Рішення № 15099482, 20.04.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.04.11 р. Справа № 34/182

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк, Димітрівське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства

до відповідача: Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м. Донецьк, виробнича одиниця „Димитровтепломережа”

про стягнення 285211,46грн.

за участю представників сторін:

від позивача – Чавичелова О.А., Рослякова А.А. (за довіреностями);

від відповідача – Базелюк Т.В. (за довіреністю);

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Комунальним підприємством „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк, Димітрівське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м. Донецьк, виробнича одиниця „Димитровтепломережа” про стягнення заборгованості в сумі 263541,21грн., інфляційних витрат в сумі 3197,25грн., пені в сумі 16024,44грн. та 3% річних в сумі 2448,56грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору відповідач взяв на себе зобов’язання щодо оплати послуг за водопостачання та водовідведення, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 263541,21грн.

Позивач заявою від 20.04.2011р. (вхід. №02-41/15707) керуючись правом наданим йому ст. 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 178767,97грн. Розглянувши дану заяву суд дійшов висновку, що вона відповідає вимогам ст. 22 ГПК України та приймається судом до розгляду. Крім того позивачем надано акт звірки взаєморозрахунків відповідно до якого відповідач підтвердив суму боргу у розмірі 178767,97грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 07.09.2010р. (вхід. №02-41/38352) позовні вимоги визнає частково, а саме заборгованість в сумі 214650,63грн., із розрахунком 3% річних в сумі 2448,56грн. та інфляційних витрат в сумі 3197,25грн. також погоджується повністю. Щодо стягнення пені в сумі 16024,44грн. за період з 31.10.2009р. по 30.06.2010р. відповідач зазначає, що розрахунок здійснений позивачем ґрунтується на договорі №1 від 25.06.2009р., який за твердженням відповідача є недійсним, оскільки в провадженні господарського суду Донецької області знаходиться справа №14/280пд про зобов’язання прийняти спірні пункти договору №1 від 25.06.2009р. в редакції КП „Компанія „Вода Донбасу”, у зв’язку із чим відповідач самостійно здійснив розрахунок пені на підставі договору №1 від 01.05.2008р. що становить 8304,78грн. та одночасно просить зменшити її розмір на 50%.

Позивачем клопотанням від 18.04.2011р. (вхід. №02-41/15102) було додано до матеріалів справи договір №1 про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення від 25.06.2009р., який підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств. Також позивачем було надано протокол розбіжностей до укладеного договору №1 від 25.06.2009р який було підписано між тими ж сторонами та протокол погодження розбіжностей до договору №1 від 25.06.2009р., який підписано лише з боку позивача. Однак як вбачається з матеріалів справи в господарському суді Донецької області на новому розгляді знаходилась справа №14/280пд про зобов’язання ОКП „Донецьктеплокомуненерго” в особі ВО „Димитровтепломережа” прийняти неврегульовані пункти договору №1 від 25.06.2009р. в редакції позивача. Рішенням господарського суду Донецької області від 04.11.2010р. позовні вимоги були задоволені частково, яке частково було скасовано постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.01.2011р. Відтак при розгляді даної справи судом буде розглядатися саме договір №1 від 25.06.2009р. про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення з урахуванням змін та доповнень внесених Постановою ДАГС від 19.01.2009р.

За клопотанням сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив :

Між Комунальним підприємством „Компанія „Вода Донбасу” (Виробник) в особі директора Димитрівського виробного управління водопровідно-каналізаційного господарства Бартош Г.М. та Обласним комунальним підприємством „Донецьктеплокомуненерго” (Споживач) в особі директора виробничої одиниця „Димитровтепломережа” Крипченко А.Є. 25 червня 2009року укладено договір №1 про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення, за умовами якого Виробник подає по своїм водопровідним мережам питну воду до водопровідного вводу Споживача в межах погоджених розрахункових об’ємах з урахуванням технічних можливостей Виробника, приймає та очищує господарсько-побутові та близькі до них по складу стічні води Споживача, в межах погоджених розрахункових обсягах, а Споживач зобов’язується своєчасно оплачувати послуги Підприємства по водопостачанню та водовідведенню відповідно до умов укладеного договору.

Пунктами 2.2. та 3.2. договору сторонами встановлений погоджений розрахунковий обсяг води, яка споживається та розрахунковий обсяг стічних вод.

Відповідно до п.п. 2.6. та 3.6. кількість поданої води та прийнятих стічних вод оформлюється двостороннім актом, засвідченим підписами представників сторін та печаткою або штампом, один раз в місяць не пізніше 24 числа поточного місяця.

Згідно із п. 5.1. договору надані Виробником відповідно до умов договору послуги з централізованого водопостачання та водовідведення Споживач оплачує відповідно до встановлених тарифів.

На момент підписання договору Виробником тариф на послуги питного водопостачання складає 3,50грн за 1 куб.м. (без ПДВ), коефіцієнт корегування тарифу складає 1,317грн. На загальну суму нараховується ПДВ 20%; тариф на водовідведення складає 2,50грн. (без ПДВ), коефіцієнт корегування тарифу складає 1,38. На загальну суму нараховується ПДВ 20%. (п. 5.2., 5.3. договору).

