Ухвала суду № 15099423, 12.04.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

12.04.11 р. Справа № 37/81

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Рассуждай С.В., розглянувши матеріали

за позовною заявоюДочірнього підприємства „Центр самоосвіти „Технопроф”, м. Київ”

до Відповідача: Закритого акціонерного товариства „Українське науково-виробниче підприємство по виробництву друкованих плат „Раделс”, м. Макіївка

про: стягнення за договором суборенди приміщення №46 від 17.01.2007р. заборгованості в розмірі 20160000,00грн. та штрафу в розмірі 10080000,00грн.

без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство „Центр самоосвіти „Технопроф”, м. Київ (Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства Українське науково-виробниче підприємство по виробництву друкованих плат „Раделс”, м. Макіївка (далі –Відповідач) про стягнення за договором суборенди приміщення №46 від 17.01.2007р. заборгованості в розмірі 20160000,00грн. та штрафу в розмірі 10080000,00грн.

Ухвалою суду від 02.03.2011р. порушено провадження за вказаним позовом та призначено до розгляду на 21.03.2011р.

Позивачем разом із позовною заявою надана заява про забезпечення позову №10-14-02416 від 03.03.2011р.(а.с.а.с.32, 33), якою він просить вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить Закритому акціонерному товариству „УНВП ВДП „Раделс”: нежитлові приміщення з №1 по №19, з №21 по №25, №35, з №37 по №45, №47 (групи приміщень №1), №1 (групи приміщень №2), №1 (групи приміщень №3), з №1 по №3, з №15 по №19, з №21 по №30 (групи приміщень №7), №№10,40,41,43,44,46,48,49 (групи приміщень №9), №№4,18,28,28а, з №29 по №40, №№44,46, з №63 по №66 (групи приміщень №15), загальною площею 3501,30кв.м., що складає 154/1000 частини від нежитлового будинку площею 22754,30кв.м., що розташовані в м. Києві, вул. Бориспільська, №9 (літера „111А”).

В обґрунтування своїх вимог Позивач зазначає, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення по цій справі в разі задоволення позовних вимог, оскільки заявлена сума заборгованості є досить значною, а за наявними у Позивача даними у Відповідача недостатньо грошових коштів для сплати суми заборгованості.

Рішенням від 30.03.2011р. суд позовні вимоги Дочірнього підприємства „Центр самоосвіти „Технопроф”, м. Київ (ідентифікаційний код 35442085) до Закритого акціонерного товариства „Українське науково-виробниче підприємство по виробництву друкованих плат „Раделс”, м. Макіївка (ідентифікаційний код 33779630) про стягнення за договором суборенди приміщення №46 від 17.01.2007р. заборгованості в розмірі 20160000,00грн. та штрафу в розмірі 10080000,00грн. задовольнив у повному обсягу, одночасно відмовивши в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

12.04.2011р. Позивач через канцелярію суду знов звернувся заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить Закритому акціонерному товариству „УНВП ВДП „Раделс”: нежитлові приміщення з №1 по №19, з №21 по №25, №35, з №37 по №45, №47 (групи приміщень №1), №1 (групи приміщень №2), №1 (групи приміщень №3), з №1 по №3, з №15 по №19, з №21 по №30 (групи приміщень №7), №№10,40,41,43,44,46,48,49 (групи приміщень №9), №№4,18,28,28а, з №29 по №40, №№44,46, з №63 по №66 (групи приміщень №15), загальною площею 3501,30кв.м., що складає 154/1000 частини від нежитлового будинку площею 22754,30кв.м., що розташовані в м. Києві, вул. Бориспільська, №9 (літера „111А”).

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, яка подала позов, має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь–якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Виходячи із змісту цієї статті, необхідною умовою вжиття забезпечувальних заходів є ймовірність утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду. Зазначене положення закону встановлює вимоги щодо адекватності між виконанням рішення та його забезпеченням.

З огляду на позицію Вищого господарського суду України, викладену в Інформаційному листі „Про деякі питання практики забезпечення позову” від 12.12.2006р. № 01-8/2776, вирішуючи питання про забезпечення позову судом мають бути враховані наступні вимоги:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглянувши доводи заяви, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.

Як вже зазначалось в рішенні господарського суду Донецької області від 30.03.2011р. Позивачем всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не тільки не приведено жодних доказів існування ймовірності утруднення або унеможливлення виконання рішення суду без застосування таких заходів (зокрема –приналежність відповідного майна Відповідачу, відсутність будь-яких інших джерел для задоволення грошових вимог Позивача та наявність намірів ухилитися від виконання рішення навіть у разі дійсної реалізації означеного майна), що є обов’язковою умовою для застосування будь-яких забезпечувальних заходів у розумінні ст. 66 Господарського процесуального кодексу України.

Більш того, суд знову наголошує, що запропоновані Позивачем не тільки не кореспондуються із заявленими позовними вимогами –жодних вимог відносно визначеного нерухомого майна наразі не пред’явлено (п.п. 6.1., 6.2. Роз’яснення ВАСУ „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” від 23.08.94 р. N 02-5/611), але опосередковують неспівмірне втручання у гарантоване ст. 1 Першого протоколу ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р. право мирного володіння майном, адже арешт за змістом ч. 5 ст.57 Закону України „Про виконавче провадження” може призвести і до обмеження в здійсненні права користування приналежним майном.

Крім того, відповідно до ст. 52 Закону України „Про виконавче провадження”, із змінами внесеними 09.03.2011р. у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Стаття 57 встановлює, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Отже, оскільки відповідно до ст. 12 Закону України „Про виконавче провадження” сторони (боржник, стягувач) мають право заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, а державний виконавець в свою чергу зобов'язаний розглядати заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання та вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, остільки Стягувач – Позивач по справі може звернутися з заявою про накладання арешту на майно Боржника – Відповідача в межах виконавчого провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-5, 4-7, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви Позивача б/н від 30.03.2011р. про забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, що належить Закритому акціонерному товариству „УНВП ВДП „Раделс”: нежитлові приміщення з №1 по №19, з №21 по №25, №35, з №37 по №45, №47 (групи приміщень №1), №1 (групи приміщень №2), №1 (групи приміщень №3), з №1 по №3, з №15 по №19, з №21 по №30 (групи приміщень №7), №№10,40,41,43,44,46,48,49 (групи приміщень №9), №№4,18,28,28а, з №29 по №40, №№44,46, з №63 по №66 (групи приміщень №15), загальною площею 3501,30кв.м., що складає 154/1000 частини від нежитлового будинку площею 22754,30кв.м., що розташовані в м. Києві, вул. Бориспільська, №9 (літера „111А”).

2. Ухвала набирає законної сили 12.04.2011р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п’яти днів з дня її винесення.

Суддя Попков Д.О.