Рішення № 15096044, 01.04.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" квітня 2011 р. Справа № 9/023-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну 16 тел. 239 72 81 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 9/023-11 01.04.2011 р.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житлоінвест-Гарант»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Тиара»

Третя особа Фізична особа ОСОБА_1

Про стягнення 185968,00 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

від позивача: Квас В.І. (протокол № 27 від 28.07.08 р.)

від відповідача: Дигодюк В.П. (дов. б/н від 30.06.2010 р.)

від третьої особи: ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1)

Рішення господарського суду Київської області у справі № 9/023-11 прийнято 01.04.2011 року після перерви, оголошеної в судовому засіданні 15.03.2011 р. на підставі вимог ст. 77 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд до Господарського суду Київської області передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житлоінвест-Гарант»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тиара»за участю третьої особи ОСОБА_1 про стягнення 185968,00 грн.

Ухвалою суду від 02.02.2011 року порушено провадження у справі та призначено розгляд на 15.02.2011 р.; зобовязано позивача надати в судове засідання оригінали доданих до позовної заяви документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію; зобовязано відповідача на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки, інші докази, які підтверджують викладені у позовній заяві обставини. Ухвалою суду від 02.02.2011 р. явку представників сторін в судове засідання визнано обовязковою.

В судовому засіданні 15.02.2010 р. оголошено перерву на 15.03.2011 р.

В судовому засіданні 15.03.2010 р. оголошено перерву на 01.04.2011 р.

В судове засідання 01.04.2011 р. представники позивача, відповідача та третьої особи зявилися; представник відповідача проти позову заперечує з підстав, зазначених у відзиві; представник позивача позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представників позивача та відповідача господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

18 грудня 2006 року Загальними зборами засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житлоінвест-Гарант»(надалі Управитель) було прийнято рішення про створення фонду фінансування будівництва виду А за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Нова 31-а (надалі ФФБ) та затверджено Правила ФФБ (Протокол №5).

18 грудня 2006 року між Управителем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТИАРА»(надалі Забудовник) було укладено Договір №2 Управителя ФФБ виду А із Забудовником, за яким Управитель, який діє на праві довірчої власності в інтересах Довірителів, замовляє Забудовнику збудувати належної якості частину 9-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (надалі - обєкт будівництва), ввести його в експлуатацію та передати обєкти інвестування Довірителям ФФБ у власність, у встановлені строки та на умовах, визначених правилами ФФБ, а Управитель зобовязується забезпечити своєчасне фінансування будівництва за рахунок грошових коштів, отриманих у довірчу власність за укладеними з Довірителями Договорами про участь у ФФБ.

02 листопада 2007 р. між Управителем та ОСОБА_1 (надалі Довіритель, третя особа) укладено Договір ФФБ виду А №02/11/07 (договір 1), на виконання умов якого Довірителем було оплачено на рахунок ФФБ 325520,00 грн., в якості оплати за квартиру НОМЕР_2 в обєкті будівництва, що підтверджується квитанцією №53 від 02.11.2007 р.

05 листопада 2007 р. Управителем, на виконання умов Договору Управителя із Забудовником №2 від 18.12.2006 р., було перераховано Забудовнику сплачену довірителем Коваленком суму - 292968,00 грн.(двісті девяносто дві тисячі девятсот шістдесят вісім гривень 00 копійок), за винятком оперативного резерву, що підтверджується платіжним дорученням №84.

Відповідно до умов Договору Управителя із Забудовником №2 від 18.12.2006 р., запланована дата введення обєкта будівництва передбачалась як 4 квартал 2008 р., тобто 31 грудня 2008 р.

Водночас, починаючи із серпня місяця 2008 року будівельні роботи на обєкті будівництва було призупинено, що підтверджується актами контролю, які складаються Управителем щомісячно.

Згідно з п. 7.2.2 договору 1 управління майном, яке управитель здійснює за цим договором, припиняється у разі відмови довірителя від участі у ФФБ.

Відповідно до п. 6.1.1 договору 1 управитель повертає довірителю грошові кошти за письмовою заявою довірителя про відмову від участі у ФФБ та повернення коштів.

У звязку із зазначеним, 25 грудня 2008 р. Довірителем було подано Управителю заяву на вихід із ФББ та, відповідно до цього, було укладено Додаткову угоду №1 від 25.12.2008 р. до Договору 1, відповідно до якої управління майном по даному Договору було припинено.