За приписами 5.4. договору у разі корегування тарифу або затвердження нових розмірів тарифів Споживач сплачує послуги за даним договором з дня набрання ними законної сили без додаткового погодження.

Пунктом 5.6. договору (в редакції рішення суду від 04.11.2010р. №14/280пд, яке залишено без змін постановою ДАГС від 19.01.2011р.) встановлено, що Споживач відповідно до п. 2.2. договору заявленого обсягу води на поточний місяць, самостійно здійснює платежі по діючим тарифам в наступні строки:

до початку поточного місяця у розмірі 1/3 заявленого місячного обсягу за першу декаду;

до 10 числа поточного місяця у розмірі 1/3 заявленого місячного обсягу за другу декаду;

до 20 числа поточного місяця у розмірі 1/3 заявленого місячного обсягу за третю декаду.

Відповідно до п. 5.7. договору остаточний розрахунок за надані послуги за минувший місяць Споживач здійснює самостійно на підставі підписаного сторонами акту платіжним дорученням з урахування поточних оплат, не пізніше ніж через 3 банківських дні після підписання акту.

Відповідно до п. 6.4.1. Споживач зобов’язаний щомісячно підписувати акт, який фіксує кількість поданої води та прийнятих стічних вод. При необґрунтованій відмові ним від підписання акту, акт в односторонньому порядку підписується Виробником на підставі даних приладів обліку або п.п. 2.2., 3.2. даного договору, один екземпляр акту надсилається у триденний строк Споживачу, як підстава для оплати.

За несвоєчасну оплату (несплату) послуг в строки, передбачені п. 5.7. договору Споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. (п. 7.2. договору, який залишився в редакції позивача рішенням суду №14/280пд від 04.11.2010р. та постановою ДАГС від 19.01.2011р.).

Згідно із п. 10.1. ( в редакції постанови ДАГС від 19.01.2011р.) для пролонгації договору Споживач зобов’язаний до 1 жовтня поточного року надати Виробнику лист на укладання договору з додатком документів.

Даний договір набирає чинності при досягненні згоди по всім істотним умовам договору та діє з дати підписання договору сторонами по 31.12.2009р. (п. 11.1. договору).

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств. Даний договір було підписано із протоколом розбіжностей, щодо погодження яких між сторонами не було досягнуто згоди, у зв’язку із чим неврегульовані пункти договору розглядалися у переддоговірному спору у господарському суді Донецької області із прийняттям рішення №14/280пд від 04.11.2010р., яке частково було скасовано постановою Донецького апеляційного господарського суду №14/280пд від 19.01.2011р.

Між тими ж сторонами 01 січня 2010р. було укладено Додаткову угоду №1 до договору №1 від 25.06.2009р. про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення, якою сторони внесли зміни до обсягів наданих послуг з водопостачання та водовідведення. Дана додаткова угода підписана обома сторонами та скріплена печатками підприємств.

Відповідно до умов укладеного договору сторонами за спірний період з жовтня 2009року по червень 2010р. були підписані акти, в яких сторони фіксували кількість поданої питної води та прийнятих стоків, так відповідно актів від 27.10.2009р. складених та підписаних сторонами щодо показників приладів обліку по 16 котельним абонента (т. 1, а.с. 72-82) витрати складають – 13243м3, стоки – 9480м3, на підставі складених актів позивачем було виставлено до оплати за надані послуги рахунок №2631009/1 від 27.10.2009р. на суму 112511,95грн.; відповідно актів від 25.01.2010р. складених та підписаних сторонами щодо показників приладів обліку по 24 котельним абонента (т. 1, а.с. 58-69) витрати складають – 18543м3, стоки – 11966м3, на підставі складених актів позивачем було виставлено до оплати за надані послуги рахунок №2770110/1 від 25.01.2010р. на суму 152107,99грн.; відповідно актів від 25.02.2010р. складених та підписаних сторонами щодо показників приладів обліку по 22 котельним абонента (т. 1, а.с. 46-56) витрати складають – 21369м3, стоки – 14558м3, на підставі складених актів позивачем було виставлено до оплати за надані послуги рахунок №2740210/1 від 25.02.2010р. на суму 174470,61грн.; відповідно актів від 25.03.2010р. складених та підписаних сторонами щодо показників приладів обліку по 22 котельним абонента (т. 1, а.с. 34-44) витрати складають – 14533м3, стоки – 8068м3, на підставі складених актів позивачем було виставлено до оплати за надані послуги рахунок №10310/2 від 26.03.2010р. на суму 113789,35грн.; відповідно актів від 22.04.2010р. складених та підписаних сторонами щодо показників приладів обліку по 22 котельним абонента (т. 1, а.с. 25-32, 15-18) витрати складають – 9857м3, стоки – 4988м3, на підставі складених актів позивачем було виставлено до оплати за надані послуги рахунок №2540410/1 від 23.04.2010р. на суму 75173,33грн.; відповідно актів від 25.05.2010р. складених та підписаних сторонами щодо показників приладів обліку по 16 котельним абонента (т. 1, а.с. 21-23) витрати складають – 2080м3, стоки – 242м3, на підставі складених актів позивачем було виставлено до оплати за надані послуги рахунок №1750510/3 від 25.05.2010р. на суму 12507,19грн.; відповідно актів від 24.06.2010р. складених та підписаних сторонами щодо показників приладів обліку по 6 котельним абонента (т. 1, а.с. 12-14) витрати складають – 2445м3, стоки – 384м3, на підставі складених актів позивачем було виставлено до оплати за надані послуги рахунок №2850610/1 від 24.06.2010р. на суму 15114,04грн. Всього за період з жовтня 2009р. по червень 2010р. рахунків було виставлено на загальну суму 659674,46грн.

