Рішення № 15098895, 14.04.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

14 квітня 2011 р.

Справа 4/36/2011/5003

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя В. Білоус

Секретар судового засідання А.Логінов

за участю представників:

позивача : Шиманський В.М. - згідно довіреності;

відповідача : не з’явився.

Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1114

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Приватного виробничо - комерційного підприємства "Ятрань"(вул. Кибальчича, 2/4Б, кв.10, м. Житомир, 10009; вул.Київська, 81, оф.405, м. Житомир, 10001 )до:Приватного акціонерного товариства "Калинівський Агрохім" (вул. Чкалова, 1а, м. Калинівка, Вінницька область, 22400) про стягнення 10 424,01 грн., з яких: 8 158, 20 грн. - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів; 2265, 81 грн. - 3% річних з простроченої суми, -

ВСТАНОВИВ :

Відповідач вимог ухвали суду від 18.03.2011 р. про явку в судове засідання повноважного представника, надання додаткових доказів, в тому рахунку відзиву на позовну заяву, не виконав. Вказана ухвала направлена відповідачу рекомендованим листом на адресу вказану в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Дана ухвала вручена відповідачеві 24.03.2011 р., що стверджується поштовим повідомленням № 20631729. Це розцінюється судом як вручення рекомендованого листа із ухвалою відповідачу та, як належне повідомлення останнього про час і місце судового розгляду справи за його участю та небажання відповідача скористатись наданим йому правом надавати свої пояснення в суді. Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду справи за його участю.

13.04.2011р. відповідачем подано клопотання № 154 від 13.04.2011 р. про відкладення розгляду справи у зв"язку з тим, що голова правління та представник з 14.04.2011 р. по 15.04.2011 р. будуть перебувати у відрядженні в м. Донецьку з метою вирішення невідкладних господарських питань. Позивач проти задоволення вищевказаного клопотання відповідача заперечив, та просив розгянути справу у відсутность представника відповідача. Відповідно до ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Тому клопотання відповідача про відкладення розгляду справи підлягає відхиленню.

З огляду на вищенаведене та на те, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, суд приходить до висновку про те, що неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору та про задоволення клопотання позивача про розгляд справи у відсутність представника відповідача та про розгляд справи у відсутність представника відповідача. Спір відповідно положень ст.75 ГПК України підлягає вирішенню за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши представника позивача, повно, всебічно, об’єктивно і в сукупності дослідивши надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд прийшов до висновку, що позовні вимоги на підставі ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 625, 599, 610, 655,712 ЦК України підлягають задоволенню в сумі 10 424,01 грн., з яких: 8 158, 20 грн. - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за період з 01.01.2009 р. по 18.01.2011 р.; 2265, 81 грн. - 3% річних з простроченої суми за період з 03.01.2009 р. по 19.01.2011 р.

До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 24.03.2009 р. по справі № 4/34-09 встановлено, що 03.05.2007р. між позивачем (за договором "Постачальник") та відповідачем (за договором "Покупець") був укладений договір поставки №3/05. За умовами цього договору позивач брав зобов'язання передати у власність покупця товар, а саме мінеральні добрива в кількості 30 тон, а відповідач зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість. Зміст цього договору, взяті в ньому зобов'язання свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з поставки товару, які регулюються ст. 712, 655 ЦК України. Причиною виникнення спору стало невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань перед позивачем в строки і сумі обумовленій в договорі. Позивач на виконання вказаного договору передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 38700 грн. 00 коп.. Це стверджується такими доказами як накладна № 31 від 08.05.2007р за довіреністю ЯНБ 329370 від 08.05.2007р на Дзюбенко І.С. Відповідач всупереч зобов'язанням взятим в п. 3.1 договору не розрахувався за поставлений товар. Таким чином борг відповідача перед позивачем станом на день розгляду справи складає 38700,00 грн.Відповідно до ст. 625 ЦК України відповідач має сплатити позивачеві окрім боргу, ще й 13390 грн.20 коп. інфляційних та 1983 грн.38 коп. - 3 % річних з простроченої суми оплати. Також згідно п.5.1. Договору позивачем нарахована пеня в сумі 3132 грн. 49 коп.. Однак, у зв"язку з тим, що вона нарахована поза межами встановленими ч. 6 ст. 232 ГК України, суд в рішенні від 24.03.2009 р. № 4/34-09 прийшов до висновсу про відмову в позові в цій частинні.

