Постанова № 15096753, 13.04.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2011 р. Справа № 5023/373/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1126Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 16.02.11 р. у справі № 5023/373/11

за позовом ФОП ОСОБА_1

до Іноземне підприємство "Аврора" м. Харків

про стягнення 9815,36 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2011 р. позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 9815,36 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.02.11 року по справі № 5023/373/11 (суддя Мамалуй О.О.) позовні вимоги задоволені, стягнуто з відповідача заборгованість в розмірі 9815,36 грн., державне мито в розмірі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, з посиланням на не сплату вартості виконаних робіт.

Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

У апеляційній скарзі зазначив, що судом порушено ч. 2 ст. 15, ст. 17 Господарського процесуального кодексу України, а саме справа розглянута з порушенням правил територіальної підсудності.

Відповідач зазначає, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ІП «Аврора»№ 427307 (додається до матеріалів справи) 17 грудня 2010 року місцезнаходження Іноземного підприємства «Аврора»змінено та юридичною адресою ІП «Аврора»є: м. Київ, вул. Урицького, буд. 45 - «А», офіс 418, про що зроблено запис № 1 480 107 0011 031760 в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про зміну свідоцтва про державну реєстрацію.

Представник відповідача у призначене судове засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини не прибуття суд не повідомив, не зявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарзі.

Позивач вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що в усіх документах, якими обмінювались сторони (рахунок-фактура № 19/11-1 від 19.11.09р. на загальну суму 6682,35 грн.; акт № ОУ-000000001 здачі-прийняття робіт (надання послуг); претензія та ін.) зазначений адрес відповідача саме той, який позивач вказав у своїй позовній заяві. Про зміну своєї адреси відповідач не повідомляв позивача. Тому позивач на виконання п.2 частини 2 ст.54 ГПК України вірно зазначив місцезнаходження відповідача. Відповідно до частини 3 ст.17 ГПК України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, встановила, що відповідач 01.12.2009 р. здійснив часткову попередню оплату за роботи по фарбуванню торгових полиць згідно наданого позивачем рахунку-фактури № 19/11-1 від 19.11.2009 р. на загальну суму 6682,35 грн.

На виконання правочину відповідач ( замовник) 25.02.2010 р. прийняв виконані ФОП ОСОБА_1 роботи на загальну суму 16497,71 грн., що підтверджується актом прийнятих робіт № ОУ-000000001, але свої зобовязання щодо оплати виконав частково.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст.ст. 202, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема, двох або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, якщо він підписаний сторонами.

Правочин до якого законом не встановлена обовязкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Ст. 207 Цивільного кодексу України передбачає, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, в листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Як свідчать матеріали справи, між сторонами укладений правочин маючий ознаки договору підряду.

Відповідно до п. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду, одна сторона зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням іншої сторони, а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи переданням її результату замовнику. Згідно домовленості сторін, ІП “Аврора” доручило, а ФОП ОСОБА_1 взяв на себе зобовязання виконати роботи з фарбування торгових полиць та риштовок.

Ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобовязаний сплатити підряднику обумовлену ціну після остаточної здачі роботи.

Згідно зі ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а у ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що позивач свої зобовязання виконав належним чином, а відповідач свої зобовязання щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт не здійснив, доказів сплати не надав, заборгованість складає 9815,36 грн.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання зобовязання не встановлений, кредитор має право вимагати виконання, а боржник повинен виконати таке зобовязання в семиденний термін з дня предявлення вимоги кредитором.

09.08.2010 р. позивачем на адресу відповідача направлена претензія з вимогою сплатити суму заборгованості в розмірі 9815,36 грн., яка залишена без відповіді та задоволення.

В звязку з чим суд першої інстанції правомірно задовольнив позов щодо стягнення заборгованості у сумі 9815, 36 грн.

Посилання відповідача на порушення норм процесуального права, а саме на безпідставне не застосування ст.15,17 ГПК України є необґрунтованим, оскільки в матеріалах справи, а саме у рахунку-фактурі № 19/11-1 від 19.11.09р. на загальну суму 6682,35 грн.; акті № ОУ-000000001 здачі-прийняття робіт (надання послуг); претензії та ін.) зазначений адрес відповідача вул. Плеханівська буд. № 135/139 м. Харків .

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.01.2011 р. по справі № 5023/373/11 зобовязано відповідача надати витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на момент розгляду справи, але відповідач витяг не надав, у призначене судове засідання не зявився, хоча ухвалу отримав. Директор відповідача надав клопотання від 2.02.2011р. про відкладення судового розгляду справи, в якому зазначив адрес: м. Харків, вул. Плеханівська буд. № 135/139, в звязку з чим розгляд справи був відкладений на 16.02.2011р.,але відповідач в судове засідання не зявився.

Отже, відповідач не посилався на зміну адреси та не повідомив суд про існування зазначених у апеляційній скарги обставин, в звязку з чим надані відповідачем докази зміни юридичної адреси не можуть бути прийняти до розгляду, оскільки відповідач не надав доказів неможливості їх надання суду першої інстанції.

Суд першої інстанції обґрунтовано не застосував частину 1 ст.17 ГПК України, оскільки доказів того, що справа не підсудна даному господарському суду не було.

Відповідно до частини 3 ст.17 ГПК України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Таким чином, рішення господарського суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи, а доводи відповідача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 202,205,207, 525, 526, 530,837,854 ЦК України, ст.ст.101-105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Харківської області від 16.02.2011 р. по справі № 5023/373/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.

Повний текст постанови підписано 13.04.2011 р.