25 грудня 2008 р. Управитель направив лист № 432 Забудовнику, в якому було повідомлено про розірвання Договору ФФБ №02/11/07 від 02 листопада 2007 р. та необхідність повернення коштів в сумі 292968,00 грн.(двісті девяносто дві тисячі девятсот шістдесят вісім гривень 00 копійок) на рахунок ФФБ для подальшого повернення їх Довірителю ОСОБА_1

Відповідно до п. 3.3.10 Договору та п. 5.4.2. Правил ФФБ, Забудовник зобовязаний на вимогу Управителя протягом 60 банківських днів з дня отримання відповідного повідомлення перерахувати на рахунок ФФБ кошти, які були отриманні Забудовником із ФФБ, для подальшого повернення їх Довірителю, у разі дострокового припинення управління коштами з ініціативи Довірителя, або з інших підстав, передбачених Правилами ФФБ та відповідно зменшення обсягу підтвердженого замовлення на будівництво.

Відповідно до частин 7-8 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми та управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»№978-IV від 19.06.2003 р., у разі дострокового припинення управління майном забудовник, на вимогу управителя ФФБ виду А, зобов'язаний у визначений Правилами ФФБ строк перерахувати на рахунок ФФБ кошти для подальшої виплати довірителю.

Станом на день розгляду спору, ТОВ «ТИАРА» не надало відповіді на листи позивача - ТОВ «ФК «Житлоінвест-Гарант»№ 432 від 25.12.2008 р., № 310 від 27.04.2009 р., № 507 від 23.11.2009 р., № 364 від 01.12.2010 р., та не перерахувало кошти на рахунок ФФБ кошти, необхідні для розрахунку із Довірителями ФФБ.

За ствердженням позивача, для ФФБ виду А виплата коштів довірителю не може здійснюватися за рахунок іншого ФФБ або власного майна управителя.

Посилання відповідача у відзиві на неможливість виплатити зазначені кошти на користь позивача із посиланням на норми ст.ст. 14, 20 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми при будівництві житла та операціях із нерухомістю»до уваги судом не приймаються, виходячи з наступного.

Частиною 7 ст. 20 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми при будівництві житла та операціях із нерухомістю»встановлено, що сума коштів, яка підлягає поверненню довірителю у випадках, передбачених частинами четвертою шостою цієї статті, повертається довірителю протягом п'яти днів після здійснення управителем наступної повної реалізації відповідного об'єкта інвестування або після введення об'єкта будівництва в експлуатацію.

Частиною 13 ст. 20 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми при будівництві житла та операціях із нерухомістю»встановлено, що управитель відповідно до умов ч. 9 ст. 14 Закону може укласти договір про участь у ФФБ з іншим довірителем та закріпити за ним цей обєкт інвестування або повернути майнові права на цей обєкт інвестування забудовникові щодо обєкта інвестування, який був відкріплений від довірителя.

Відповідно до Закону України від 18.12.08 р. № 692, зазначені редакції статей 14, 20 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми при будівництві житла та операціях із нерухомістю»набрала чинності 13 вересня 2009 року, тоді як Договір ФФБ із Довірителем ОСОБА_1 було припинено 25.12.2008 р.

Крім того, ч. 13 ст. 20 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми при будівництві житла та операціях із нерухомістю»містить незобов'язальний характер щодо дій управителя.

Станом на 25.12.2008 р. діяла норма ст. 17 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми при будівництві житла та операціях із нерухомістю», яка визначала, що у разі дострокового припинення управління майном та зменшення обсягу підтвердженого замовлення на будівництво Забудовник, на вимогу управителя ФФБ, зобовязаний у визначений Правилами ФФБ строк перерахувати на рахунок ФФБ кошти для подальшого повернення довірителю.

Відповідно до вимог ч. 11 ст. 16 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми при будівництві житла та операціях із нерухомістю», у разі зменшення обсягу підтвердженого замовлення на будівництво забудовник зобов'язаний на вимогу управителя ФФБ виду А повернути кошти на рахунок цього ФФБ для розрахунку з довірителями ФФБ виду А. За невиконання зобов'язання щодо перерахування коштів на рахунок ФФБ для проведення управителем розрахунків з довірителями ФФБ виду А забудовник несе відповідальність своїм майном.

Крім того, ч. 8 ст. 20 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми при будівництві житла та операціях із нерухомістю», на яку посилається відповідач, містить положення щодо зобовязання забудовника, на вимогу управителя ФФБ виду А, у визначений правилами ФФБ строк перерахувати на рахунок іншого ФФБ кошти для подальшої виплати довірителю.