Акти в яких сторони фіксували кількість відпущеної питної води та прийнятих стоків підписані відповідачем без заперечень та скріплені печаткою підприємства. Рахунки, які були виставлені позивачем до оплати були отримані ВО „Димитровтепломережа” про що свідчить штам у нижній частині рахунків або підпис представника відповідача.

Факт здійснення господарської операції з водопостачання та водовідведення також підтверджується наданими до матеріалів справи податковими накладними за період з жовтня 2009р. по червень 2010р. на суму 659674,46грн.

За твердження позивача надані відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення відповідачем були оплачені частково, у зв’язку із чим за останнім обліковується заборгованість в сумі 178767,97грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.10.2009р. по 01.07.2010р. за послуги з водопостачання та водовідведення відповідно до якого відповідач підтвердив наявність заборгованості станом на 18.04.2011р. у розмірі 178767,97грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку .

Як визначено положеннями статті 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Аналогічні положення містить ст.525 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобов’язання за договором №1 від 25.06.2009р. належним чином не виконав, надані йому послуги з постачання питної води та прийняття стічних вод за період з жовтня 2009р. по червень 2010р оплатив частково, у зв’язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 178767,97грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, крім того між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків станом на 18.04.20011р., відповідно до якого відповідач підтвердив суму боргу у розмірі 178767,97грн. Таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 178767,97грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 3197,25грн. та 3% річних в сумі 2448,56грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитору зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача суд встановив, що розрахунок інфляційних витрат є арифметично невірних та за розрахунком суду складає 1407,40грн., з огляду на наступне:

У період з 31.10.2009р. по 30.06.2010р. із розрахунку суми боргу у розмірі 3949,33грн. сума інфляційних витрат складає 199,68грн.:

У період з 29.01.2010р. по 30.06.2010р. із розрахунку суми боргу у розмірі 80514,68грн. сума інфляційних витрат складає 199,68грн.:

У період з 03.10.2010р. по 30.06.2010р. із розрахунку суми боргу у розмірі 76820,74грн. сума інфляційних витрат складає 0,00грн., оскільки в даний період була дефляція:

Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов’язання у вигляді 3% річних за прострочення виконання грошових зобов’язань в сумі 2448,56грн. підлягають задоволенню повністю, нарахований індекс інфляції у розмірі 3197,25грн. підлягає задоволенню частково в сумі 1407,40грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню відповідно до п. 7.2. договору в сумі 16024,44грн. Суд вважає за необхідне зменшити розмір пені заявлену позивачем до стягнення на 50% до 8012,22грн. виходячи з наступного.

Пунктом п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частина 1 статті 233 Господарського кодексу встановлює, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора.

Господарський суд користуючись правом, передбаченим ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України та п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне зменшити розмір пені до 8012,22грн. оскільки відповідач в акті звірки взаєморозрахунків підтвердив наявність заборгованості за надані послуги у розмірі 214650,63грн., а також як і позивач є комунальним підприємством, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення пені підлягає задоволенню частково у розмірі 8012,22грн.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк, Димітрівське виробниче управління водопровідно каналізаційного господарства до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м. Донецьк, виробнича одиниця „Димитровтепломережа” про стягнення заборгованості в сумі 178767,97грн., інфляційні витрати в сумі 3197,25грн., пеню в сумі 16024,44грн. та 3% річних в сумі 2448,56грн., задовольнити частково.

Стягнути Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м. Донецьк, виробнича одиниця „Димитровтепломережа” (83086, м. Донецьк, вул. Донецьк, 38, код ЄДРПОУ 03337119) на користь Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 85, код ЄДРПОУ 00191678) заборгованості в сумі 178767,97грн., інфляційні витрати в сумі 1407,40грн., пеню в сумі 8012,22грн. та 3% річних в сумі 2448,56грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м. Донецьк, виробнича одиниця „Димитровтепломережа” (83086, м. Донецьк, вул. Донецьк, 38, код ЄДРПОУ 03337119) на користь Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 85, код ЄДРПОУ 00191678) витраті по сплаті державного мита в розмірі 1986,48грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 233,90грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Кододова О.В.