По справі № 4/34-09 позивач заявляв до стягнення 3% річних за період з 15.05.2007 р. по 02.02.2009 р. та інфляційних витрат за період з червня 2007 р. по грудень 2008 р.

Рішенням від 24.03.2009 р. зі справи № 4/34-09 позов задоволено частково в сумі 38700 грн. 00 коп. боргу за поставлений товар, 13390 грн. 20 коп. інфляційних нарахувань за період з червня 2007 р. по грудень 2008 р., 1983 грн. 38 коп. - 3% річних за період з 15.05.2007 р. по 02.02.2009 р. Судові витрати в сумі 540 грн. 74 коп. держмита, 111 грн. 54 коп. на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу покладено на відповідача. В частині стягнення 3132 грн. 49 коп. пені відмовлено.

Відповідно до ч. 2 статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до акту № 3 звіряння розрахунків станом на 15.11.2010 р. відповідач визнав суму боргу за рішенням господарського суду Вінницької області зі справи № 4/34-09 в сумі 54 725, 86 грн.

17.01.2011 р. між ПВКП "Ятрань" (в договорі "Кредитор"), ТОВ "Сінтезпродсервіс" (в договорі "Поручитель") та ПАТ "Калинівський Агрохім" (в договорі "Боржник") був укладений договір поруки.

19.01.2011 р. поручитель на виконання вказаного договору виконав за боржника зобов"язання по погашенню боргу на суму 54 725, 86 грн., що стерджується копією виписки по особовому рахунку за 19.01.2011 р.

Відповідач свої зобов'язання по договору № 3/05 від 03.05.2007 р. та щодо виконання рішення господарського суду Вінницької області у добровільному порядку до 19.01.2011 р. не виконував.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається із приписів ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, що випливають з договору купівлі-продажу товару, поставки.

Згідно зі ст. 655, 712 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість належними доказами вимог позивача про стягнення 10 424,01 грн., з яких: 8 158, 20 грн. - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за період з 01.01.2009 р. по 18.01.2011 р.; 2265, 81 грн. - 3% річних з простроченої суми за період з 03.01.2009 р. по 19.01.2011 р. та про задоволення позову.

В зв’язку із доведенням спору до розгляду в суді внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати на держмито в сумі 104, 24 грн.,на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., на підставі ст.49 ГПК України, підлягають відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача.

Керуючись викладеним, ст.11, 16, 509, 525, 526, 530, 625, 599, 610, 612, 625, 655, 712 ЦК України, ст.4-3, 4-5, 22, 28, 33, 35, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити. Судові витрати на держмито в сумі 104, 24 грн.,на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., покласти на відповідача.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Калинівський Агрохім", код ЄДРПОУ 05487478(вул. Чкалова, 1а, м. Калинівка, Вінницька область, 22400) на користь Приватного виробничо - комерційного підприємства "Ятрань", код ЄДРПОУ 20423949 (вул. Кибальчича, 2/4Б, кв.10, м. Житомир, 10009; вул.Київська, 81, оф.405, м. Житомир, 10001) 8 158, 20 грн. - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за період з 01.01.2009 р. по 18.01.2011 р.; 2265, 81 грн. - 3% річних з простроченої суми за період з 03.01.2009 р. по 19.01.2011 р., судові витрати на держмито в сумі 104, 24 грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

3. Копії даного рішення направити позивачу, відповідачу рекомендованими листами або вручити їх повноважним представникам під розписку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 14.04.2011 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 19.04.2011 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.

Суддя Білоус В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2, 3 - позивачу (вул. Кибальчича, 2/4Б, кв.10, м. Житомир, 10009; вул.Київська, 81, оф.405, м. Житомир, 10001 )

4 - відповідачу (вул. Чкалова, 1а, м. Калинівка, Вінницька область, 22400)