Відповідно до ч.ч. 8,9,10 ст. 9 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми при будівництві житла та операціях із нерухомістю», відповідно до договору між забудовником та управителем ФФБ за кожним об'єктом будівництва забудовник передає управителю перелік об'єктів інвестування в об'єкті будівництва, який є попереднім обсягом замовлення на будівництво (тобто перелік квартир переданих Забудовником Управителю під реалізацію) та майнові права на ці об'єкти інвестування для подальшої передачі установникам фонду на умовах Правил цього фонду.

Забудовник не має права відчужувати або обтяжувати будь-яким способом об'єкти інвестування, майнові права на які передані управителю фонду, без письмової згоди управителя фонду, а після переходу прав на об'єкти інвестування від управителя фонду до установників фонду - без письмової згоди установників фонду. Забудовник зобов'язаний виконати свої зобов'язання за договором щодо організації спорудження об'єктів будівництва та своєчасного введення їх в експлуатацію незалежно від обсягу замовлення на будівництво, підтвердженого управителем.

Протягом періоду будівництва управитель ФФБ відповідно до умов договору підтверджує забудовнику обсяг замовлення на будівництво шляхом надання даних про об'єкти інвестування, майнові права на які передані установникам ФФБ на умовах Правил цього фонду та договорів про участь у ФФБ. Враховуючи викладене, під час судового засідання 15 березня 2011 р. відповідачем у справі ТОВ «ТИАРА»було подано клопотання щодо витребування письмових доказів від позивача ТОВ «ФК «ЖИТЛОІНВЕСТ-ГАРАНТ»щодо не закріплення квартири НОМЕР_2 за іншими Довірителями в ФФБ за адресою АДРЕСА_1.

Позивачем надано письмове пояснення, зі змісту якого вбачається, що після того, як 25.12.2008 Довірителем ОСОБА_1 було подано заяву про вихід із ФФБ, дію договору ФФБ №02/11/07 від 02.11.2007 р. було припинено та відкріплено від Довірителя вимірні одиниці в обєкті інвестування - квартирі НОМЕР_2 в ФФБ за адресою АДРЕСА_1, даний обєкт інвестування не закріплювався за іншими Довірителями, станом на сьогоднішній день.

Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що ТОВ «ТИАРА»порушує умови п. 3.3.10 Договору Управителя із Забудовником №2 від 18.12.2006 р., п. 5.4.2. Правил ФФБ та Закону України «Про фінансово-кредитні механізми та управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, із оперативного резерву ФФБ Довірителю ОСОБА_1. перераховано суму коштів в розмірі 139552,00 грн. (сто тридцять девять тисяч пятсот пятдесят дві гривні 00 копійок), що підтверджується платіжними дорученнями № 74 від 18.05.2009 р., № 99 від 06.07.2009 р., № 100 від 14.08.2009 р., № 104 від 09.09.2009, № 111 від 14.10.2009 р., № 113 від 28.10.2009 р., № 4 від 04.03.2010 р., № 5 від 15.04.2010 р., № 9 від 29.07.2010 р., № 11 від 20.08.2010 р.

Тобто, заборгованість ТОВ «ТИАРА»перед ТОВ «ФК «ЖИТЛОІНВЕСТ-ГАРАНТ»(по Довірителю ОСОБА_1) складає 185 968,00 грн. (сто вісімдесят пять тисяч девятсот шістдесят вісім гривень 00 копійок).

Враховуючи викладене, позивач вважає, ТОВ «ФК «Житлоінвест-Гарант»дотрималось встановлених Правилами ФФБ процедур щодо забезпечення можливості отримання Довірителем коштів з ФФБ у випадку виходу із ФФБ, що згідно ст. 11 Закону № 978-IV від 19.06.2003 р. звільняє його від відповідальності власним майном за виплату коштів Довірителю у разі його відмовлення від участі у ФФБ.

Рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 185 968,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, повязані з розглядом справи покладаються при частковому задоволенні позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, враховуючи те, що позовні вимоги задоволені в сторону позивача, то судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу покладаються на відповідача в повному розмірі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-84 ГПК України, ст.ст. 530, 612, 655, 692, 693 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 230 ГК України, господарський суд Київської області -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тиара»(07800, Київська область, м. Бориспіль, вул. Ушакова,23, код ЄДРПОУ 31839309) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житлоінвест-Гарант» (04114, м. Київ, вул. Полупанова,21, код ЄДРПОУ 34186433) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем 185 968 (сто вісімдесят пять тисяч девятсот шістдесят вісім) грн. 00 коп. основної заборгованості та судові витрати: державне мито у сумі 1859 (одна тисяча вісімсот пятдесят девять) грн. 68 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Л.В. Сокуренко

Рішення суду підписано 13.04.2011 р.

Суддя Сокуренко Л. В.