Рішення № 15096153, 13.04.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2011 р.Справа № 8/17-349-2011 Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Холіна Ю.О.,

за участю представників сторін:

від позивача Годулян Н.М.,

від відповідача не з’явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Лізоформ медікал” до Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області про стягнення 1130,00 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.02.2011 р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Лізоформ медікал” до розгляду, порушено провадження у справі № 8/17-349-2011, справу призначено до розгляду в засіданні суду на 21.02.2011 р.

Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні 21.02.2011 р. розгляд справи відкладено на 16.03.2011 р., у судовому засіданні 16.03.2011 р. –на 30.03.2011 р., у судовому засіданні 30.03.2011 р. –на 13.04.2011 р.

Сторони повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та розписками представника позивача.

Відповідач з невідомих причин жодного разу не скористався наданим ст.22 ГПК України правом на участь в судових засіданнях, тому розгляд справи здійснено за відсутності його представника.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.03.2011 р. на підставі ч.3 ст.69 ГПК України за клопотанням позивача строк розгляду спору продовжено до 18.04.2011 р.

Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 13.04.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Лізоформ медікал” (далі –ТОВ „Лізоформ медікал”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (далі –Фонтанська сільська рада) 1130,00 грн. заборгованості за товар, поставка якого підтверджується видатковою накладною від 12.06.2009 р. № 6799, вимогою від 27.10.2010 р. № 03-04/184, актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2010 р.

Фонтанська сільська рада відзив на позовну заяву не подала, тому розгляд справи здійснено в порядку ст.75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

12.06.2009 р. без укладання письмового договору (докази наявності договору поставки від 12.06.2009 р. № 37 (Д/с № 2), на який зроблено посилання в акті звірки, в т.ч. на пропозицію, викладену в ухвалі суду від 16.03.2011 р., сторонами не надано) ТОВ „Лізоформ медікал” поставлено Фонтанській сільській раді хімічні препарати на суму 1130,00 грн., про що свідчить видаткова накладна № 6799.

Вартість поставленої продукції не оплачено, в зв’язку з чим ТОВ „Лізоформ медікал” направлено вимогу від 27.10.2010 р. № 03-04/184, в якій викладено прохання в семиденний строк перерахувати борг.

Отримавши вказану вимогу, Фонтанська сільська рада залишила її без відповіді та без виконання, що спричинило звернення до господарського суду Одеської області із позовом у рамках провадження у даній справі.

Перевіривши обґрунтованість доводів позивача, господарський суд дійшов висновку про задоволення його вимог, виходячи з наступного:

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В ч.2 ст.530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із приписами ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, відзначає, що між сторонами виникли господарські зобов’язання, які випливають з поставки товару за усним договором.

При цьому ТОВ „Лізоформ медікал” поставлено хімічні препарати в обумовлених кількості та якості (будь-яких претензій з цього приводу не надходило), що підтверджується дослідженими в описовій частині рішення видатковою накладною від 12.06.2009 р. № 6799 та актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2010 р.

В свою чергу Фонтанська сільська рада в порушення приписів ст.ст.525,526,610,629,692,712 ЦК України, ч.ч.1,7 ст.193 ГК України не оплатила 1130,00 грн. грн. вартості отриманого товару, не дивлячись на те, що строк виконання відповідного зобов’язання за правилами ч.2 ст.530 ЦК України настав після спливу семиденного строку з дня отримання (27.11.2010 р.) Фонтанською сільською радою вимоги від 27.10.2010 р. № 03-04/184 (з урахуванням відсутності доказів досягнення між сторонами письмової згоди щодо строку проведення розрахунків останній визначається за приписами ч.2 ст.530 ЦК України).

Враховуючи наведене, господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 1130,00 грн. підлягають задоволенню.

Не спричиняє зворотній висновок той факт, що всупереч правилам абз.1 ч.1 ст.208 ЦК України договір поставки між сторонами в письмовій формі не укладався.

Так, в п.20 інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України від 07.04.2008р. № 01-8/211 зазначено, що правочин вважається вчинений у письмовій формі, якщо він відповідає вимогам ст.207 ЦК України; відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони...; якщо правочин не відповідає вимогам ст.207 ЦК України, то його не можна вважати вчиненим у письмовій формі; разом з тим за загальним правилом ч.1 ст.218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом, але рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків; в разі недодержання сторонами письмової форми правочину, для з’ясування факту його вчинення та змісту слід застосовувати за аналогією ч.2 ст.205 ЦК України; поведінка сторін, що засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків, може доводитись письмовими та іншими доказами, крім свідчень свідків.

Господарський суд Одеської області зауважує, що позивачем шляхом представлення доказів (видаткової накладної, акту звірки взаємних розрахунків) в повному обсязі доведено існування поведінки контрагентів, яка засвідчує їх волю до набуття взаємних прав і обов’язків шляхом укладання договору поставки.

За таких обставин та з огляду на відсутність в актах цивільного законодавства положень про обов’язкову письмову форму договору поставки, її недотримання в даному випадку не породжує правові наслідки у вигляді визнання угоди неукладеною або недійсною.

На підставі ч.1 ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.33,34,43,44-49,82-85 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (67571, Одеська обл., Комінтернівський район, с. Фонтанка, вул. Степна,4; код 04379746; р/р 35414055001841 у ГУДКУ у Одеській області, м. Одеса) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Лізоформ медікал” (01015, м. Київ, вул. Панфіловців, 17; код 36257034; р/р 26008101323947 в АТ „ОТП Банк”; МФО 300528) 1130/тисяча сто тридцять/грн. 00 коп. основного боргу, 102/сто два/грн. 00 коп. державного мита та 236/двісті тридцять шість/грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 15.04.2011 р.

Суддя