Рішення № 15098976, 20.04.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

20 квітня 2011 р. Справа 7/37/2011/5003

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Іллінці, Вінницька область

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Крижопільський сироробний завод", смт. Крижопіль, Вінницька область

про стягнення 8445,4 грн. заборгованості

Головуючий суддя Банасько О.О.

Cекретар судового засідання Кислиця Л.С.

Представники:

позивача: ОСОБА_2 - представник, довіреність № б/н від 18.10.2010 року, паспорт серія АА 265265 виданий 22.06.1996 року.

від відповідача: Лі Наталія Олександрівна - представник, довіреність № б/н від 15.04.2011 року, паспорт серія НОМЕР_2 виданий 12.12.2003 року.

ВСТАНОВИВ :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крижопільський сироробний завод" про стягнення 8445,4 грн. заборгованості.

Ухвалою від 28.02.2011 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/37/2011/5003 та призначено до розгляду на 16.03.2011 року.

Ухвалою від 16.03.2011 року розгляд справи відкладено до 31.03.2011 року.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Ухвалою від 31.03.2011 року з урахуванням повторної неявки представника відповідача враховуючи неподання витребуваних доказів розгляд справи відкладено до 20.04.2011 року.

20.04.2011 року через канцелярію суду представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог мотивовану тим, що 31.03.2011 року між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Крижопільський сироробний завод" підписано акт звірки взаєморозрахунків, де відповідачем визнано борг в сумі 8 345,40 грн..

Розглянувши заяву про зменшення розміру позовних вимог суд приймає її до розгляду, як таку, що не суперечить ст. 22 ГПК України.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнає повністю з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Під час судового розгляду справи не застосовуються технічні засоби звукозапису в зв'язку з тим, що сторонами не заявлено клопотання про фіксування судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Постачальник) передано товар Товариству з обмеженою відповідальністю "Крижопільський сироробний завод" (Покупець) згідно видаткових накладних на загальну суму 8 445,40 а саме згідно:

- накладної № 18 від 20.10.2009 року передано аптечки на суму 474,00 грн. без ПДВ;

- накладної № 19 від 23.10.2009 року передано рукавиці 2000 шт. на суму 1 800,00 грн. без ПДВ;

- накладної № 20 від 03.11.2009 року передано бахали 100 шт., термометри 12 шт. та тапочки 50 шт. на загальну суму 171,40 грн. без ПДВ;

- накладної № 24 від 06.12.2009 року передано рукавиці на суму 2 000,00 грн. без ПДВ;

- накладної № 25 від 18.12.2009 року передано рукавиці на суму 2 000,00 грн. без ПДВ;

- накладної № 1 від 11.01.2010 року передано рукавиці на суму 2 000,00 грн. без ПДВ

Відповідачем за отриманий товар було сплачено 100,00 грн..

Таким чином сума заборгованості становить 8 345,40 грн. (8445,00-8345,00).

11.01.2010 року позивачем надіслано претензію відповідачеві з вимогою погашення заборгованості на протязі одного місяця.

За твердженням позивача претензію від 11.01.2010 року відповідачем отримано претензію та визнано заборгованість за поставлений товар, що вбачається безпосередньо із вимоги про оплату заборгованості.

Слід вказати, що в підтвердження відсутності розрахунків зі сторони відповідача та наявності боргу в сумі 8345,00 грн., позивачем надано суду акт звірки взаєморозрахунків за підписом представника ФОП ОСОБА_1 та головного бухгалтера скріплений гербовою печаткою підприємства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 8345,00 грн. визнає в повному обсязі про що зробила письмовий запис на заяві позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Непроведення відповідачем розрахунків спонукало позивача звернутися з відповідним позовом до суду.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі товару та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобовязання по оплаті за отриманий товар.

На підставі зібраних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про те, що дії сторін в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства слід визнати діями, що породжують цивільні права і обовязки, аналогічні зобовязанням за договором купівлі-продажу.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 8 345,40 грн. правомірною та обґрунтованою з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

При розподілі державного мита суд враховує припис, який міститься в абз.2 п.4.2 та абз.7 п.8 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" згідно якого якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Також судом взято до уваги на п.17 інформаційного листа ВГСУ від 20.10.2006 року № 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" та п.6 інформаційного листа ВГСУ від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року " в яких наголошено зокрема на тому, що під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. В разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

20.04.2011 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, ч.ч.1, 2, 5 ст. 49, ст.ст.82, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крижопільський сироробний завод", вул. Карла Маркса, 157, смт. Крижопіль, 24600 (ідентифікаційний код - 33727603) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 22700 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1) - 8 345 грн. 40 коп. - боргу, 102 грн. 00 коп. - відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита та 236 грн. 00 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забез6печення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Банасько О.О.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 22 квітня 2011 р.

віддрук. 1 прим.:

1 - до справи