокол розбіжностей, протокол узгодження розбіжностей, специфікацію №3 від 01.08.2009р. до договору, рахунки-фактури, квитанції про приймання вантажу, акти приймання-передачі, розрахунок суми боргу, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач посилається на заяву №73/5-160 від 26.04.2011р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Дослідивши договір №2/2009/2900084-С від 09.01.2009р. суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 Цивільного кодексу України.

В силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що у силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов’язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов договору у відповідача виникає обов’язок оплатити товар протягом 30 календарних днів з дати виставлення рахунку на оплату товару (п.5.2).

Відповідачу були виставлені рахунки-фактури на оплату поставленого товару: №№ 02.00343, 02.00344, 02.00347, 02.00348, 02.00349, 02.00350, 02.00351, 02.00352, 02.00353, 02.00354, 0200355, 02.00356, 02.00357, 02.00358, 02.00361, 02.00364, 02.00365, 02.00370, 02.00371, 02.00372, 02.00373, 02.00374, 02.00377, 02.00378, 02.00379 на суму 17 323 655,03грн.

Судом встановлено, що докази направлення вказаних рахунків на адресу відповідача в матеріалах справи відсутні, проте суд вважає, що зазначені рахунки надані відповідачу разом із товаром, отриманим відповідно до спірних накладних та актів, оскільки п.п.7.2, 7.3 договору сторони визначили, що приймання товару за кількістю та якістю здійснюються відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965р. №П-6 та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966р. №П-7.

Згідно п. 14 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966р. №П-7, приймання продукції по якості і комплектності виробляється з точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними й особливими умовами постачання, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, що засвідчують якість і комплектність продукції що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація тощо). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідно до п. 12 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965р. №П-6 приймання продукції по кількості здійснюється за транспортними і супровідними документам (рахунком-фактурою, специфікацією, описом, пакувальними ярликами тощо) відправника (виготовлювача). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідних актів суду не надано. При отриманні товару відповідачем не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки продукції.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч. 2 ст. 666 Цивільного кодексу України).

Виходячи зі змісту статей 688 та 690 Цивільного кодексу України, товари, від яких покупець відмовився, повинні прийматися ним за відповідальне зберігання.

Оскільки суду не надано доказів відмови від продукції та прийняття її у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що наведені вище рахунки-фактури, надані відповідачу разом із товаром, отриманим відповідно до зазначених накладних та актів, доказів зворотного сторонами не представлено, судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем порушені умови договору №2/2009/2900084-С від 09.01.2009р. та не виконані зобов’язання щодо своєчасної оплати товару.

Суд вважає, що оскільки відповідач до теперішнього часу не розрахувався за поставлений товар на суму 17 323 655,03грн., то вимоги позивача щодо стягнення заборгованості є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно, як зазначено вище, у заяві вих.№73/5-160 від 26.04.2011р. відповідач визнає позовні вимоги в повному обсязі.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. В даному випадку дії відповідача, пов’язані із визнанням позову, не суперечать закону та не порушують права та інтереси інших осіб.

З урахуванням зазначеного, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі вищенаведеного, керуючись Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965р. №П-6, Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966р. №П-7, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 666, 688, 690, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАРС” м.Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства “Єнакіївський металургійний завод” м.Єнакієве, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 17 323 655,03грн., задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Єнакіївський металургійний завод” м.Єнакієве, Донецька область (86429, Донецька область, м.Єнакієве, пр.Металургів,9, п/р 26006127300 в ЗАТ “Донгорбанк” відділення №1 м.Єнакієве, МФО 334970, ЄДРПОУ 00191193) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАРС” м.Запоріжжя (69035, м.Запоріжжя вул.В.Лобановського, 6а, п/р 26001044120001 в АКБ “Індустріалбанк” м.Запоріжжя, МФО 313849, ЄДРПОУ 32116212) заборгованість у розмірі 17 323 655,03грн., державне мито у сумі 17 323,66грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Єнакіївський металургійний завод” м.Єнакієве, Донецька область (86429, Донецька область, м.Єнакієве, пр.Металургів,9, п/р 26006127300 в ЗАТ “Донгорбанк” відділення №1 м.Єнакієве, МФО 334970, ЄДРПОУ 00191193) на користь Державного бюджету України суму недоплаченого державного мита в розмірі 8 176,34грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 26.04.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.04.2011р.

Головуючий суддя Лейба М.О.

Суддя Любченко М.О.

Суддя Величко Н.В.